Новини для українців всього свту

Sunday, Apr. 11, 2021

Вирішення нагальних проблем Сполучених Штатів

Автор:

|

Березень 23, 2021

|

Рубрика:

Вирішення нагальних проблем Сполучених Штатів

Важкі часи настали для економіки США й американського суспільства. Але адміністрація президента Байдена та законодавчий орган намагаються зарадити ситуації.

Економіка
Очевидною проблемою є зубожіння людей, викликане пандемією коронавірусу. Тож Конґрес США затвердив нову програму економічних стимулів, уже третю від початку пандемії та першу за президентства Джо Байдена. Нова програма, що отримала назву American Rescue Plan, буде спрямована на відкриття шкіл, проведення тестувань і вакцинації, а також на компенсації безробітним і галузям, що постраждали від локдауну.
Усі ці кошти розподілять між різними сферами. Зокрема, 350 млрд USD спрямують на місцевий рівень — владі штатів та округів. Ці кошти компенсують втрату місцевих доходів і збережуть належний рівень оплати праці правоохоронців, пожежників та інших державних службовців.
130 млрд USD спрямують на відкриття державних шкіл США та підтримку їхньої роботи в умовах пандемії. Частину грошей отримає медична система. Майже 50 млрд USD витратять на розширення програми тестування на коронавірус і дослідження Covid-19. На вакцинацію від коронавірусу планують витратити 14 млрд USD.
Не обійшов увагою план порятунку економіки й підтримку галузей, які найбільше постраждали від карантину. Летовищам планують виділити близько 8 млрд USD, авіакомпаніям — 15 млрд USD, барам і ресторанам — 25 млрд USD. Ще 35 млрд USD спрямують решті транспортних компаній і сервісів.
Однак найбільш знакова частина програми — прямі виплати американцям. Кожен громадянин США, котрий заробляє менше 75 тис. USD на рік, отримає від держави 1,4 тис. USD. Попередні такі виплати опинилися на фондовому ринку та стимулювали попит на активи, які ще називають фінансовими бульбашками. Завдяки таким «стимулюючим чекам» 2020 рік став рекордним для Bitcoin, акцій Tesla й інших технологічних компаній. Вплинули ці виплати й на Україну, до якої повернулися інвестиції нерезидентів.
На відміну від першої програми виплат (1,2 тис. USD на людину з прибутками меншими, за 75 тис. USD на рік), затвердженої у березні 2020-го, цього разу кошти рівномірно отримуватимуть і дорослі, і особи, що перебувають на їхньому утриманні. Тобто американська родина з трьох осіб загалом може отримати від уряду 4,2 тис. USD.
Попередні дві програми передбачали можливість отримання допомоги громадянами з прибутками до 100 тис. USD і до 87 тис. USD на рік відповідно. У третій програмі верхній поріг знизили до 80 тис. USD, через що виплати не отримають близько 12 млн американців. Однак навіть попри це кількість отримувачів допомоги вражає — близько 150 млн сімей. Попередня програма підтримки, яку в грудні 2020 року затвердив Дональд Трамп, передбачала виплати по 600 USD.
Гроші на виплати закладені в бюджеті США, який наповнюють коштами з продажу облігацій американського уряду. Коли ці облігації придбає Федеральна резервна система (ФРС), вона випустить в обіг багато нових грошей. Очікується, що завдяки новій порції економічних стимулів у США цього року створять 6 млн робочих місць (без програми стимулів — лише 2,5 млн), а економіка країни зросте на 6,5 % (без програми стимулів — на 4 %).
Найбільш очевидними наслідками політики економічного стимулювання стануть знецінення долара та перегрівання економіки. Це може проявитися і в зростанні цін на сировину. Аналітики заговорили про початок нового суперциклу зростання цін. Дорожча сировина, зокрема, аграрна, тиснутиме на ціни не лише у США, а й у більшості країн світу, підриваючи глобальну фінансову стабільність.
Однак уряд США та ФРС на це не зважають, адже у короткотерміновій перспективі програма економічних стимулів має принести набагато більше економічних вигод. Наразі ціни в США зростають повільніше, ніж до початку пандемії. У січні ц. р. річний рівень інфляції становив лише 1,4 %, тоді як до початку коронакризи показник перебував у межах 1,5-2,5 %.
З початком карантину американці почали витрачати значно менше грошей. Відсутність попиту сприяла заморожуванню цін на деякі товари та послуги. Ні наднизькі відсоткові ставки, ні роздавання грошей не можуть розігнати ціни на докризові рівні. Однак ситуація може змінитися.
Ларрі Саммерс, колишній міністр фінансів США, вважає, що нове вливання грошей в економіку пожвавить попит із боку населення. Забезпечити цей попит пропозицією товарів і послуг економіка не зможе, що неминуче призведе до зростання цін.
На інфляційний стрибок очікують і гравці на фондовому ринку. На цих очікуваннях ставки за облігаціями американського уряду вже починають зростати. За «еталонними» десятирічними казначейськими зобов’язаннями США це зростання ставок стало найбільшим з 2019 року та може якщо не розвернути тренд на знецінення долара щодо інших валют і сировин, то щонайменше стримувати цей процес.

Екологія
Не менш важливим є вплив промисловості на стан екології. Джо Байден заявляв, що має намір повернути США в Паризьку хартію щодо клімату ще будучи кандидатом у президенти. Ця угода передбачає радикальне зниження парникових газів. Нагадаємо, що 2018 року Дональд Трамп вийшов із цієї угоди, позаяк вирішив, що вона уповільнює розвиток американської економіки. Натомість Джо Байден повернув США в Паризьку кліматичну угоду вже першого дня на посаді президента.
Але влада 12 штатів подала позов на главу Білого дому та його адміністрацію за підписання указу про захист здоров’я населення та навколишнього середовища. Позивачі побоюються, що реґіонам можуть завдати серйозної економічної шкоди через розширення повноважень федеральної влади. позов подала влада Міссурі, Арканзасу, Аризони, Індіани, Канзасу, Монтани, Небраски, Огайо, Оклагоми, Південної Кароліни, Теннесі й Юти.
На думку представників штатів, указ президента порушує принцип поділу влади, а також може лягти додатковим фінансовим тягарем на місцевих платників податків. «Згідно з текстом указу, федеральна влада може затверджувати цифри громадських витрат парникових газів, які потім стануть підставою для федеральних регуляторів змінювати і вводити нові положення, що призведе до додаткового фінансового тягаря для пересічних жителів країни», — наголосили позивачі. Влада штатів побоюється, що федеральні регулятори будуть втручатися в кожен аспект життя американців — від їхніх машин до холодильників і будинків, продуктів і рахунків за електрику.
Своєю чергою, роботу адміністрації президента США у сфері екологічних проблем оцінила Ґрета Тунберґ, відома шведська екоактивістка, котра нищівно критикувала адміністрацію президента Трампа. Вона назвала теперішні зусилля недостатніми з огляду на науку. «Вам необхідно звернутися до науки та порівняти її з нормативами Паризької угоди. Тільки так побачите, що вимоги документа не відповідають науковим запитам», — зазначила екоактивістка та закликала Джо Байдена поставитися до проблем клімату як до кризи. Адже, за її словами, у Білому домі запевняють що теперішня екологічна ситуація — загроза існуванню. Тому влада США повинна з урахуванням цього до неї ставитися, а не сприймати її як одну з політичних тем.
Як повідомляв «Міст», президент США послідовний у своїх діях і в Білому домі.

Євген Клен

About Author

Meest-Online