Новини для українців всього свту

Thursday, Dec. 9, 2021

Україну треба захищати не лише від ворогів, а й від своєї влади

Автор:

|

Травень 05, 2021

|

Рубрика:

Україну треба захищати не лише від ворогів, а й від своєї влади
Ентоні Блінкен

Нещодавно Місія США в Організації з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ) висловила готовність пильно стежити за відведенням російських військ від українських кордонів із огляду на той факт, що Російська Федерація (РФ) уже заявляла про такі свої дії 2014 року незадовго до початку своєї семирічної аґресії.

Місія Блінкена
Джо Байден вирішив відправити до України Ентоні Блінкена, державного секретаря США. Це має дати чіткий сигнал про те, що Вашинґтон підтримує українську державу та цінує її як союзника. «Візит Блінкена до України може послабити занепокоєння цієї європейської країни з приводу можливої зустрічі президентів Байдена і Путіна цього літа, — припускає CNN. — Також цей візит стане однією з можливостей обговорити потенційну зустріч президентів Байдена та Зеленського під час перебування американського лідера в Європі».
На шляху до Києва держсекретар США провів перемовини в Лондоні, столиці Об’єднаного Королівства. Він узяв участь триденних перемовинах міністрів закордонних справ країн G-7, що зосередилися на проблемах пандемії коронавірусу, а також на відносинах із РФ і Китайською Народною Республікою (КНР), на ядерних програмах Ірану та Північної Кореї, а також інших питаннях.
Разом із колегами з Великої Британії, Італії, Канади, Федеративної Республіки Німеччина (ФРН), Франції, Японії п. Блінкен також обговорив саміт керівників G-7, запланований в Об’єднаному Королівстві на червень ц. р., що стане нагодою для першого президентського візиту Джо Байдена до Європи. Він також провів поспілкувався з Гайко Маасом, міністром закордонних справ ФРН, щодо газогону «Північний потік-2» (ПП2).
Філіп Рікер, виконувач обов’язки помічника державного секретаря США з питань Європи та Євразії, наголосив, що, що ПП2 залишається проблемою, як про це говорили і держсекретар США, і президент Байден. «Ми продовжимо чітко висловлювати німецькій стороні нашу позицію щодо цього проєкту: він має бути зупинений», — поділився він.
А 5 травня Ентоні Блінкен прибув до України. Він зустрівся з Володимиром Зеленським і підтвердив підтримку суверенітету України перед обличчям аґресії РФ. Також запланована зустріч високого гостя з Дмитром Кулебою, міністром закордонних справ України.
Сам же Джо Байден наміряється під час зустрічі з президентом РФ обговорити ситуацію навколо України. Про це розповів Джейк Салліван, радник президента США з національної безпеки. Він зазначив, що під час телефонної розмови Байдена з Путіним американський лідер висловив стурбованість нарощуванням російських військ на кордоні України. Чиновник уточнив, що президент Байден запропонував своєму російському колезі за посадою варіант перемовин, які дозволять їм обом обговорити різні аспекти взаємин між країнами, зокрема, суверенітет і територіальну цілісність України. «Ми підтримуємо Україну, але маємо намір робити це за допомогою дипломатичного спілкування високого рівня, а не шляхом висунення публічних ультиматумів», — уточнив він.
Тож Білий дім почав готуватися до першої особистої зустрічі Джо Байдена та володаря Кремля. Увагу Вашинґтона останньому вдалося привернути «завдяки» найбільшій від 2014 року концентрації російських військ біля українських кордонів і погрозам кремлівських рупорів ледь не війну проти України розв’язати.
На думку багатьох експертів і в Україні, і по той бік Атлантики, Путін прагне нового перезавантаження стосунків зі США. Проте Джозеф Байден, на відміну від Барака Обами, йому цього не подарує. Чинна американська адміністрація застосовує метод батога і пряника: лишає відчиненим вікно для діалогу, затягуючи санкційний зашморг, щоб у Кремля було менше простору для маневру.

Передумови зустрічі
Дії Кремля можна порівняти з поведінкою маленької дитини, яка, маючи старших братів і сестер, намагається привернути увагу батьків, щоб отримати бажане. На восьмий рік війни з Україною та дії західних санкцій економічне становище РФ, м’яко кажучи, кепське. За рівнем валового внутрішнього продукту вона не входить навіть до першої десятки світових лідерів, серед яких — США, КНР, Японія, Індія й інші. Та й у великій шахівниці під назвою геополітика Москва вже далеко навіть не на других ролях. За єдиними винятком: у ролі дитини — Путін, президент 140-мільйонної країни з ядерною кнопкою.
Особиста зустріч із ним не входила до пріоритетів Джо Байдена впродовж перших місяців його перебування на президентській посаді. Ба більше, американські експерти наголошують, що теперішній господар Білого дому — ледь не перший американський президент із часів Франкліна Рузвельта, котрий не намагався перезавантажити взаємини з Росією. І, на відміну від Дональда Трампа, він не лестив Путіну, а назвав його «вбивцею».
Дехто може назвати це збігом, інші — спланованою відповіддю Кремля, проте одразу після цього й почалося безпрецедентне за масштабами стягування російських військ до українських кордонів. Коли ситуація наближалася до вибуху, президент Байден особисто зателефонував Путіну і запропонував зустрітися.
Американський лідер продемонстрував, що розмовлятиме з РФ із позиції сили. 15 квітня, за два дні після дзвінка Путіну, Сполучені Штати запровадили можливо найжорсткіші за останні вісім років санкції проти Росії, заборонивши американським установам фінансувати державний борг РФ. Проте ці санкції не здивували ні американських експертів, ні журналістів, котрі зауважували, що на столі у президента Байдена були ще пекельніші обмеження, але він ними не скористався. Так чи так, але це перші антиросійські санкції президента Байдена за кібератаки та втручання в американські вибори, які задали тон подальшій розмові з Путіним.

Якою може вона може бути
У президентів Байдена та Путіна не так багато спільних тем. Зі Сирії США виходять, як і з Афганістану. Дію договору про стратегічні та наступальні озброєння СНЗ-3 країни подовжили ще на п’ять років. Шантаж Москви щодо союзу з Туреччиною не спрацював. Ядерна угода щодо Ірану не працює і підписанти це чудово розуміють. Проте Сполучені Штати радше хочуть мати на столі щось істотне, ніж нічого, а РФ, яка підтримує Іран, тільки цього і треба. А ще є КНР, яку Джо Байден назвав головним конкурентом США. Але наразі в Білому домі ще не визначилися, як діяти, щоб не штовхнути Москву в обійми Пекіна.
Звітуючи перед Конґресом про перші 100 днів роботи на посаді президента, п. Байден наголосив, що не прагне ескалації у стосунках із Росією. Проте її аґресивні дії матимуть наслідки. І Вашинґтон вже окреслив, які саме. По-перше, Ентоні Блінкен уже попередив Туреччину й інших союзників США, щоб вони утрималися від закупівель російських озброєнь через можливі санкції. По-друге, на початку червня ц. р. адміністрація президента Байдена має запровадити наступний раунд санкцій за законом 1991 року щодо нерозповсюдження хімічної та біологічної зброї, тобто за спробу отруїти опозиціонера Олексія Навального. 
Тому, як би в Москві не надували щоки, їм доведеться піти на поступки. Питання лише, коли й якою ціною. І жодного перезавантаження стосунків не відбудеться. За словами Стівена Пайфера, колишнього посла США в Україні, а тепер — наукового співробітника Brookings Institution, якщо Путін сподівається на нове перезавантаження, він буде розчарований. Адже теперішні обставини дуже відрізняються від тих, що були 2009 року. Мабуть, найкраще, чого можна очікувати найближчим часом, це зробити відносини США та РФ більш стабільними та передбачуваними.
На думку п. Пайфера, у зустрічі президентів Байдена і Путіна є практичний сенс. Порядок денний перемовин американські та російські чиновники розроблять завчасу. По-перше, Путіну буде корисно почути безпосередньо від американського президента про стурбованість США щодо неналежної поведінки Росії та наміру адміністрації Джозефа Байдена притягнути Кремль до відповідальності.
По-друге, є питання, де інтереси США та РФ збігаються, приміром, посилення стратегічної стабільності та перемовини щодо контролю їхньої конкуренції над ядерною зброєю. «Ймовірно, порядок денний зустрічі міститиме деякі сфери співпраці, як стратегічні можливості, контроль над ядерною зброєю й Афганістан після виведення сил США і НАТО, а також складніші питання, де сторони мають суперечливі інтереси, такі, як конфлікт РФ проти України, що досі триває, дезінформаційні кампанії Кремля і кібератаки проти Заходу. Це буде нелегка зустріч, тому варто покладати скромні сподівання, але все одно вона може виявитися корисною», — зазначив колишній дипломат.

На що сподіватися Україні
Джейк Салліван уже заявляв, що однією з головних тем зустрічі Джозефа Байдена і Путіна стане Україна. Кремлю наївно сподіватися, що президент США не порушить це питання. З іншого боку, навіщо Москва тоді взагалі стягувала свої війська до українських кордонів. І тут для Києва постає три важливих моменти.
Перший: чи не стане українське питання частиною «великої угоди», про яку так багато говорили ще за президентства Трампа. На це можна з упевненістю відповісти: ні. Адже у Кремля в рукаві майже не залишилося козирів, які можна обміняти на щось у Сполучених Штатів.
Другий: чи візьметься Білий дім відстоювати ідею Володимира Зеленського про зміну мінських домовленостей і перезавантаження «нормандського формату». Радше, ні. І це можна побачити на прикладі іранської ядерної угоди. В адміністрації президента Байдена вважають, що краще мати хоч щось на столі, ніж узагалі нічого.
«Щодо України, добре, що держсекретар Блінкен відвідує Київ. У подальшому ці дискусії можуть допомогти у підготовці зустрічі Байдена з Путіним. Що стосується зміни форматів, Київ має бути обережним, щоб не відмовитися від «нормандського формату», перш ніж не з’явиться щось інше. Попри те, що «нормандський формат» не дозволив урегулювати ситуацію на Донбасі, він залучив німців і французів, що на користь Києву, і забезпечує основу для більшості чинних санкцій Європейського Союзу проти РФ. Якщо Вашинґтон вирішить більш безпосередньо брати участь на вищому рівні у конфлікті на Донбасі, це, швидше за все, буде на підтримку німців і французів, ніж запуск нового формату», — вважає Стівен Пайфер.
Третій: чи не стане розмінною монетою ПП2. До прикладу, РФ іде з Донбасу, а США дають Москві добудувати її газову трубу до ФРН. Більшість експертів вбачали в черговому військовому шантажі Кремля проти України спробу вивести ПП2 з-під удару нових американських санкцій, із якими адміністрація президента Байдена не квапиться. Справа тут і в бажанні Вашинґтона налагодити зіпсовані президентом Трампом стосунки з Берліном, і в очікуванні результатів парламентських виборів у ФРН.
«Зараз змінюватиметься німецьке керівництво. Починати з неправильної ноти Джо Байден не хоче. Це для них дилема, тому адміністрація президента США відкладає рішення щодо ПП2. Наскільки для Кремля важливий цей газогін? Звісно, важливий, але не ціною поступок в Україні. Я переконаний, що Україна для них набагато важливіша, ніж ПП2, чи всі потоки докупи взяті, щоб Україна не пішла до Заходу, була слабкою, дестабілізованою, певною мірою в російській сфері впливу. Тому я не вірю в розмін, що РФ піде з України, а США не санкціонуватимуть ПП2», — вважає Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень України.
Своєю чергою, Андрій Єрмак, керівник Офісу президента України, повідомив, що зараз обговорюють призначення спеціального представника щодо врегулювання та припинення війни на Донбасі. «Якщо говорити про конкретні кроки, то сьогодні активно обговорюється призначення спеціального представника США щодо врегулювання та припинення війни на Донбасі. Дуже важливо, щоб така людина з’явилася. Також обговорюється зближення нашої позиції і тісніша співпраця у військово-оборонній сфері. І плюс підтримка Сполученими Штатами отримання Україною плану дій щодо членства в НАТО», — поділився чиновник. Відповідаючи на запитання журналіста порталу Liga.net, як швидко може відбутися призначення такого спецпредставника, п. Єрмак відповів, що «тісні контакти на рівні держсекретаря й адміністрації свідчать про те, що таке рішення можуть прийняти достатньо швидко».

Удар по Джуліані
А тим часом правоохоронні органи США провели обшук в оселі Рудольфа Джуліані, колишнього адвоката президента Трампа та мера Нью-Йорка. Обшук провели у рамках розслідування контактів правника з Україною. Слідчі підозрюють, що під час перебування при владі Дональда Трампа п. Джуліані міг таємно лобіювати в Білому домі інтереси українських бізнесменів і політиків. Слідчі вилучили в підозрюваного електронні носії інформації.
Останній раніше подібні звинувачення відкидав. А американська влада офіційно цю подію не коментує. Торік федеральна прокуратура вже намагалася отримати ордер на проведення обшуків у помешканні ексмера Нью-Йорка, але лояльний до президента Трампа генеральний прокурор Барр тоді блокував проведення будь-яких слідчих дій.
А 1 травня ц. р. американське видання BuzzFeed News вперше виклало повну стенограму сумнозвісної розмови Руді Джуліані з Андрієм Єрмаком, що відбулася 22 липня 2019-го. Досі усі подробиці цього 39-хвилинного дзвінка тримали у таємниці. Лише деяка інформація з перемовин інколи просочувалася у засоби масової інформації.
Зокрема, соратники Володимира Зеленського у розмові з американськими журналістами у січні ц. р. поділилися спогадами про контакти з п. Джуліані. Вони зізналися, що тоді від України очікували заяв, які могли б допомогти п. Трампу переобратися на другий президентський термін.
BuzzFeed News нагадує, що 45-й президент США просив президента Зеленського зробити йому «послугу» й узятися за так звану справу Гантера Байдена, сина Джо Байдена. При цьому розмова між п. Джуліані та п. Єрмаком, що відбулася за три дні до телефонних перемовин президентів Трампа та Зеленського, знову привернула до себе увагу на тлі рейду федеральних органів США вдома й офісах Руді Джуліані вранці 28 квітня.
Видання наголошує, що саме в бесіді з п. Єрмаком адвокат президента Трампа розпочав тиснути на українців. Він звернувся до помічника президента України зі закликом сказати українському главі держави «просто нехай ці розслідування (щодо Гантера Байдена. — Ред.) просуваються вперед». При цьому Андрій Єрмак на словах погодився виконати вимоги Рудольфа Джуліані.
Під час телефонного дзвінка останній посилався на розслідування щодо Гантера Байдена та необґрунтовані твердження про втручання України в президентські вибори у США 2016-го, які, як він сподівався, проводитиме новий генеральний прокурор, призначений Володимиром Зеленським. «Мені не цікаво, щоб хтось не казав правду чи перебільшував. Усе, що нам потрібно від президента (Зеленського. — Ред.), це слова «Я поставлю чесного прокурора, він розслідуватиме (справу Байдена. — Ред.) та відкопає докази, які зараз існують». А потім справу з Байденом потрібно закінчити, — заявив правник. — Якби (Зеленський. — Ред.) міг зробити своєчасну заяву, яка б дуже добре посприяла. І гадаю, що це дозволило б мені зробити можливим, погомоніти з президентом (Трампом. — Ред.), щоб побачити, що я можу зробити, аби переконатися, що будь-які непорозуміння залишаються позаду. І, можливо, або навіть я впевнений, що це могло б бути добре для набагато кращих стосунків, коли б ми справді порозумілися». «Я впевнений, що Зеленський скаже це», — відповів п. Єрмак.
Як зазначає BuzzFeed News, цю стенограму створила українська сторона. Редакції її передав Ігор Новиков, котрий 2019 року був радником президента Зеленського. При цьому й українські, й американські джерела видання, знайомі зі словами п. Джуліані, на умовах анонімності автентичність тексту підтвердили. Журналісти BuzzFeed News намагалися отримати коментар самого Руді Джуліані, або його адвоката Роберта Костелло стосовно опублікованої інформації, проте їм це не вдалося.
Раніше «Міст» розповідав про джерела загроз для США й України.

Євген Клен

До слова
Міністерство оборони США оголосило про новий пакет на суму 125 млн USD для Ініціативи зі сприяння безпеці України, щоб допомогти зберегти територіальну цілісність країни, захистити її кордони та поліпшити взаємодію з НАТО. У Пентаґоні зазначили, що новий пакет сприятиме забезпеченню України оборонною летальною зброєю. Зокрема, Сполучені Штати нададуть два озброєних патрульних катери Mark VI на додачу до восьми, які надали раніше, радари, необхідні для боротьби з артилерією супротивника, тактичне обладнання. Також Україна отримає обладнання для надання медичної допомоги військовим і техніку для евакуації в бойових умовах, і продовжить отримувати необхідні супутникові дані.
Ці 125 млн USD Україна отримає на додачу до 150 млн USD, які раніше виділив Конґрес. «150 млн 2021 фінансового року, виділені Конґресом США, нададуть, коли Міністерство оборони у співпраці з Державним департаментом підтвердить, що Україна домоглася значного прогресу в ключових оборонних реформах», — наголосили в американському оборонному відомстві.
Міністерство оборони США також закликало Україну продовжувати реформи з посилення цивільного контролю над Збройними силами України, прозорості в оборонній промисловості й оборонних закупівлях, а також модернізувати оборону відповідно до стандартів НАТО. У Пентаґоні також нагадали, що США з 2014 року надали Україні вже 2 млрд USD безпекової допомоги та продовжать допомагати прагненню становлення безпечної євроатлантичної України.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply