Новини для українців всього свту

Friday, Sep. 24, 2021

США та РФ «розморозили» перемовини між собою

Автор:

|

Серпень 06, 2021

|

Рубрика:

США та РФ «розморозили» перемовини між собою
Венді Шерман

Експерти сумніваються в перспективах «діалогу щодо стратегічної стабільності».

Закласти основи
США та Російська Федерація (РФ) 28 липня відновили в Женеві (Швейцарія) перемовини щодо стратегічної стабільності. «Розморозити» їх домовилися ще 16 червня ц. р. президенти США та РФ, які погодилися тоді в спільній заяві, що «в ядерній війні немає переможців і вона ніколи не повинна бути розв’язана». Відтак, запевнили, що «в діалозі прагнуть закласти основи контролю над озброєнням та запобігти ризикам» і «разом працювати стосовно Ірану, щоб не допустити отримання ним ядерної зброї».
Джо Байден уточнив, що запропонував перемовини про всеосяжне скорочення озброєнь, які передбачатимуть не лише стратегічні ядерні ракети, з чим згоден Путін, а й тактичні ядерні ракети та звичайні збройні сили, які значно небезпечніші для миру в Європі. Утім, президент РФ дав привід для сумнівів у його згоді.
Бо затвердив нову Стратегію національної безпеки РФ, у якій допускається, що ця держава першою може застосувати ядерну зброю. А обставини, здатні спонукати до цього, окреслені в Стратегії невиразно.
Своїм, по суті, шантажем володар Кремля, вочевидь, домагався скасування санкцій щодо РФ і навіть відмови країн Заходу допомагати Україні протистояти російській аґресії. Виторгувати це сподівався на перемовинах, розпочатих у Женеві.
Російські дипломати розповіли, що хочуть обговорити там усі види озброєнь, які можуть вплинути на стратегічну стабільність і глобальну безпеку. В т. ч. ядерні, неядерні, наступальні й оборонні.
Державний департамент США повідомив 23 липня, що американську делегацію в Женеві очолить Венді Шерман, заступниця керівника американського зовнішньополітичного відомства. А допомагатиме їй Бонні Дженкінс, заступник держсекретаря США з контролю над озброєннями та міжнародної безпеки.
Держдеп також запевнив: «У результаті перемовин повинна бути закладена основа для майбутніх заходів із контролю над озброєннями та зниження ризиків. Навіть у періоди напруженості ми, як і раніше, віддані забезпеченню передбачуваності та зниження ризику збройного конфлікту й загрози ядерної війни».
У «Радіо Свобода» пояснили: «Останніми роками втратила чинність низка угод про контроль над озброєннями. Договір СНО-3 (між США та РФ про подальше скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь. — Авт.), який подовжили незадовго до закінчення терміну його дії, буде діяти ще п’ять років, його майбутнє також незрозуміле».

Реальна проблема
Російську делегацію в Женеві очолив Сергій Рябков, заступник міністра закордонних справ РФ, який заявив 27 липня: «Російська сторона довгий час наполягала, що стратегічна стабільність неможлива без обмежень оборонних і наступальних озброєнь. Москва наполягатиме також на включенні систем протиракетної оборони в майбутню угоду з контролю над озброєннями».
У «Радіо Свобода» зауважили: «Адміністрація президента США хоче, щоб Москва погодилася обмежити свої так звані нестратегічні ядерні озброєння, які не підпадають під дію договору СНО-3. Важливим фактором також є те, що президент Байден назвав новою, небезпечною сучасною зброєю, яка виходить на сцену і скорочує час реакції, що підвищує ймовірність початку випадкової війни. Ймовірно, йдеться про нову гіперзвуковому зброю, а також прагнення РФ до створення екзотичної ядерної зброї, в т. ч. крилату ракету з ядерною силовою установкою й ядерною боєголовкою, а також безпілотний підводний апарат із ядерною силовою установкою, про розробку яких згадував Путін. Він заявляв, що Росія змушена розробляти нові види зброї, здатні обходити системи протиракетної оборони».
Джо Байден, по суті, пояснив потребу в перемовинах у Женеві, виступаючи 28 липня перед працівниками Національної розвідки США: «У Путіна є реальна проблема. Він сидить на економіці, в якій є ядерні озброєння та нафтові свердловини і більше нічого. Він знає, що у нього справи кепські. І це, на мій погляд, робить його ще небезпечнішим».
Президент США розповів, що напередодні йому повідомили про нові спроби російських гакерів вплинути поширенням дезінформації на результати американських виборів — цього разу проміжних у Конґрес у листопаді 2022 року. Відтак, застеріг: «Ми бачили, як кіберзагрози, в т. ч. атаки зі застосуванням вірусів-вимагачів, усе більше здатні завдавати шкоди. Я не можу цього гарантувати, і ви обізнані такою ж мірою, як і я, але мені здається більш вірогідним, що якщо справа у нас дійде до війни, справжньої війни зі стріляниною з великою державою, то це буде наслідком дій у кіберпросторі».

Лише початок
Перемовини в Женеві розпочалися 28 липня за «зачиненими дверима». Але французька газета Le Figaro розповіла того дня, що, за її даними, ні США, ні РФ не очікують вражаючих результатів від цих перемовин. Зокрема, цитувала п. Рябкова, який заявив: «Я б не ставив планку очікувань занадто високо». У «Голосі Америки» хоч і погодилися, що «від сесії в Женеві не чекають великих проривів», але додали: «Проте вона, ймовірно, призведе до нових перемовин».
Подробиці перемовин не оприлюднили й досі. У Держдепартаменті стисло розповіли: «Зустріч в Женеві стала початком діалогу. Американська делегація торкнулася таких питань, як пріоритети політики США, поточна ситуація у сфері безпеки, національне сприйняття загроз стратегічній стабільності, перспективи нового контролю над ядерними озброєннями та формат майбутніх сесій діалогу щодо стратегічної стабільності. Перемовини були професійними та змістовними. Делегації домовилися провести ще одну зустріч на пленарному засіданні наприкінці вересня ц. р., а тим часом провести неофіційні консультації з метою визначення тем для робочих груп експертів на другому пленарному засіданні»
Міністерство закордонних справ РФ було ще лаконічнішим: «Розглянули різні аспекти подальшого розвитку взаємодії з тематики стратегічної стабільності». Але російські інформаційні аґенції процитували п. Рябкова, який розповів: «Кажучи про настрій зустрічі, я б назвав його дуже приземленим, дуже діловим, дуже сфокусованим, усвідомленим і здоровим. Однією з ключових тем зустрічі стало те, що сторони зможуть подолати кризову ситуацію, «яка очевидно склалася в сфері контролю над озброєннями. Ми не змогли виробити відповідь на це запитання, воно дуже складне. Це запитання занадто довго було позбавлене уваги, і ми зараз перебуваємо тільки на самому початку процесу обміну думками про те, що саме робити й як продовжувати нашу роботу. США продемонстрували готовність до конструктивного діалогу з РФ».
Як повідомила 29 липня інформаційна аґенція Reuters, «Росія заявила, що хоче, щоб Велика Британія та Франція були залучені до ширших перемовин щодо контролю над ядерними озброєннями зі США. А Анатолій Антонов, посол РФ у Вашинґтоні, заявив: «Врешті-решт, доведеться обговорити питання розширення перемовин щодо контролю над озброєннями, щоб додати більше держав. Москва розглядає Велику Британію та Францію як пріоритет у цьому питанні. Воно набуло особливої актуальності у світлі нещодавнього рішення Лондона збільшити максимальний рівень ядерних боєголовок на 40 % — до 260 одиниць».
За повідомленням Reuters, «в окремих коментарях п. Рябков заявив, що знає про бажання США залучити Китай до ширших перемовин щодо контролю над ядерною зброєю». Але його участі у них не обіцяв. Натомість президент США заявив 31 липня про перемовини в Женеві: «Вони в процесі. Й я маю надію».
Як повідомляв «Міст», російські гакери атакували федеральну прокуратуру США.

Ігор Голод

Коментарі експертів
Геннадій Друзенко, експерт із міжнародних відносин:
— Зі слів Байдена випливає, що для США пріоритетом у відносинах із РФ залишається стримування через діалог.

Олег Шамшур, колишній посол України у Вашинґтоні:
— США не полишають надій спрямувати путінську РФ на шлях істинний, покладаючись на переконливість своїх арґументів і здоровий глузд. Як свідчить практика, ці розрахунки є марними і твердження про те, що неприйнятна поведінка РФ матиме для неї наслідки, не справляє на російське керівництво необхідного враження, якщо слова не підкріплені конкретними діями. Здається, це мали б розуміти у Вашинґтоні.

Галина Яворська, експертка Інституту проблем міжнародної безпеки при Раді з національної безпеки й оборони України:
— В експертному середовищі України превалює думка, що діалог із РФ не має перспектив щодо отримання від неї тих чи інших гарантій, але у США все ж покладають надії на стримування через діалог.

Лілія Шевцова, дослідниця британського інституту міжнародних відносин Chatham House:
— Співпраця ядерних держав за відсутності довіри між ними — це хода по линві над прірвою без страхування.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply