Новини для українців всього свту

Monday, Oct. 18, 2021

Сполучені Штати в світі ще зарано скидати з рахунку

Автор:

|

Жовтень 05, 2021

|

Рубрика:

Сполучені Штати в світі ще зарано скидати з рахунку

Останнім часом від аналітиків і оглядачів усе частіше можна почути про кінець Сполучених Штатів як світової держави або занепад американської могутності. Але британському історикові Полу Кеннеді, автору книги «Злети та падіння великих держав», такі судження видаються занадто категоричними.

Вихід із Афганістану
Експерт вважає, що рішення президента Байдена вивести американські війська з Афганістану насправді треба розглядати як надзвичайно мудре, адже воно дозволить Сполученим Штатам зосередитися на важливих для них реґіонах — Європі та Далекому Сході, та зміцнити свої альянси від гегемонії Китайської Народної Республіки (КНР). «Тепер буде можна скоротити Збройних сили (ЗС) США загалом, і сухопутні війська зокрема, інвестувати в необхідну модернізацію Військово-морських сил і Військово-повітряних сил, а також у кібервійну. Якщо американській економіці вдасться провести одну з промислових і технологічних революцій, на які вона періодично виявляється здатною, а також змінити конфігурацію свого військового розгортання за межами Близького Сходу, щоб зміцнитися на Далекому Сході та в Європі, тоді це стане швидше далекоглядним рішенням, ніж ознакою занепаду імперії, — вказує він. — Світ стає все менше американським і все більше багатополярним. У відносному вираженні частка США у світовому виробництві становить від 20 % до 22%, вона вища, ніж у КНР, хоча й нижча, ніж у Європейського Союзу (ЄС)».

Сучасні реалії
«Що ж стосується інвестицій у штучний інтелект і комунікації, то Сполучені Штати є однією з держав серед багатьох конкурентів і не мають значної переваги. Світ багатополярніший, ніж 20 років тому, тож відносне становище Америки все ж погіршилося. У тому світі, де домінують чотири чи п’ять великих держав, США доведеться все більше і більше вдаватися до дипломатії, а їхні військові можливості виявляться все менш і менш корисними», — продовжує п. Кеннеді.
40 років біполярного світу привчили всіх до особливого типу міжнародних відносин. Під час взаємин між двома ядерними наддержавами стратеги «холодної війни» маневрували у відносно простій системі, де дипломатія іноді зводилася до телефонної бесіди між Москвою та Вашинґтоном.
У багатополярному світі знову стає необхідною розумна і тонка дипломатія. У цій складній системі США повинні брати до уваги інші держави — ЄС, Російську Федерацію (РФ), КНР, Індію і, можливо, Японію. Їм знову знадобиться професійний і солідний дипломатичний корпус. І доведеться набагато ширше використовувати міжнародні інститути, такі як Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй (ООН). Багатьом американцям не дуже подобаються ці органи, проте вони, ймовірно, будуть змушені вдаватися до них набагато частіше.
Такій заможній країні, як Сполучені Штати, дуже важко дається збільшення військового бюджету. Фактично, щоб зберегти свої позиції як провідної світової військової держави, Вашинґтону доведеться витрачати на оборону 4-5 % свого валового внутрішнього продукту. Навіть за відсутності серйозної військової кризи з РФ або КНР, це майже неминуче ризикує призвести до бюджетної кризи. Але Конґрес виступить проти додаткових витрат, тож державі доведеться скоротити частину своїх ЗС.

Вигідне географічне розташування
Переконаність у тому, що у їхньої країни унікальна доля, надає американцям величезну віру в себе, яку інколи супроводжує певна стратегічна та культурна сліпота. Коли США зазнають поразки, змушені відступити або почуваються приниженими, їхня реакція може виявитися перебільшеною. Хтось розумний, як, приміром, великий філософ Раймон Арон, міг би сказати: було необачно сунутись у небезпечні джунглі Південного В’єтнаму чи в гори Афганістану, через це ви витратили даремно багато ресурсів, вам це коштувало крові і грошей, і ви програли, але це не означає, що ви втратили статус великої держави. Ви просто програли військову авантюру в Азії, не більше. Заклопотаність Сполучених Штатів із приводу свого статусу і своєю очевидною долею іноді заважає їм правильно оцінити своє відносне становище у світі.
«Проте країна зберігає величезні ресурси та надзвичайно вигідне географічне розташування: у КНР є 11-12 сусідів, багато з них не дуже доброзичливі, у РФ — 13 сусідів, які споглядають на неї з недовірою. Сусідами США є лише Канада та Мексика — це не так уже й погано!» — резюмує Пол Кеннеді.

ПП2 усе ще під прицілом
Після заяви Джо Байдена, що зупинити російський гозогін «Північний потік-2» неможливо, в Кремлі заспокоїлися дарма. Адже Палата представників Конґресу США схвалила правку до проєкту оборонного бюджету про санкції проти ПП2. Ця правка зобов’язує президента США ввести санкції проти всіх осіб і компаній, причетних до діяльності та будівництва газогону. Ця поправка також не дозволяє звільняти від санкцій під різними приводами, до прикладу, в інтересах національної безпеки.
Крім цього, законопроєкт передбачає надання 300 млн USD безпекової допомоги Україні, а також пропонує збільшити присутність американських військ на східному фланзі НАТО — у Польщі, Румунії та країнах Балтії. Тепер законопроєкт має затвердити Сенат, а потім підписати президент Джо Байден.
На це негайно відреагували в Кремлі. Дмитро Пєсков, прес-секретар президента РФ, заявив, що можливе прийняття США нових санкцій проти Росії є найгіршим сценарієм розвитку відносин між країнами. «Цьому законопроєкту треба пройти ще кілька ітерацій. Чи прислухається адміністрація до рекомендацій щодо санкцій? Вони істотно перекреслили б «дух Женеви» і навіть ті скромні надії на відновлення певного діалогу, який з’явився після Женеви (йдеться про зустріч президентів Байдена та Путіна в столиці Швейцарії в червні ц. р. — Ред.), — заявив він.

Реальна боротьба з олігархами
Хоча й Володимир Зеленський і запевняє, що бореться з українськими олігархами, реально ця боротьба відбувається в Сполучених Штатах. Тому не варто розслаблятися одному з них — Ігорю Коломойському, котрий наразі почувається в безпеці в Україні. Натомість у Сполучених Штатах над його справою працюють дуже ретельно.
Марсія Кук, федеральна окружна суддя США, задовольнила клопотання Міністерства юстиції США та дозволила компанії п. Коломойського продати будівлю в Далласі (штат Техас), заарештовану в справі про відмивання коштів. Отримані від продажу майна кошти планують спрямувати на погашення податкових та інших боргів. Будівлю вже погодилася викупити техаська компанія Centurion American за 23,3 млрд USD.
З цією нерухомістю пов’язані понад 425 тис. USD боргу податку на нерухомість, штрафів і виплат місцевій громаді. Решту коштів американський уряд розмістить на депозиті. «Суд вважає, що проміжний продаж майна необхідний і доречний для збереження вартості майна до закінчення провадження», — йдеться в рішенні. Міністерство юстиції звинуватило Ігоря Коломойського в тому, що придбав будинок у Далласі, а також ще два об’єкти в штатах Кентуккі й Огайо на кошти, незаконно виведені з «ПриватБанку» в Україні.

Трамп легко не здається
Не варто також нехтувати й Дональдом Трампом. Він намагатиметься знову штурмувати найвищу посаду в державі. Колишній глава держави назвав єдину причину, через яку він відмовиться від участі в президентських виборах 2024 року. Журналісти Real America’s Voice запитали в п. Трампа, що може завадити його участі в нових виборах. 45-й президент відповів, що від передвиборної гонитви його стримає тільки хвороба.
Водночас він подав до суду на свою небогу Мері Трамп і газету The New York Times через опубліковану 2018-го статтю, в якій стверджували, що Дональд Трамп був причетний до сумнівних податкових схем. Публікація частково ґрунтувалася на конфіденційних документах, які репортерам надала Мері Трамп.
У позові, поданому до суду штату Нью-Йорк, її звинувачують у порушенні мирової угоди шляхом розкриття близько 40 тис. сторінок податкової документації, яка опинилася в розпорядженні жінки в ході суперечки про маєток Фреда Трампа. Крім цього, NYT і журналістів Сюзанну Крейґ, Девіда Барстоу та Рассела Бюттнера звинувачують у тому, що вони переконали Мері Трамп передати їм документи, хоча вони «знали, що мирова угода забороняє їй розкривати дані».
Юристи п. Трампа вважають, що його небога та репортери були мотивовані «особистою помстою та бажанням змінити політичний лад». У позові зазначена сума жаданої компенсації — 100 млн USD. У статті, про яку йде мова, поставлені під сумнів заяви колишнього господаря Овального кабінету про те, що він самостійно зібрав своє багатство, позаяк в отриманих документах йдеться, що його батько Фред передав синові щонайменше 413 млн USD, у т. ч. за допомогою схем ухиляння від сплати податків.
Як повідомляв «Міст», Сполучені Штати захищатимуться з космосу.

Євген Клен

About Author

Meest-Online