Новини для українців всього свту

Tuesday, Jun. 15, 2021

Що встиг зробити Джо Байден за сто днів президентства

Автор:

|

Травень 17, 2021

|

Рубрика:

Що встиг зробити Джо Байден за сто днів президентства
Президент Байден складає присягу

Соціологічні опитування засвідчують, що свої перші сто днів президентства Джозеф Байден долає з рівнем підтримки американців у 50 %. Це на 5 % нижче, ніж було у Барака Обами, проте на 10 % вище, ніж у його попередника Дональда Трампа. Найвищий був свого часу у Джона Кеннеді — аж 83 %. Проте Америка 60 років тому і зараз — різні речі. На зміну слогану «Зробимо Америку знову великою» прийшло гасло «Америка повернулася». А президент Байден повільно, але впевнено виконує свої передвиборчі обіцянки одну за одною.

Понад 200 млн вакцинацій від Covid-19
Фактичною запорукою перемоги кандидата Байдена на президентських виборах стала нищівна поразка його суперника в боротьбі з коронавірусом. Від самого початку пандемії навесні 2020 року Дональд Трамп відкидав небезпеку коронавірусу, а його адміністрація не змогла забезпечити належну логістику вакцин до всіх штатів.
Ще під час передвиборчої кампанії Джо Байден обіцяв американцям по 1 млн вакцинацій на день. Тобто, за перші 100 днів його президентства щеплення мали отримати мінімум 100 млн людей. Цього показника досягли на 58-й день.
Під час першої пресконференції президент узяв нову планку та заявив, що до ста днів свого перебування на посаді вакцинують 200 млн американців. Свою обіцянку він виконав 22 квітня. Тепер вакцинуватися може кожен американець від 16 років. Для вакцинованих, котрі не перебувають у великому натовпі, офіційно скасували масковий режим. На черзі: вакцинація дітей, щойно це дозволить американський регулятор із охорони здоров’я; збільшення пунктів щеплень і спрощений запис на вакцинацію; а також просвітницька кампанія, спрямована на тих, хто не хоче вакцинуватися. Тепер господар Білого дому заявив про наміри вакцинувати хоча б однією дозою вакцини від коронавірусу 70 % дорослих американців до 4 червня, тобто прищепити ще 35 млн американців.

Кошти на підтримку людей
Другою за рівнем значущості передвиборчою обіцянкою кандидата Байдена було подолання економічної кризи, спричиненої пандемією Covid-19. Минулої весни рівень безробіття у США сягнув максимуму з часів Великої депресії. Не можна сказати, що адміністрація президента Трампа сиділа склавши руки, там двічі затвердили безпрецедентні пакети допомоги на майже 3 трлн USD, які передбачали прямі виплати безробітним, пільгові кредити для малого та середнього бізнесу, а також позики для компаній. Але цього виявилося замало.
Прийшовши до влади, адміністрація Байдена ініціювала План порятунку Америки — вже третій за час пандемії пакет допомоги на 2 трлн USD. Майже всі американці отримали по 1,4 тис. USD разової виплати, і ще по 300 USD надбавки за безробіття, спричинене коронавірусною пандемією. Додаткове фінансування виділили: на поліпшення вентиляції у школах і дитячих садках, і зменшення кількості учнів у класах; пільгові кредити для бізнесу і компаній; зменшення податкового навантаження на родини; компенсації на оренду житла.
Серед проблем, які потребують вирішення, на друге місце після охорони здоров’я американці ставлять економіку. Мабуть, саме тому під час свого першого звіту перед Конґресом американський лідер анонсував черговий пакет допомоги американським родинам на 1,8 трлн USD. Проте на відміну від трьох попередніх, цей план порятунку повністю компенсують шляхом нових податків, у т. ч. для заможних.

Нові санкції проти РФ
Санкції проти Російської Федерації (РФ) запровадили за кібератаки та втручання в американські вибори. Це найжорсткіші заходи проти Москви за останні вісім років. Білий дім запровадив їх уже наступного дня після дзвінка президента Байдена Путіну та пропозиції зустрітися віч-на-віч. До того ж, після того, як господар Білого дому назвав володаря Кремля «вбивцею». Хоча у Джо Байдена були передбачені й пекельніші обмеження, він ними не скористався. Те саме стосується й «Північного потоку-2». Однак ці санкції задали тон подальшій розмові президентів на їхньому першому спільному саміті, який найімовірніше відбудеться 15-16 червня у Відні (Австрія). А з 30 квітня американські дипломатичні представництва не видають росіянам неімміґраційні візи для подорожей, крім дипломатичних.

Визнання геноциду вірменів
Жоден із попередніх президентів на це не наважився. Лише Рональд Рейґан 1981 року згадав про геноцид вірменів у своїй заяві про Голокост. Але в кандидата Байдена це було передвиборчою обіцянкою. Про геноцид вірменів 1915 року в Османській імперії він згадав у своїй промові в день пам’яті 24 квітня. Декотрі експерти вважають, що президент просто виконав свою передвиборчу обіцянку. Інші — що сподівається таким чином схилити на бік демократів вірменську діаспору на проміжних виборах до Сенату 2022-го. Хай там що, а жодних правових наслідків визнання Джо Байденом геноциду вірменів не матиме, бо це не офіційний президентський указ. Нагадаємо, що 2019 року Сенат підтримав резолюцію, якою визнав факт геноциду вірменів турками за часів Першої світової. Попередні американські адміністрації зазвичай не хотіли псувати стосунки з Туреччиною, яка є членом НАТО. Але вони були зіпсовані вже до президентства Байдена антидемократичними процесами, які відбуваються в самій Туреччині, та рішенням Анкари купити російські зенітно-ракетні комплекси С-400.

Виведення військ із Афганістану
Попередники Джо Байдена також обіцяли вивести американські війська з Афганістану, проте так цього повністю і не зробили. Під час спеціальної пресконференції 46-й президент чесно визнав, що не зможе цього зробити до 1 травня (цю кінцеву дату встановив Трамп. — Ред.) і продовжив дедлайн до 11 вересня, але це рішення остаточне. Дату обрали не випадково. Саме 11 вересня 2001 року після терористичних атак на Нью-Йорк і Вашинґтон, коли загинуло майже 3 тис. невинних людей, Джордж Буш-старший вирішив ввести війська до Афганістану, де таліби переховували Усаму бен Ладена та членів терористичної організації «Аль-Каїда». За час війни загинули понад 2 тис. американських солдатів, а сама війна, перемоги в якій не було видно, коштувала бюджету США 2 трлн USD.
Упродовж довгих років це було особисте переконання Джозефа Байдена та його передвиборчою обіцянкою, яку він виконав. Проте американське військове командування запевняло, що виводити війська з Афганістану категорично не можна, бо це призведе до нових терористичних атак. За угодою, підписаною ще за президентства Трампа, «Талібан» від нападів утримувався, а США зобов’язувалися вивести війська до 1 травня. Продовження дедлайну до 11 вересня лідери «Талібану» сприйняли вкрай неґативно, погрожуючи атакувати американські та коаліційні війська. До того ж, на думку багатьох експертів, афганські сили національної безпеки можуть не впоратися з «Талібаном» і країна знову повернеться до часів активної фази кривавої війни. Найсвіжіший приклад — вибух у шиїтському районі західного Кабула біля школи для дівчаток 8 травня, в якому загинули щонайменше 30 людей, серед них — багато дітей.

Відновлення трансатлантичної єдності
Стосунки США з європейськими партнерами за президентства Трампа були зіпсовані. Особливо з Федеративною Республікою Німеччина (ФРН). Спершу Дональд Трамп накинувся на Берлін начебто через безпрецедентні торгові преференції, які країна отримувала у торгівлі зі США. Потім став дорікати, що ФРН та інші країни Альянсу витрачають дуже мало на свою оборону, вимагаючи підвищити оборонні видатки щонайменше до 2 % валового внутрішнього продукту. А першим скандальним зовнішньополітичним рішенням 45-го президента у червні 2017 року став вивід США з Паризької кліматичної угоди, що спровокувало справжню світову турбулентність. Другим його скандальним рішенням став вихід із ядерної угоди щодо Ірану, яку 2015-го підписали п’ятеро постійних членів Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй та Європейського Союзу. Угода передбачала послаблення санкцій проти Тегерану в обмін на припинення розробляти ядерну зброю. Проте її положень за ці роки Іран так і не виконав.
Джо Байден повернув Сполучені Штати до Паризької кліматичної угоди та провів перший загальносвітовий кліматичний віртуальний саміт, що також стосувався й ядерної угоди щодо Ірану. Проте, якщо з Паризькою кліматичною угодою все більш-менш зрозуміло, то угода щодо Ірану досі не працює. Але, на думку багатьох експертів, підхід адміністрації президента Байдена такий: краще мати хоч щось на столі, ніж не мати нічого.
А в спробі покращити стосунки з ФРН Вашинґтон уже відмовився від рішення Дональда Трампа вивести звідти американські війська, і не поспішає остаточно ховати «Північний потік-2». Можливо, Америка вичікує результатів осінніх парламентських виборів у ФРН. Непогані шанси очолити уряд є поки що у «зелених», непримиренних опонентів російського газового проєкту. Проте, затягуючи з остаточним рішенням, нова демократична адміністрація ризикує зіпсувати взаємини зі східноєвропейськими союзниками.
Як повідомляв «Міст», Джо Байден скасував санкції проти МКС.

Христина Зеленюк, ТСН

До слова
Джо Байден підняв ліміт на приймання біженців до 62,5 тис. осіб упродовж одного року. «Це зітре історично низьку кількість у 15 тис. осіб, встановлене попередньою адміністрацією, що не показувала цінності Америки як держави, що вітає та підтримує біженців», — зауважив теперішній господар Білого дому. З 62,5 тис. квот 22 тис. виділять біженцям із Африки, 13 тис. — біженцям із Близького Сходу та Південної Азії, 6 тис. — зі Східної Азії, 4 тис. — з Європи та Центральної Азії, 5 тис. — з Латинської Америки та Карибського басейну. Ще 12,5 тис. залишаться нерозподіленими. Президент також не виключає можливість встановити граничний рівень у 125 тис. біженців наступного фінансового року. Проте цього року країна не досягне визначеної межі, адже для відновлення інфраструктури, необхідної для приймання та підтримки десятків тисяч біженців, потрібен час.

About Author

Meest-Online