Новини для українців всього свту

Tuesday, May. 11, 2021

Президент США хоче особисто зустрітися з президентом РФ

Автор:

|

Квітень 23, 2021

|

Рубрика:

Президент США хоче особисто зустрітися з президентом РФ
Джо Байден

Свого часу Володимир Зеленський хотів «зазирнути в очі Путіну», а коли зробив це, то заявив, що побачив там «прагнення миру». Тепер зустрітися з володарем Кремля захотів Джозеф Байден. Що ж він побачить в очах вбивці?

Говорили-балакали
Президенти США та Російської Федерації (РФ) минулого тижня провели телефонну розмову. Вони обговорили наміри продовжити діалог про стратегічну стабільність у рамках продовження договору про взаємне скорочення арсеналів розгорнутих стратегічних ядерних озброєнь. Прес-служба Кремля наголосила, що розмова відбулася за ініціативою американської сторони.
Одним із ключових питань на ній була ситуація на сході України. Путін виклав свої підходи до її політичного врегулювання. Президенти висловили готовність до продовження діалогу з найважливіших напрямків забезпечення глобальної безпеки. «Джозеф Байден висловив зацікавленість у нормалізації стану справ на двосторонньому треку та налагодженні стабільної та передбачуваної взаємодії з таких гострих проблем, як забезпечення стратегічної стабільності та контроль над озброєннями, іранська ядерна програма, ситуація в Афганістані, глобальна зміна клімату», — повідомили в Кремлі. Також американський президент запропонував Путіну розглянути можливість проведення в доступній для огляду перспективі особистої зустрічі.

Коли зустріч стане можливою
Однак Дмитро Пєсков, прессекретар президента РФ, заявив, що говорити про деталі зустрічі президентів США та РФ передчасно. «Це нова пропозиція, її вивчатимуть, проведуть аналіз», — пояснив він і додав, що тему зустрічі обговорюватимуть через дипломатичні канали.
Натомість Джен Псакі, прессекретар Білого дому, повідомила, що саміт Джо Байдена і Путіна може відбутися цього літа на території третьої держави. За її словами, домовленості про зустріч зараз перебувають на ранніх етапах, у зв’язку з чим говорити про конкретні терміни та місце проведення ще зарано, хоча очні перемовини планують провести «в майбутні місяці».
Водночас Міністерство закордонних справ (МЗС) Австрії запропонувало для перемовин Відень, який зазвичай використовують як місце зустрічей між представниками РФ і США щодо контролю над озброєннями. Проте в австрійському зовнішньополітичному відомстві наголосили, що рішення про те, чи проводити такий саміт, коли і де, залишається за обома країнами.

Спонукання до співпраці
Але запропонувавши пряник, президент Байден одразу ж згадав і про батіг. Після бесіди з володарем Кремля він запровадив нові широкі санкції проти РФ за низкою звинувачень, у т. ч. за підрив стабільності США. Відповідний указ він підписав 15 квітня, а текст оприлюднив Білий дім. Указ, зокрема, звинувачує Росію в підриві проведення виборів у США і країнах-союзниках, зловмисних кіберзламах, використанні транснаціональної корупції для впливу на іноземні уряди, екстратериторіальні дії проти журналістів і дисидентів, підрив безпеки в країнах і реґіонах, важливих для національної безпеки США, і в порушенні принципів міжнародного права. Документ передбачає блокування власності й активів на території США осіб, які, на думку Вашинґтона, працюють в оборонному секторі РФ і відповідають або беруть участь у зловмисних кібератаках і втручанні у вибори США або будь-якої іншої країни.
Також під санкції можуть потрапляти особи та компанії з Росії, відповідальні, на думку США, за підрив демократичних процесів та інститутів у США, вбивство громадянина США або країни-партнера, транснаціональну корупцію, діяльність із підриву миру, безпеки, політичної стабільності та територіальної цілісності США, союзників і партнерів. Під санкції потрапляють також будь-які дії щодо відходу від раніше введених санкцій. Можливість візових санкцій передбачена для чиновників уряду РФ, їхні подружжя та дітей, а також тих, хто допомагає обійти санкції.
Крім цього, із Вашинґтона висилають десятьох російських дипломатів. А Міністерство фінансів Сполучених Штатів запровадило санкції проти 16 організацій і 16 фізичних осіб РФ за втручання у вибори США та кібератаку через SolarWinds. Зокрема, під санкції потрапили: «Технополіс ЕРА», акціонерне товариство (АТ) «Пасіт», Науково-дослідний інститут спеціалізованих обчислювальних пристроїв і автоматики безпеки, фірма «Необіт», АТ «Передові системні технології», АТ «Позитив Текнолоджиз». Також санкції ввели стосовно ряду учасників проєкту будівництва Керченського мосту та деяких посадових осіб у Криму. А американським фінансовим установам із 14 червня ц. р. заборонили купувати російські боргові зобов’язання.
У зв’язку з новими антиросійськими санкціями до МЗС РФ викликали Джона Саллівана, посла США в Москві. А Дмитро Пєсков заявив, що запровадження нових санкцій проти Росії з боку США не сприяє проведенню особистої зустрічі президентів обох країн. Також у МЗС РФ назвали відправляння американських військових кораблів у Чорне море провокацією і порадили США «триматися подалі» від Криму. Про це заявив Сергій Рябков, заступник міністра закордонних справ РФ». «Американським військовим кораблям біля наших берегів робити абсолютно нічого. Це суто провокаційні заходи, які вони здійснюють, провокаційні в прямому сенсі слова. Вони випробовують нас на міцність, грають на нервах. Та їм нічого не вдасться, — запевнив він. — Ми попереджаємо Сполучені Штати, що їм краще триматися подалі від Криму, від нашого чорноморського узбережжя. Це для їхнього ж добра».

Help!
Імовірна зустріч Джо Байдена з Путіним занепокоїла Київ. Андрій Єрмак, керівник Офісу президента України (ОПУ), закликав США розмістити на українській території ракетні системи Patriot. «Україна тримає лінію проти РФ не лише за нас, але і за Захід. А де США розміщують свої ракети Patriot? Найближчі — у Польщі. Вони повинні бути тут», — зазначив він.
У відповідь на це Джордж Кент, заступник помічника державного секретаря США, закликав Україну продовжувати не піддаватися на російські провокації, зберігати стриманість і відповідальність на кордонах із РФ. «Україна демонструє відповідальність і стриманість, і ми закликаємо українських лідерів продовжувати такий підхід», — заявив він і додав, що у разі загострення ситуації біля російсько-українських кордонів Сполучені Штати готові допомогти Україні. «Російське нарощування сил в окупованому Криму, у Брянську, на північ від Харкова, надсилання військових кораблів у Чорне море нібито для навчань дуже турбують. Це відбувається тоді, коли відбувається аґресивна кампанія з дезінформації та пропаґанди. Москва вживає кроки, які викликають занепокоєння щодо ескалації. Ми у США працюємо з нашими союзниками, щоб підтримати українську стійкість», — зазначив п. Кент.
Він також запевнив, що військові поставки Україні продовжаться, що допомогти їй захистити себе. За його спікера, мова йде про змішаний комплект летальних і нелетальних засобів. Однак він зазначив, що не може повідомити, чи будуть поставлятися новітні системи озброєнь. Що ж новітні не обов’язково. «Старенькі» Patriot також цілком згодяться.

Офіційна реакція
«Російська Федерація стягує власні війська до кордону з Україною, щоб спровокувати нашу державу та залякати українців. Це тиск із боку РФ», — заявив Володимир Зеленський. Згідно з даними української розвідки, нарощення військ країни-аґресорки відбувається як на сході України, так і на території окупованого Криму. Збільшується і число російських військових неподалік від інших напрямків українського кордону. Президент України переконаний, що Путін намагається провокувати українців і змусити їх боятися. Про це свідчить і різке збільшення кількості обстрілів у Луганській та Донецькій областях. Російсько-терористичні війська порушують «режим тиші» та чекають, що Збройні сили України (ЗСУ) відкриють вогонь у відповідь. Також у РФ сподіваються на те, що у наступ підуть ЗСУ. «Такого щастя у Путіна не дочекаються», — запевнив український лідер.
Водночас Михайло Подоляк, радник голови ОПУ, заявив, що РФ стягує війська до українських кордонів, щоб Україна визнала незаконну окупацію в Донецьку та Луганську. Своїми останніми діями Кремль намагається максимально нагнітати нервозність як в Україні, так і в решті світу, але суть його політики залишається незмінною. «При цьому з кожним днем наростає увага світу до цієї ситуації, і цей фактор працює на нашу користь», — зазначив чиновник. Він не сумнівається, що Москва намагатиметься з допомогою різних форм тиску домогтися від України визнання ніби «миром» окупації на Донбасі. «Тобто, змусити Україну прийняти те, що там є, в тому вигляді, як воно там є. Але це точно не може спрацювати», — додав п. Подоляк.
Свою чергою, Георгій Тука, колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, вважає, що теперішня влада не має жодного плану врегулювання ситуації. За його словами, те, що Зеленський не жує краватку перед камерами, вже добре. А розгортання конфліктів відбувається через залякування і демонстрацію власної сили, і демонстрацію готовності застосування цієї сили. «Саме цей момент ми і спостерігаємо зараз», — заявив пояснив п. Тука.
Як повідомляв «Міст», Джозеф Байден назвав володаря Кремля вбивцею.

Євген Клен

Коментарі експертів
Костянтин Єлісєєв, колишній представник України при Європейському Союзі:
— Дзвінок Байдена Путіну дозволив багатьом учасникам протидії нарощуванню Росією військової потужності на кордоні з Україною видихнути з полегшенням. На тлі запрошення Путіна до перемовин на нейтральній території було б помилкою думати інакше. Однак так само помилкою буде вважати, що тепер усе позаду. Навпаки, все лише починається. Чому не можна заспокоюватися: Путін домігся свого й отримав сатисфакцію, «напросився» на прямі перемовини з американським лідером. Однак, як би не пнулися в Кремлі представити цей дзвінок як свою тактичну перемогу, ніби Вашинґтон визнав «неможливість у світових справах обійтися без Росії», насправді це не так. Продати цю байку назовні Москві не вдасться, вона щонайбільше для внутрішніх потреб, зокрема, у роботі з електоратом напередодні виборів до Державної думи РФ у вересні ц. р. Це в Кремлі розуміють. Інакше не кинулися б виправдовуватися, що Путін відповів на телефонний дзвінок того, хто назвав його вбивцею, а потім терміново набирав Гельсінкі, щоб спробувати забронювати місце для перемовин. Президент Байден вміло скористався бажанням Путіна привернути до себе увагу лідера трансатлантичного світу. Відповівши на дзвінок «без вибачень», РФ мимоволі опинилася не на своїй території. Попереду —перемовини. Погрожувати силою надалі було б ознакою безпорадності. Як безпорадним було б Кремлю відмовитися від саміту зі США. Судячи з інформаційної хвилі, яку здійняли російські пропаґандисти, останнє слово щодо подальшої відповіді РФ із боку Заходу залишив за собою саме Джозеф Байден. Інакше не з’явилися б сигнали навколокремлівських рупорів про те, що запровадження зараз санкцій проти РФ звело б нанівець усі можливі перспективи майбутніх перемовин і поставило б під сумнів їхнє проведення взагалі. Цим телефонним контактом кожна із сторін отримала додатковий час. Росія — коротку перспективу без посилених санкцій і для посилення військового контингенту на українських кордонах. США — вікно можливостей для консолідації трансатлантичної єдності, завершення формування президентом Байденом своєї команди у Вашинґтоні, вироблення шляхів нейтралізації російського наступу. Після цього дзвінка світ буде жити в очікуванні саміту Байден-Путін. Усі світові проблеми стають його контекстом, вишикуються за ранжиром у передчутті майбутніх «пакетних домовленостей». Це стосується й «українського файлу», де варто очікувати активізації пошуку потенційних розв’язок. Інакше під час розмови з Джо Байденом Путін би не викладав «базовані на мінському «Комплексі заходів» підходи до політичного врегулювання». Це лише додає значущості зустрічі президента України з президентом Франції для твердих пояснень «другу Макрону» позиції Києва проти компромісів на догоду Москві. Саміт Байдена з Путіним стане етапним і потенційно може визначити траєкторію розвитку світу на роки вперед. Не таким важливим є сам саміт, скільки підготовка до нього. Не дарма ж у кремлівському релізі за результатами розмови з президентом Байденом зафіксували домовленість «надати вказівки відповідним відомствам опрацювати порушені в ході телефонної розмови питання». Та погана новина в тому, що, знаючи Путіна, відтепер його пріоритетом буде «наповнення перемовного фонду» для торгів. Для України вкрай важливим є не лише не опинитися у кошику з найнижчим номіналом (мета Путіна), а вийти на саміт як стратегічний актив Заходу не для продажу. Як підсумок, контакт із Джо Байденом відбувся, але від цього меншим убивцею Путін не став. Напруга не спадатиме. Мета Кремля залишається незмінною і полягає у тому, щоб зафіксувати свої амбіції на рівні «вершителя долі світу», де контроль над Україною є для Москви призовим фондом. Києву в жодному разі не можна опинитися в ролі об’єкта, а натомість довести, що єдиний ефективний підхід у протистоянні путінській Росії є стратегічна далекоглядність Заходу щодо України — європейська й євроатлантична перспективи. Все інше російську аґресією не обеззброїть і не зупинить. У Гельсінкі чи у Відні, чи будь-де на мапі Європи чи світу, Джо Байден має вийти на поле проти Путіна у «жовто-блакитній краватці». Час іще є.

Сергій Кислиця, постійний представник України при ООН:
— Для України важливо, що президент США довів Путіну позицію США щодо загострення ситуації на східному кордоні України. А Київ зацікавлений, аби США контактували з Росією, інакше ситуація була б тупикова. Зараз Джозеф Байден ще не готовий до відвідин Москви чи прийняти володаря Кремля у Вашинґтоні. Тому й вирішили запропонувати провести зустріч на «нейтральній території». Це може бути зустріч на полях якогось міжнародного заходу або й у двосторонньому форматі. У будь-якому разі, щоб така зустріч відбулася, їй передуватиме тривала підготовка з її змістовного наповнення. Адже не думаю, що Вашинґтону цікаві експромти. Теперішню ситуацію розглядають як загрозу реґіональній безпеці, тобто таку, що загрожує всьому Чорноморському реґіону й Європі. Водночас розгляду ситуації в Організації Об’єднаних Націй (ООН) логічно передує застосування можливостей реґіональних організацій. Зокрема, зараз на рівні Організації з безпеки та співпраці в Європі задіяли Віденський документ, відповідно до якого країна, що його підписала, може затребувати від іншого підписанта пояснення в разі переміщення військ або інших дій, пов’язаних із військовою активністю. Проте 2014 року Москва таку вимогу проігнорувала. Натомість Київ постійно координує дії закордонних дипломатичних установ щодо посилення військової активності РФ уздовж кордону з Україною. Україна підтримує тісний контакт зі США й європейськими членами Ради Безпеки ООН.

Сергій Висоцький, політолог:
— Путін марить ідеєю значущості та величі. Фантомний біль Росії — від того, що її не сприймають на міжнародній арені як колись сприймали СРСР. Як глобальну силу, з якою треба розмовляти на рівних, та на рівних ділити сфери впливу. Це хуліганська дитяча фрустрація — так само малолітній бандит воліє, щоби його сприймали як дорослого «авторитета». Пропозиція Джо Байдена зустрітися з Путіним свідчить про те, що бряцання зброєю на українських кордонах — дієвий засіб шантажу США. Погроза війною та насиллям — єдиний механізм, завдяки якому Путін може схилити світові сили до діалогу. І це — беззаперечна модель поведінки терориста. Захопити заручників для того, щоб мати змогу вести перемовини, торгуючи їхнім життям. Мене не дуже тішить те, що Білий дім вирішив піти на умови терористів та ввійти з ними в діалог. Та з іншого боку, я впевнений, що якщо така зустріч відбудеться, президент Байден буде проводити перед Путіним жорсткі «червоні лінії». В цій ситуації мене бентежить лише те, що буде з українською національною суб’єкністю. Президент України повинен мав би комунікувати з Вашинґтоном задля того, щоби чітко окреслити саме наші червоні лінії у цій розмові. Нам потрібен спільний порядок денний із США. Саме його формування може дозволити нам використати США як перемовника з Путіним для донесення консолідованої позиції щодо нашого суверенітету та національного інтересу. А що бачимо замість цього? Які меседжі комунікуює український президент і його оточення стосовно порядку денного із США? Водночас він неадекватно тролить господаря Білого дому. Зеленський розповідає, що якщо Байден друг, нехай це доведе. Ми тут самі вирішимо із ким нам приятелювати — нашу дружбу американському президентові ще треба заслужити. Своєю чергою, Єрмак висуває претензії, чому це нам не дали системи Patriot, як Польщі, забуваючи сказати, що Польща вже більше 20 років є членом НАТО і що самі системи протиповітряної оборони їй ніхто не дарував, а продали за майже 5 млрд USD. Цей стиль поведінка в менш аристократичних колах називається «бичкою». Й якщо єдиний засіб для перемовин із США, яким володіє теперішня українська влада, це «бикування», в мене є погана новина: з людьми, які перебувають у стані глибокого неадекватну, працювати не будуть. Таким людям будуть просто ставити до відома ті рішення, які напрацюють без них. Саме тому новина про можливі перемовини Путіна та Байдена мене не обнадіює. Бо я не розумію, яким чином українська влада, яка звикла до простих (читай — ідіотських) рішень і хайпу як методу внутрішньої та зовнішньої політики, скористається цим шансом.

Павло Клімкін, міністр закордонних справ України у 2014-2019 рр.:
— Потрібно припинити розганяти з дзвінком Байдена «зраду». Насправді він зателефонував із реально сильною позицією. Спершу Путін — убивця, потім демократія переможе автократію. Потім ще підкачка. Потім подзвонив. Сьогодні буде Крим, санкції, промова, а потім буде ще кілька абсолютно чітких кроків. І насправді це буде стратегічний підхід до Росії. І з цього американці 100 % не злізуть.

Юрій Швець, колишній радянський розвідник та однокурсник Путіна:
— Активізацію російської аґресії щодо України може зупинити не дипломатія, а «неприйнятна шкода». Мова не йде про те, щоб розгромити російські війська на українській території, потім перейти кордон і бити на території ворога. Я не розумію, чому досі в Україні немає ракет, які могли б досягти Москви. Гадаю, це значно б її охолодило. Погляньте на Ізраїль — маленька держава, оточена ворогами. Але вона створила зброю, яка позбавляє ворогів навколо Ізраїлю навіть теоретичної можливості напасти на нього. Тож тепер усе залежить від США.

About Author

Meest-Online