Новини для українців всього свту

Saturday, Nov. 27, 2021

Нові-старі напрямки зовнішньої політики — РФ і КНР

Автор:

|

Лютий 04, 2021

|

Рубрика:

Нові-старі напрямки зовнішньої політики — РФ і КНР
Білий дім

1 лютого Джо Байден виклав своє бачення зовнішньої політики, спрямоване на відновлення місця Америки у світі. Це буде перше важливе політичне звернення нового президента США з моменту вступу на посаду. Й очікувано, серед іншого, вималювалися два основні напрямки протистояння.

Стримування Росії
Розмова президента США Джо Байдена з президентом Російської Федерації (РФ) Путіним телефоном минулого тижня відбулася за ініціативою російської сторони. Перед нею американський лідер консультувався з лідерами Великої Британії, Франції та Німеччини.
Господар Білого дому також зателефонував напередодні Єнсу Столтенберґу, генеральному секретареві НАТО, щоб запевнити його в прихильності США альянсу, заснованому як оплот проти російської аґресії. У цій розмові президент США також підтвердив прихильність США колективній обороні відповідно до ст. 5 Північноатлантичного договору та наголосив на своїй прихильності зміцненню трансатлантичної безпеки.
А вже в бесіді з Путіним Джо Байден наголосив, що США будуть захищатися і вживуть заходів, які можуть передбачати подальші санкції, щоб гарантувати, що Москва не буде діяти безкарно. Також американський лідер наголосив, що твердо налаштований на підтримку суверенітету України з боку США, тоді як Москва підтримує сепаратистів на сході країни.
Президент США також підняв питання про приписувані Росії кібератаки на американські відомства, виплати талібам за вбивства американців в Афганістані, втручання в американські вибори 2020 року, отруєння опозиціонера Олексія Навального та розгін його прихильників.
Джен Псакі, прессекретар Білого дому, заявила, що президент Байден «не приховував стурбованості» під час телефонної бесіди з Путіним. Вона розповіла, що під час розмови торкнувся теми того, як влада обійшлася з п. Навальним. За словами чиновниці, її бос «ніколи не стримувався в емоціях із приводу питань, що стосуються Путіна, і (не приховував) свою стурбованість у зв’язку з діями російського уряду. Він ясно й однозначно сказав про це під час телефонної розмови».
Цікаво, що адміністрація президента Байдена стала першою в пострадянській історії, яка не проголосила спроби поліпшення або «перезавантаження» стосунків із РФ. На цьому тлі Вашинґтон узяв курс на максимальне зближення з традиційними союзниками США.
Своєю чергою, в Офісі президента України (ОПУ) заявили, що перша розмова президента США з Путіним засвідчила, що американська адміністрація повернулася до світового порядку денного з традиційними цінностями. Про це зазначив Михайло Подоляк, радник глави ОПУ. «Безумовно, новий президент США відразу активно включився в глобальний порядок. На мій погляд, телефонна розмова між Байденом і Путіним — це позначення ключового пріоритету нової адміністрації, своєрідний сигнал: ми повертаємося до світового порядку з традиційними цінностями та традиційною жорсткістю щодо тих, хто порушує правила», — додав він.
Чиновник зауважив, що хоча формальна причина розмови стосувалася теми стратегічного роззброєння, її наповнення було набагато ширшим та об’ємнішим, і виглядало «ідеально для інтересів України». «Джо Байден не просто підтвердив ключову позицію щодо безумовної підтримки Америкою суверенітету та територіальної цілісності України. Але поставив питання підтримки нашого суверенітету фактично першим — у контексті загальновідомих загроз і ризиків із боку РФ проти правил і цінностей цивілізованого світу», — наголосив він і висловив упевненість, що у Росії є лише один шанс на хоч якісь мінімально нормальні взаємини з Америкою та цивілізованим світом — повне припинення аґресивної політики. «І найперше в цьому — припинення аґресії проти України, повернення нам усіх наших тимчасово окупованих територій, відмова від підтримки різних незаконних збройних формувань», — заявив п. Подоляк.
У Кремлі ж із відповіддю не забарилися. Міністерство закордонних справ РФ заявило, що американська влада «заохочує несанкціоновані мітинґи» на підтримку Олексія Навального в рамках «американської стратегії стримування РФ». «Валове втручання США у внутрішні справи РФ — це така ж усталена правда, як їхні «підроблені» новини та заклики до несанкціонованих дій інтернетних платформ, контрольованих Вашинґтоном, — зазначили в російському зовнішньополітичному відомстві. — Підтримка незаконних дій держсекретаря Блінкена надає ще більше підтверджень ролі Вашинґтона за лаштунками». Відтак Кремль закликав Сполучені Штати припинити всі втручання у внутрішні справи іноземних держав.

Стримування Китаю
Свою чергою, Ллойд Остін, новий міністр оборони США, провів перемовини з Єнсом Столтенберґом, британським колегою Беном Воллесом і Нобуо Кісі, міністром оборони Японії. Він наголосив на важливості Азії в політиці президента Байдена.
З японським міністром мова йшла про двосторонню співпрацю в сфері безпеки, північнокорейські проблеми та ситуацію навколо островів Сенкаку, що перебувають під японською юрисдикцією, але на які претендує Пекін.
Якщо за президента Трампа між Вашинґтоном і Токіо могли виникнути непорозуміння, то новий уряд однозначний: глава Пентаґону підтвердив, що ст. 5 Договору США й Японії про безпеку враховує острови Сенкаку і що США виступає проти будь-яких односторонніх спроб змінити статус-кво в Східнокитайському морі.
Ще 1999 року Японія та США домовилися про перенесення авіаційної бази корпусу морської піхоти Футенма з густонаселеного міста Гінован, де часті польоти американських гвинтокрилів створювали загрозу місцевим жителям, до північного району Хеноко. Влада Окінави погодилася з цим рішенням аж 2013-го, проте за два роки його скасував Такесі Онага, тодішній глава реґіону. У лютому 2019 року жителі Окінави проголосували на референдумі проти збереження авіабази в межах префектури та перенесення її в бухту Хеноко. Тож на перемовинах п. Кісі та генерал Остін вирішили, що перенесення авіабази є єдиним рішенням зі зниження навантаження на жителів Окінави.
Провісником загострення між США і Китаєм в Індо-Тихоокеанському реґіоні стали й нещодавні події в Південнокитайському морі. Тайванська влада повідомила, що вісім бомбардувальників і чотири винищувачі Військово-повітряних сил Китайської Народної Республіки (КНР) увійшли в південно-східну розпізнавальну зону протиповітряної оборони Тайваню.
На цих літаках могли бути надзвукові ракети, в зоні досяжності яких опинилася відправлена Пентаґоном у Південнокитайське море авіаносна ударна група на чолі з USS Theodore Roosevelt. КНР і Тайвань мають взаємні територіальні претензії один до одного. Більшість країн, у т. ч. США, не визнають Тайвань як державу, але підтримують із ним дипломатичні стосунки.
На тлі конфліктів із Пекіном Вашинґтон 2020-го вжив заходів щодо поліпшення взаємин із Тайбеєм. Однією з причин розбіжностей стало запровадження закону про державну безпеку в Гонконзі, який обмежує можливості автономії при розгляді справ про сепаратизм.
Восени минулого року між США і КНР через Тайвань відбулося чергове загострення. 10 січня ц. р. Майк Помпео, тодішній державний секретар США, зняв обмеження, введені на роботу американських дипломатів і чиновників при контакті з колегами з Тайваню.
Попри те у Китаї привітали прихід у Білий дім демократичного кандидата. «Президент Байден кілька разів наголосив у своєму виступі на слові «єдність». Саме це зараз потрібно в китайсько-американських відносинах, — заявила Хуа Чуньїн, представниця міністерства закордонних справ КНР. — Пекін і Вашинґтон зобов’язані співпрацювати, щоб доброзичливі янголи здобули перемогу над силами зла, попри те, що над Азією нависла загроза нової «холодної війни».
Такий заклик сигналізує про бажання Сі Цзіньпіна, глави Китаю, відновити конструктивні взаємини, які зіпсувалися за президентства Дональда Трампа. «Китай не має ілюзій щодо Байдена, але він хоче стабілізувати відносини, щоб забезпечити прогрес на торговому фронті. І запобігти ризику прямої конфронтації», — вважає Ши Іньхун, професор Університету Женьмінь (Пекін).
Натомість Джен Псакі заявила, що адміністрація президента Байдена планує переглянути стосунки між Вашинґтоном і Пекіном стосовно першої фази торгової угоди між США та КНР, яку підписав Дональд Трамп. «Усе, що запровадила попередня адміністрація, переглядають, оскільки це стосується нашого підходу до національної безпеки», — пояснила вона та наголосила, що нова адміністрація була зосереджена на підході до взаємин США та КНР із позиції сили. Це означає, що Вашинґтон спілкуватиметься зі союзниками та партнерами щодо того, як працювати з Китаєм.
Як повідомляв «Міст», Джо Байден розпочав роботу на посаді президента США.

Євген Клен

До слова
Путін підписав закон про продовження Договору між Росією і Сполученими Штатами про заходи щодо подальшого скорочення й обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3). «Федеральним законом ратифікується Угода про продовження Договору між РФ і США про заходи щодо подальшого скорочення й обмеження стратегічних наступальних озброєнь від 8 квітня 2010 року, укладеного 26 січня ц. р. між РФ і США у формі обміну нотами», — повідомила пресслужба Кремля. Нагадаємо, що Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь між США та РФ набув чинності в лютому 2011-го. Його дія передбачена на десятирічний термін — до лютого 2021 року. Після цього сторони повинні дійти згоди — продовжити чинні домовленості, чи укласти нові.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply