Новини для українців всього свту

Sunday, Sep. 19, 2021

На чий бік схиляться шальки терезів Джо Байдена

Автор:

|

Серпень 10, 2021

|

Рубрика:

На чий бік схиляться шальки терезів Джо Байдена
Джо Байден

За президентства Дональда Трампа Конґрес США не давав йому діяти на руку Москві. Тепер настала черга Джозефа Байдена.

Сенатори — за санкції
Група сенаторів-республіканців вимагає від адміністрації президента США запровадити нові санкції проти російського газогону «Північний потік-2» (ПП2). Про це вони написали в листі до міністра фінансів США. «ПП2 безпосередньо шкодить інтересам національної безпеки США, а також наших союзників і партнерів. У разі завершення, цей проєкт посилить зловмисний вплив Путіна на Європу, дестабілізує неміцну безпеку України та заохотить Російську Федерацію (РФ) до подальшої аґресії», — йдеться в посланні.
Сенатори заявили, що заблокують на слуханнях у комітеті з банківської діяльності кандидатури Браяна Нельсона й Елізабет Розенберґ, чиї кандидатури запропонували на посади з контролю виконання санкцій. При цьому республіканці вимагають скасувати санкційні пільги, які адміністрація Джо Байдена ввела щодо компанії-оператора Nord Stream 2.
Водночас Палата представників США підтримала збільшення розміру фінансової допомоги Україні та поправки до санкцій проти ПП2. Про це повідомило Посольство України у Вашинґтоні. Загальна сума коштів, яку мають виділити на реалізацію програм допомоги Україні за лінією Державного департаменту, Аґенції США з міжнародного розвитку та пов’язаних програм становитиме не менше 481,5 млн USD, що на 28,5 млн USD більше, ніж 2021-го. «125 млн USD із кошторису виділять на безпеки України за статтею «Міжнародне військове фінансування», що на 10 млн USD більше, ніж 2021 року», — додали українські дипломати. Проте для вступу в силу законопроєкт має ще схвалити Сенат, а потім підписати президент США.

Ведмежа послуга для України
Впливова газета Financial Times розмістила редакційну статтю, в якій стверджує, що ПП2 становить серйозну загрозу безпеці й економіці України, в обмін на хисткі гарантії та компенсації для Києва. Видання підкреслює, що «Північний потік-2» завжди був геополітичним проєктом. Він дасть РФ можливість відмовитися від транзиту газу через українську газотранспортну систему, в результаті чого Україна втратить доходи від транзиту, які становлять приблизно 2 млрд USD на рік. Ці гроші важливі для української економіки, позаяк її валовий внутрішній продукт становить усього 155 млрд USD.
«Угода має вади на всіх рівнях. Зобов’язання протидіяти поганому поводженню Росії розпливчасті, «зелений фонд» не покриє збитки Києва, а пропозиція Федеративної Республіки Німеччина (ФРН) допомогти в продовженні транзиту газу — це просто «обіцянка спробувати», — йдеться в статті. Ця угода, а насправді, просто заява США та ФРН із ПП2 є ведмежою послугою для України, зазначили журналісти.
Своєю чергою, в аґенції Bloomberg вважають, що ФРН не зможе зупинити помпування газу трубогоном ПП2, навіть якщо захоче. Цього не трапиться навіть у випадку, якщо РФ спробує використовувати його як геополітичну зброю.
У разі аґресивних дій Кремля Берлін зосередиться на ширших санкціях на рівні Європейського Союзу. А це складніший шлях для відповідних заходів. Так у ФРН планують діяти замість прямого удару по газових зв’язках із РФ, зазначили журналісти.
І швидше за все позиція Берліну в цьому питанні не зміниться навіть після відставки Анґели Меркель, канцлерки ФРН, після виборів 26 вересня ц. р. Адже проєкт російського трубогону підтримує весь політичний спектр країни, крім партії «Союз 90/Зелені».

Чи вмовить Байдена Зеленський?
Тож президент України обов’язково говоритиме про ПП2 підчас свого візиту до Вашинґтона. Крім цього, Володимир Зеленський і Джо Байден мають підписати низку документів. Тож із метою належного забезпечення підготовки візиту українського лідера до США Роман Машовець, заступник керівника Офісу президента України (ОПУ), обговорив завершення опрацювання трьох двосторонніх документів.
Вони присвячені оборонному партнерству, проєктам у сфері досліджень, розробок, випробувань та оцінки, а також співпраці в космічній галузі. «Американська сторона висловила готовність забезпечити підписання зазначених документів у рамках візиту глави української держави до американської столиці», — повідомили в ОПУ. Український чиновник уже обговорив підготовку візиту п. Зеленського до Сполучених Штатів із Бріттані Стюарт, аташе з питань армії й оборони, а також із іншими представниками Посольства США в Україні.
Свою чергою, Давид Арахамія, керівник пропрезидентської парламентської фракції «Слуга народу», вважає, що зустріч Володимира Зеленського з Джо Байденом може пройти на підвищених тонах. Він припустив, що непублічна частина зустрічі може бути напруженою. Усе — через нещодавню угоду між ФРН і США, яка фактично означає добудову та запуск кремлівського політичного проєкту ПП2. «Я очікую, враховуючи градус, що, як мінімум, непублічна зустріч Зеленського з Байденом буде на підвищених тонах. США сьогодні багато в чому недооцінюють, а, може, вдають, що недооцінюють, удар, який вони роблять таким вчинком», — заявив він.
Пом’якшити цю заяву політика відразу вирішила Євгенія Кравчук, заступниця керівника фракції. Вона припустила, що п. Арахамія, ймовірно, мав на увазі розмову рівноправних партнерів. «Тому глава Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба та голова ОПУ Андрій Єрмак заздалегідь вирушають до Вашинґтона, щоб готувати цей візит. Багато чого зіграє підготовча робота», — наголосила вона.

Хиби у стосунках із Москвою
А тим часом Курт Вокер, колишній спеціальний представник Державного департаменту США, написав надзвичайно цікаву статтю про ключові помилки Сполучених Штатів у відносинах із РФ. Написав про США, а розширити ці помилки можна сміливо на весь колективний Захід. Він зазначив, що здавалося б, усе на поверхні, візьми і скоригуй підходи, зрозумій тактику Кремля щодо відносин зі Заходом, як розуміє їх Москва. І вибудуй справжню ефективну стратегію протидії російським впливам на майбутнє. Яким би очевидним не виглядав цей виклик, без додаткового інгредієнту колективному Заходу це вдається складно. Колись цим інгредієнтом була Україна, яка і сама боролася, і змушувала боротися всіх навколо.
Ключовими помилками США дипломат назвав: непереборне тяжіння до деескалації, а не протистояння аґресії — знаючи це, Путіну все ще вдається піднімати ставки до рівня, який не може собі дозволити Захід, і тому відступає, хай би скільки не блефувала Росія; прагнення завжди розкласти проблеми по поличках, а не пов’язувати їх. І це неодмінно надає володарю Кремля можливість виокремлювати для себе найважливіші проблеми, від яких колективний Захід свідомо відвертає погляд на догоду збереженню взаємин співпраці з Москвою, нехай і холодної; хибну самовпевненість із приводу американської ролі в світі, а не прагнення до активної конкуренції.
Світ змінився, і за місце в черзі до клубу демократичних трансатлантичних цінностей треба боротися, не претендентам, а потенційним учасникам клубу. Не випадково кількість автократій чи режимів, що до них тяжіють, більша, ніж демократій. Кремль це знає, а Вашинґтон усе ще вірить у самодостатність демократичних ідеалів. За них же треба боротися.
До цього переліку можна додати хіба що єдиний елемент: наївна віра і Вашинґтона, і колективного Заходу в те, що, укладаючи домовленості зі Заходом, Москва і справді прагне їх виконувати. Насправді ж навпаки. Будь-які домовленості з інтелектуальним, світоглядним опонентів для російського аґресора — це павза для консолідації і своїх зусиль, і підготовки до наступного витка протистояння. Так буде і з домовленостями зі запуску ПП2, які для Вашинґтона та Берліна дарують надію на умиротворення, а для Кремля — лише час для підготовки до атаки. Отримавши додаткові важелі впливу, лише справа часу, коли їх задіє Кремль. Про омріяні безпеку, стабільність і, головне, мир можна не мріяти, запевняє п. Вокер.
Як повідомляв «Міст», зустріч Байдена і Путіна матиме наслідки для України.

Євген Клен

До слова
У Путіна не вважають, що Сполучені Штати — партнер Росії. Відповідну заяву зробив Дмитро П’єсков, прессекретар президента РФ. Він наголосив, що Кремль це констатує «з жалем». І назвав знання Білого дому про Росію «помилковими». Країна-аґресорка нібито ніколи не втручалася та не має наміру втручатися в електоральні процеси, які відбуваються в інших державах, у т. ч. в США.

About Author

Meest-Online