Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 20, 2021

Джозеф Байден визнав геноцид вірмен: що зміниться для України

Автор:

|

Квітень 30, 2021

|

Рубрика:

Джозеф Байден визнав геноцид вірмен: що зміниться для України
Джо Байден та Реджеп Таїп Ердоган

24 квітня — в День вшанування пам’яті жертв Meds Yeghern («великий злочин» в перекладі з вірменської. — Ред.) — президент США виконав одну зі своїх передвиборних обіцянок: визнав геноцидом масове знищення та депортацію вірмен у 1915-1918 рр. на території Османської імперії.
Анкара цілком прогнозовано стала дибки. Реджеп Таїп Ердоган, президент Турецької Республіки (ТР), пригрозив закрити авіабазу Інджирлік, на якій розміщені ядерні боєголовки США, й яка є найбільш східною базою командування Військово-повітряними силами США та НАТО в Європі. На жаль, у непростій ситуації опинився Київ. Як писав «Міст», під час нещодавнього візиту до ТР президент Зеленський обговорив із президентом Ердоганом можливість придбати ударні безпілотні літальні апарати Bayraktar TB2 турецького виробництва. Тепер, після погіршення стосунків Анкари та Вашинґтона, Києву доведеться якось вибудовувати стосунки з обома геополітичними гравцями. Хоча, насправді, це не буде аж настільки складно.

Передвиборна обіцянка Байдена
Рік тому Джозеф Байден, тоді ще кандидат у президенти, пообіцяв у разі перемоги визнати геноцидом події 1915-1918 рр., коли під час Першої світової війни відбулася масова операція зі знищення вірмен, котрі проживали на території Османської імперії. Днем пам’яті про ці події вважається 24 квітня, позаяк саме цього дня віддали наказ про збір усієї вірменської інтелігенції в Стамбулі та подальшу депортацію, який і дав старт масовим убивствам. За приблизними даними, впродовж трьох років загинули понад 1,5 млн вірмен і близько 1 млн вірменських біженців розбіглися по всьому світу. Необхідно відзначити, що за три дні до оголошення теперішнього рішення президент США чесно попередив про свій намір Реджепа Ердогана, з яким поспілкувався телефоном вперше за три місяці свого перебування на посаді президента США.
«Народ США вшановує всіх вірмен, котрі загинули у геноциді, який розпочався 106 років тому. Ми вшановуємо жертв Meds Yeghern, щоб жахи того, що сталося, ніколи не забулися для історії, та забов’язуємося попередити повторення подібного злочину», — йшлося в заяві американського лідера.
Це рішення привітали в Демократичній партії США. «Визнання президентом геноциду вірмен надійшло після десятиріч боротьби. Після років турецьких погроз і залякувань. Після вбивчої війни проти народу Нагірного Карабаху. Після численних розбитих сердець і розчарувань. Дякую вам, президенте Байден, за те, що підтримуєте правду перед обличчям сили», — цитує «Голос Америки» Адама Шиффа, конґресмена-демократа. «Наші серця сповнені радості, що президент США вдався до історичного кроку, приєднавшись до Конґресу в формальному визнанні в День геноциду вірмен. Це історичне рішення слідує за резолюцією Конґресу від 2019 року про те, що варварство, скоєне проти вірменського народу, було геноцидом», — заявила Ненсі Пелосі, спікерка Палати представників Конґресу.
Рішення привітали і в організації американців вірменського походження «Національний вірменський комітет Америки». «Президент Джозеф Байден офіційно визнав геноцид вірмен, відкинувши тривалу історії мовчання США з цього питання в закордонній політиці та завдавши удару по перешкоджанню з боку Анкари справедливості щодо цього злочину, яке триває століття», — заявили в організації.
Зрозуміло, що зрадів і Нікол Пашинян, прем’єр-міністр Вірменії, котрий жваво відреагував на заяву президента США. Щоправда, вже наступного дня п. Пашинян оголосив про свою відставку, адже його звинуватили в поразці у воєнному конфлікті з Азербайджаном за Нагірний Карабах. Він виконуватиме обов’язки прем’єра до проведення в країні дострокових парламентських виборів 20 червня ц. р.

Рішення президента США сенсацією не стало
Туреччина, сучасна спадкоємиця Османської імперії, відкидає будь-які звинувачення в геноциді. Всі турецькі лідери стверджували, що, хоча деякі звірства і справді ставалися, загибель людей і переслідування не досягнули тих масштабів, про які кажуть Вірменія й її прихильники. Замість цього ТР заявляє, що «лише» близько 300 тис. вірмен загинули під час Першої світової в результаті громадянської війни всередині країни. Крім вірменських християн, за версією Анкари, в цей період загинули і багато турків-мусульман.
Водночас теперішнє рішення Джозефа Байдена аж ніяк не є сенсаційним, хоча він і став першим президентом США за 40 літ, котрий публічно визнав дії Османської імперії на початку XX ст. геноцидом. Останнім американським президентом, котрий вжив слово «геноцид», був республіканець Рональд Рейґан рівно 40 років тому: 1981-го. Проте згодом під тиском Анкари відмовився від такого визначення.
Водночас геноцид вірмен офіційно визнали та засудили низка міжнародних організацій і 29 держав (зокрема, Канада, щоправда, України в цьому переліку немає — офіційна позиція Києва полягає в тому, що ці події ще вимагають оцінки істориків. — Ред.), а також 49 штатів США й обидві палати Конґресу, які прийняли такі рішення ще 2019 року.

Не все так погано
Різка реакція Анкари на рішення господаря Білого дому була очікуваною. Проте відкритим залишається інше питання: чи матимуть гострі заяви турецьких політиків та урядовців реальне продовження?
Бурак Кунтай, директор Центру американських досліджень університету Бахчешехір (ТР), переконаний, що заяву президента Байдена не варто сприймати як рішення революційного характеру в турецько-американських відносинах. «Як це відіб’ється на турецько-американських відносинах? Якби мені задали це запитання 20 літ тому, я б сказав, що дуже погано, адже це був період, коли турецько-американські відносини перебували на дуже високому рівні. Отже, ймовірність падіння на дно була. Однак, коли ми дивимося на те, що відбувалося в останні 10-15 років, від подій у Північному Іраку до закупівель ТР російських зенітно-ракетних комплексів С-400 «Тріумф», усупереч позиції США, ми бачимо, що взаємини вже на дні. Проте, незважаючи ні на що, ця напруженість триватиме місяць, а за два місяці ми вже не будемо про це говорити», — поділився п. Кунтай з журналістами турецького видання Anadolu Ajansі.
Халук Сельві, директор Центру досліджень турецько-вірменських відносин Університету Стамбула, зазначив, що в короткотерміновій перспективі в турецькому суспільстві посилиться антиамериканізм, однак можлива зустріч президентів Байдена та Ердогана може знизити цю напругу. «Як із точки зору близькосхідної політики, так і в плані політики на Кавказі США не можуть повністю списати ТР із рахунків. Я сприймаю цю заяву лише як легке залякування, як попередження», — упевнений професор.
«Ще один вимір визнання США геноцидом Meds Yeghern може бути початком визнання геноцидом й інших великих злочинів проти людства. Це особливо важливо для України в контексті визнання актом геноциду Голодомору 1932-1933 рр. Наразі лише близько 20 країн світу офіційно визнали Голодомор актом геноциду, дев’ять держав у офіційних зверненнях засудили Голодомор як акт знищення людства, вчинений тоталітарним сталінським режимом, або вшанували пам’ять його жертв. То чи можна очікувати від президента США відповідної заяви і щодо Голодомору? Варто визнати: на відміну від геноциду вірмен, такої передвиборчої обіцянки в програмі кандидата Байдена не було. В жовтні 2018 року Сенат, а у грудні 2018-го — і Конґрес США прийняли резолюцію з нагоди 85-річчя Голодомору, де засуджували репресивну радянську політику проти народу України. Водночас «вірменська» заява Джозефа Байдена відкриває можливості визнання й геноциду щодо українців. Адже попри відсутність передвиборчих обіцянок, президент США декларував, що основою його політики стане захист прав людини», — пише «Європейська правда».
Як повідомляв «Міст», Туреччина хоче порушити конвенцію Монтре.

Ігор Берчак

До слова
Військово-морські сили (ВМС) України візьмуть участь у навчаннях турецьких ВМС Dogu Akdeniz 2021. Про це домовилися в ході початкової конференції з планування маневрів. Учасники заходу розглянули питання щодо визначення загальної концепції навчань, узгодження попереднього складу сил, що планується залучити. Представники ВМС України обговорили формат участі української сторони, зокрема, залучення офіцерів ВМС до складу багатонаціонального штабу навчання, а також стажування офіцерів на облавку корветів ВМС ТР класу ADA (MILGEM). Маневри Dogu Akdeniz 2021 мають відбутись наприкінці ц. р. у західній частині Середземного моря.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply