Новини для українців всього свту

Sunday, Apr. 11, 2021

Джерела загроз для США й України

Автор:

|

Квітень 09, 2021

|

Рубрика:

Джерела загроз для США й України
Ентоні Блінкен

Ворогам важко самотужки протистояти Сполученим Штатам, тому вони вирішили об’єднуватися.

КНР та Іран
Ентоні Блінкен, державний секретар США, визнав, що у стосунках із Китайською Народною Республікою (КНР) стає дедалі більше аспектів, що посилюють конфронтацію. Тому Сполучені Штати повинні вибудовувати відносини з Китаєм із позиції сили. Керівник американського зовнішньополітичного відомства у числі головних військових загроз для США та Заходу назвав КНР та Іран, а також Російську Федерацію (РФ) і Корейську Народно-Демократичну Республіку.
Під час кризи у взаєминах із Іраном, що дісталася в спадок Джо Байдену від Дональда Трампа, Білому дому буде важче домовлятися з іранською владою щодо ядерної програми. «Мене це турбує вже рік», — зізнався глава Білого дому 28 березня, відповідаючи на питання журналістів про партнерство між Пекіном і Тегераном.
Це занепокоєння повністю виправдалося. Минулого тижня Мохаммад Джавад Заріф і Ван Ї, міністри закордонних справ Ірану та КНР відповідно, підписали всеосяжну угоду про політичну, стратегічну й економічну співпраці. Китайці зобов’язалася в найближчі 25 літ інвестувати кошти в Іран в обмін на стабільне постачанням нафти. «Розквіт стратегічної співпраці на Сході прискорить падіння США», — заявив Алі Шамхані, секретар Вищої ради національної безпеки Ірану. За його словами, підписання дорожньої карти стратегічного партнерства між Іраном і КНР є частиною активного опору» Вашинґтону.
Тож КНР та Іран вийшли на новий, стратегічний, рівень взаємин. Коментуючи підписання угоди, в Ірані зазначили, що вона може дуже ефективно сприяти поглибленню ірансько-китайських відносин. А китайська влада заявила, що розглядає угоду з Іраном як частину стратегії «Один пояс — один шлях», яка має забезпечити реалізацію амбітного проєкту «Новий шовковий шлях».
Відтепер Пекін є найважливішим торговим партнером Ірану. Хоча й до того, як 2018-го США відмовилися від дотримання ядерної угоди з Іраном і запровадили проти Тегерана санкції, Китай був найбільшим покупцем іранської нафти у світі.
Фундамент теперішньої угоди заклали під час візиту до Тегерану Сі Цзіньпіна, глави КНР, ще 2016 року. Тоді сторони домовилися розвивати спільну роботу в таких сферах, як транспорт, експлуатація портів, енергетика, промисловість і сервіс. У парламенті Ірану критикували уряд за перемовини, які ведуть без узгодження з населенням країни. Але міністр Заріф запевнив депутатів, що угода підписана без секретних протоколів, а громадськість отримає повну інформацію про зміст документа.
Попри цю обіцянку, про деталі угоди між Пекіном і Тегераном відомо дуже мало. Хіба лишень, що Пекін буде в пріоритетному порядку постачати Тегерану вакцини від коронавірусу. Водночас газета New York Times пише, що Пекін зобов’язався впродовж 25 років інвестувати в іранську економіку 400 млрд USD. За масштабом це можна порівняти з внутрішнім валовим продуктом Ірану (454 млрд USD).
В обмін на це Тегеран гарантує стабільне постачання нафти, імовірно, зі серйозними знижками. Сторони домовилися заснувати ірансько-китайський банк, який використовуватимуть для розрахунків за такі поставки. Таким чином Іран, вирізаний зі світового ринку нафти жорсткими санкціями адміністрації Дональда Трампа, повертається у велику нафтову гру, отримавши найбільшого у світі клієнта. На початку ц. р. Пекін різко збільшив закупівлі іранської нафти, а в березні довів до історично рекордних 3,75 млн т.
Аналітики SVB Energy оцінюють іранські поставки в 1 млн барелів на добу, що робить Іран третім найбільшим постачальником у КНР після РФ і Саудівської Аравії. Та угода, ймовірно, охоплюватиме не лише такі сфери, як економіка та культура, а й більш чутливі оборонну та розвідувальну.
Спостерігачі звертають увагу на вживання в документі словосполучення «стратегічне партнерство». Адже з Москвою, попри декларований збіг поглядів на багато зовнішньополітичних питань, Пекін уклав договір тільки про добросусідство, дружбу та співпрацю.
Отримавши політичну та фінансову підтримку з Піднебесної, Тегеран тепер зможе впевнено почуватися в контактах із Вашинґтоном. Відтак Аббас Аракчі, заступник міністра закордонних справ Ісламської Республіки, заявив, що Іран відмовився від прямих або опосередкованих перемовин зі Сполученими Штатами на зустрічі у Відні (Австрія) 6 квітня, на якій обговорювали повернення до дотримання умов ядерної угоди. «Ми ведемо перемовини з країнами групи 4+1 (РФ, КНР, Велика Британія, Франція та Німеччина). Наша вимога до США — повне скасування всіх американських санкцій», — заявив він.

Росія
А от Сергій Лавров, міністр закордонних справ РФ, запевнив, що Росія і КНР не потребують створення військового союзу за аналогією з НАТО. «У цьому сенсі наші відносини з Китаєм зовсім інші, ніж відносини класичного військового союзу. Можливо, вони навіть ближчі в певному сенсі», — заявив він.
Міністр наголосив, що рівень співпраці РФ і КНР продовжує якісно зміцнюватися, а зараз готують черговий документ, який Путін підпише зі Сі Цзіньпіном. Він буде присвячений 20-річчю Договору про добросусідство, дружбу та співпрацю. «Наш стратегічний договір буде продовжений», — повідомив він і додав, що країни не мають наміру спільно відповідати на санкції Заходу, хоча конфронтація РФ і США й «досягла дна».
Москва вирішила посилити протистояння з Вашинґтоном на землях України. 1 квітня українська розвідка заявила, що Росія завершила підготовку до масштабних збройних провокацій на Донбасі. У відповідь Ллойд Остін, глава Пентаґону, пообіцяв Андрію Тарану, міністру оборони України, підтримку у разі загострення ситуації на Донбасі. «Сьогоднішній дзвінок американського колеги є яскравою демонстрацією проактивної позиції США в підтримці суверенітету та кроків із відновлення територіальної цілісності України», — підсумував генерал Таран.
Також нарешті назріла потреба в розмові президента США Байдена та президента України Зеленського. Вона відбулася 2 квітня і тривала близько пів години. Головною темою розмови була ситуація на Донбасі. «Президент Байден підтвердив непохитну підтримку США суверенітету та територіальної цілісності України перед обличчям триваючої аґресії РФ на Донбасі і в Криму», — повідомила пресслужба Білого дому.
Також американський лідер запевнив свого українського колегу в підтримці боротьби з корупцією та реалізації реформ. «Він підкреслив прихильність своєї адміністрації активізації нашого стратегічного партнерства на підтримку плану президента Зеленського щодо боротьби з корупцією та реалізації програми реформ, що ґрунтується на наших спільних демократичних цінностях, які забезпечують справедливість, безпеку та процвітання народу України. Лідери погодилися, що ці реформи є центральними для євроатлантичних устремлінь України», — зазначено в прес-релізі Білого дому. Президенти також обговорили важливість тісної співпраці США й України для стримування пандемії Covid-19 і зміцнення демократії в реґіоні.
Пресслужба Офісу президента України (ОПУ) повідомила, що президенти приділили увагу розвитку демократій в обох країнах. Вони погодилися, що встановлення та збереження демократії — це складна щоденна робота. Президент висловив схвалення створення міцних демократичних інститутів в Україні. «Україна та США стоять пліч-о-пліч, коли йдеться про зміцнення наших демократій. Я відданий ідеї реформування України, поліпшенню прозорості та досягнення миру», — запевнив український лідер у соціальній мережі.
Пресслужба ОПУ заявила, що президенти наголосили на важливості боротьби з олігархатом, а Зеленський зазначив, що політика України спрямована на системну деолігархізацію. Крім цього, Зеленський детально зупинився на реформах, які впроваджують в Україні, — розвиток незалежної антикорупційної інфраструктури, земельна реформа і реформа судочинства, а також реформування Конституційного суду. Крім цього, Зеленський розповів про ініціативу саміту «Кримської платформи».
Натомість кремлівський режим погрожує вжити «додаткових заходів» в разі появи в Україні американських військ для запобігання російському вторгненню. Про це заявив Дмитро Пєсков, речник президента РФ, коментуючи запевнення Пентаґону про те, що «США не кинуть українців». «Безумовно, такий розвиток сценарію призвів би до подальшого зростання напруженості поблизу російських кордонів. І, звісно, це вимагає додаткових заходів від російської сторони щодо її безпеки», — зазначив він, але не уточнив, про які конкретно кроки Кремля у відповідь йдеться. — На наш жаль, дійсність на лінії зіткнення дуже лякає, провокації з боку Збройних сил України відбуваються, вони не поодинокі, а численні».
Як повідомляв «Міст», Путін спробував вийти з ізоляції й завдати удару по Зеленському.

Євген Клен

About Author

Meest-Online