Новини для українців всього свту

Sunday, Dec. 5, 2021

Бруклінські прокурори вилучили частину електронної пошти Луценка

Автор:

|

Червень 05, 2021

|

Рубрика:

Бруклінські прокурори вилучили частину електронної пошти Луценка
Юрій Луценко

Американці можуть не обмежитися лише санкціями проти особистого аґента Путіна.

Аґресивніший підхід
Газета The New York Times минулого тижня повідомила з посиланням на «обізнані джерела», що прокуратура Брукліна розслідує спроби втручання колишніх і нинішніх українських чиновників у вибори президента США 2020 року. А підозрює їх у розповсюдженні необґрунтованих заяв про корупцію Джо Байдена, тодішнього кандидата в президенти.
У т. ч. через Рудольфа Джуліані, адвоката Дональда Трампа. Джерела NYT запевнили, що йдеться не про можливе лобіювання ним інтересів українських бізнесменів у Білому домі, яке розслідують нью-йоркські прокурори.
Бруклінських слідчих цікавлять зустрічі п. Джуліані 2019 року в Києві з «офіційними особами». Зокрема, з депутатом українського парламенту Андрієм Деркачем, на якого американське міністерство фінансів уже наклало торік санкції за втручання у вибори президента США. Але державі Україна претензій не висунули, бо Державний департамент США запевнив, що Деркач «уже понад десять років є активним російським аґентом».
Саме він оприлюднив торік аудіозаписи розмови нібито тодішніх президента України Петра Порошенка, віцепрезидента Джо Байдена та держсекретаря США Джона Керрі. На одному з них п. Байден начебто заявив, що умовою для надання мільярда доларів кредитних гарантій Україні є зміна її уряду та керівника генеральної прокуратури, яка розслідувала діяльність компанії Burisma. Гантер Байден був у тоді в її раді директорів.
У штабі Джо Байдена назвали ті записи змонтованими. А американські розвідники з’ясували, що випускник академії Федеральної служби безпеки Російської Федерації (РФ) Деркач виконував її завдання. В опублікованому 16 березня Офісом директора національної розвідки США звіті про втручання в американські вибори 2020 року стверджували, що його затвердив безпосередньо президент РФ, який «тримав під наглядом діяльність» Деркача. Тож Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України, 17 березня тріумфував: «Кінець міту про «втручання України у вибори». Розвідувальна спільнота США не знайшла жодних ознак причетності українського уряду до підривних заходів проти США. Втручання здійснювала Росія, яка також прагнула зменшити підтримку України з боку США».
Свою чергою, Анатолій Октисюк, аналітик «Дому демократії», прогнозує: «Справа Джуліані може стати позитивною для президента України Володимира Зеленського та його уряду, і дасть йому підставу відкрити розслідування проти Деркача».
Але в NYT наголосили: «Розслідування, про яке раніше не повідомляли, підкреслює дедалі аґресивніший підхід уряду до викорінення втручання іноземців у вибори. Значна частина цих зусиль зосереджена на російській розвідці, яку підозрюють у зв’язках, принаймні, з одним із українців серед тих, кого зараз перевіряють».

Уклали угоду
Утім, значна — ще не вся. Мелінда Герінґ, головна редакторка рубрики Ukraine Alert на сайті аналітичного центру Atlantic Council зауважила, що NYT у своїй публікації про розслідування щодо втручання у президентські вибори 2020 року мала б зосередитись не на українських чиновниках, які й так перебувають під санкціями Сполучених Штатів, а на контактах між ексгенпрокурором Юрієм Луценком і Руді Джуліані. «Саме фінансові зв’язки, а не депутати, ймовірно, в центрі Україноґейту», — наголосила вона.
Адже аґенція Bloomberg повідомляла, що прокурори, які підозрюють, що Джуліані міг порушити закони про лобіювання, вилучили з його комп’ютерів частину даних із електронної пошти Юрія Луценка. А той — не бізнесмен…
Мелінда Герінґ вважає, що опубліковане 2020 року Левом Парнасом, колишнім службовцем п. Джуліані, дозволяє припустити, що п. Луценко та адвокат Трампа уклали угоду «послуга за послугу». Тобто, перший із них міг пообіцяти інформацію, яку могли використати для дискредитації кандидата в президенти Байдена, а Джуліані, зі свого боку, гарантував дочасне відкликання посла США в Києві Марі Йованович, яка оприлюднила в березні 2019-го, за її словами, «кричущу корупцію в Україні», відповідальність за яку поклала на тодішнього президента Петра Порошенко та генерального прокурора Луценка. У квітні того року Держдепартамент США раптово її відкликав.
Майк Екел, оглядач «Радіо Свобода», нагадав 1 травня в публікації «ФБР розслідує адвоката Трампа Джуліані — й Україна знову в центрі політики США»: «У свідченнях під час суду про імпічмент (Трампа. — Авт.) та інших слуханнях у Конґресі, виявилося, що особистий адвокат президента Джуліані, за кулісами відіграв ключову роль у просуванні звільнення Йованович».
Натомість про того, кого вона критикувала в Україні, NYT розповідала у грудні 2019 року: «Луценко, як і Шокін та Кулик (один із прокурорів генеральної прокуратури України. — Авт.), за даними засобів масової інформації, відгравали ролі в просуванні претензій до колишнього віцепрезидента Байдена, колишнього посла США в Україні Йованович та інших, які поширювали неґативну інформацію про Пола Манафорта, керівника виборчої кампанії Дональда Трампа. Саме від них походила інформація про нібито корупційні оборудки енергетичної компанії Burisma та неправомірні виплати одному з членів ради директорів — синові віцепрезидента. На підставі цієї інформації президент Трамп наполегливо переконував Володимира Зеленського спонукати прокуратуру до розслідування проти Burisma, а відтак, до пошуку компромату на свого можливого конкурента на президентських виборах 2020 року Джозефа Байдена».

«Зливав» компромат
Українське «Громадське телебачення» розповіло, що «Джуліані інтерв’ював Луценка два дні». І що «в березні 2019-го Юрій Луценко дав інтерв’ю виданню The Hill, в якому натякнув, що Байден вимагав відставки Шокіна через справи Burisma.
Але шестеро колишніх послів США у Києві закликали в зверненні з цього приводу не сприймати сказане Луценком виданню The Hill за чисту монету.
У Міжнародному консорціумі журналістських розслідувань BuzzFeed News тоді заявили: «Колишній генпрокурор Віктор Шокін та чинний Юрій Луценко «злили» президентові США компромат на демократа Джо Байдена, його потенційного конкурента на президентських виборах 2020 року. Це випливає зі свідчень посередників у спілкуванні адвоката президента США Рудольфа Джуліані, Шокіна і Луценка».
Утім, можливо, він зацікавив прокуратуру Брукліна й з іншої причини. Адже в BuzzFeed News, посилаючись на інформацію посередників, які організували перемовини Джуліані зі Шокіним і Луценком, повідомили також, що коли адвокат Трампа зустрівся 2019 року з Луценком, той розповів про те, як американське посольство в Києві допомагало президентській кампанії Гіларі Клінтон.
А 8 жовтня 2019-го Луценко заявив, що директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник нібито підтвердив підтримку головного опонента Трампа на виборах президента США 2016 року. Підтримкою начебто стало розголошення інформації про отримані та незадекларовані п. Манафортом чималі гонорари з «чорної бухгалтерії» горезвісної Партії реґіонів.
Дослівно Юрій Віталійович розповів: «З розмов із керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назару Холодницькому я точно знаю, що на його запитання «Чому Ситник порушив заборону розголошувати дані досудового слідства?» той відповів: «Я просто хотів допомогти Гіларі». Влада США та Рудольф Джуліані розглядають це як втручання у внутрішні справи країни».
А в інтерв’ю виданню The Hill, оприлюдненому 20 березня 2019 року, п. Луценко ошелешив заявою: «Сьогодні ми почнемо кримінальне розслідування з цього приводу і дамо правову оцінку цій інформації».
2018-го Київський окружний суд задовольнив позов тодішнього депутата українського парламенту Борислава Розенблата з цього приводу — визнав дії п. Ситника протиправними. Але апеляційний суд цей вердикт скасував. А Верховний суд відхилив позов депутата Розенблата проти Артема Ситника, який повідомив, що його припинили викликати на слідчі дії в справі про можливе втручання у вибори в США після звільнення Юрія Луценка з посади генерального прокурора.
Натомість у США могли й не пробачити останньому те, що дозволив собі у спілці з п. Джуліані.
Як повідомляв «Міст», втручання в американські вибори тривало десятиліттями.

Ігор Голод

До слова
Державний департамент просить у Конґресу 255 млн USD на 2022 фінансовий рік для допомоги Україні. Про це йдеться в бюджетному запиті відомства. «Допомога з боку США посилить можливості України в частині протидії аґресії з боку РФ. Це фінансування прискорить процес реформ в боротьбі з корупцією, підвищить прозорість і підзвітність, зокрема, за рахунок розширення кола ініціатив в галузі електронного управління, а також буде сприяти реформуванню інститутів, що необхідно для європейської інтеграції країни», — йдеться в повідомленні. Зокрема, в документі уточнюють, що частину американської допомоги мають витратити на «поліпшення ділового клімату та торгового потенціалу України, зміцнення її аграрного сектора, підтримки енергетичної безпеки за допомогою реформування компанії «Нафтогаз» і підвищенню її енергоефективності». Фінансову допомогу також пропонують спрямувати на поліпшення системи охорони здоров’я України. «Програми також будуть підтримувати зусилля щодо досягнення миру і примирення, в т. ч. роботу з окупованими територіями, зокрема, через організацію водопостачання й облаштування інфраструктури, зміцнення громад, управління й економічної стійкості», — йдеться в документі.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply