Новини для українців всього свту

Friday, May. 27, 2022

У світі можуть знову змінитися кордони держав

Автор:

|

Квітень 10, 2022

|

Рубрика:

У світі можуть знову змінитися кордони держав
Війна за Карабах

Усі імперські амбіції Путіна зараз зосередилися на Україні, туди перекидають війська з усієї Російської Федерації (РФ), оголюючи запілля. Тож у багатьох країн з’явився шанс повернути свої території, в різний час анексовані Москвою. Росія десятиліттями окуповувала території інших країн, знищувала народи та міста. Майже кожен сусіда Московії зазнав інформаційної війни, окупації чи економічних атак. Тож вони мають за що боротися з окупантами. Й якщо зараз кожна країна почне боротьбу, зупинити ці процеси Кремль не зможе. Натомість спільними зусиллями світ зможе зупинити рашистів і врятувати анексовані землі.

Курильські острови
Найактивнішою на цьому напрямку стала Японія. Токіо вирішив повернутися до формулювання «споконвічна територія Японії, що перебуває під незаконною окупацією Росії». Саме так вказано в проєкті нового випуску «Синьої книги з дипломатії», урядового довідника про зовнішню політику країни. З 2012-го уряд уникав таких формулювань, сподіваючись досягти компромісу з РФ, але цього не сталося.
Японія претендує на чотири південні острови Курильської гряди — Ітуруп, Шикотан, Кунашир і Хабомаї. Наприкінці Другої світової війни ці території анексував Радянський Союз, японців із них виселили. 1956 року Москва та Токіо підписали декларацію про завершення бойових дій, проте мирну угоду так і не уклали.
Теперішню зміну риторики пояснюють агресією РФ в Україні, коли стало зрозумілим, що розмовляти про перспективи «територіальних перемовин між Токіо та Москвою — даремна справа. Адже позиція РФ полягає в тому, що Південні Курили «законно» увійшли до складу СРСР за підсумками Другої світової війни і російський суверенітет над ними є таким, що не підлягає сумніву.
2018 року Путін і Сіндзо Абе, тодішній прем’єр-міністр Японії, на саміті у Сінґапурі домовилися прискорити перемовний процес на основі Спільної декларації 1956-го, в якій СРСР погоджувався передати Японії острови Хабомаї та Шикотан після підписання мирного договору між двома країнами. Глава японського уряду навіть присягався могилою свого батька, що поставить крапку у цьому питанні.
У серпні 2020 року п. Абе пішов у відставку. Його місце зайняв Йосіхіде Суга, який також пообіцяв працювати над підписанням мирного договору та вирішенням курильського питання. Однак у жовтні 2021-го Фуміо Кісіда, новий прем’єр-міністр Японії, під час дебатів у парламенті заявив, що суверенітет Токіо поширюється на південну частину Курильських островів. «Ми маємо вирішити це питання, не залишаючи його наступним поколінням», — закликав він.
Незабаром після повномасштабного вторгнення РФ в Україну Йосімас Хаясі, міністр закордонних справ Японії, виступаючи в парламенті, назвав Курили «споконвічно японськими», а на окремій пресконференції заявив, що вони «незаконно окуповані».
Після цього Москва скасувала безвізовий режим для японців, які в’їжджають на Курильські острови, а також вийшла з перемовин щодо мирної угоди з Японією та діалогу про спільну господарську діяльність на Курилах.
Відтак Збройні сили РФ провела на Курилах військові навчання. Маневри передбачали відбиття морського десанту, у т. ч. знищення літаків за допомогою проти повітряної оборони та відпрацювання навичок роботи зі системами управління вогнем протитанкових керованих ракет. Також відбувся комплекс заходів щодо «виявлення, ідентифікації та знищення літаків умовного супротивника, які здійснюватимуть десантування». Та цих військових тепер перекидають до України.

Нагірний Карабах
Ситуація навколо невизнаної Нагірно-Карабахської республіки (НКР), на яку претендують Вірменія й Азербайджан, останнім часом залишалася стабільною. Але як тільки звідти російських «миротворці» почали перекидати до України, вона змінилася.
Рада безпеки Вірменії назвала ситуацію у сфері безпеки в Арцаху, як Єреван називає спірний реґіон, вкрай напруженою, вказавши на загрозу воєнних зіткнень на кордоні з Азербайджаном. Вірменський уряд запропонувала Баку провести негайні перемовини щодо всеосяжної мирної угоди. Офіційний Єреван вважає необхідним залучення міжнародних механізмів стримування для недопущення нової військової ескалації й етнічних чисток у реґіоні.
Натомість Міністерство оборони Азербайджану звинуватило вірменські формування у спробі здійснити диверсію проти підрозділів азербайджанської армії в НКР. Свою чергою, Міністерство оборони (МО) РФ повідомило, що Збройні сили (ЗС) Азербайджану увійшли в зону відповідальності російських миротворців у НКР і завдали чотирьох ударів безпілотним літальним апаратом (БПЛА) по підрозділах ЗС НКС у районі населеного пункту Фурух. Москва закликала Баку відвести війська із реґіону. На території невизнаної республіки запровадили воєнний стан.
МО Азербайджану розцінило заяву російського військового відомства як односторонню і таку, що не відображає дійсності. Адже Баку повністю виконує пункти тристоронньої заяви лідерів Азербайджану, Вірменії та РФ.
Вірменсько-азербайджанський прикордонний конфлікт почався 12 травня 2021 року. Після успішних дій азербайджанського війська Вірменія попросила миру, угоду про який уклали 9 листопада в Москві. Додамо, що перевагу у війні забезпечили БПЛА Bayraktar, які зараз успішно знищують військову техніку ворога в Україні.
27 березня ЗС Азербайджану взяли висоту Караглух і гірський хребет, що дає змогу «нависати» над ділянкою «Ходжали-Ханкенді» на півночі та зайняти вигідні позиції на сході від неї.

Східна Пруссія
Вальдемар Скшипчак, колишній командувач сухопутних військ ЗС Республіки Польща (РП), заявив, що Калінінградська область перебуває під російською окупацією з 1945 року і що Варшава має заявити на неї права, адже раніше історично належала Пруссії та Польщі. «Тепер варто було б заявити на неї свої права, так, як це було раніше з відвойованими територіями. Можливо, варто претендувати на цей Калінінградський округ, який, на мою думку, є частиною території РП. Ми маємо право мати претензії на територію, яку окупує Росія», — зазначив він. Генерал також додав, що Калінінградський округ не має жодного військового значення.
У Москві відреагували на заяви польського генерала негайно. Костянтин Косачов, спікер Ради Федерації РФ заявив, що Вальдемар Скшипчак «прогуляв усі уроки історії». Але експерти вважають, що ця заява насамперед спрямована в бік Берліну, щоб спонукати його до активних дій.

Таджикистан
У 1148-1206 рр. на території сучасного Афганістану, Ірану, Пакистану, Таджикистану й Індії існував Гуридський султанат. Схоже, що про це згадали таліби, які зараз порядкують в Афганістані. За словами Ігоря Семиволоса, президента Центру близькосхідних досліджень, у другій половині квітня таліби можуть розпочати наступ на Душанбе. Щоб запобігти цьому на кордон із Ісламським еміратом, як його називають таліби, перекинули 3 тис. таджикських військових.
Однак радикальний ісламістський рух «Талібан» має намір реалізувати свою експансію на Центральну Азію. А Таджикистан є «базовою» країною для отримання ресурсів. «Залежно від того, як Росія слабнутиме, а її війська будуть передислоковані з Центральної Азії на український фронт, зростає ймовірність того, що «Талібан», ймовірно, може розпочати активні дії на цьому напрямку», — зазначив експерт.
Та на його думку, «Талібан» навряд чи ставить перед собою завдання захопити весь Таджикистан. Там достатньо складна місцевість, тож така операція могла б спричинити чималих втрат. А от дестабілізація країни цілком можлива.
Якщо таліби таки розпочнуть активні бойові дії, це стане серйозним ударом для РФ, адже Центральна Азія історично вважається союзником Росії. А через брак сил Таджикистан не зможе протистояти талібам, яким поступилася навіть Армія США.
Єдина країна у реґіоні, що могла б дати відсіч «Талібану», це Узбекистан. Тож розвиток подій залежатиме від рішення Ташкенту. «У будь-якому випадку це підірве вплив РФ. Адже якщо Москва не спроможна захистити своїх союзників, то ніхто надалі на росіян не зважатиме», — резюмував п. Семиволос.
Аби якось улестити талібів, у Москві акредитували їхнього першого дипломата. Про це повідомив Сергій Лавров, міністр закордонних справ РФ, під час зустрічі у Китаї з главою нової афганської дипломатії. «Новій адміністрації Афганістану загалом вдається впоратися з утриманням держави на плаву, а основною завадою для визнання уряду в Кабулі залишається його недостатня репрезентативність», — зазначив він і додав, що нова афганська влада повинна представляти не лише різні етнічні групи країни, національні та конфесійні меншини, а й політичні сили.
Як повідомляв «Міст», у Нагірному Карабаху знову стріляють.

Євген Клен

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply