Новини для українців всього свту

Sunday, Jul. 25, 2021

Тупик «нормандського формату»

Автор:

|

Березень 10, 2016

|

Рубрика:

Тупик «нормандського формату»
Сергій Лавров, Павло Клімкін, Жан-Марк Еро та Франк-Вальтер Штанмаєр

Сергій Лавров, Павло Клімкін, Жан-Марк Еро та Франк-Вальтер Штанмаєр

У ніч на 4 березня в Парижі (Франція) впродовж майже п’яти годин тривали чергові перемовини міністрів закордонних справ країн-учасниць «нормандського формату» — Федеративної Республіки Німеччина (ФРН), Франції, Російської Федерації (РФ) та України. Міністри закликали сторони, що воюють на сході України, без зволікань надавати дані Спеціальній спостережній місії Організації з безпеки та спів праці у Європі (ОБСЄ). Учасники зустрічі також домовилися закликати сторони звільнити або обміняти всіх заручників до 30 квітня ц. р.
Після завершення перемовин Франк-Вальтер Штайнмаєр, міністр закордонних справ ФРН, висловив своє розчарування результатами цієї зустрічі. Він поскаржився, що РФ і Україна відчайдушно сваряться щодо кожної німецько-французької посередницької ініціативи, яку вони з таким трудом просувають.
Німецький міністр заявив, що у нього «іноді складається враження, що в Москві та Києві залишають без уваги те, наскільки серйозна ситуація, під яким великим тиском ми перебуваємо для того, щоб швидше реалізувати мінські домовленості, позаяк в іншому разі ми ризикуємо втратити леґітимність і авторитет наших зусиль». «Міні-ходів» уже недостатньо, щоб стабілізувати становище і подолати конфлікт», — наголосив він.
Дипломат наполягає на тому, що конфліктуючі сторони, а також Київ і Москва мають уже вирішити, чого вони хочуть: щоб конфлікт продовжував «тліти і гноїтися» за постійної загрози ескалації чи нарешті прийняти сміливі рішення та знайти компроміси, необхідні для успіху «Мінська». Із цієї обмовки можна зробити висновок, що п. Штайнмаєр бачить якісь ні для кого не видимі сторони конфлікту, а також Київ і Москву. А такою є версія Москви про «громадянську війну» в Україні. Отже, виходить, що німецький міністр відстоює саме її, а російсько-український конфлікт вперто не хоче визнати.
Своєю чергою, Сергій Лавров, міністр закордонних справ РФ, заявив, що Росія готова була підтримати пропозицію ФРН і Франції про проведення виборів на Донбасі в першій половині цього року, однак Київ попросив не наполягати на цьому, і консенсусу не вийшло. «Така пропозиція: закликати на нашому сьогоднішньому засіданні сторони домовитися на основі мінських документів про проведення місцевих виборів на Донбасі в першому півріччі», — сказав він і навіть не обмовився про те, що такі вибори мають бути проведені лише після того, як російські війська заберуться з України та поступляться контролем кордону між державами з українського боку.
Сергій Лавров наголосив, що для місцевих виборів на Донбасі потрібен закон про особливий статус на постійній основі та конституційна реформа. Йому відповів Павло Клімкін, міністр закордонних справ України. Він зазначив, що для організації виборів на Донбасі потрібно передусім вирішити питання про дотримання безпеки. «Це має бути комплексна безпека, і без цього не можна говорити про вибори. Це стосується не тільки відведення озброєнь, потрібен контроль ОБСЄ над російсько-українським кордоном», — сказав п. Клімкін.
За його словами на, на зустрічі «нормандської четвірки» в Парижі «проґресу досягнуто не було». Він заявив, що Київ представив низку пропозицій і хоче вирішення поставлених питань. У присутності іноземних колеґ український дипломат передав російському колезі звіт неурядової організації про тортури над українськими заручниками на Донбасі. А міністрам закордонних справ «нормандського формату» він передав звернення матерів і рідних українських в’язнів. «Це — про наших із вами близьких, котрих треба негайно звільнити», — написав п. Клімкін у Twitter.
Показово, що українські експерти, котрі зазвичай досить критично ставляться до успіхів України на перемовинах у «мінському форматі», цього разу оцінили результати, точніше їхню відсутність, позитивно. «Можливо, уперше з початку війни Україна «вперлася»: немає безпеки — немає виборів. Відстояти позицію — це вже результат», — наголосив Богдан Яременко, голова громадської організації «Майдан закордонних справ». Він уважає, що якби Україна і раніше настільки принципово відстоювала свою позицію, то вдалося б не допустити багатьох помилок.
Не стримував своєї оцінки зустрічі й Роман Безсмертний, представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи з уреґулювання конфлікту в окремих районах Донецької та Луганської областей. «На 80 % українська делеґація свою позицію відстояла. Тому дуже високо ціную те, що сталося, і позитивно оцінюю позицію української сторони», — заявив він.
Григорій Перепелиця, професор Київського національного університету ім. Шевченка, переконаний, що інтереси країн-членів «нормандського формату» не збігаються з прагненнями української сторони. «Від «нормандського формату» я ніколи нічого доброго не очікував. Подивімося, хто в ньому бере участь: з одного боку — ворожа країна, яка веде війну проти нас і при цьому виступає як медіатор та миротворець, а з другого — Франція та ФРН, керівництво яких тільки спить і думає, коли ж вони зможуть відновити справжню бізнес-співпрацю з Росією», — зауважив він.
На переконання експерта, «нормандський формат» є дуже слабким. «Власне, цей формат нам відмовив на Бухарестському саміті у членстві в НАТО. Ми маємо це пам’ятати. А ця війна — це наслідок відмови нам у перспективі долучитися до системи колективної оборони. Відтак ми апріорі на них нічого не можемо покладати. І в цій ситуації бачимо, як «нормандський формат» підштовхує нас до латентної капітуляції», — наголосив проф. Перепелиця.

Євген Клен

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply