Новини для українців всього свту

Wednesday, May. 18, 2022

Ресурси загарбників вичерпуються з блискавичною швидкістю

Автор:

|

Квітень 02, 2022

|

Рубрика:

Ресурси загарбників вичерпуються з блискавичною швидкістю
Це був танк, яким пишався Путін

Ця війна — останній і найдраматичніший етап багаторічної кампанії знищення української нації.

Завойовники загрузли
Рашистські загарбники наразі пнуться наступати навіть попри те, що 28 квітня їх уже загинуло в Україні, як повідомили в Генштабі її Збройних сил (ЗСУ), 17 тис. Відповідальний секретар Союзу комітетів солдатських матерів РФ підтвердила достовірність цих даних.
Ще близько тисячі окупантів опинилися у полоні. Саном на 29 березня орда вже втратила 17,2 тис. особового складу, 597 танків, 1 710 бойових панцерних машин, 303 артилерійські системи, 96 ракетних систем залпового вогню, 54 засоби протиповітряної оборони, 127 літаків, 129 гелікоптерів, 1 178 одиниць автомобільної техніки, сім кораблів/катерів, 73 цистерни з паливо-мастильними матеріалами, 71 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 21 одиниця спеціальної техніки, чотири пускові установки оперативно-тактичної ракетної зброї.
Поменшало й перекидань в Україну додаткових сил, хоча їх забрали навіть із Абхазії, Вірменії, Карабаху та Південної Осетії. Щоб поповнити лави окупантів неповнолітніми, міністр «оборони» Російської Федерації (РФ) підписав наказ «Про організацію залучення членів військово-патріотичного громадського руху «Юнармія» до проведення спеціальної операції на території України», в яку набирають дітей із восьми років. І розпочав 27 березня неоголошену мобілізацію резервістів.
Та хоч боржникам пообіцяли за участь у війні звільнення від кредитів, ті ентузіазму не виявили. Тож до бойових дій залучають звільнених із в’язниць злочинців — убивць, ґвалтівників і злодіїв. Засудженими за «політичними» статтями такого не пропонують.
Брак боєздатного поповнення загарбників засвідчує повідомлення московської «Нової газети» про залучення до війни в Україні 800 бойовиків терористичної організації «Хезболла». Але британська розвідка сумнівається в їхній здатності інтегруватися до ЗС РФ. І констатує: «Нестача матеріально-технічного забезпечення посилюється триваючою відсутністю морального духу серед військових РФ».
У перехоплених телефонних розмовах загарбники скаржаться, що не всім видали зброю. Міністерство оборони України (МОУ) 26 березня розповіло: «Для доукомплектування 4-ї танкової дивізії РФ взяли зі складу 1-ї танкової армії десять «розконсервованих» танків Т-72. Лише один — у більш-менш працездатному стані».
Тож керівництво РФ просило китайське надати військово-технічну допомогу. Але президент США, схоже, переконав Пекін з утриматися від сприяння загарбникам.

Почали відступати
Але ті не лише загрузли в Україні, а й подекуди відступають. 26 березня з Тростянця прогнали «елітну» Кантемирівську танкову дивізію. 28-го від окупантів звільнили Ірпінь. Військовий експерт Віктор Грабський пояснив: «Ворог кидає в бій підрозділи без зосередження, створення ударних груп і координації».
Своєю чергою, МОУ розповіло: «Окупанти кидають техніку, в якій закінчилося паливо. Намагаються неприцільно вистріляти боєкомплект, щоб поставити керівництво перед фактом — мовляв, у нас немає зброї, палива, будь ласка, забирайте нас звідси».
На Київщині один загарбник, звинувативши командира бригади в загибелі половини особового складу, переїхав його танком — той помер від ран. Неподалік від Одеси відмовилися воювати 600 морських піхотинців. У Мелітополі — ще 70 окупантів.
Хоча, за словами одного з полонених, «відмовників» ув’язнюють на 13 років. А заступник голови Ради безпеки РФ залякував їх 25 березня відновленням смертної кари.
Тож плани загарбників «поскромнішали». Якщо 24 лютого російський диктатор обіцяв демілітаризувати всю Україну, 26 березня начальник генерального штабу ЗС РФ оголосив нову головну мету — «звільнення» Донбасу, визнавши таким чином провал початкової.
Але Головне управління розвідки (ГУР) МОУ запевнило 25 березня, що напередодні на бік України перейшла рота загарбників. І що у них «проблеми з фінансуванням — через введені санкції кошти в російському бюджеті знайти неможливо».
Тож Віталій Кім, голова Миколаївської обласної військово-цивільної адміністрації, зауважив: «Війна виграється грошима, логістикою, людьми, а вони там під санкціями, у них скоро нічого не буде. ЗСУ стають дужчими, окупанти — слабшими».

Зомбовані пропаґандою
19 березня на антивоєнних акціях у РФ затримали 937 її громадян. Проте не лише тамтешні опитування, а й проведене українською соціологічною компанією Active Group засвідчило, що більшість громадян РФ — рашисти. 86,6 % із них — за напад навіть на країни Європейського Союзу (ЄС). 40 % — за ядерну атаку (лише 25,5 % проти). До вторгнення в інші країни не схильні лише 13 % опитаних.
Пітер Дікінсон, науковець аналітичного центру Atlantic Council, пояснив: «Заперечення України — цільна нитка, що пронизує російську історію впродовж сотень років. Теперішня війна — останній і найдраматичніший етап цієї багаторічної кампанії. Громадськість щодня годують дезінформацією, спрямованою на демонізацію українців. Вона налаштована розглядати Україну як частину РФ і закликала розглядати незгодних українців як зрадників. Зріст витрат, накладених міжнародною спільнотою, підштовхує ще дужче підтримувати військові дії та переконує, що саме існування незалежної України є частиною масштабної антиросійської змови. У цій альтернативній реальності труднощі, що зростають, розглядатимуть як неминучу плату за захист Росії від зовнішніх ворогів».
Володимир Фесенко, директор Центру політичних досліджень «Пента», констатував: «РФ нагадує гітлерівську Німеччину — ідолопоклонство перед диктатором, виправдання всього, зокрема, злочинного, що робить правлячий режим. Суспільство збожеволіло й вірить навіть найбезглуздішій пропаґанді. Як показує історичний досвід, від масового шовіністичного чаду лікують тотальна воєнна поразка держави-аґресора, найглибші соціально-економічні проблеми внаслідок війни».
Марія Снігова, дослідниця Вірджинського університету, зазначила: «Основні тези пропаґанди: «Російський солдат — завжди визволитель», «Ми завжди маємо рацію» «Україна — частина Росії, маємо на неї право». Постімперський синдром проявляється у впевненості, що мають право диктувати сусіднім країнам, як їм жити. Плюс месіанство: «Ми великі». Відкидають як неприємну інформацію, що суперечить їхній картині світу, навіть якщо вона від родичів із України. Невіра їм є механізмом зняття зі себе відповідальності. Інакше виникає необхідність щось із цим робити. У РФ авторитарна вертикаль історично випалювала спроби опору. Суспільство здатне на заворушення лише після того, як санкції змусять до цього значну його частину».
Російський сатирик Віктор Шендерович, який утік із РФ, вважає, що «20 років тотальної пропаґанди з будь-якого мозку зроблять лайно», однак, «соціологія у Пхеньяні сьогодні покаже 100 % за Трудову партію Кореї, але це ще не означає, що вони не поріжуть Кім Чен Ина першої ж секунди, коли той відмовиться від охорони». А журналіст Михайло Фішман, який також утік із РФ, розповів: «Під час війни природний рефлекс — згуртуватися навколо влади, яка каже, мовляв, нам фактично оголосили війну. І багато хто вірить. Але це слабшатиме в міру того, як стане зрозуміло, що РФ перетворюється на Північну Корею».

Знесилені й деморалізовані
Ця трансформація вже почалася. Санкції неабияк здешевили рублі, тож перманентно дорожчають харчі, яких повсякчас стає все менше. А продаж антидепресантів зріс порівняно з минулорічним учетверо. Потреба в них очевидна не лише для бізнесменів і звільнених ними працівників. 69-річний диктатор РФ виглядає на відео вже не таким бадьорим, як місяць тому. Опухлі пальці знерухомлені, як у Гітлера наприкінці Другої світової.
Володимир Мединський, його помічник, песимістично заявив на засіданні міжвідомчої комісії з історичної освіти: «На кону сьогодні саме існування РФ — Захід підштовхує до руйнування її політичної системи й розпаду».
Із РФ вже чкурнув Анатолій Чубайс, спецпредставник її президента у зв’язках з міжнародними організаціями. Подала у відставку Ельвіра Набіулліна, голова Центробанку РФ, але кремлівський карлик її не відпустив. Володимир Гризько, колишній міністр закордонних справ України, пояснив: «У перемоги багато батьків, а поразка — сирота».
За даними ГУР МОУ, олігархи обговорюють оплату фізичного усунення загарбника № 1. Але видання Daily Beast розповіло з посиланням на джерело в уряді РФ, що її диктатор через побоювання, що можуть вбити, змінив у лютому близько тисячі охоронців, кухарів тощо.
Натомість його соратники — міністр «оборони» Сергій Шойгу (пережив інфаркт) та начальник генерального штабу ЗС РФ Валерій Герасимов — уже усунені за провал вторгнення в Україну. Першого з них ще вмонтовують у теленовини, але з 23 березня його обов’язки наразі тимчасово виконує генерал Дмитро Булгаков.
Пропаґандисти окупантів закликають їх завершити війну до 9 травня, щоб було що святкувати на «параді перемоги». Бо без неї парад стане пародією. Але колишній Кевін Раян, військовий аташе США в РФ, запевнив: «Путіну доведеться зупинити війну. Можливо, це станеться за лічені тижні. У нього не буде вибору — вичерпав можливості своєї армії в Україні. Не залишилося значного військового підрозділу в РФ, який би не був в Україні. Немає сил, щоб захопити її. Тож поки не отримає достатніх поступок від України та Заходу, буде підтримувати «сіру зону». А якщо Захід не допоможе Україні потужнішою зброєю — обезлюднить її.
Як повідомляв «Міст», Bayraktar знищує окупантів.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply