Новини для українців всього свту

Tuesday, Jan. 25, 2022

Путін вигадав якийсь «борг України»

Автор:

|

Грудень 28, 2021

|

Рубрика:

Путін вигадав якийсь «борг України»
Путін

Президент РФ знову перевернув усе догори дриґом.

Маніпуляція
В опублікованій 12 липня на сайті Кремля й підписаній президентом російської федерації (РФ) статті «Про історичну єдність росіян і українців» була висловлена претензія: «Республіки-засновниці Союзу після того, як вони самі ж анулювали Договір 1922 року, повинні повернутися до тих кордонів, в яких вони вступили до складу Союзу».
Та Путін цим не обмежився. 12 грудня на телеканалі «Росія-1» показали пропаґандистський фільм «Росія. Найновіша історія», в якому він заявив: «1993 року ми взяли на себе зобов’язання погасити всі борги колишнього СРСР, за всі колишні союзні республіки в розрахунку на те, що нам ці республіки передадуть зарубіжні активи колишнього СРСР. Борги ми за всіх погасили, але далеко не всі виконали це зобов’язання про передачу нам закордонних активів. Наприклад, Україна цього досі не зробила. У деяких країнах, де ми говорили про те, що ми виплатили борги за такі-то держави і нам належать їхні закордонні активи, нам казали: «Це ваша проблема. Ви йдіть і домовляйтеся з цими республіками, щоб вони не претендували на ці активи».
На це Олег Ніколенко, речник Міністерства закордонних справ (МЗС) України, відповів так: «Твердження Путіна про нібито невиконання Україною зобов’язання про передачу Росії закордонних активів СРСР — маніпуляція фактами. Розподіл радянського майна регулює Договір про правонаступництво щодо зовнішнього державного боргу й активів СРСР від 1991 року. Відповідно до цього договору, частка нашої держави в загальній сумі боргу та активів СРСР складає 16,37 %. 1994-го Україна та РФ підписали так звану угоду про нульовий варіант, відповідно до якої РФ зобов’язалася виплатити українську частку в зовнішньому державному боргу СРСР станом на 1 грудня 1991 року, а Україна, зі свого боку, мала передати РФ свою частку в активах СРСР станом на 1 грудня 1991-го. Ігнорування російською стороною законних вимог надати інформацію про вартість українських активів, які мали передавати, унеможливила ратифікацію угоди Верховною Радою України (ВРУ). Цей документ не набув чинності ні для України, ні для РФ. Відтак, вести мову про невиконання якихось зобов’язань без належного правового процесу видається необґрунтованим».

Подробиці
Юрист-міжнародник Вадим Трюхан нагадав подробиці цієї суперечки: «РФ 1991 року одноосібно взяла не себе відповідальність не лише за сплату зовнішніх боргів СРСР, а й присвоїла собі всі його активи, а це і золотовалютний запас, і алмазний фонд, і борги країн третього світу перед СРСР і нерухомість чисельних державних підприємств СРСР за кордоном, і нерухомість МЗС СРСР тощо. Сотні мільярдів доларів у тогочасних цінах, якщо не трильйони.
Для того, щоб нові незалежні держави, які утворилися на теренах СРСР, не претендували на свою законну частку в спільних активах, Москва вигадала ідею укладення двосторонніх угод про врегулювання питань правонаступництва стосовно боргу й активів колишнього СРСР (так званий нульовий варіант). І більшість новостворених держав радо погодилися. Адже хотіли якнайшвидше позбутися радянського шлейфу.
Проте ВРУ після палких дебатів у пленарній залі відмовилася ратифікувати таку угоду. Попри шалений тиск із Москви. Відповідно, вона не набула чинності і жодних зобов’язань у України передавати якесь майно чи інші активи Росії не виникло.
РФ захопила 1991-го практично все закордонне майно СРСР у брутальний силовий спосіб. Україні лишень вдалося в результаті тривалих перемовин і рішучим діям Дмитра Павличка, посла України в Польщі, отримати одне єдине приміщення у Варшаві. Крім цього, ті приміщення у Нью-Йорку, в яких розміщувалися, до розпаду Радянського Союзу, постійні представництва СРСР, УРСР і БРСР при Організації Об’єднаних Націй, так і залишилися у їхньому розпорядженні.
У 1990-ті — на початку 2000-х рр. Україна вела дуже непрості перемовини з РФ про розподіл закордонного майна МЗС СРСР. Проте вони зайшли у глухий кут. Водночас, Україна відмовилася надавати Росії дозволи на перереєстрацію майна колишнього СРСР, яке, фактично в результаті самозахоплення, опинилося в руках росіян.
На мою думку, настане час, коли Україна зможе витребувати у РФ належну їй по праву частку закордонного майна СРСР. І мова йтиме не лише про нерухомість МЗС СРСР (тепер — МЗС РФ), а й інші активи, у т. ч. зотовалютні резерви, алмазний фонд, майно державних підприємств, облігації, кредити третіх держав перед СРСР тощо».

Насправді РФ винна
Своєю чергою, дипломат і правознавець-міжнародник Володимир Василенко розповів: «РФ чинила тиск на Україну та змушувала Україну до підписання угоди про «нульовий варіант», оскільки активи СРСР (золотий, алмазний фонд, майно за кордоном) значно перевищували пасиви — борги СРСР. У грудні 1991 року уклали угоду про розподіл власності СРСР. За цією угодою Україні належало 16,2 % власності колишнього СРСР.
1992-го в Бішкеку, (столиці Киргиз стану, відбулися перемовини, в ході яких була укладена угода про основи взаємин між Україною та Росією. У цій угоді був прописаний п. 14, у якому чітко йшлося про те, що РФ зобов’язується виділити Україні за кордоном приміщення для посольств і консульств, придатні для виконання цих функцій. Хоч ця угода була укладена, вона ніколи не була імплементована. Росіяни нічого не виділили нам із тієї нашої частки власності, яка міститься за кордоном. 
А зараз Путін говорить про якусь власність, якою нібито незаконно володіє Україна й яку ми повинні їм віддати за кордоном. Це є відвертою брехнею.
У грудні 1994 року в Москві тодішній прем’єр України Вітольд Фокін підписав із РФ, не маючи належних повноважень, угоду про «нульовий варіант». Але ВРУ ухвалила постанову, що Україна ратифікує цю угоду лише в тому випадку, якщо отримає від Росії усі дані, що стосуються активів і боргів СРСР. Україна також повідомила Лондонський клуб і Паризький клуб про те, що не збирається ратифікувати цю угоду, це було відомо міжнародній фінансовій спільноті. Тобто угода про «нульовий варіант» не набула чинності. Не Україна винна Росії, а РФ винна Україні. Винна колосальні суми, тому що РФ не розголошувати розміри активів Радянського Союзу, які вона успадкувала після розвалу СРСР».

Активи перевищували
А Ярослав Войтко, торговий представник України в США в 1999-2003 рр., наголосив: «Алмазний фонд і золотий запас СРСР станом на грудень 1991 року, за оцінками експертів становили 100 млрд USD. Можна уявити, наскільки зросла ця сума до наших днів. 
Крім коштовного каміння, закордонні активи СРСР становили ще й валютні фонди та резерви, інвестиції та частка в закордонних банках, нерухома та рухома державна власність СРСР за межами території (не лише приміщення для консульства і посольств, а й літаки, пароплави), а також це борги й фінансові зобов’язання іноземних держав, міжнародних організацій та інших іноземних дебіторів перед СРСР.
Якщо ми й не можемо дізнатися правдиві дані сьогодні, то є оцінки, які були озвучені російськими та радянськими фахівцями. Закордонна власність СРСР, станом на грудень 1991 року була ними оцінена у 3,5 млрд радянських рублів. Як економіст можу стверджувати, що ці дані були значно применшеними. Правдиво така власність становила 300-400 млрд USD.
Якщо говорити про борги та фінансові зобов’язання, то СРСР у грудні 1991-го був винен іншим державам 96 млрд USD, натомість Радянському Союзу інші держави були винні 150 млрд USD. Тому активи СРСР значно перевищували борги. Саме тому казати, що Україна винна щось Росії є абсурдом. Україна так ніколи й не дізналася, якими були активи СРСР за кордоном та яку частку в цих активах Україна по праву мала отримати».

Не ігнорувати!
Дипломат і правознавець-міжнародник Володимир Василенко вважає, що Україні не можна ігнорувати заяви щодо боргових зобов’язань України перед РФ. І пояснив: «Необхідно ще раз показати міжнародній спільноті, що Путін є патологічним брехуном. Жодному його слову вірити не можна. Офіційну відповідь має дати МЗС України, виступити з пресрелізом, на якому будуть озвучені правдиві цифри та посилання на документи. Це має бути зроблено для того, щоби члени міжнародної спільноти знали, якою є ситуація насправді й що Україна є надійним партнером, а не державою, яка щось собі привласнює.
Україна повинна наполягати на тому, що їй по праву належить — 16,2 % власності колишнього СРСР. Це питання не є розв’язаним. Росія повинна виконати взяті на себе зобов’язання за угодою, укладеною у грудні 1991 року, а Україна — вимагати свою частку майна.
Як повідомляв «Міст», відбулася розмова Байдена з Путіним.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online