Новини для українців всього свту

Friday, Jun. 18, 2021

Пірати Азовського моря: як Кремль «душить» українські порти

Автор:

|

Травень 23, 2021

|

Рубрика:

Пірати Азовського моря: як Кремль «душить» українські порти
Порт Маріуполя

Маніакальне бажання володаря Кремля знову затягнути України в орбіту «русского міра» виявляється в найрізноманітніші способи. Захопивши Автономну Республіку Крим (АРК) і спорудивши міст через Керченську протоку, Російська Федерація (РФ) де-факто перетворила Азовську море на якусь внутрішню калюжу, потрапити до якої можна лише з дозволу Кремля. При цьому Путін переслідує, принаймні, одну яскраво виражену мету — економічно «задушити» українська міста Маріуполь (450 тис. мешканців) і Бердянськ (113 тис.), чиє населення не в останню чергу завжди годувалося навколо тамтешніх портів. Тепер кораблі під будь-якими прапорами неохоче йдуть до Азовського моря, оскільки єдиний прохід — Керченська протока (яка в найширшому місці ледве сягає 15 км) постійно заблокована кораблями Чорноморського флоту (ЧФ) РФ.

Усе списують на «маневри»
Морська тема для України продовжує залишатися гострою. Уже відомо, що влада РФ вирішила до кінця жовтня ц. р. закрити частини акваторій Чорного моря в напрямку Керченської протоки під приводом військових навчань. «Це є грубим порушенням права на свободу судноплавства, гарантованого конвенцією Організації Об’єднаний Націй (ООН) із морського права. Вони масово перекривають райони для судноплавства під виглядом навчань, проведення бойових стрільб. В Азовському морі вони взагалі хочуть показати, що це їхнє внутрішнє море», — заявив Руслан Хомчак, головнокомандувач Збройних сил України (ЗСУ) на нещодавньому форумі «Україна 30. Безпека».
Схожим чином висловився й Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України. «Азовське море — плід, який для РФ звисає низько. Після незаконної окупації АРК та захоплення контролю над Керченською протокою Москва може провести повзучу анексію Азовського моря. І вона постійно посилює свої військові сили, присутність там і порушує морські торгові шляхи», — зазначив він.

Проблемний міст
Вантажообіг і Маріупольського, і Бердянського портів упав із початку гібридної аґресії з боку РФ приблизно в 2,5 разу. «Найбільш болісним для портів був, звісно, 2014 рік. Тоді стався не просто обвал їхньої економіки, стався обвал бізнес-моделі, оскільки обидва порти жили переважно за рахунок експорту промислових товарів із Донбасу (з ланцюжку вугілля-кокс-метал). Наприклад, основний експорт як Єнакіївського металургійного комбінату, так і Донецького з Макіївським ішов якраз через Бердянськ і Маріуполь (йдеться про вантажну базу об’ємом приблизно у 8 млн т)», — розповів інформаційній аґенції «Укрінформ» Костянтин Батозький, політолог, директор Аґенції з розвитку Приазов’я.
«Після окупації АРК і Керченської протоки зменшилося не судноплавство, зменшився експорт. Маріупольський порт — експортно орієнтований. Основною вантажною базою були Донецька та Луганська області. Вони також виявились окупованими, вантажопотік зменшився. А якщо немає вантажів, немає і флоту», — розповів телепрограмі «Гроші» Ігор Барський, директор Маріупольського торгового порту.
«Керченський міст становить перешкоду здійсненню міжнародного судноплавства, оскільки висота мосту — лише 35 м і тільки кораблі з повітряною тягою менше 33 м і довжиною менше 160 м можуть безпечно проходити під ними. Внаслідок цього такі кораблі океанського класу як Panamax (середня довжина — 320 м. — Ред.) обмежені в можливості транзитного проходу через Керченську протоку. І це має значний вплив на трафік до українських портів», — каже Євген Єнін, заступник міністра закордонних справ України.
Але насправді варіантів блокування судноплавства в Керченській протоці може бути багато. «Наприклад, були випадки, коли росіяни розповідали, що в протоці знайшли міну часів Другої світової війни, при цьому жодного навігаційного повідомлення про цю небезпеку оголошено не було», — пояснив інформаційній аґенції УНІАН Роман Гончаренко, капітан першого рангу Військово-морських сил України.

Довга черга в морі
Крім цього, через аґресивну політику Москви багато судновласників відмовляються працювати з українськими азовськими портами. «РФ використовує наявні юридичні механізми для затримання суден — чи то перед проходом під Керченським мостом, чи то нібито з міркувань безпеки, а кожен простій судна коштує його власнику до 10 тис. USD на добу», — каже п. Батозький.
Останнім часом спостерігають суттєве збільшення часу штучного утримання суден саме на виході з Азовського моря (тобто тих, що йдуть з українськими експортними вантажами, переважно до країн Європейського Союзу, Північної Африки та Туреччини). «До початку де-факто блокади українських портів у травні 2018 року середній час очікування дозволу на прохід Керченською протокою складав п’ять-сім год. У другій половині 2018-го — 80-115 год. 2019-го — 37,4 год., 2020-го — 29,6 год. (зниження за рахунок переляку російських прикордонників можливістю заразитися Covid-19, оскільки майже половина суден, які підлягали догляду, йшли з портів Італії та інших європейських країн, де навесні 2020 року спостерігали значний сплеск пандемії). Утім, в останні чотири місяці (грудень 2020-го — березень 2021-го) спостерігається значне зростання — в середньому до 50 год. У квітні 2021-го — подальше збільшення: до 70 год. на корабель», — розповів «Укрінформу» Андрій Клименко, керівник Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень.
Він також розповів, що в середньому за місяць до/з українських портів Азовського моря проходить близько 60-70 суден. Натомість, кількість кораблів, що йдуть Керченською протокою до/з російських портів Азовського моря вимірюють багатьма сотнями на місяць. «Цей трафік РФ використовує для дуже значного експорту зерна. В цьому сенсі, коли росіяни примушують чекати українські зернові вантажі, це ще й створення перешкод конкуренту на світовому зерновому ринку. Крім цього, це й один із основних шляхів морського експорту російських нафтопродуктів через рейдову перевалку в Керченській протоці», — пояснив п. Клименко.

Розхитати ситуацію
Дії Москви в Азовському морі, вочевидь, обґрунтовані не лише бажанням створити економічні проблеми для Києва. І Маріуполь, і Бердянськ, треба відверто визнати, доволі проросійськи налаштовані міста. Доки над головами не рвуться «Гради» (а місто вже зазнавало ракетних обстрілів із боку російсько-терористичних військ — Ред.), ніби все гаразд.
«Економічний фактор грає важливу роль. І стосовно України цілий реґіон може позбутися головного джерела доходів до бюджету. Це дуже важливий дестабілізуючий фактор. Зокрема, він дозволяє ті верстви населення, які будуть невдоволені такою ситуацією, активізувати у своїх інтересах. Тим більше, що Маріуполь розташований на кордоні ведення бойових дій, особливо активних останнім часом», — каже Олександр Коваленко, військовий оглядач.
Як повідомляв «Міст», у порту Одеси перебуває катер Берегової охорони США.

Ігор Берчак

До слова
Спеціальна моніторингова місія Організації з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ) на Донбасі призупинила польоти безпілотних літальних апаратів далекого радіусу. Це було зроблено після того, як один із дронів пошкодили під час аварійної посадки після глушіння. «17 травня команда Місії здійснювала політ БПЛА далекого радіуса дії. О 12.00 відразу на злеті з бази в підконтрольному урядові с. Степанівка (54 км на північ від Донецька) БПЛА піддався впливу перешкод сигналу обох модулів GPS (за оцінкою, внаслідок глушіння), які тривали безперервно впродовж усього польоту аж до його завершення. О 12.55 біля с. Бахмутське (підконтрольне уряду, 77 км на північ від Донецька) спостерігачі запустили режим аварійного керування літальним апаратом і скерували його назад, до бази в Степанівці, у зв’язку з безперервними перешкодами сигналу обох модулів GPS», — йдеться в повідомленні. Дрон здійснив аварійну посадку, під час якої були ушкоджені хвостовий кіль і хвостовий відсік фюзеляжу апарата. «Виконання польотів БПЛА далекого радіуса дії призупинили до завершення технічної оцінки, зокрема, на предмет наявності будь-яких інших пошкоджень літального апарата», — підкреслили в ОБСЄ. Тим часом у штабі операції Об’єднаних сил заявили, що аварію БПЛА місії ОБСЄ спровокували окупанти на Донбасі. Ці дії спрямовані на дискредитацію ЗСУ.

About Author

Meest-Online