Новини для українців всього свту

Thursday, Jan. 20, 2022

Бажання Путіна нагадують план нового переділу Європи

Автор:

|

Січень 08, 2022

|

Рубрика:

Бажання Путіна нагадують план нового переділу Європи
Карикатура Toronto Star

Ультиматуми Кремля поволі змінюють тактику і традиційно обережних європейських політиків. Приміром, Крістіне Ламбрехт, міністерка оборони Федеративної Республіки Німеччина (ФРН), уже прямо пропонує погрожувати санкціями найвищому керівництву Російської Федерації (РФ), аби стримати її від аґресії. Усі країни-члени НАТО уважно стежать за пересуванням і скупченням російських військ на українських кордонах. Ну а ще більше насторожив лист від Кремля, який отримали у Вашинґтоні. Схоже, Москва намагається схилити Білий дім до перерозподілу світу за спинами союзників Сполучених Штатів.

Саміт «Східного партнерства»
Кремль дорого б заплатив, аби дізнатися що ж криється за зустрічами та рукостисканнями й про що домовилися у Брюсселі (Бельгія) на нещодавньому саміті «Східного партнерства», бо там кілька днів поспіль говорили саме про Кремль і його непередбачуваного господаря, з яким треба щось робити. Стягування російських військ уздовж українських кордонів — немов заряджена і вже наведена зброя. Навіть палець на гачку весь час демонстративно сіпається. Єдине, що не ясно, знята зі запобіжника, чи ще ні? «Для Росії має стати зрозумілим, що ми ретельно стежимо за усім й ніщо не залишиться непоміченим. Й цілком очевидно, що ми не кинемо Україну», — зазначив Карл Нехаммер, канцлер Австрії.
Доки не сталося непоправного, Україна наполягає на негайному запровадженні дієвих санкцій проти Кремля. Та от за джерелами західних засобів масової інформації, навіть попри явну загрозу з боку РФ, провідні країни Європейського Союзу (ЄС) сваритися з Москвою не хочуть. А тому блокують розробку навіть того швидкого пакета санкцій, який би запровадили моментально, як тільки-но російський танк бодай на 1 м просунувся б углиб українських земель. «Мені здається, ми змогли пояснити нашим європейським колегам, що санкційна політика «опісля» вже нікого, чесно кажучи, не цікавить. Нашу державу цікавить потужна санкційна політика до ймовірної ескалації. Й тоді, мені здається, ймовірної ескалації може й не бути», — наголосив президент України.
І власне, хоч як не хочеться у це вірити, утім відтягування санкцій дуже схоже на правду. Ще й з огляду на те, що начебто саме ФРН за урядування Анґели Меркель блокувала постачання зброї Україні за лінією НАТО. Саме цього завжди хотіла Москва, а ще чекала від Альянсу гарантій, що Україна ніколи не вступить в його лави.

Новий крок Путіна
Тепер Путін, схоже, зробив новий крок. Кремль у письмовому вигляді склав цілий список вимог до НАТО. Щоправда, передав їх чомусь не до штаб-квартири Альянсу, а у Вашинґтон, що зробило документ іще принизливішим для ЄС. В своєму посланні Москва чітко окреслила, які території в Європі та світі хоче залишати під своїм впливом й які поступки вимагає від НАТО. В так званих гарантіях безпеки росіяни взагалі забороняють Північноатлантичному альянсу не лише згадувати про членство України, а й приймати будь-якого нового члена в свої лави. Створити буферну зону, де заборонена будь-яка військова діяльність, зокрема, з державами Східної Європи, Закавказзя й Центральної Азії. В дипломатії такий стиль називають публічним ультиматумом. Після нього уже неможливо діяти так, як було досі.

Після ультиматуму
Перше, що змінилося — це тон союзників. «Ми не підемо на компроміс стосовно права України обирати свій шлях, ми не підемо на компроміс стосовно права НАТО захищати й обороняти всіх союзників НАТО і на компроміс стосовно того, що НАТО має партнерство з Україною. Україна — суверенна нація. І НАТО як Альянс 30 демократичних держав, має право тісно співпрацювати з таким близьким партнером, як Україна. Наша співпраця з Україною є оборонною. Це в жодному разі не є загрозою для РФ. Аґресором тут є Росія», — наголосив Єнс Столтенберґ, генеральний секретар НАТО.
Одна з вимог РФ — виключити її з переліку стратегічних супротивників, з огляду на те, що у власній доктрині Путін першим назвав НАТО своїм головним ворогом. З огляду на російські ешелони, що везуть зброю в бік Європи й України НАТО не те, що не має наміру приставати на ультиматуми Кремля, а ще й переглядає свою військову готовність. В Альянсі кажуть, ухвалювали її ще десять років тому без урахування російської загрози. «На жаль, тепер бачимо концентрацію, посилення російських військ уздовж кордону з Україною. Й, можливо, це найнебезпечніша ситуація за останні 30 літ. Я кажу не лише про Україну, але про увесь східний фланг НАТО, про балтійський реґіон. Гадаю, ми маємо зробити усе, що в наших силах, аби запобігти найгіршому сценарію, який, на жаль, ми не можемо виключати», — зазначив Гітанас Науседа, президент Литви.
Після отриманих від Москви письмових ультиматумів Вашинґтон одразу звернувся до своїх союзників і запевнив: жодних сепаратних перемовин із Кремлем не вів і вести не буде. Вже ухвалили проєкт оборонного бюджету, в якому 300 млн USD мають піти саме на допомогу українській армії. Ще 150 млн USD планують витратити на гарантування безпеки Балтійського реґіону. «Росія виклала на стіл список своїх занепокоєнь із приводу діяльності США та НАТО. Ми наміряємося показати нашу стурбованість діями РФ, яка завдає шкоди нашим інтересам і цінностям. Це основа взаємності, на якій ведуть будь-який діалог», — зазначив Джейк Салліван, радник президента США з національної безпеки.

Діалог не вдається
Та наразі жодного діалогу немає. То що тепер? Західні країни розглядають кілька варіантів дій, принаймні, з наразі відомих. Приміром, обмежити конвертацію рубля у долар, євро та фунт стерлінґів. Якщо РФ настільки ірраціонально божевільна, аби вторгнутися на територію України, то отримає надзвичайно жорсткий пакет економічних санкцій. Неминучим тоді стане й нарощування сил НАТО у дотичних реґіонах», — зазначив Борис Джонсон, прем’єр-міністр Великої Британії.
Та подібно ядерному вибуху для російської економіки стане інший радикальний крок — відімкнення Росії від системи SWIFT — дуже важливої й необхідної для бізнесу міжнародної мережі для здійснення платежів та обміну фінансовою інформацією. РФ є активним її користувачем. Перший крок у позбавленні росіян можливості нею користуватися уже зробив Європейський парламент, ухваливши абсолютною більшістю голосів відповідну резолюцію. Це звісно не обов’язкове для ЄС рішення, але заяви такого рівня досі ще не ніколи було. І це не єдиний позитивний сигнал для України. «ЄС визнає ініціативу «Тріо асоційованих партнерів» — Грузії, Молдови й України, щодо розширення співпраці з Євросоюзу», — такий підсумок саміту «Східного партнерства», де ці три країни заявили про те, що саме вони мають бути новою хвилею розширення ЄС, й унія визнала таке прагнення.

Ляпас ПП2 та санкції
Тим часом російський газогін «Північний потік-2» (ПП2) отримав ляпаса, звідки не чекали. Роберт Хавбек, новий віцеканцлер і міністр економіки ФРН, назвав його будівництво геополітичною помилкою і навіть натякнув, що в разі російського нападу, труба теж не матиме недоторканості. «Будь-які нові воєнні дії не можуть залишитися без серйозних наслідків. Не може бути жодних заборонених тем для роздумів», — наголосив він.
Тим часом, Білий дім підштовхує союзників завершити розробку широкого пакету санкцій проти російських банків та енергетичних компаній, які можуть бути спільно запроваджені, якщо Кремль вторгнеться в Україну. ЄС продовжив економічні санкції проти РФ на наступні пів року. Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй схвалила посилену резолюцію щодо порушення прав людини у Криму. Здається, Путін зміг зробити те, що довго не вдавалося іншим лідерам Америки й Європи — відродити об’єднаний Захід.
Як повідомляв «Міст», відбулися нові телефонні бесіди президентів США, РФ та України.

Ірина Матвієнко, ТСН

До слова
Андрій Костин, глава другого за величиною російського банку ВТБ, прокоментував можливість відімкнення РФ від платіжної системи SWIFT у разі нової аґресії щодо України. За його словами це буде серйозним кроком із боку Заходу. «Звісно, ми виживемо, безумовно, — запевнив він. — Але не думаю, що до цього дійде. Це був би дуже серйозний захід, недружній — це ще мало сказати». Тобто у Кремлі готові пожертвувати SWIFT, але не готові відмовитися від аґресії проти України.

About Author

Meest-Online