Закон, що скасовує виїзні візи, набув чинності на Кубі: уперше з 1961 року кубинці зможуть вільно вирушати за кордон без спеціального дозволу влади та запрошення приймаючої сторони. Раніше для оформлення виїзних документів треба було сплатити близько 300 USD, що в 15 разів перевищує офіційну середню зарплату в країні. «Невиїзними» були, зокрема, десятки тисяч медичних працівників, а фахівці з вищою освітою мали погоджувати поїздку з профільним міністром.

Тепер для виїзду з країни повнолітньому кубинцеві достатньо мати дійсний паспорт, авіаквиток і візу країни призначення, якщо вона потрібна. Обмеження стосуються відомих спортсменів, а також осіб, які є носіями державної таємниці, людей, котрі перебувають під слідством або чия професія є «життєво важливою для держави». Згідно зі змінами до «Закону про міґрацію» від 1976-го, з одного до двох років збільшується максимально дозволений термін перебування кубинців за кордоном без позбавлення їх особистої власності на Кубі, а також прав на безкоштовне лікування й освіту.
Кубинське керівництво також полегшило тимчасовий в’їзд у країну для тих, хто нелегально покинув Острів Свободи після 1994 року, коли були підписані міґраційні угоди зі США. Крім того, люди, що виїхали у віці до 16 років тепер можуть повернутися для догляду за старими або хворими родичами.
Приблизно 2 млн громадян Куби еміґрувало з країни від часу перемоги революції 1959 року (населення країни — 11,2 млн осіб). Більшість кубинців-еміґрантів живе в США (86 %), Іспанії, Мексиці або Канаді. Еміґрації з країни сприяє чинний у США «Кубинський акт», який гарантує отримання посвідки на постійне проживання будь-якому кубинцеві, що прибув у Америку легально чи нелегально.