Новини для українців всього свту

Sunday, Jul. 3, 2022

Які подальші кроки очікують Україну на шляху до ЄС

Автор:

|

Травень 23, 2022

|

Рубрика:

Які подальші кроки очікують Україну на шляху до ЄС

Україна вельми швидко закінчила заповнювати другу частину опитувальника за її заявкою на членство в Європейському Союзі (ЄС). Документи продемонстрував Володимир Заленський в розмові відеозв’язком із Урсулою фон дер Лаєн, президенткою Європейської комісії (ЄК). А передав їх Матті Маасікасу, главі представництва ЄС в Україні.

Опитувальник
У першій частині опитувальника було 370 питань на близько 40 сторінках. Тому не дивно, що відповіді зібрані у двох товстих томах. Вони складаються з політичного й економічного розділів. Запитання стосуються політичної системи України з акцентом на незалежність судової влади, боротьбу з корупцією та дотримання прав людини. Тобто йдеться про те, як в Україні функціонує демократія та правова держава. Другий розділ суттєво коротший, він намагається оцінити стан економіки та фінансів, зокрема, бізнес-клімат, рівень приватизації та ступінь державного втручання в економіку. Основне завдання — з’ясувати, чи існує в Україні ринкова економіка, здатна витримати конкурентний тиск, який існує в ЄС.
На другу частину знадобилося більше часу. Адже він набагато більший: майже 240 сторінок із близько 2 тис. запитань. Ця частина присвячена праву ЄС, що називається acquis. Мета — з’ясувати, які правові норми та правила діють в Україні та наскільки впроваджене в ній європейське законодавство. Запитання згруповані в 33 розділи. За ними згодом мають вести перемовини про вступ до ЄС, приміром, це свобода руху товарів, система оподаткування або довкілля та зміна клімату.
Питання імплементації законодавства ЄС не є новим для України, адже Київ уже не один рік займається цим у рамках угоди про асоціацію. Приміром у країні вже діють незалежні оператори систем постачання електроенергії та природного газу.
В зовнішній політиці Київ регулярно приєднується до санкцій Євросоюзу, причому не лише проти Російської Федерації, а й, наприклад, проти Ірану чи М’янми. Свій вплив на відповіді справила й війна. Адже деякі запитання стосуються оцінки рівня нафтових резервів відповідно до норм ЄС чи стану автомобільних доріг і залізниць. Як відомо, російські війська зараз активно атакують і знищують як нафтосховища, так і транспортну інфраструктуру України.

Висновок щодо заявки
На підставі відповідей України ЄК підготує свій висновок, щоб отримати чітку картину ситуації в країні і чи відповідає вона, приміром, Копенгаґенським критеріям. У Брюсселі (Бельгія) відповіді України вже опрацьовують. «Ми прискоримо цей процес настільки, наскільки це можливо, дбаючи водночас, аби всі умови були дотримані» — пообіцяла п. фон дер Ляєн.
Ана Пісонеро, офіційна представниця ЄК, цю обіцянку підтвердила вдруге. «Ми працюємо не за нормальних обставин», — зазначила вона.
На практиці весь процес відбувається паралельно: українська влада почала готувати свої відповіді ще до того, як отримали опитувальники. І під час заповнення чиновники у Києві та Брюсселі підтримували постійний контакт і могли коригувати весь процес, аби відповіді давали саме ту інформацію, що потрібна ЄК.
Опитувальники та відповіді на них — конфіденційні документи. А свій висновок ЄК опублікує після того, як його затвердить колегія єврокомісарів. Імовірні два варіанти. Перший — рекомендувати надання країні статусу кандидата. Другий — дати низку рекомендацій, якщо брюссельські чиновники вирішать, що країна ще не готова.
Саме так трапилося свого часу з Боснією та Герцеговиною. Висновок ЄК 2019 року визнав її недостатньо готовою і дав 14 рекомендацій. Ця країна й досі вважається лише потенційним кандидатом. Водночас над своїми відповідями на аналогічні опитувальники зараз працюють Грузія та Молдова.

Вирішать на саміті в червні?
Шарль Мішель, голова Європейської ради (ЄР), перебуваючи у Києві, заявив: «Очікується, що ЄК опублікує висновок за цією заявкою до кінця червня. Ми візьмемо до уваги момент, коли Єврокомісія опублікує цей висновок, та я вирішу, коли буде доречно поставити цю тему на порядок денний».
Ця дата є важливим орієнтиром, адже 23-24 червня у Брюсселі відбудеться саміт ЄС. Якщо не встигнуть, усе перенесуть на осінь, адже зі середини липня до кінця серпня — час літніх відпусток, а наступний саміт запланували аж на кінець жовтня. «Ми повністю здатні (встигнути до цього терміну. — Ред.), й ЄК може забезпечити все, щоб усі процедури були виконані до саміту в червні», — зазначила Ольга Стефанишина, віцепрем’єрка з питань європейської й євроатлантичної інтеграції України.
Та позитивний висновок ЄК ще не означає надання статусу кандидата на вступ. Адже надалі питання перейде на розгляд держав-членів ЄС. Саме вони ухвалюють остаточне рішення. Для цього потрібен їхній консенсус на всіх етапах руху до членства в Євросоюзі. «Не секрет, що є різні думки та чутливі питання за столом ЄР про принцип розширення», — визнає п. Мішель.
Своїми обережними заявами, можливо, він натякає на те, що на червневому саміті питання статусу кандидата можуть і не розглянути. Адже все залежить від позиції держав-учасниць Євросоюзу, а серед них єдності немає.
Формально рішення про те, чи надавати Україні статус кандидата, ухвалює Рада ЄС. Але згода обов’язково має бути надана і на саміті ЄС. Наразі незрозуміло, це питання спершу розгляне Рада Євросоюзу, чи відразу лідери 27 країн-членів.

Хто за і хто проти?
Україна не повинна стати членом ЄС, й їй не можна пропонувати статус кандидата в червні, як планує зробити ЄК. Про це заявив Александр Шалленберґ, міністр закордонних справ Австрії. Свою ворожу позицію він виправдовував тим, що держави Західних Балкан нібито пройшли довший шлях до членства в Євросоюзі. Щоправда, скромно забув згадати, що цим державам не доводиться воювати з незрівнянно більшою державою, відстоюючи свої європейські прагнення.
Ба більше, п. Шалленберґ дозволив собі висловлювання про те, що Україна взагалі не повинна ставати членом ЄС. Він виступає за інші моделі для інтеграції України — приєднання до єдиної економічної зони ЄС або просто збереження чинного рівня Угоди про асоціацію.
Натомість Бербель Бас, спікерка німецького Бундестагу, заявила, що Євросоюз має запропонувати Україні реалістичні перспективи вступу. «Дуже важливо для України, щоб вони отримали дорожню карту, графік, аби розуміти, коли та яким критеріям треба відповідати», — зазначила вона і виступила за надання Україні членства в ЄС за прискореною процедурою.
Словаччина та Польща також мають намір працювати над тим, щоб Україна якнайшвидше отримала статус кандидата в члени Євросоюзу. Про це заявили минулого тижня у Братиславі Зузана Чапутова й Анджей Дуда, президенти Словаччини та Польщі відповідно. «Для майбутнього Європи та світу у Європі важливо, щоб ми говорили про подальший статус України», — сказала словацька лідерка. За її словами, це не означає автоматично повноправного членства, але Словаччина розглядає надання Україні статусу кандидата як природний жест у тій непростій ситуації, в якій опинилася країна. Президенти зазначили, що в рамках двосторонньої співпраці між їхніми країнами укладена угода, за якою Польща контролюватиме повітряний простір Словаччини, щоб Братислава могла передати Україні винищувачі МіГ-29.
Водночас Іштван Ійдярто, угорський посол в Україні, заявив, що Будапешт не блокуватиме приєднання України до Північноатлантичного альянсу, а також підтримає рух Києва до ЄС. «Якщо говорити про прагнення Україні вступити в НАТО, ми ніколи не були проти цього. Тому, якщо Україна все ще хоче вступити до лав Альянсу, ми не заперечуємо», — сказав він.
Дипломат нагадав, що Угорщина раніше висловлювала претензії щодо мовного й освітнього законодавства України, через що блокувала співпрацю Києва з НАТО. Він зауважив, що мовне питання досі не вирішене й консультації щодо нього тривають. «Але офіційна позиція Будапешту полягає в тому, що зараз це питання не на часі. Зараз є значно більше важливіших питань, які потрібно розглядати. Для України це життєво важливі питання. Тому ми відклали мовне питання убік, і зараз повністю зосереджені на підтримці України в цій боротьбі, — додав він. — А коли почнуть розглядати питання членства України в Євросоюзі, Угорщина його підтримає».
Вступ України до ЄС також підтримують Литва, Латвія, Естонія, Словенія, Болгарія та Хорватія. Італія, яка спершу мала сумніви, але після виступу президента Зеленського в італійському парламенті, публічно підтримала членство України в Євросоюзі.
Тож якщо Україна отримає у червні статус кандидата, важливо розуміти, що після цього робота щодо вступу до ЄС розпочнеться по-справжньому. І навіть за максимальних темпів вона може тривати багато років. Еммануель Макрон, президент Франції, припустив, що вступ України до ЄС може тривати «кілька десятиліть».
Як повідомляв «Міст», Україна заповнила фінальний блок опитувальника ЄС.

Євген Клен

Мовою чисел
71 % європейців підтримують вступ України до Європейського Союзу. У Польщі прихильників вступу України до ЄС — 91 %, в Італії — 71 %, у Німеччині — 69 %, у Франції — 62 %.

About Author

Meest-Online