Новини для українців всього свту

Sunday, Oct. 2, 2022

Виникли труднощі зі створенням трибуналу над керівництвом РФ

Автор:

|

Вересень 03, 2022

|

Рубрика:

Виникли труднощі зі створенням трибуналу над керівництвом РФ
Суд ООН

За військові злочини масштабно судили двічі — 1945 року нацистів і Слободана Мілошевича 2002-го.

Заздрість із боку МКС
У світі зараз існує проблема у дискусії щодо трибуналу над причетними до воєнних злочинів в Україні. «Не приховуватиму, тут їм страшнувато з різних причин. І з політичних, бо з 1945 року було лише два такі випадки — Нюрнберґ і спроба суду над Мілошевичем, коли європейського лідера судили за злочини під час війни. А практика судити лідера іншої держави, скажімо так, дуже хитка», — пояснив Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України.
Він зазначив, дехто вбачає у цьому недоречну альтернативу Міжнародному кримінальному суду (МКС). «У його статуті написано, що одним зі злочинів, за які він може судити, є аґресія. Але на практиці, суто з юридичних причин, цю статтю не можна застосувати конкретно до випадку України та Російської Федерації (РФ). Наші партнери кажуть: «Не потрібно створювати суд, бо в нас є МКС, не можна створювати йому альтернативу». А ми кажемо: «Що важливіше — інтереси МКС, який не бажає жодних тимчасових альтернатив собі, чи справедливість, заради якої МКС існує?». Тут у них виникає ступор, бо вони і за справедливість, і за МКС, й є проблема «інституційного егоїзму» в питанні створення спецтрибуналу», — наголосив керівник українського зовнішньополітичного відомства. Він вірить, що шанси переконати партнерів у створенні трибуналу є.
Як відомо, Україна планує створити одноразовий міжнародний трибунал для суду над вищим керівництвом рашистського режиму, зокрема, Путіним. В Офісі президента України очікують на створення міжнародного трибуналу для РФ до кінця літа ц. р.

Міжнародний механізм
Україна та Рада Європи вже розпочали обговорення створення міжнародного механізму притягнення до відповідальності правлячого режиму РФ за військову аґресію проти України. Про це повідомив Офіс генерального прокурора України. Це питання розглянув Андрій Костін, генеральний прокурор України, під час зустрічі з Крістосом Джакомопулосом, генеральним директором із прав людини та верховенством права Ради Європи.
Під час зустрічі сторони обговорили внесок Експертної консультативної групи, створеної Радою Європи невдовзі після початку аґресії РФ, та співпрацю з нею у сфері стратегічних комунікацій для протидії кремлівській пропаґанді.
Український генпрокурор наголосив на важливості створення міжнародного механізму для переслідування вищого політичного та військового керівництва РФ за злочини проти України. Він також високо оцінив підтримку цієї ініціативи Парламентською асамблеєю Ради Європи.
У відповідь п. Джакомопулос заявив, що вражений пріоритетами, які п. Костін визначив основними в роботі органів прокуратури. Сторони зійшлися на важливості ефективної координації міжнародної допомоги. «Експертиза, яку надають українським прокурорам міжнародні партнери, допомагає досягти головної мети — українське суспільство має відчути перемогу справедливості та верховенства права над силою. Тому я ставлю перед собою завдання синхронізувати зусилля всіх органів на міжнародному рівні та всередині країни», — підсумував керівник української генеральної прокуратури.

Доказова база
Свою чергою, експерти Human Rights Watch (HRW), які побували у Харкові та місті Дергачі у Харківській області, зафіксували щонайменше вісім невибіркових ударів із боку Збройних сил РФ, завданих по житлових масивах із використанням, зокрема, касетних снарядів. Унаслідок цих ударів загинули щонайменше 12 цивільних мешканців, 26 осіб були поранені, зруйновані житлові будинки та медичні заклади. Такі удари є порушенням міжнародного гуманітарного права і можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини.
Внаслідок ударів, проаналізованих на місці експертами HRW у період із кінця травня до кінця червня, зазнали руйнувань п’ять лікарень Харкова. Докладно проаналізувавши на місці обставини вісьмох ударів, правозахисники дійшли висновку, що російські вояки не докладають зусиль, аби мінімізувати кількість жертв серед цивільного населення, як того вимагає міжнародне гуманітарне право. Лише в одному з п’яти випадків обстрілів лікарень експерти HRW зафіксували поблизу лікарні незначну кількість українських вояків.
Водночас в організації зазначають, що підрозділи Збройних сил України (ЗСУ) вживали заходів, аби не наражати на небезпеку обстрілу медичний заклад. Правозахисники наголошують, що лікарні відповідно до норм міжнародного гуманітарного права підпадають під особливий захист. Тому прицільні удари по лікарнях, які не використовують для ведення вогню по позиціях супротивника, є забороненими та підпадають під визначення воєнних злочинів.
Висновки HRW спростовують закиди іншої правозахисної організації — Amnesty International, оприлюднені на початку серпня ц. р. У тій заяві, що викликала бурхливі дискусії, йшлося про те, що підрозділи ЗСУ нібито регулярно наражають на небезпеку цивільне населення, розміщуючись у житлових кварталах і на території лікарень. Натомість із аналізу HRW на прикладі Харкова випливає, що росіяни завдають ударів по лікарнях і житлових кварталах незалежно від того, чи розміщені там українські підрозділи. У семи з восьми випадків, проаналізованих правозахисниками, поблизу місця вибухів російських снарядів не було зафіксовано присутності будь-яких українських підрозділів.
«Російські сили без розбору бомблять Харків та околиці, завдаючи ударів по густонаселених житлових кварталах зброєю невибіркової дії. У випадках, які ми задокументували, російські сили не продемонстрували турботи про життя цивільного населення та законів ведення війни», — констатувала Белкіз Вілле, експертка HRW.
Представники організації задокументували щонайменше три удари касетними боєприпасами. Ця зброя є максимально невибірковою та вирізняється великим ризиком загибелі цивільних осіб, які не беруть участь у бойових діях. Касетний снаряд вибухає над землею на невеликій висоті, розкидаючи з великою силою навколо тисячі уламків, які вражають все живе. Через ризики для цивільного населення ця зброя заборонена міжнародною конвенцією.
Інформація про удари з російського боку у новому звіті HRW є докладною та задокументованою експертами на місці подій. Так, один із російських ударів касетними боєприпасами у середині травня ц. р. завдали по культурному центру у Дергачах, ще один, наприкінці травня, уразив клініку жіночого здоров’я, у третьому випадку касетний боєприпас вибухнув в одному з парків міста. В усіх трьох випадках удари призводили до жертв винятково серед цивільного населення.
Правозахисники зазначають, що касетні боєприпаси невибірково вражають сотнями окремих вибухових елементів усе живе на площі розміром із футбольне поле. Після удару касетним боєприпасом нерідко залишаються окремі елементи, які не детонували одразу. Вони створюють додаткову небезпеку для цивільного населення, подібну до протипіхотних мін. HRW закликає як РФ, так і Україну приєднатися до конвенції, що забороняє використання касетних бомб.
Це дослідження вже друге, проведене у Харкові аналітиками HRW. У перші тижні війни представники організації проаналізували 43 удари росіян по житлових кварталах Харкова. «Українські та міжнародні прокурори, які розслідують воєнні злочини в Україні, мають працювати над тим, аби відповідальні за злочинні удари по Харкову були притягнуті до відповідальності», — закликала п. Вілле.

Спроба викрутитися
Російсько-терористичні війська зараз намагаються приховати наслідки своїх злочинів. Так, російська сторона не мала наміру здійснювати обмін військовополоненими та з метою приховування неналежних умов і форм допиту українських військовослужбовців в Оленівці навмисно знищила полонених.
А Верховний суд РФ визнав український полк «Азов» «терористичною організацією», щоб вивести полонених бійців підрозділу з-під дії Третьої Женевської конвенції та застосувати до них кримінальне переслідування. Так вважає Дмитро Лубинець, Уповноважений Верховної Ради України.
«Якщо спростити, то Росія відмовлятиме у доступі до військовополонених представників Червоного хреста та вважатиме це законним. Це виключить можливість перевірки стану здоров’я, протидію застосуванню до військовополонених безсудних страт, катувань, а також жорстокому поводженню. РФ припинить надавати інформацію через Центральну аґенцію розшуку для родичів військовополонених про перебування у полоні та іншу інформацію, — пояснив він. — А на території РФ військовополонених судитимуть як терористів лише за приналежність до організації, незалежно від дій, які конкретні військовослужбовці вчиняли. Також застосування таких норм може відбуватися і до цивільних осіб, якщо вони надавали допомогу або іншим чином взаємодіяли з полком «Азов». За словами п. Лубинця, покарання за цими статтями передбачає від десяти до 20 років позбавлення волі.
Свою чергою, Головне управління розвідки (ГУР) Збройних сил України (ЗСУ) встановило нові факти катувань військовополонених у колонії в Оленівці: під час допитів «слідчі» активно використовувалися фізичні тортури та побої, аби отримати конфіденційну інформацію; окупанти вдавалися до знущань, фізичного приниження, психологічної деморалізації з метою зламу морально-психологічних якостей українських воїнів; представники Федеральної служби безпеки РФ також планували залучити українських полонених до фільмування у проросійських репортажах, аби висвітлити визнання полоненими «скоєних ними злочинів, звірств проти місцевого населення, відречення бійців від своїх поглядів, а також засудження дій керівництва України».
Як повідомляв «Міст», суд призначив дату оголошення вироку у справі про збиття літака рейсу MH17.

Євген Клен

About Author

Meest-Online