Новини для українців всього свту

Sunday, Jul. 25, 2021

Вступ України до НАТО все ще залишається під питанням

Автор:

|

Червень 20, 2021

|

Рубрика:

Вступ України до НАТО все ще залишається під питанням

Напередодні саміту НАТО Андрій Сибіга, заступник голови Офісу президента України, заявив, що Київ зробив усе необхідне, щоб отримати План дій щодо членства (ПДЧ) у НАТО. Він висловив жаль Україну запросили на саміт лідерів країн Альянсу 14 червня в Брюсселі (Бельгія). «Ми повинні бути на саміті НАТО. І це справедлива наша вимога, як і вимога надання ПДЧ і членства в Альянсі, особливо на тлі тих викликів і тих ризиків, з якими зіштовхується наша держава», — зазначив дипломат.

Жодних термінів
Єнс Столтенберґ, генеральний секретар НАТО, назвав цей саміт «одним із найважливіших в історії Альянсу». «Настав час адаптувати НАТО до дедалі більш конкурентної й непередбачуваної ситуації, — уточнив він. — Також двері НАТО залишаються відчиненими. Працюємо з кандидатами, Грузією й Україною, які мають сфокусуватися на реформах і модернізації інституцій в сфері безпеки й оборони». А 14 червня застеріг: «Ми не обговорювали жодних термінів. Не будемо називати жодних дат і сьогодні».
Але Мірча Джоане, заступник генсека, визнав, що в альянсі немає консенсусу стосовно надання Україні ПДЧ. Однак нагадав, що й Румунію до 2004 року також не брали до НАТО. Ольга Стефанишина, віцепрем’єрка України з питань європейської й євроатлантичної інтеграції, пояснила, що Німеччина, Італія, США та Франція не хочуть дратувати Російську Федерацію (РФ). А Олексій Данилов, секретар Ради національної безпеки й оборони України, зауважив: «Якщо у нас буде олігархічна економіка, то НАТО нас не чекає».

Підтвердили минуле
У підсумковій декларації саміту запевнили: «Підтверджуємо рішення, прийняте на саміті в Бухаресті 2008 року, про те, що Україна стане членом альянсу через ПДЧ як невід’ємної частини цього процесу». А також уточнили: «Щорічні національні програми в межах Комісії НАТО-Україна залишаються механізмом, за допомогою якого Україна просуває реформи, пов’язані з її прагненням до членства в НАТО. Успіх широкомасштабних, сталих і незворотних реформ, зокрема, протидія корупції, сприяння інклюзивному політичному процесу та реформа децентралізації, що ґрунтуються на демократичних цінностях, повазі до прав людини, меншин і верховенства права, будуть визначальними в закладанні ґрунту для процвітаючої й мирної України. Особливо важливі подальші реформи у сфері безпеки — реформа Служби безпеки України. Наполегливо рекомендуємо досягати подальшого прогресу у відповідності до міжнародних зобов’язань України».
Після саміту п. Столтенберґ на запитання журналістів «Чи залежить рішення про вступ України до НАТО від РФ?» відповів: «Це Україні й членам НАТО вирішувати те, коли Київ приєднається до альянсу. РФ не має жодного стосунку до цього рішення».

Нелегко
Журналісти запитали у президента США: «Україна хоче чіткої відповіді щодо перспективи приєднання до НАТО, якою буде ваша відповідь?», «Чи вторгнення Росії до частини України назавжди виключає можливість вступу України до альянсу, адже тоді це означатиме, що НАТО та США повинні будуть захищати українців від РФ?».
«Відповідь на друге питання — ні, — реагував Байден. — Щодо першого питання, все залежить від того, чи вони виконають умови. Їм усе ще потрібно вичистити корупцію, відповідати іншим вимогам, аби почати виконувати ПДЧ. Бути чи ні Україні частиною НАТО, залежатиме не лише від мене, а й від союзників, від того, як вони проголосують. Але знаю достеменно, що вони (українці. — Авт.) повинні переконати (Альянс. — Авт.), а це не легко».
«Коли виступав (2015 року у Верховній Раді. — Авт.), я їм сказав, що вони увійдуть в історію як батьки-засновники України, якщо справді це зроблять. Їм ще багато залежить зробити», — нагадав президент.

Дипломатична гра
Політолог Петро Олещук прокоментував заявлене Джо Байденом так: «Це дипломатична гра. Частина обміну люб’язностями з Путіним, який погрожував наслідками через вступ України до НАТО. Чому боротьбу з корупцією визнають альтернативою до ПДЧ, а не доповненням? ПДЧ — це якраз документ, який регламентує параметри приєднання держави до НАТО. Саме надання ПДЧ могло б стати надпотужним стимулом для реформ в Україні, позаяк вказало б на реальну перспективу євроатлантичної інтеграції».
А от Деніел Шеліговський, керівник програми Східної Європи в Польському інституті міжнародних справ, вважає: «Коли йдеться про ПДЧ, це в країнах-членах НАТО сприймають більше як політичне питання, ніж оцінку відповідності України стандартам альянсу. З точки зору скептично налаштованих країн ПДЧ однозначно ускладнить їхні стосунки з РФ. На моє власне переконання, саме Москва є основною причиною того, чому низка країн досі виступає проти надання ПДЧ Україні. І ця причина значно важливіша за технічні деталі готовності самої України».

Брак конкретики
Володимир Зеленський відреагував на деклароване альянсом неоднозначно. «Ми вдячні членам НАТО за таке цілком логічне рішення, яке повністю підтвердило рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року, — запевнив він. — Водночас, у рішенні цьогорічного саміту відсутні конкретні часові межі наступних кроків у нашому зближенні з НАТО, на які ми сподівалися». Відтак, запевнив: «Ми продовжимо курс на реформи у сфері безпеки й оборони з тим, щоб іще більше відповідати стандартам взаємної сумісності з державами-членами НАТО»
Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України, пояснив: «Якщо не знати контексту, то декларація саміту НАТО в частині України виглядає як нічого особливого — союзники просто підтвердили відданість своєму ж рішенню. Однак оцінка декларації змінюється з нічого особливого на дещо особливе, якщо врахувати три елементи контексту: 1. Ще за кілька днів до саміту згадки про ПДЧ для України в тексті декларації не було. Ми її буквально вигризли в останній момент завдяки власній наполегливості, чесній розмові з НАТО та твердій підтримці ключових наших друзів. 2. До вчорашнього дня декларації самітів НАТО ухвалювали 2014-го, 2016-го та 2018 року. У жодній із них про ПДЧ для України не згадували. 3. Декларація має набагато ширший контекст. Це, по суті, план дій нового НАТО, в якому США помирилися з рештою союзників, і тепер з новими силами Альянс працюватиме над досягненням поставлених цілей, підтримкою визначених друзів, у т. ч. України, та стримуванням визначених суперників, у т. ч. РФ.
Та все ж Кулеба вважає: «Головна перешкода до надання Україні ПДЧ саме зараз — це небажання надсилати такий сигнал РФ. Теперішня стратегія альянсу й міжнародних партнерів України полягає в тому, щоб працювати зі скептиками й країнами, які досі мають абсолютно штучні занепокоєння в цьому питанні».
А Ігор Соловей, аналітик Аґенції з міжнародних досліджень, зауважив: «Домогтися такої важливої віхи, як ПДЧ, можливо лише активною та колективною роботою. Як свого часу Україна домагалася безвізу. Весь уряд працював над виконанням «Плану дій з візової лібералізації», всі посольства України в країнах Євросоюзу щоденно проводили перемовини та консультації, а Міністерство закордонних справ жорстко це контролювало. І ми отримали результат. А те, що отримали на саміті НАТО, яскраво відображає рівень і якість проведеної роботи. Звинувачувати треба тільки тих, хто сьогодні керує Україною».
Як повідомляв «Міст», у Харкові з’явилася Станція метро імені НАТО.

Ігор Голод

До слова
Збіґнєв Рау, міністр закордонних справ Польщі, зізнався в інтерв’ю газеті Rzeczpospolita, що Варшава намагалася домогтися участі України в саміті НАТО як спеціального гостя. «Цього разу президент України не отримав запрошення. Кілька днів тому, намагаючись врятувати ситуацію, президент США запросив президента України до Вашинґтону, але це станеться вже після його зустрічі з Путіним, — зазначив він. — Але Польща виступає за перспективу членства в НАТО для України та Грузії, хоча й розуміє, що зараз вирішити цю проблему неможливо».

Пряма мова
Павло Ґрод, президент Світового конґресу українців:
— 2008 року саміт НАТО дозволив РФ, сам того не підозрюючи, відновити свою сферу впливу над Україною, Грузією та більшістю інших колишніх радянських республік. Більше десяти років потому ця слабка відповідь на імперські зазіхання Кремля та відсутність чітких «червоних ліній» отримала нищівні наслідки — понад 14 тис. осіб загинули на окупованій частині східної України внаслідок військової інтервенції Кремля, що і досі триває. Членство в НАТО є найвірогіднішим і найшвидшим шляхом до відновлення миру та безпеки в Україні та реґіоні. Це також найвірогідніший спосіб домогтися припинення російської аґресії. 2019 року Україна закріпила курс на членство в НАТО у своїй Конституції, а серйозні реформи, необхідні для реалізації Україною своїх євроатлантичних амбіцій, продовжують реалізовувати послідовними політичними діями українських парламентів і президентів. Значна більшість українців підтримує членство в НАТО через війну Путіна й окупацію Донбасу та Криму. Українці заслуговують на більш рішучі дії від провідного світового військового альянсу вільних демократій.

About Author

Meest-Online