Новини для українців всього свту

Saturday, Nov. 27, 2021

Варшава звинуватила Київ у дискримінації поляків в Україні

Автор:

|

Листопад 09, 2021

|

Рубрика:

Варшава звинуватила Київ у дискримінації поляків в Україні
Шимон Шинковський вель Сенк

Республіка Польща (РП) першою визнала незалежність України — 2 грудня 1991 року. І, попри запеклі суперечки щодо деяких історичних подій, впродовж років підтримувала Україну на міжнародній арені. Один із останніх прикладів співпраці між Києвом та Варшавою — домовленість про спільну протидію запуску газогону «Північний потік-2». Тим не менш, періодично між країнами спалахують гучні дипломатичні скандали. Днями завирував черговий.

Безпідставні претензії
Шимон Шинковський вель Сенк, державний секретар Міністерства закордонних справ (МЗС) РП заявив, що в Україні нібито посилилася «дискримінація» поляків. Він сказав про це під час засідання польської парламентської комісії зі зв’язків із поляками за кордоном.
За словами урядовця, однією з об’єктивних причин для цього є соціально-економічна ситуація, яка спонукає людей польського походження еміґрувати з України. А також коронавірус, оскільки Україна посідає друге місце в Європі за рівнем смертності від Covid-19, що зачіпає поляків, які там проживають.
Суб’єктивними факторами погіршення становища поляків, на думку п. Шинковського, є український закон про мову, прославляння людей, пов’язаних із «Волинською трагедію» 1943-1944 рр. і призупинення процесу ексгумації польських офіцерів. Поляків також турбує відсутність врегульованих відносин між Українською державою та Римо-католицькою Церквою в Україні, до якої вони переважно належать. Що мається на увазі під поняттям «врегулювання відносин» між Церквою та державою, він не пояснив. «Не буде перебільшенням сказати, що поляки в Україні зазнають дискримінації щодо свободи віросповідання, доступу до освіти рідною мовою та свободи слова», — наголосив урядовець.
Ян Дзедзічак, уповноважений уряду РП з питань польської діаспори та поляків за кордоном, заявив, що Польща у відносинах з меншиною в Україні стала «жертвою свого ж успіху». Йдеться про те, що РП настільки приваблива для українців польського походження, що вони виїжджають із України до Польщі й осідають там назавжди. Мінусом цього явища є те, що польська еліта в Україні зараз — це люди з середнім віком 60-70 років.
Чиновник додав, що зараз найбільшим центром польськості в Україні є Житомирщина, хоча ці землі й не належали до Другої Речі Посполитої. Проте наразі там проживає більше поляків, ніж, приміром, у Львові.

«Вводять в оману наші суспільства»
У відповідь Олег Ніколенко, речник МЗС України, назвав такі твердження «щонайменше некоректними», пише «Радіо Свобода». «Вони вводять в оману наші суспільства, не відображають реальний стан дружніх і партнерських відносин України та РП. Здивовані, що ця заява пролунала наступного дня після успішного засідання у Варшаві консультаційної комісії з питань задоволення освітніх потреб представників української меншини в Польщі та польської меншини в Україні. Комісія підтвердила взаєморозуміння й обопільну відкритість до конструктивного діалогу», — наголосив спікер.
Він закликав польську сторону «утримуватися від політичних оцінок, які дисонують із реальними намірами та кроками сторін задля зміцнення партнерства України і РП у різних сферах».

Скалка в чужому оці
При цьому у Варшаві чомусь воліють замовчувати проблеми українців у РП. Раніше Андрій Дещиця, посол України в РП, заявляв, що для громадян України в Польщі потрібно збільшити кількість шкіл із навчанням українською мовою, а також українське телемовлення. «Наші громадяни можуть відправити своїх дітей у польські школи. Але якщо хочуть, щоб вони вивчали українську мову або культуру, таких шкіл дуже мало, потрібно збільшувати їхню кількість. Те ж саме з телебаченням — усього, здається, одна програма на тиждень українською мовою, це дуже мало», — заявив дипломат в етері телеканалу «Дом».
У цьому контексті він згадав, що у РП утворилася нова хвиля еміґрації, представники якої випускають український часопис. «Але мені здається, цього замало для такої кількості українців, яка тут перебуває», — зауважив п. Дещиця.
Зараз у РП легально працюють майже 400 тис. громадян України та навчаються понад 50 тис. студентів. При цьому, за даними польської Державної служби статистики, в країні мешкає 1,3 млн українців.

Стіна на кордоні
Навряд чи можна вважати дружнім актом і голосування нижньої палати польського парламенту за спецзакон щодо будівництва добре обладнаного загородження на зовнішньому кордоні РП. Зрозуміло, що головною причиною стала криза з міґрантами, яку організував Олександр Лукашенко, нелегітимний президент Республіки Білорусь (РБ).
Варшава на початку вересня запровадила надзвичайний стан у населених пунктах поблизу кордону з РБ, який наразі діятиме до кінця листопада. Польські прикордонники не раз фіксували, як нелегальні міґранти нищать загородження, часто за підтримки вояків білоруської армії, які спеціально роблять проходи в загорожі з колючого дроту, що мала б стримувати нелегалів.
Щодня польсько-білоруський кордон намагається незаконно перетнути кількасот нелегальних міґрантів із Близького Сходу та країн Африки. Варшава звинувачує Мінськ у свідомому створенні міґраційного тиску на спільному кордоні в рамах гібридних дій проти РП та Європейського Союзу.
Логічним виглядає й намір спорудити загорожу на кордоні з Калінінградською областю Російської Федерації. Але депутати Сейму також проголосували також за те, щоб відділитися надійним парканом і від України. Спецзакон передбачає будівництво сучасного високого загородження, обладнаного системами відеомоніторингу і фіксації руху вартістю понад 1,6 млрд PLN. Реалізація проєкту відбуватиметься поза тендерними процедурами у прискореному режимі.
Як повідомив Маріуш Камінський, міністр внутрішніх справ РП, кошти на будівництво «стіни» вже зарезервували у бюджеті країни. У рамках реалізації інвестиції Варшава вивчає світовий досвід будівництва загороджень, зокрема, в США та Греції. За його словами, очікується, що спорудження паркану завершиться у першому півріччі наступного року.
Як повідомляв «Міст», пам’ятник Пілсудському розмалювали у кольори українського прапора.

Ігор Берчак

До слова
Переважна більшість українок, які працюють у РП (85 %), виконують роботу нижче рівня своєї кваліфікації. Про це йдеться у дослідженні «Пульс трудової міґрації: жіночий портрет», проведеному міжнародною компанією з працевлаштування Gremi Personal методом фокус-групових дискусій і глибинних інтерв’ю з українськими жінками, які мають досвід роботи в РП від пів року до 11 літ, передає «Укрінформ».
Як підкреслили в опитуванні, тільки для 15 % учасниць дослідження переїзд у РП був пов’язаний з роботою за фахом і не передбачав досвіду фізичної праці нижче рівня своєї кваліфікації. Головний мотивуючий фактор переїзду трудових міґранток із України до РП — економічний. Переважна більшість респонденток свідомо їхали до РП працювати фізично у сільському господарстві, на виробництві, у торгівлі, готельно-ресторанній сфері, тобто нижче свого фахового рівня. В Україні багато з них до цього працювали педагогами, державними службовцями, підприємцями або науковцями.
Як твердять у Gremi Personal, українські жінки усвідомлюють нижчий рівень конкурентності порівняно з громадянками РП через незнання польської мови, відсутність попередньої інформації про процедури легалізації у країні та брак розуміння своїх подальших планів. Однак, більша частина опитаних жінок має намір і надалі залишатися в Польщі. Серед причин такого рішення, крім вищої зарплати, вони називають також безпеку та комфорт життя. Понад 25 % опитаних жінок планують придбати у РП житло, або вже це зробили. Більшість учасниць дослідження, які працюють в РП фізично, з часом планують змінити роботу на офісну завдяки підтвердженню своїх українських дипломів у Польщі й отриманні польської освіти.
Серед проблем, з якими зіткнулися українки в РП, є труднощі з пошуками житла через упереджене ставлення власників до іноземців, не завжди дружнє ставлення з боку громадян Польщі, а також й інших українців, які приїхали до РП раніше. Респондентки наголосили, що попри непоодинокі випадки шлюбів із громадянами Польщі, жодна з учасниць не назвала укладання шлюбу з поляком як спосіб залишитися у країні. Майже половина учасниць дослідження мають партнера або донедавна були у стосунках із чоловіками з України. Поширеною є також практика, коли українці приїжджають до РП парами або родинами.

About Author

Meest-Online