Новини для українців всього свту

Wednesday, Nov. 30, 2022

Українця заарештували в Неаполі за запитом Росії

Автор:

|

Січень 16, 2022

|

Рубрика:

Українця заарештували в Неаполі за запитом Росії
Євген Лавренчук

У Москві не вибачили режисеру Євгену Лавренчуку його демонстративний патріотизм.

Навряд чи збіг
Уже через вісім днів після того, як Верховний касаційний суд Італії остаточно зняв із сержанта Національної гвардії України Віталія Марківа вигадані в Москві звинувачення, в цій країні проігнорували прикрий для них досвід ганебного потурання кремлівським дезінформаторам. У Неаполі заарештували за сповіщенням Інтерполу на запит Російської Федерації (РФ) українського театрального режисера Євгена Лавренчука, який летів транзитом через аеропорт цього міста з Тель-Авіва до Львова, в якому народився 1982-го. За словами Олега Ніколенка, речника Міністерства закордонних справ України, «суд Неаполя обрав Ларенчуку запобіжний захід у вигляді утримання під вартою на період розгляду російського екстрадиційного запиту».
У Москві, де він був співзасновником Польського театру, чоловікові, як повідомлять тамтешні видання, інкримінують «шахрайство в значному розмірі». Кримінальний кодекс РФ передбачає за це шестирічне ув’язнення.
Розслідувач Антон Семиженко з’ясував: «Ларенчук нібито переконав на початку 2014 року учасників курсів свого театру набрати мікрокредитів для ремонту театрального приміщення. Знайшовся й інший нібито несплачений кредит, який Лавренчук взяв на ім’я театру наприкінці 2013-го — на  950 тис. RUR. В усіх випадках кредитні кошти надавало Товариство з обмеженою відповідальністю «Створення та освоєння нових технологій» (СОНТ). Коли з’ясувалося, що жодних планових виплат за кредитом немає, СОНТ подало на позичальників до суду. В ході судового розгляду, який дійшов до апеляційної інстанції, відповідальність за виплату поклали на театр і його директора».
Але шахрайство інкримінували йому в РФ вже наступного року після того, як виїхав 2014 року з неї. А 2020-го пояснив в інтерв’ю: «Неможливо перебувати у країні, яка вбиває твоїх братів. Я плачу податки там, отже, підтримую».
Навряд чи збігом стало те, що російський суд заочно заарештував Ларенчука того ж 2020 року. Людмила Денисова, Уповноважена Верховної Ради України з прав людини, зауважила: «Затримання українця відбулося не на підставі встановлення червоної картки, як це робиться зазвичай у практиці співпраці з Інтерполом, а шляхом пред’явлення циркулярного повідомлення, поширення якого було обмежене певними країнами, що свідчить про зловживання Росією статутом Інтерполу та неправомірне його використання як інструменту гібридної війни для політично мотивованих переслідувань українців».

«Якщо людина ризикує»
Альфонсо Татарано, італійський адвокат українця, повідомив: «Лавренчук випадково опинився проїздом у Неаполі. Після поселення в готель, дирекція якого за правилами передає паспортні дані клієнтів до поліції, його присутність виявили правоохоронці, які не могли вчинити інакше, як виконати припис повідомлення, що було в системі міжнародного розшуку. Арешт підтвердив своїм рішенням Апеляційний суд Неаполю, і тепер чекаємо на додаткові матеріали з Росії».
Юрист доповнив: «Лавренчук заявив у суді Неаполя про непричетність до фінансового злочину, відкинув обвинувачення, які йому інкримінують, і відмовився від екстрадиції до РФ. Наголосив, що стосовно нього російська влада діятиме дискримінаційно, якщо його видадуть Москві. Скаржився на переслідування там через його відкриту опозицію щодо окупації Криму Росією. Заявив, що є жертвою політичного переслідування».
Правник також зауважив: «Росія досі не надала подробиць обвинувачення Лавренчуку, за яким його затримала поліція за сповіщенням Інтерполу на вимогу РФ. У нас немає поки що на руках рішення Московського суду про зловживання Лавренчука тоді, коли він працював у Росії. Москва повинна прислати запит на екстрадицію з Італії із детальним поясненням — на основі чого вони просять видати Лавренчука. Потім цю інформацію аналізуватиме генеральний прокурор апеляційного суду Неаполя, внаслідок чого запропонує на розгляд суду прийняти або відхилити прохання Росії про екстрадицію».
Метр Татарано попередив: «Апеляційний суд не зважатиме на суть справи проти Лавренчука у Москві. Суддя повинен перевірити лише технічні моменти дотримання юридичних процедур московського суду». Але запевнив: «В Італії на загал у подібних ситуаціях судді думають так — якщо людина ризикує зазнати незаконного й несправедливого поводження або може бути переслідуваною за свої політичні ідеї чи міркування, тоді обов’язок суду відмовити в екстрадиції. З цієї точки зору італійська судова система надає усі гарантії людині, яка скаржиться на переслідування з політичних мотивів. Навіть не беручи до уваги факт із Лавренчуком, а взагалі там, де слова затриманого відповідають дійсності, зазвичай його позиція знаходить підтримку й розуміння з боку італійських суддів».

Важливо представити
Адвокат також порадив: «Італійський суд прийме до уваги здобутки режисера для української та світової культури. Листи митців будуть представлені на суді. Щоб довести маніпулятивну природу російської ініціативи, важливо об’єктивно та розлого представити постать Лавренчука перед судом».
Відтак, українська діаспора у Мілані анонсувала проведення 15 січня мітинґу «Захистимо Євгена Лавренчука». А розповісти про нього його співвітчизники можуть багато. Приміром, він був наймолодшим випускником Російського інституту театрального. У 20-річному віці мистецтва започаткував Польський театр у Москві. А при ньому — школу акторської майстерності та режисури. На виставці «Сцена Росії-2004» здобув золоту медаль і титул «Наймолодший режисер року».
2010-го у Варшаві заснували Міжнародний фонд Євгена Лавренчука. 2013-го удостоїли званнями «Заслужений діяч культури Польщі» та «Заслужений діяч мистецтв Польщі» та нагородили «за видатні досягнення в галузі культури і науки» відзнакою «За заслуги для польської культури». 2015 року став викладачем Королівської академії бізнесу та дипломатії у Вроцлаві. 
2016-го йому присвоїли за презентований ним курс «Типологія особистості. Все про характер і типи особистості» звання «Видатний діяч культури Держави Ізраїль». 2017 року став режисером міжнародного пісенного конкурсу «Євробачення» в Києві.
2018-го у 36-річному віці став ректором Першої української школи театру і кіно. 2020-го — як тодішній головний режисер Одеського національного академічного театру опери та балету — першим лавреатом найпрестижнішої державної театральної премії України — ім. Леся Курбаса за оперну постановку (La Traviata). Вона також перемогла в номінації «За найкращу музичну виставу у жанрі опери/оперети/мюзиклу» на ІІІ Всеукраїнського театрального фестивалю-премії «ГРА». 2021 року був удостоєний почесним званням Заслужений артист України.

Не танцюватимуть під балалайку?
Юрій Чекан, професор Національної музичної академії України, написав італійським правоохоронцям: «Екстрадиція громадянина країни, що зазнала військової аґресії, до країни-аґресора — акт, що суперечить дотриманню основоположних прав людини, зокрема, права на життя, права на повагу до людської гідності. Дії аґресора щодо мешканців окупованого Криму й Окремих районів Донецької та Луганської областей — громадян України — демонструють, що РФ не дотримується загальновизнаних норм міжнародного права. Законодавець і судова гілка влади в РФ наразі керуються не принципами права, а політичною доцільністю. Судилище над патріотичним митцем у країні-аґресорці за визначенням не може бути справедливим. Італія — колиска опери; арешт, ув’язнення та можлива екстрадиція до країни-аґресорки непересічного оперного режисера залишить ганебну пляму в її історії. Сподіваюсь, що правоохоронні органи Республіки Італія не стануть танцювати під російську балалайку, звільнять Євгена Лавренчука і тим самим підтвердять свою належність до країн, які є осердям європейської культури».
В італійській газеті Corriere della Sera назвали арешт українця «політичною помстою росіян». А в газеті Internazionale констатували: «Безглузде звинувачення, за яке засудили Лавренчука, приховує намір РФ притягнути до відповідальності митця за його політичні погляди проти анексії Криму 2014 року. Росія — майстер із фальшивих звинувачень і фейкових позовів. Міжнародна поліційна співпраця, на жаль, ризикує стати інструментом недемократичних режимів, щоб увічнити порушення прав людини та політиків, які використовують поліцію та судову владу демократичних країн».
Як повідомляв «Міст», українського режисера в Італії затримали на початку року.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply