Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 26, 2021

Україна отримала три дипломатичних ляпаси від Європи

Автор:

|

Вересень 30, 2021

|

Рубрика:

Україна отримала три дипломатичних ляпаси від Європи
Зала засідань ЄСПЛ

Якщо від Будапешта Київ уже давно нічого доброго не сподівається, то рішення Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) та результати авдиту Європейської рахункової палати (European Court of Auditors, ЕСА) стали вкрай неприємними несподіванками.

Суддів не допустили до конкурсу ЄСПЛ
ПАРЄ остаточно відхилила список кандидатів на посаду судді Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від України через те, що не всі вони «відповідають необхідним критеріям», та попросила Україну підготувати новий список. У відхиленому були троє кандидатів: Микола Гнатовський, один із найтитулованіших українських юристів-міжнародників (але без досвіду роботи в судах), Гаяне Нуріджанян, викладачка міжнародного й європейського права в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (з досвідом роботи у Міжнародному кримінальному суді) й Олександр Мережко, народний депутат від партії «Слуга народу» і член української делегації в ПАРЄ.
Власне додавання останнього до списку претендентів стало основною причиною такого рішення ПАРЄ. Про це заявив Олексій Гончаренко, народний депутат України від партії «Європейська солідарність», член української делегації в ПАРЄ. «Це означає, що Україна має проводити новий відбір. За результатами цього відбору ті кандидати, які є в цьому списку, але щодо яких питань нема, знову можуть бути в ньому, а інших, щодо яких уже висловлені зауваження, нема сенсу вписувати. Тобто, весь цей процес затягується, гадаю, не менш ніж на пів року», — повідомив він у коментарі кореспонденту інформаційної аґенції «Укрінформ».
Зазначимо, що в ЄСПЛ працюють 47 суддів — по одному від кожного члена Ради Європи. Призначають їх аж на дев’ять років. При цьому, за правилами суду, рішення за скаргами за участю будь-якої держави ухвалюють за участю «свого судді», тобто суддя від України бере участь у розгляді всіх скарг проти України, а також України проти Російської Федерації (РФ).
2019-го в Ганни Юдківської, яка представляла в ЄСПЛ Україну з 2010 року, закінчився дев’ятирічний контракт. Тяганина з визначенням її наступника (чи наступниці) суто через внутрішні політичні суперечки триває досі. Весь цей час п. Юдківська лишалася в. о. судді, що для України було загалом непогано, зважаючи на її авторитет у ЄСПЛ, але ця тимчасова ситуація дедалі більше дратувала Страсбург. Судячи з усього, дратуватиме ще принаймні пів року.

Авдит ЕСА — «захоплена держава»
Не менш ганебними виявилися й результати авдиту ЕСА. Зокрема, в них йдеться, що корупція й олігархи, як і раніше, загрожують розвитку України, а підтримка Європейського Союзу (ЄС) не дала очікуваних результатів.
Представляючи звіт ЕСА, Юґан Партс, який безпосередньо відповідав за підготовку доповіді, зазначив, що в документі «ми не критикуємо українську владу, наш предмет авдиту — це Європейська комісія (ЄК), Європейська служба зовнішніх справ», — пише інформаційна аґенція «Інтерфакс-Україна».
Говорячи про основні положення звіту, він заявив, що перше з них добре відоме. «Україна страждає від корупції, що захопила державу. Це не лише питання широко розповсюдженої корупції, такі ситуації ми називаємо «захопленою державою» (термін state capture означає системну політичну корупцію. — Ред.). Це означає, що олігархи мають значний вплив на чинну владу, політику, бізнес, засоби масової інформації. Це корінна причина корупції загалом. Це реальність, і в нашій доповіді ми вивчили цей феномен у деталях, аби краще зрозуміти характер і як працює ця структура», — розповів п. Партс.
Він зазначив, що попри низку ініціатив із боку ЄС, вкладення великих ресурсів і застосування різних інструментів, таких, як умови, необхідні для надання програми макрофінансової допомоги, надання безвізового режиму тощо, олігархічний вплив не надто змінився. «Звісно, є невелике поліпшення, але всі ці зміни — створення деяких інституцій, ухвалення деяких законів — легко можуть бути оборотними… Наша загальна оцінка полягає в тому, що на цьому фронті немає прориву, немає змін», — повідомив авдитор ЕСА.
«Попри різноманітну підтримку, яку ЄС запропонував Україні, олігархи та зацікавлені кола продовжують підривати верховенство закону в Україні та ставити під загрозу розвиток країни», — підсумував він.
На підставі висновків звіту, авдитори рекомендують ЄК, Європейській службі зовнішніх справ та Європейській консультативній місії в Україні розробити та реалізувати конкретні дії, спрямовані на боротьбу з великою корупцією; оцінити та скорегувати масштаби своєї підтримки організаціям громадянського суспільства та журналістським розслідуванням, сприяти усуненню перешкод для вільної та чесної конкуренції, поліпшити моніторинг і звітність для інформування та вжиття коригувальних, де необхідно, заходів; відзначати цілісність і прихильність реформам при наданні підтримки для створення потенціалу; підтримувати оцифрування реєстрів; а також встановити суворіші умови для підтримки з боку ЄК.

Газ із РФ — в обхід України
Ні для кого не є таємницею, що Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини, є давнім шанувальником Путіна. Крім цього, Будапешт віддавна тисне на Київ, нібито з метою «захисту» громадян України угорського походження, при цьому вдаючись до відвертого зовнішньополітичного шантажу.
Тепер настав час і прямого економічного тиску. 27 вересня Угорщина підписала з РФ контракт про транзит газу в обхід України. Згідно з розрахованою на 15 років угодою, «Газпром» буде щорічно помпувати угорській енергетичній компанії MVM Group 4,5 млрд куб. м природного газу двома маршрутами: 3,5 млрд — через Сербію газогоном «Турецький потік» та 1 млрд — через Австрію.
«В Україні здивовані та розчаровані рішенням Угорщини підписати новий довготерміновий контракт із російським «Газпромом» на постачання газу в обхід української території. Вважаємо це винятково політичним, економічно необґрунтованим рішенням, прийнятим на догоду Кремлю та на шкоду національним інтересам України й українсько-угорським відносинам, що не відповідає принципам Договору про основи добросусідства та співпраці між Україною й Угорщиною від 6 грудня 1991 року», — йдеться в заяві Міністерства закордонних справ (МЗС) України.
На думку відомства, Угорщині й надалі вигідніше отримувати газ транзитом через розгалужену газотранспортну систему України, яка дозволяє найкоротшим шляхом безперебійно постачати газ до країн Європи. «Зі сумом відзначаємо, що це рішення завдає шкоди позитивним результатам і тенденціям у двосторонніх українсько-угорських відносинах, для досягнення яких докладено багато зусиль та енергії особисто міністрами закордонних справ України і Угорщини Дмитром Кулебою і Петером Сіярто», — йдеться в заяві.
У МЗС нагадали, що 29-30 вересня в Будапешті мало відбутися п’яте засідання Спільної міжурядової українсько-угорської комісії з питань економічної співпраці під співголовуванням глав МЗС двох країн. Українська сторона ретельно готувалася до нього, проте тепер МЗС України ініціювало перенесення засідання Комісії на більш пізній термін, «оскільки угорсько-російська газова угода буде мати істотний вплив на енергетичну безпеку України й Європи, створює нові обставини, які вимагають всебічного аналізу ризиків і загроз». Україна також звернеться до ЄК із надання оцінки відповідності нової угорсько-російської газової угоди з європейським законодавством у сфері енергетики. Хоча на допомогу Європи Києву навряд чи варто сподіватися.
Як повідомляв «Міст», РФ уперше звернулася до ЄСПЛ зі скаргою на Україну.

Ігор Берчак

До слова
Українські питання не потрапили до порядку денного осінньої сесії ПАРЄ, яка проходить у Страсбурзі з 27 по 30 вересня. Про це повідомила Леся Василенко, народна депутатка (фракція «Голос»), членкиня української делегації в ПАРЄ. «Місто Страсбург вітає сонячно, а от настрої цієї сесії — не дуже. На жаль, в Асамблеї страх бути забрендованими «русофобами» з боку п. Толстого (голова російської делегації в ПАРЄ. — Ред.) превалює над обов’язком захищати принципи міжнародного права і права людини», — написала п. Василенко в Facebook. За її словами, це видно по тому, що українські питання не потрапляють в порядок денний сесії. «Наприклад, тема дебатів «Політичні переслідування РФ корінних народів у Криму», запропонована нашою делегацією, не отримала підтримки на бюро, де власне ці теми затверджуються. Пояснюють це тим, що буквально в червні була ухвалена резолюція про права кримськотатарського народу», — поскаржилася українська депутатка.

About Author

Meest-Online