Новини для українців всього свту

Tuesday, Apr. 13, 2021

У Кремлі вкотре блефують, щоб змусити Захід до поступок

Автор:

|

Лютий 27, 2021

|

Рубрика:

У Кремлі вкотре блефують, щоб змусити Захід до поступок
Жозеп Боррель спіймав у Кремлі облизня

У Москві вперто засвідчують написане в антиутопії Джорджа Орвелла.

Любов неможлива
Ще 27 січня президент Російської Федерації (РФ) твердив: «Європа й Росія мають бути разом, бо мають одну цивілізацію. Але любов неможлива, якщо декларується однією стороною. Вона має бути взаємною». 5 лютого в Москві жорстко відповіли на заклик Жозепа Борреля, верховного представника Європейського Союзу (ЄС) зі зовнішньої політики та політики безпеки звільнити опозиціонера Олексія Навального та попередження, що в березні відреагують на його ув’язнення санкціями. Міністерство закордонних справ (МЗС) РФ вислало цього дня німецького, польського та шведського дипломатів за нібито участь у протестах росіян.
Сергій Лавров, керівник російського зовнішньополітичного відомства, заявив на пресконференції європейському колезі, що взаємини між ЄС і РФ не найкращі через «нелегітимні односторонні рестрикції (обмеження, санкції. — Авт.), які ЄС запровадив під надуманими приводами». І пригрозив: «Подальше погіршення стосунків може мати неґативні та непередбачувані наслідки і обидві сторони поділяють це розуміння і зацікавлені розширити діалог у т. ч. в тих питаннях, де позиції розходяться».
Пітер Стано, речник Європейської служби зовнішніх дій, констатував: «У тому, що сказав Лавров, нічого нового. Це російське сприйняття того, що робить ЄС, і дезінформація як частина російського репертуару». А п. Боррель визнав: «Наші відносини опинилися у справді важкому моменті. Справа Навального стала у цьому процесі найнижчою точкою. Ми зараз розглядаємо одне одного більше як конкуренти, суперники, а не партнери».
Проте Ева-Марія Лійметс, міністерська закордонних справ Естонії, розкритикувала Жозепа Борреля: «Ми очікували, що ЄС рішуче засудить продовження аґресії РФ на сході України, окупацію Криму та торпедування Росією мінських угод. Те, як РФ використала та провела зустріч із керівником зовнішньополітичного відомства ЄС, було настільки ж цинічно, наскільки це можна було передбачити. РФ надіслала ще один сигнал про те, що не зацікавлена в предметній співпраці й діалозі».
А Міхаель Галер, депутат Європейського парламенту від Європейської народної партії (ЄНП), заявив: «Візит Борреля до Москви має відкрити очі всім у Європі, хто все ще має ілюзії щодо реального характеру політики Кремля. Ці обговорення й особливо пресконференція була приниженням для багатьох мої колег із групи ЄНП».
«Аґресивно влаштована пресконференція й висилка європейських дипломатів під час мого візиту свідчать, що російська влада не хотіла скористатися цією можливістю для більш конструктивного діалогу з ЄС. Росія поступово від’єднується від Європи й розглядає демократичні цінності як екзистенційну загрозу. Нам доведеться робити висновки. Державам-членам ЄС належить приймати рішення про подальші кроки — і, так, вони можуть увімкнути санкції. ЄС буде зобов’язаний зважити на ширші наслідки та окреслити шлях уперед. Ми на перехресті. Головні параметри геополітичного ландшафту на ХХІ ст. окреслені», — погодився п. Боррель.

Санкції занепокоїли
Та погроза подальшими санкціями все ж занепокоїла володаря Кремля. Дмитро Пєсков, його речник, запевнив: «Росія була й залишається зацікавленою у відродженні відносин між Москвою і Брюсселем. Ми виходимо з необхідності врахування інтересів один одного, категорично проти втручання в інтереси один одного та застосування подвійних стандартів. Кремль у цьому плані діятиме рішуче, бо зацікавлений у розвитку стосунків. Але це не означає, що ми якимось чином хотіли б віддалятися або ще більше погіршувати і без того мізерні відносини між Москвою та Брюсселем».
А 12 лютого Лавров уже примирливо заявив, що не хоче розриву з ЄС. І поскаржився: «Рішення про ізоляцію можуть ухвалити, якщо Москва отримає санкції, які несуть ризики для російської економіки». Леонід Літра, старший аналітик центру «Нова Європа», пояснив: «Лавров намагається попередити ЄС не вводити нові санкції, адже тоді, за його словами, можуть бути зовсім розірвані відносини між ЄС та РФ».
Але 21 лютого Александер Шелленберґ, міністр закордонних справ Австрії, повідомив: «ЄС готується запровадити нові санкції проти влади РФ через заміну опозиціонеру Олексію Навальному умовного терміну на реальний». Проте аґенція Bloomberg уточнила з посиланням на дипломатичні джерела, що санкції навряд чи торкнуться мільярдерів. Бо в Німеччині й Італії остерігаються остаточно замикати двері для взаємодії з РФ щодо ширших стратегічних інтересів ЄС».
Санкції ж стосуватимуться підозрюваних у безпосередній причетності до «ситуації навколо Навального». Їм заморозять активи в ЄС й заборонять в’їзд на його територію.
Але в ході Мюнхенської конференції з безпеки Ангела Меркель, канцлерка Німеччини, констатувала: «РФ втягує все більше країн ЄС у гібридні протистояння. Тож нам необхідний спільний жорсткий порядок денний щодо Росії». Із цим погодилася Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії, котра заявила: «Все більш і більш зухвала РФ продовжує порушувати міжнародні правила у себе вдома і за кордоном. Від нас залежить, від США й Європи, зміцнення нашої співпраці знову як перевірених партнерів. Йдеться не лише про об’єднання сил, це — сигнал для світу». Його вже почув Єнс Столтенберґ, генеральний секретар НАТО, котрий запевнив: «Якщо РФ хоче зіткнення — ми готові».
Як повідомляв «Міст», Жозеп Боррель відвідав Україну.

Ігор Голод

Коментарі експертів
Андрій Веселовський, колишній представник України в ЄС:
— У РФ створюють враження, що сваряться, щоб заохотити Брюссель більше їх любити і дбати про них. Нещодавно ми чули вислови з французького та німецького боку, якщо не давати поблажок Росії, вона приєднається до Китаю, і це буде величезна загрозлива машина, що поглине демократичний світ. Це зрозуміла російська гра. Боррелю дали ляпаса, щоб підкреслити, що Росія тільки тоді зможе задуматися, мовляв, дружити їй більше з Китаєм, чи ні, якщо їй будуть поступатися.

Віталій Портников, оглядач «Радіо Свобода»:
— Поки конфлікт ЄС і Кремля стосувався аґресивних дій РФ в Україні, або перед цим — у Грузії, у Москві, схоже, ще були готові дотримуватися пристойності. Нерви, як бачимо, здали тоді, коли європейці стали говорити про проблеми самої РФ. Якщо головна небезпека Кремлю походить від самих росіян, то будь-хто, намагаючись підтримати право громадян РФ протестувати, впливати на політичні процеси, розповідаючи правду — ворог. І з таким ворогом треба розмовляти жорстко й без сентиментів. А якщо він не розуміє «лавровської мови», припиняти будь-які контакти. Тому що не можна заохочувати бажання росіян бути вільними. Але в цьому випадку видається, що керівництво РФ готується зовсім не до війни з ЄС. Воно, я впевнений, готується до війни з народом самої РФ.

Павло Баєв, професор Інституту досліджень миру в Осло:
— Заява Лаврова виявилася доволі радикальним демаршем, тому Кремлю довелося негайно опублікувати «уточнення», підтвердивши прагнення до діалогу та пообіцявши, що Москва не стане першою розривати зв’язки. Це дивне зрушення демонструє, що первісна погроза Лаврова не що інше, як блеф, і Росія не відповість на ймовірні нові санкції ЄС розірванням залишених політичних зв’язків. Олігархам із найближчого оточення Путіна й більшої частини бюрократичної та бізнесової еліти країни ескалація конфлікту з Європою здається небажаною. Кремль продовжує хитання — від непереконливих демонстрацій надмірної впевненості до панічно непропорційних відповідей на спроби Заходу закликати до розумнішого керівництва.

Ярослав Лепеха, експерт аналітичного центру Ad astra:
— Заява Лаврова — робота на внутрішню аудиторію РФ. Всі ці заяви — повна нісенітниця, тому що навіть якщо РФ буде розривати відносини з ЄС, то матиме економічні, дипломатичні, політичні та інші взаємини з кожною країною окремо. Ми можемо спостерігати, що товарообіг не зменшився, що діти російських олігархів і чиновників продовжують навчатися в країнах ЄС.

Ярослав Ковальчук, аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень:
Британський письменник Джордж Орвелл розповідав в антиутопії «1984» про Росію. Роман описує світ, у якому існує велика тоталітарна країна, на чолі якої стоїть Старший Брат. 85 % її населення живе в злиднях. Для того, щоб відволікти увагу громадян від власних проблем, країна постійно веде війни зі своїми сусідами. Так само й Росії потрібен образ зовнішнього ворога як своєрідна націєтворча ідея. Чиновники можуть красти мільярдами, економіка десятиліттями не модернізуватися, — але поки російська влада даватиме своїм громадянам відчуття імперії, вони пробачатимуть їй і не таке. Для росіян важливо відчувати, що світ їх боїться або принаймні рахується з їхньою думкою.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply