Новини для українців всього свту

Saturday, Dec. 4, 2021

Саміт «Великої двадцятки» розчарував

Автор:

|

Листопад 07, 2021

|

Рубрика:

Саміт «Великої двадцятки» розчарував
Учасники саміту

Лідери найзаможніших держав не зуміли домовитися про екологічне майбутнє планети.

Без Путіна
У Римі (Італія) 30-31 жовтня ц. р. відбувся 16-й саміт глав держав та урядів G-20. До його складу входять 19 держав — Австралія, Арґентина, Бразилія, Велика Британія, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китайська Народна Республіка (КНР), Корея, Мексика, Німеччина, Південна Африка, Російська Федерація (РФ), Саудівська Аравія, США, Туреччина, Франція, Японія й Європейський Союз.
Цей «клуб» виник 1999 року як неформальний механізм діалогу з ключових питань економічної та фінансової політики між системоутворюючими країнами світу з метою досягнення стабільного й стійкого зростання світової економіки на добро всіх країн. Але на його 16-му саміті не було лідерів КНР, Мексики, Саудівської Аравії, Японії та РФ. Експерт-міжнародник Іван Яковина дійшов висновку, що останній із них саботував саміт тому, що йому відмовили в зустрічі в Римі з президентом США. «Це дуже велика загроза для нього, оскільки його легітимність базується на здатності домовлятися зі Заходом. Але зараз він не здатен це зробити — з ним на Заході не розмовляють. Без такої здатності в Путіна можуть початися внутрішньополітичні проблеми. Бо не потрібен своїм «боярам», якщо не може захистити їхні життєво важливі інтереси на Заході», — пояснив він.
Експерт не виключає, що володар Кремля навіть може піти з посади нібито через «проблеми зі здоров’ям». А Володимир Огризко, колишній міністр закордонних справ України, коментував відмову йому в зустрічі з Джо Байденом так: «Зараз іде паралельне формування іншого світоустрою, яке об’єднає тих, хто буде грати за правилами. Росія зловживає правом постійного члена Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй (ООН), блокує більшість її рішень. Отже, потрібен інший порядок організації взаємодії демократичних держав, які будуть грати за правилами».

Потрібні 23,4 млрд
Зокрема, певний порядок організації взаємодії намагалися узгодити на саміті G20. У його підсумковому комюніке ухвалили протипандемічні заходи — «забезпечити загальний доступ до вакцин і ліків від коронавірусу» (тобто їхнє більш щедре постачання біднішим країнам) та «загальні стандарти при міжнародних поїздках, у т. ч. вимоги до сертифікатів щодо вакцинації», «скоротити термін розробки вакцин за умов пандемії зі 300 до 100 днів» і «вакцинувати 70 % свого населення до середини 2022 року».
Та взагалі міністри фінансів та охорони здоров’я держав G20 пропонували своїм лідерам вакцинувати до середини 2022 року 70 % населення не своїх країн, а всієї планети. А до кінця 2021 року — 40 % її населення. Але ентузіазм лідерів держав G20, мабуть, охолонув після заяви голови Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), що для забезпечення населення світу вакцинами, тестами й ліками від коронавірусу потрібні 23,4 млрд USD. А таку суму нашкребуть не одразу.
Міністри держав G20 також ухвалили створити до кінця року робочу групу боротьби з пандемією коронавірусу. І запевнили, що вона «відзвітує про те, як співпраця секторів фінансів та охорони здоров’я може активізувати зусилля щодо запобігання, виявлення та реагування на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я в майбутньому».
Урядовці домовилися, що «робоча група буде націлена на розширення діалогу й глобальної співпраці з питань, пов’язаних із підготовкою та реагуванням на пандемії, просуванням обміну досвідом і практиками, розробкою механізмів координації між міністерствами фінансів та охорони здоров’я, просуванням спільних дій, оцінкою й усуненням надзвичайних ситуацій у галузі охорони здоров’я з потенціалом перетину кордонів та заохочення ефективного використання ресурсів». Членами робочої групи будуть чиновники у сфері фінансів та охорони здоров’я. До неї зможуть увійти не лише учасники G20, а й представники міжнародних організацій на основі консенсусу.
Можливість скорочення терміну розробки вакцин міністри пояснили так: «Раніше фінансування й розробка вакцин іноді займала понад десять років. Але пандемія Covid-19 викликала безпрецедентний сплеск досліджень, випробувань і нормативних процедур, які дозволили отримати вакцини швидше, ніж за рік. В надзвичайних ситуаціях ми будемо підтримувати науку, щоб скоротити цикл розробки безпечних та ефективних вакцин, терапевтичних засобів і засобів діагностики зі 300 до 100 днів».
Стосовно ж постачання вакцин біднішим країнам наразі лише Джастін Трюдо, прем’єр-міністр Канади, запевнив, що передасть до кінця 2022-го для програми COVAX щонайменше 200 млн доз вакцини Moderna. 10 млн із них — «швидко».
А заклик Путіна визнати сертифікати про вакцинацію російською вакциною Spunnik V на саміті G20 просто проігнорували. Бо ВООЗ призупинили процес її схвалення. Зокрема, через невідповідність однієї з російських фабрик правилам виробництва вакцин.

Історична угода
Натомість лідери держав G20 підтримали ініціативу президента США встановити з 2023 року мінімальний рівень податку на прибуток для транснаціональних компаній корпорацій на рівні щонайменше 15 %. Ця ініціатива стала результатом занепокоєння, що транснаціональні компанії переводять свої прибутки через офшори в країни з низькими податками — незалежно від того, де здійснюють продаж. Приміром, багато компаній є податковими резидентами на Британських Вірґінських островах, в Ірландії й на Кіпрі.
Ініціатива президента США покликана зупинити конкуренцію між країнами за інвесторів, в ході яких уряди знижують корпоративний податок і втрачають важливі бюджетні надходження, а міжнародні корпорації переводять свої виробничі потужності та прибутки в юрисдикції з найнижчим рівнем оподаткування. Щоправда, експерти зауважили, що найбільше від податкової революції виграють великі багаті країни, чиї громадяни споживають багато електронних послуг, гроші від яких раніше накопичувалися в низько податкових юрисдикціях.
Але в Організації економічної співпраці та розвитку полічили, що досягнута на саміті G20 домовленість дозволить щороку збирати 150 млрд USD у всьому світі й призведе до перерозподілу понад 125 млрд USD доходів 100 найбільших міжнародних корпорацій. Їх зобов’яжуть сплачувати податки в тих країнах, де вони ведуть свій бізнес та отримують доходи.
Корпоративний податок застосують до компаній із прибутками понад 750 млн EUR. Угода може позбавити таких технологічних гігантів, як Google, Apple, Facebook та інших, можливості ухилятися від податків через низько податкові юрисдикції.
За оцінками аналітиків, запровадження такого податку збільшить додатковий прибуток для більшості урядів. У Міністерстві фінансів США назвали цю угоду історичною для світової економіки. І запевнили, що, попри збільшення податків для великих компаній, загалом це має піти на користь американським підприємствам і працівникам.

Нездійсненні надії?
На саміті G20 також домовилися без конкретних зобов’язань і термінів «досягти на глобальному рівні нульового рівня вуглецевих викидів до середини поточного століття або приблизно до середини». Щоб хоч обмежити глобальне потепління на понад 1,5 градуси за Цельсієм. Але заклик «стримування зростання температури на рівні півтора градусів вимагатиме значних та ефективних дій і прихильності з боку всіх країн» не зобов’язує ні до чого.
Поточні національні плани щодо скорочення викидів закликали «посилити» лише «у разі потреби». І не згадали 2050 рік як дату досягнення чистих нульових викидів вуглецю. Бо в КНР, РФ і Саудівській Аравії сподіваються досягти цього щойно 2060-го.
Лідери держав G20 закликали не фінансувати виробництво електроенергії з вугілля з-за кордону. Але не регламентували припинення використання вугілля у своїх країнах. Зобов’язалися й не вкладати гроші у вугільні електростанції. Але лише за кордоном.
Відтак Фрідеріке Родер, віцепрезидентка групи захисту сталого розвитку Global Citizen, резюмувала: «Це був момент для G20, щоб діяти з відповідальністю, яку вони несуть як найбільші джерела викидів. Але бачимо лише півзаходи, а не конкретні термінові дії».
Зате на саміті G20 підтвердили попередні зобов’язання багатших держав зібрати 100 млрд USD допомоги бідним країнам для боротьби зі зміною клімату. Та все ж Антоніу Гутерріш, генеральний секретар ООН, констатував провал кліматичного питання на саміті. І не приховував, що «залишає Рим із нездійсненими надіями». Хоч, за його словами, «вони принаймні не поховані остаточно».
А президент США висловив, за його словами, «розчарування, пов’язане з тим фактом, що РФ і КНР практично не виявили жодних зобов’язань у боротьбі зі зміною клімату». «Ми повинні будемо зосередитися на тому, чого не виконує Китай, Росія й Саудівська Аравія», — констатував він.
Як повідомляв «Міст», на саміті G20 прориву не досягли, лише загострилося суперництво.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online