Новини для українців всього свту

Monday, May. 16, 2022

Російський аґресор втягує у війну ПМР

Автор:

|

Травень 05, 2022

|

Рубрика:

Російський аґресор втягує у війну ПМР
Ніким не визнана Придністровська молдавська республіка — гнійник на тілі Молдови

Рустам Міннекаїв, виконувач обов’язки командувача військ Центрального військового округу Збройних сил (ЗС) Російської Федерації (РФ), заявив, що під час другої фази так званої військової операції на території України забезпечать вихід у Придністров’я, «де також фіксують факти утиску російськомовного населення».

Ще один осередок напруженості
Так виглядає, що Москва вирішила створити ще один осередок напруженості на пострадянському просторі. Загострення ситуації в сепаратистському реґіоні Молдови сталося на тлі ті невдач російсько-терористичних військ. Про це повідомив Сергій Братчук, речник Одеської обласної військової адміністрації. У Державній прикордонній службі України вважають, що виключати Придністров’я як територію, яку РФ може використати для подальших дій проти України, не можна.
25 квітня сталися вибухи у Тирасполі. 26 квітня в с. Маяк Григоріопольського району підірвали дві вежі зв’язку, які транслювали російське радіо. Тож окупаційна влада «Придністровської молдавської республіки» (ПМР) вирішила «ухвалити рішення на захист інтересів республіки» і запровадила «червоний рівень» терористичної небезпеки.
Майя Санду, президентка Молдови, скликала засідання Ради безпеки країни. На брифінгу за підсумками цього засідання вона заявила, що вибухи в Придністров’ї та спроби ескалації пов’язані зі силами всередині самої ПМР. «Це сили, що виступають за війну, вони зацікавлені в дестабілізації ситуації», — зазначила глава держави і додала, що молдавська влада продовжує збирати та вивчати інформацію.
Президентка також заявила, що Кишинів має інформацію про вибух на тираспольському аеродромі, але його причина молдовській владі невідома. «Це робить реґіон уразливим і створює ризики для Молдови», — вважає вона.
Молдовська лідерка засудила будь-які провокації та спроби залучити її країну до дій, які можуть поставити під загрозу мир у державі. Кишинів, як і раніше, наполягає на мирному вирішенні придністровського конфлікту. Блокади Придністров’я також не буде. Проте на виїзді із реґіону з’явилися корки. На контрольно-пропускних пунктах посилили режим огляду, а в населених пунктах реґіону з’явилися патрулі.

Військового вирішення немає
За останні 30 років жодна політична сила у Кишиневі не розглядала всерйоз питання повернення Придністров’я військовим шляхом. Про заявляла, зокрема, і п. Санду. На відміну від України, Молдова не займалася реорганізацією та переозброєнням своїх ЗС, а серед молдавських політиків тривалий час був популярним жарт, що найбоєздатніша частина армії країни — це військовий оркестр.
Перші тижні активної фази російсько-української війни в Кишиневі сприйняли дуже нервово, багато хто в молдовському суспільстві побоювався, що в разі стрімкого успіху Путіна російська армія може окупувати ще й їх.
У червні 2018 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй (ООН) ухвалила резолюцію про виведення російських військових із Придністров’я. У Москві назвали це рішення провокаційним, а самопроголошена влада Придністров’я відмовилася виводити з «республіки» російських військових.
Майя Санду наполягала, що для врегулювання конфлікту російських «миротворців» потрібно замінити місією цивільних спостерігачів від Організації з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ). 26 квітня ц. р. місія ОБСЄ у Молдові засудила спроби дестабілізувати ситуацію в Придністров’ї, а також закликала Кишинів і Тирасполь утриматися від взаємних звинувачень до детального розслідування вибухів. ОБСЄ вирішила намір тримати контакт із обома сторонами, уважно стежити за розвитком ситуації в реґіоні й оцінювати ситуацію в рамках свого мандату.

Позиція Києва
У Головному управлінні розвідки (ГУР) Міністерства оборони України серію вибухів у Придністров’ї вважають спланованою провокації російських спецслужб. А для окупаційної влади Придністров’я обстріл будівлі в центрі Тирасполя несподіванкою не став. Ще 22 квітня стало відомо про плани сепаратистів підготувати «захищений пункт управління цивільної оборони міста».
У ГУР вважають, що вибухи організувала Федеральна служба безпеки РФ для нагнітання в Придністров’ї панічних та антиукраїнських настроїв. Розвідники. Вони вважають, що серію провокацій у Придністров’ї продовжать.
У Центрі протидії дезінформації при Раді з національної безпеки й оборони України три причини для них. Перша — відкрити додатковий фронт на Одещині. Така ситуація змусить перекинути туди частини Збройних сил України (ЗСУ), послабивши позиції в Миколаївській області. Друга — виправдання своїх дій в Україні, а третя — відвернення уваги від Маріуполя. Тоді Придністров’я чекає білоруський сценарій — підтримка РФ без вступу в активну фазу війни.
А Віталій Бала, директор Аґенції моделювання ситуацій, вважає провокації на території ПМП спробою тиснути на Молдову для реалізації свого шляху «параду суверенітетів», почати якісь зустрічі, перемовини тощо.

Позиція Москви
Але дійти до Придністров’я російсько-терористичним військам не до снаги. Тож Дмитро Пєсков, прессекретар президента РФ, заявив, що Кремль уважно спостерігає за ситуацією в ПМР. «Безумовно, ті новини, які звідти надходять, викликають стурбованість», — зазначив він.
Свою чергою, Леонід Калашников, голова комітету Державної думи РФ у справах Співдружності Незалежних Держав, євразійської інтеграції та зв’язків із співвітчизниками, вважає, що вибухи в Придністров’ї — «неприємна провокація» для втягування Росії в подальші бойові дії та розтягування сил РФ задля захисту своїх громадян. Він припустив, що до цих вибухів може бути причетна «група націоналістів із боку західних країн».
А Андрій Руденко, заступник міністра закордонних справ РФ, заявив про бажання Москви уникнути втручання в ситуацію в Придністров’ї.

Якої небезпеки сподіватися
Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора аналітичного центру «Українська призма», нагадав, що в Придністров’ї перебувають російські війська, які можуть задіяти у війні проти України. «Там є близько 1,5 тис. російських військових, причому вони належать до Західного військового округу РФ, війська якого зараз вторглися до України.
Крім цього, треба враховувати і те, що Придністров’я має власну армію, КДБ, міліцію, їх також можуть мобілізувати. Ще одна загроза — військові склади 14-ї армії СРСР. Туди вивезли боєприпаси з країн Варшавського договору та Німецької Демократичної Республіки ще в 1990-ті рр. Ці склади охороняють росіяни, ОБСЄ до них доступу не має.
Та Олег Жданов, український воєнний експерт, запевняє, що реального бойового потенціалу на території невизнаної республіки дуже мало. «Там 3 тис. військовослужбовців, з них тільки 1,5 тис. — бойові підрозділи, решта — підрозділи забезпечення й охорони. Тому, реальної загрози для наших військ немає. Єдине, що можуть скоїти реального, це закинути диверсійно-розвідувальні групи на нашу територію», — пояснив він.
Кілька тижнів тому влада ПМР отримала наказ розпочати навчання з бойовою стрільбою вздовж кордону України. Однак ця ідея швидко зійшла нанівець: «республіка» ніяких навчань не проводила, адже для цього там немає достатньо сил і засобів.
У Придністров’ї немає й ракетних пускових установок. Якщо б вони там з’явились і був якийсь боєзапас, їх обов’язково використали б. Але тоді міжнародні організації були б змушені провести ретельне розслідування, як ці ракети туди потрапили. Бо через територію країн-членів НАТО чи України зробити це неможливо.

Найближчі прогнози
Офіційний Кишинів відмовився запроваджувати санкції проти РФ. Це дозволило домовитися про подальше постачання газу, яке Москва погрожувала припинити з 1 травня ц. р. Це підтвердив Вадим Чебан, голова правління «Молдовагазу». Однак дії «Газпрому» прогнозувати складно, адже все залежить від волі володаря Кремля.
Свою чергою, Олексій Арестович, радник голови Офісу президента України, нагадав, що Придністров’я — це територія суверенної Молдови. Й якщо буде відповідне звернення Кишинева, ЗСУ можуть визволити цей реґіон з-під окупації. На цю заяву миттю відреагували в Кремлі. «Це досить провокаційно. І це все, що я можу сказати», — заявив Пєсков.
Натомість президентка Санду несподівано запропонувала України свою військову допомогу. Вона полягатиме в надсилання кваліфікованих саперів для розмінування звільнених ЗСУ населених пунктів, а також гуманітарні пакети для українців, які постраждали внаслідок бойових дій.
Можливо, натхненням для цього стала інформація, що велика колона військової техніки, рушила у бік Молдови з Румунії. У колоні спостерігачі побачили бронетранспортери, військові вантажівки, панцерний медичний автомобіль та іншу військову техніку.
Як повідомляв «Міст», Кремль ухвалив рішення про напад на Молдову.

Євген Клен

About Author

Meest-Online