Новини для українців всього свту

Tuesday, Aug. 9, 2022

Про що домовилися на конференції щодо воєнних злочинів

Автор:

|

Серпень 05, 2022

|

Рубрика:

Про що домовилися на конференції щодо воєнних злочинів
Карім Хан

Воєнні злочини у війні Російської Федерації (РФ) проти України були головною темою зустрічі в Гаазі (Нідерланди) міністрів закордонних справ і юстиції, генеральних прокурорів та інших посадовців різних країн. Її мета — координація механізмів обміну доказами, стратегії судового переслідування, співпраці з неурядовими організаціями, усунення дублювання у роботі слідчих і надання міжнародних експертних знань із воєнних злочинів слідчим на місцях. Інша мета заходу більш символічна — гарантувати те, щоб воєнні злочини, скоєні під час війни РФ проти України, не залишились безкарними, а автократи в усьому світі не мали відчуття, що у них розв’язані руки. Організаторами заходу виступив нідерландський уряд спільно з Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) та Європейською комісією.

Тисячі справ і перші вироки
Грубі порушення міжнародного та гуманітарного права, прав людини, сексуальне насильство — багато зі зібраних фактів можуть свідчити про склад воєнних злочинів. Вбивства і зґвалтування в Бучі, Ірпені, атака на театр у Маріуполі та сотні інших повідомлень про масові злочини російської армії в Україні шокували світ. Однак кожен із таких випадків потребує ретельного розслідування, збирання доказової бази та належного процесуального оформлення. Саме тому Дідьє Рейндерс, комісар Європейського Союзу (ЄС) із питань юстиції, назвав цей процес «велетенським завданням». До того ж, війна в Україні ще далека від завершення.
В Україні вже задокументували та розслідують більше 20 тис. воєнних злочинів, і це число лише зростає. Допомагають у розслідуванні, використовуючи принцип універсальної юрисдикції, й фахівці низки інших країн, зокрема, з 14 країн ЄС. Шість вироків уже оголосили суди першої інстанції. Ще проти 127 осіб тривають процесуальні дії. Складніші справи, пов’язані зі злочинами проти людяності чи навіть геноцидом, як очікується, згодом передадуть до МКС.
Тож на конференції обговорювали те, як об’єднати колективні дії, щоби відповідальні за ці злочини, в т. ч. безпосередні виконавці й їхні керівники, були притягнуті до судової відповідальності. «Історія людства — це довгий ланцюг воєн. Історія безкарності та страждань. Але водночас і зростання рішучості до боротьби з безкарністю. Ми не тільки в обов’язку перед сьогоднішніми жертвами, але й хочемо запобігти злочинам у майбутньому» — заявив Вопке Гукстра, міністр закордонних справ Нідерландів.
«Нам необхідно зібрати докази, встановити відповідальних за воєнні злочини та притягти цих осіб до суду. Імовірно, на це піде багато років», — додав Марко Бушманн, міністр юстиції Німеччини.

Поворотний момент
Свою чергою, Карім Хан, прокурор МКС, зазначив, що війна в Україні стала поворотним моментом. «Уперше в історії МКС 43 країни, третина всіх країн-учасниць, звернулися до мого Офісу з приводу ситуації в Україні. Наступного ж дня після порушення розслідування я відправив групу слідчих на місце події, — повідомив він. — У такий час правосуддя не може бути стороннім глядачем, комфортно відпочиваючи в Гаазі».
Як відомо, 2016 року РФ відмовилась від участі в МКС, натомість Україна 2014-го визнала його юрисдикцію частково, що відкрило можливість для Офісу прокурора суду у Гаазі порушити розслідування у березні ц. р. Однак наразі суд ще не видавав ордерів на арешт підозрюваних.
Узра Зея, представниця Державного департаменту США з прав людини, напряму звинуватила росіян у звірствах, що нагадують попередні дії РФ у конфліктах у Чечні, Грузії, Сирії та з 2014 року в Україні.
А Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України, вказав на наявні процесуальні прогалини і недоліки в архітектурі міжнародного кримінального правосуддя, які ускладнюють судове переслідування осіб, причетних до воєнних злочинів. Тому він закликав міжнародну спільноту заснувати спеціальний трибунал ad hoc (для цього). Раніше подібні трибунали створювали щодо порушення міжнародного гуманітарного права у колишній Югославії та Руанді.
Зі закликом до створення фонду компенсацій для жертв російської аґресії, а також і трибуналу виступив Володимир Зеленський, який приєднався до конференції через відеозв’язок. «Трибунал, який забезпечить справедливе та законне покарання всіх, хто розпочав цю історію катастроф і траґедій, що стала найбільшою війною в Європі з часів Другої світової війни. Наших із вами зусиль вистачить, аби зафіксувати злочини російських окупантів, щоб зібрати всі докази та зробити так, щоб вони були допустимими в судах», — сказав він.
Вопке Гукстра пообіцяв, що міжнародна спільнота вивчить цю пропозицію. Але вже зараз цілком конкретним результатом зустрічі є те, що ЄС і 45 країн підписали політичну декларацію, підтримавши позов України проти РФ у Міжнародному суді Організації Об’єднаних Націй (ООН) у рамках Конвенції про запобігання геноциду. Під час конференції багато країн заявили про виділення додаткових коштів на загальну суму 20 млн EUR. Нідерланди оголосили про надання 1 млн EUR для МКС, 1 млн EUR для місії ООН із прав людини в Україні і ще 1 млн EUR на психологічну допомогу українцям, які постраждали в ході війни. Велика Британія для допомоги Україні в розслідуванні виділить 2,5 млн GBP. Федеральний уряд Німеччини виділяє на підтримку роботи Міжнародного кримінального суду 1 млн EUR та допоможе в експертизі.

Кати і садисти
У ході розслідування воєнних злочинів з’ясувалося, що під час захоплення міст Буча й Ірпінь російські окупанти катували цивільне населення. Про це йдеться в новому звіті Організації з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ). Експерти заявили, що фото- та відеодокази свідчать про те, що російські війська здійснювали цілеспрямовані організовані вбивства мирних мешканців Бучі, виявлених застреленими зі зв’язаними за спиною руками.
У звіті йдеться про камери тортур у Бучі, розділені бетонними стінами. Там була кімната, яку, за словами представників ОБСЄ, використовували для страт. У ній чітко видно отвори у стінах від куль. В іншій кімнаті виявили сліди тортур людей і поливання їх водою. Там знайшли п’ятьох мертвих чоловіків. «Вони були вкриті опіками, синцями та різаними ранами», — йдеться у документі.
Також у підвалі у неназваному селі Бучанського району виявили тіла 18 чоловіків, жінок і дітей. Деяким із них відрізали вуха, а іншим виривали зуби. У місії ОБСЄ вкотре згадали про велику кількість жінок і дівчат, які зазнали сексуального насильства з боку російських нелюдів.
У звіті також задокументовані випадки використання українських цивільних осіб як живих щитів. Їх змушували воювати разом із росіянами проти своєї країни, погрожуючи смертю. «Російські солдати використали більше 300 мирних громадян України як живий щит і тримали їх у полоні впродовж 25 днів у березні у підвалі школи с. Ягідне, де розташовувався великий російський військовий табір», — йдеться у доповіді ОБСЄ.

Спеціальний трибунал
Відтак Дмитро Кулеба закликав створити спеціальний трибунал зі злочину аґресії проти України для притягнення вищого військового та політичного керівництва РФ до відповідальності та назвав його майбутні параметри:

  • Спецтрибунал ґрунтуватиметься на правилах і підходах, які застосовує МКС, й які викладені у Римському статуті. Він розслідуватиме і переслідуватиме злочини аґресії проти України, вчинені на її території, як це визначено ст. 8bis Римського статуту.
  • Юрисдикція спецтрибуналу поширюватиметься на всі події з лютого 2014 року, з початку збройної аґресії Росії проти України.
  • Спеціальний суд матиме юрисдикцію щодо фізичних осіб, які здійснюють ефективний контроль або безпосередньо керують політичними чи військовими діями держави.
  • Офіційний статус підсудного, такий, як статус глави держави, чи офіційний статус іншої посадової особи держави, не звільнятиме таку особу від індивідуальної кримінальної відповідальності і не пом’якшуватиме покарання.
  • Спеціальний трибунал розглядатиме лише злочини аґресії проти України. Його створять як міжнародний спеціальний кримінальний ad hoc трибунал для розгляду збройної аґресії РФ проти України.
    «Тисячі невинних жертв цього злочину аґресії заслуговують на справедливість. Справедливість також потрібна міжнародній спільноті, щоб покарати найбільше порушення міжнародного права з часів Другої світової війни. Ми повинні покласти край безкарності та залишити наступним поколінням світ, де верховенство права завжди пануватиме», — резюмував керівник українського зовнішньополітичного відомства.

Як повідомляв «Міст», ЄС і МКС допомагають Україні в розслідуванні воєнних злочинів.

About Author

Meest-Online