Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 20, 2021

«Північний потік-2» може виявитися нікому не потрібним

Автор:

|

Вересень 06, 2021

|

Рубрика:

«Північний потік-2» може виявитися нікому не потрібним
«Північний потік-2»

Газогін «Північний потік-2» (ПП2) мають добудований до 12 вересня. Але його очікує удар, від якого буде дуже важко оговтатися.

Затримка: газ
Минулого тижня Вищий земельний суд у Дюссельдорфі відхилив позов Nord Stream 2 AG, оператора будівництва ПП2, проти рішення Федеральної аґенції з мереж Федеративної Республіки Німеччина (ФРН), яка відмовилася зробити для російського газогону виняток із норм газової директиви ЄС, що входить у Третій енергопакет Євросоюзу. Тепер доведеться створити компанію, незалежну від «Газпрому», яка управлятиме газогоном, адже транспортуванням газу не може займатися компанія, яка його видобуває і продає.
Також росіяни мають забезпечення доступу до ПП2 третіх компаній. Цей пункт може завдати Кремлю великої шкоди, позаяк новий оператор буде змушений тримати до половини потужностей труби порожніми — для інших потенційних клієнтів.
Крім цього, Москві доведеться скоритися додатковому контролю над тарифами на транспортування газу територією ФРН, який встановлює німецький регулятор. Постанова суду означає, що газогін можуть оштрафувати, якщо він не відповідатиме правилам ЄС після подачі газу. Зараз керівництво ПП2 подало німецькому регулюючому органу Bundesnetzagentur заявку на отримання сертифікації газогону.
Нагадаємо, що допрацьована Газова директива ЄС набрала чинності в травні 2019 року в рамках Третього енергетичного пакету. Вона спрямована на лібералізацію європейського енергетичного ринку й обмежує монополії постачальників електрики та газу.
У липні 2019-го Nord Stream 2 попросила Європейський суд скасувати поправку до газової директиви ЄС, під яку потрапляють газогони третіх країн. Оператор тоді побачив у цьому спроби поставити ПП2 в невигідне становище та перешкоджати його будівництву.
У травні минулого року німецький регулятор BNetzA відмовився вивести ПП2 з-під норм ЄС. Рішення обґрунтували невідповідністю запиту Nord Stream 2 AG чинним нормативам: на скасування обмежень можуть претендувати лише газогони, добудовані до 23 липня 2019-го. Оператор ПП2 подав апеляцію в суд Дюссельдорфа, де наполягав, що всі витрати були оплачені вчасно, а фізично будівництво затяглося через санкції, але спіймав облизня.
Коментуючи рішення суду, Дмитро Пєсков, прессекретар президента Російської Федерації (РФ), заявив, що ПП2 — «винятково комерційний проєкт», а відмова звільнити газогін від норм газової директиви Євросоюзу — «корпоративне питання», вирішувати яке має компанія-оператор Nord Stream 2 AG.
Своєю чергою, Юрій Вітренко, голова правління «Нафтогазу», заявив, що рішення Вищого земельного суду Дюссельдорфа — важливий етап у боротьбі проти ПП2. За його словами, рішення суду істотно зміцнює позиції України. Він зазначив, що сертифікація Nord Stream 2 AG як незалежного оператора неможлива і суперечить домовленостям США та ФРН, тому якщо це станеться, Україна наполягатиме на санкціях.
А Сергій Макогон, керівник оператора газотранспортної системи (ГТС) України, повідомив, що через рішення суду РФ тепер не зможе повністю відмовитися від транзиту газу Україною, однак додав, що немає гарантій того, що контракт на транзит буде продовжений після 2024 року. «Тому ми ведемо перемовини з урядами США та ФРН щодо надання таких гарантій. І вважаємо, що найбільш вагомою гарантією є відновлення або продовження існуючого договору зараз, не чекаючи 2025-го, на наступні 15 років», — зазначив він.
Посадовець повідомив, що його компанія має намір запропонувати свої послуги з управління ПП2 як незалежного оператора. Німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung пише, що компанії Nord Stream 2 AG доведеться продати ПП2. Бо використовувати його за законами ЄС компанія не зможе. А позаяк це Європа, то продавати доведеться на відкритому аукціоні, а не якісь підконтрольній Кремлю компанії. Тобто гіпотетично оператором ПП2 може стати «Нафтогаз України». Кредиторів для такої справи не забракне — надто вже ласа застава.
Як повідомляв «Міст», США можуть заблокувати «Північний потік-2».

Альтернатива: водень
Але проблеми ПП2 — не єдиний головний біль для Москви. Так, «Нафтогаз України» та німецький газовий трейдер RWE Supply&Trading домовилися співпрацювати в сфері розвитку водневих проєктів. Керівництва обох компаній підписали відповідний меморандум про взаєморозуміння. Робочі групи почнуть спільну роботу вже у вересні.
Фахівці проаналізують можливості співпраці щодо створення повного ланцюга вартості «зеленого» водню та його похідних, таких як аміак, які виробляють в Україні. Також домовилися співпрацювати у сфері вивчення комерційних можливостей для продажу українського «зеленого» водню на європейських ринках.
Юрій Вітренко переконаний, що в України є великий потенціал для розвитку водневої економіки у співпраці з ФРН. «Ми вважаємо «зелений» водень стратегічним пріоритетом, і раді працювати над цим спільно з RWE, нашим надійним партнером у торгівлі та постачанні природного газу», — заявив він.
А Ульф Керстін, член правління RWE, зазначив, що водень буде відігравати ключову роль у декарбонізації промисловості, позаяк не все можна електрифікувати за допомогою поновлюваних джерел енергії.
2020 року в ЄС представили водневу стратегію, яка передбачає широке використання «зеленого» водню. Щоб бути «зеленим», його мають виробляти за рахунок відновлюваних джерел енергії. Водень згорає без викидів вуглекислого газу і може слугувати накопичувачем для відновлюваної енергії, тому його називають енергоносієм майбутнього.
Зараз енергетичний сектор відповідає за близько 75 % викидів парникових газів у ЄС. Головною метою стратегії інтеграції енергосистем є зменшення шкідливого впливу на довкілля та зниження енерговитрат. Загалом європейці до 2050-го планують інвестувати в «зелений» водень від 180 до 470 млрд EUR.
І як одного з ключових партнерів для реалізації цих планів ЄС розглядає Україну. Європа розраховує, що до 2030 року там збудують до 10 гВт потужностей для виробництва «зеленого» водню.
Торік Київ і Берлін уклали угоду про енергетичне партнерство, одним із елементів якого є розвиток водневої енергетики. Україна може отримати частину з 2,8 млрд EUR інвестицій, які ФРН планує виділяти на водневі проєкти за кордоном.
Водневі стратегії ЄС також передбачають розвиток системи трубогонів для транспортування водню. Найдешевший спосіб — це переоснащення газогонів. Вартість переобладнання оцінюють у 10-30 % від ціни прокладання нових труб. «Зацікавленість в Україні пояснюють її ресурсами для виробництва та наявністю ГТС, яку можна буде використати для транспортування водню», — пояснив Олександр Репкін, президент енергетичної асоціації «Українська воднева рада».
Frankfurter Allgemeine Zeitung пише, що ФРН не має ні достатньої площі для вітряних електростанцій, ні достатньої кількості сонячних, аби хоча б наблизитися до задоволення власного попиту на «зелений» водень. «В Україні є чотири області з достатніми ресурсами, щоб забезпечити «зеленим» воднем усю Європу, — Запорізька, Херсонська, Дніпропетровська й Одеська. Південні області мають доступ до ГТС. Це перший шлях, яким можна транспортувати водень до Європи. Другий — водний шлях, Дунаєм», — поділився п. Репкін.
Проблема в тому, що водень за лічені дні може пошкодити метал, який використовують для труб української ГТС. Але транспортувати водень можна навіть без переобладнання, якщо додати його невелику кількість у природний газ. «Дослідження продемонструвало, що разом із газом можна транспортувати до 20 % водню», — зазначив він.
«Але для такого варіанту необхідно провести подальші дослідження та синхронізувати стратегій країн, —пояснює п. Макогон. — Станом на 2020 рік 65 % держав — членів Європейської аґенції співпраці органів регулювання енергетики досі не дозволяють закачувати водень у ГТС. Зокрема, в ФРН граничний рівень домішки водню — 10 %, у Франції — 6 %, в Іспанії — 5 %».
Проте вже зараз деякі українські компанії налагоджують виробництво «зеленого» водню. Зокрема, фірма «Водень України», яку створили в червні 2020-го, для будівництва заводу вибрала південну частину Одеської області біля міста Рені. Можливість розвивати виробництво «зеленого» водню не виключає і компанія ДТЕК Ріната Ахметова.
Та Frankfurter Allgemeine Zeitung зазначає, що конкуренцію Україні може скласти РФ. Обидві країни дають зрозуміти, що хочуть бути частиною такої системи, й обидві мають те, що, згідно з усіма дослідженнями, є вирішальним фактором для економічного використання водню в найближчому майбутньому: ГТС. «Вибір партнера — це політичний вибір», — запевняє Кірстен Вестфаль, член Національної водневої ради при уряді ФРН.

Євген Клен

До слова
Американські компанії HyPoint і Piasecki Aircraft наміряються створити перший водневий вертоліт, а також розробити та сертифікувати рухову систему на водневих паливних елементах для електричних літальних апаратів вертикального злету та посадки. Вона буде давати щільність енергії в чотири рази вищу, ніж існуючі літій-іонні батареї. За рух також відповідає електродвигун, але він живиться від паливної комірки, яка створює струм, поєднуючи кисень і водень. Перші п’ять установок потужністю 650 кВт встановлять на гвинтокрили PA-890, який стане першим пілотованим водневим гелікоптером у світі. Сертифікаційні випробування розпочнуть 2024 року.

About Author

Meest-Online