Новини для українців всього свту

Monday, Jan. 24, 2022

Переможці виборів у Берліні презентували коаліційну угоду

Автор:

|

Грудень 03, 2021

|

Рубрика:

Переможці виборів у Берліні презентували коаліційну угоду
Олаф Шольц, лідер СДПН

Нове керівництво Федеративної Республіки Німеччина (ФРН) пообіцяло підтримувати європрагнення України.

Троє із п’яти
У ФРН завершили коаліційні перемовини трьох із п’яти партій, які подолали п’ятивідсотковий бар’єр на виборах до бундестагу (парламенту), проведених 26 вересня ц. р. До коаліції не запросили консервативний блок Християнсько-демократичного й Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС), який отримав на перегонах найгірший результат у своїй історії — 24,1% голосів (на минулих виборах — 32,9 %).
Переможець — Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) — набрав 25,7 % голосів (на 5,2 % більше, ніж 2017-го). Олаф Шольц, її кандидат у канцлери, дійшов такого висновку: «Виборці проголосували за повний перезапуск країни — зміцнили три партії та дали чіткий мандат, що ці сили повинні сформувати наступний уряд».
Відтак, до неї, крім СДПН, увійшли ще й партії «Союз 90/Зелені», яка отримала найкращий результат за свою історію (14,8 % голосів — на 5,9 % більше, аніж 2017-го), та «Вільні демократи» (11,5 %). А не увійшла, крім ХДС/ХСС, правопопулістська «Альтернатива для Німеччини» (10,3 % голосів проти 12,6% на попередніх виборах). Шольц заявляв, що з нею «не може бути для перемовин».
Журналісти дізналися, що за результатами коаліційних перемовин канцлером стане лідер соціал-демократів, які ще й керуватимуть шістьма міністерствами — внутрішніх справ, оборони, економічної співпраці, будівництва та житла, праці й соціальних питань та охорони здоров’я. «Зелені» очолять п’ять. Зокрема, їхні співлідери Анналена Бербок і Роберт Хабек —відповідно, закордонних справ та економіки й клімату. А колеги по партії — охорони навколишнього середовища, продовольства й сільського господарства та сім’ї, літніх громадян, жінок і молоді. «Вільні» отримали чотири — фінансів, юстиції, транспорту й досліджень та освіти.

Україні — так!
Андрій Мельник, Посол України в Берліні, анонсував: «Угода нового федерального уряду, в якому ФРН обіцяє Україні членство в Європейському Союзі (ЄС) і НАТО, стане геополітичним проривом». А також листопада констатував: «Україна — попри всі побоювання — таки стала невід’ємною частиною коаліційної матриці. Вперше Берлін визнав прагнення Києва вступити до ЄС і сигналізував підтримку німців на цьому шляху».
Бо в коаліційній угоді запевнили: «Працюватимемо спільно з ЄС та його державами-членами над подальшим розвитком «Східного партнерства». Україна, Молдова та Грузія, які прагнуть приєднатися до ЄС, повинні мати можливість зблизитися за допомогою послідовних реформ, заснованих на верховенстві закону й ринковій економіці».
Тож Сергій Сидоренко, редактор порталу «Європейська правда» (ЄП) наголосив: «Ще ніколи в німецьких урядових програмах не було навіть простого визнання того, що Україна прагне до ЄС. Натомість уряд Олафа Шольца не лише визнає, а й підтримує це прагнення, наголошуючи, що разом із проведенням реформ має відбуватися також зближення України з ЄС. За теперішньої влади у Німеччині з’явився шлях до змін, і тепер ключове запитання: чи використає його Україна».
Нова коаліційна угода також передбачила «допомагати Україні у відновленні повної територіальної цілісності та суверенітету». І вимагати «негайного припинення спроб дестабілізації України, насильства на сході України та незаконної анексії Криму».

Росії — ні!
Експерт нагадав, що в коаліційній угоді попереднього німецького уряду вказали, що «і Росія, і Україна повинні виконати свої зобов’язання щодо мінських домовленостей» про «врегулювання ситуації на Донбасі». Нова ж коаліція лише Російську Федерацію (РФ) закликає виконувати мінські угоди, чого та послідовно уникає, заявляючи, що «не є стороною конфлікту». Тобто нова німецька влада вважає, що зобов’язання за тими угодами Україна виконує.
Редактор ЄП наголосив: «Жодних «двох сторін», жодного прирівнювання жертви до аґресора. Натомість відповідальність чітко покладається саме на Кремль». «Чотири роки тому угода говорила про «зацікавленість у добрих відносинах і близькій співпраці з РФ для захисту миру», що ФРН хоче «разом із Росією гарантувати мир (!) в Європі». Уряд соціал-демократів, «зелених» і лібералів тих мрій вже не має. Тепер угода називає Москву не партнером і потенційним партнером, а лише констатує, що РФ є вважливим політичним гравцем, з яким Німеччина прагне стабільних відносин і готова до конструктивного діалогу (без жодних натяків на «довіру», «близькість» тощо)», — зауважив він.
У телерадіокорпорації Deutsche Welle з цим погодилися: «На відміну від уряду на чолі з Анґелою Меркель, нова коаліція не лише згадує, що анексія Криму суперечить міжнародному праву, а й вимагає від Росії «негайно покласти їй край», так само, як і «насильству на сході України» і спробам дестабілізувати Україну».
Німецький експерт Стефан Майстер констатував, що в коаліційній угоді «Росію розглядають радше як проблему, ніж як партнера». А німецький політолог Ганс-Геннінґ Шредер — що «тональність стала більш жорсткою»; «у Берліні у майбутньому, будуючи відносини з Росією, хочуть більше зважати на інтереси партнерів у Східній Європі».
Політичний оглядач Ян Клаас Берендс пояснив, що «частина провідних соціал-демократів, які традиційно сповідують проросійські погляди, поступилися ініціативою «зеленим» і лібералам, які дотримуються жорсткішої лінії у відповідь на російську аґресію». Сергій Герасимчук, експерт «Групи стратегічних і безпекових студій», також вважає, що «увага до України в коаліційній угоді більшою мірою — результат роботи передусім «зелених».

Очевидні мінуси
Коаліціанти також запевнили, що прагнуть «поглиблення енергетичного партнерства з Україною, маючи великі амбіції в галузі відновлюваних джерел енергії, виробництва «зеленого водню», енергоефективності та скорочення викидів вуглекислого газу». І пообіцяли українцям ще більше спростити безвізовий режим.
Але посол Мельник зауважив очевидні мінуси в коаліційній угоді — конкретним інструментам припинення війни на Донбасі приділили надто мало місця, відсутня чітка позиції щодо членства України в НАТО й розмите бачення долі прокладеного в обхід України газогону «Північний потік-2» (ПП2). Але 26 листопада президент України висловив більші сподівання: «Вчора мав розмову з Анґелою Меркель і вона сказала, що політика ФРН щодо України буде незмінною. Вважаю, що вона має бути ще кращою».
Ще й конкретизував: «Очікую предметних результатів, які б нам допомогли і економічно, і в енергетичній незалежності, і в спокої на Донбасі. Потужної санкційної політики — поки нам не повернуть наші території, потужні гарантії щодо газу й інших енергоресурсів. І максимальний тиск на РФ щодо припинення військового конфлікту на Донбасі. Я б дуже хотів, аби новий канцлер був більш чітким щодо членства України».
Натомість Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України, закликав нову німецьку коаліцію до більш жорсткої позиції щодо ПП2. І кнкретизував: «Процес сертифікації проєкту має повністю відповідати не тільки букві, а й духу європейського законодавства».
А також анонсував, що обговорюватиме з новою німецькою владою постачання зброї. І назвав зневажливою пропозицію Нільcа Шміда, речника зі зовнішньополітичних питань фракції СДПН у бундестазі, домовитися з Україною щодо тимчасового прийняття міґрантів із Близького Сходу й Африки, які перебувають на кордоні Польщі та Білорусі, — допоки їхні заявки про притулок розглядають у Євросоюзі.

Буде дуже складно
Оглядач-міжнародник Іван Яковина наголосив на тому, що міністром закордонних справ ФРН буде «зелена» Анналена Бербок. За його словами, «єдина помітна в Німеччині політикиня першого ряду, яка особисто терпіти не може Путіна і виступає за якнайшвидше закриття ПП2». «Росії буде дуже складно проводити свою політику в ФРН й узагалі в ЄС», — запевнив він.
«Зелені» вже домоглися сертифікації «Північного потоку-2» за нормами Європейської енергетичної хартії. Тож у російського концерну «Газпром» виникли проблеми — йому потрібно ділити участь у цьому проєкті з іншою компанією. Тобто не бути монополістом в його експлуатації. Дозволили навіть участь України у сертифікації газогону.
Але потреба в її газотранспортній системі може зберегтися й після його запуску. Бо в німецькій коаліційній угоді йдеться про відмову до 2030 року від вугілля та фактично від атомної енергетики. Тому збільшуватиметься попит на природний газ як відносно чисте паливо й потрібно буде підстраховувати ПП2 сухопутним українським газогоном. Відповідно, відкривається поле для перемовного процесу щодо продовження транзиту газу через Україну і після 2024-го.
Як повідомляв «Міст», на виборах у ФРН перемогли соціал-демократи.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply