Новини для українців всього свту

Wednesday, Jul. 28, 2021

Перемовини Кулеби в Берліні були важкими

Автор:

|

Червень 16, 2021

|

Рубрика:

Перемовини Кулеби в Берліні були важкими
Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України

Міністри закордонних справ України та Федеративної Республіки Німеччина (ФРН) консенсусу досягли не в усьому.

Отримали шанс?
Дмитро Кулеба, керівник українського зовнішньополітичного відомства, одразу завітав 8 червня до Берліна з декількох причин. По-перше, щоб розпитати про телефонну розмову посередників на перемовинах між Україною та Російською Федерацією (РФ) Гайко Мааса та Жан-Іва Ле Дріана, очільників Міністерств закордонних справ (МЗС) ФРН і Франції, з їхнім московським колегою за посадою Сергієм Лавровим, яка відбулася 7 червня.
Зі слів речника німецького МЗС, Маас і Ле Дріан спонукали РФ із 9 червня «зробити внесок у вирішення конфлікту». Зокрема, дотримуватися перемир’я на сході України та погодитися на чотиристоронню зустріч міністрів закордонних справ. А також вказали на необхідність прозорості переміщення російських військових біля кордонів України.
Німецький міністр пояснив на спільній із українським пресконференції, що на перемовинах між Україною та РФ, за його словами, «не було прогресу останнім часом». Відтак, запевнив, що намагається «прискорити мінський процес» і «дати нові імпульси його імплементації». «Хочемо нарешті досягти суттєвого прогресу і з гуманітарних тем, і в питаннях безпеки — таких, як розмінування, розведення збройних сил та обмін полоненими, — й з політичних аспектів, зокрема, в тому, що стосується реалізації «формули Штайнмаєра». Для стабілізації режиму припинення вогню потрібна передусім готовність Москви чинити свій вплив на сепаратистів на сході України», — запевнив він.
Натомість п. Кулеба заявив: «Завдяки зусиллям Гайко та Жан-Іва ми отримали шанс на те, що така зустріч усе ж відбудеться, й я щиро сподіваюсь, що вона буде проведена. Ми всі готові до дуже предметної розмови. Головне, щоб Лавров приїхав на неї домовлятися, а не виступати з класичною російською позицією, що у всьому винні всі, крім самої Росії. Тому чекатимемо на цю зустріч і розраховуємо на її результативність. Але ми хочемо дуже чітко розуміти, яка буде послідовність кроків у процесі врегулювання й які кроки робитиме РФ, якщо Україна робитиме відповідно свої кроки».
Водночас він промовчав щодо згаданої п. Маасом «формули Штайнмаєра». Нагадаємо, що президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр пропонував, аби закон про особливий порядок самоврядування в окупованих росіянами районах Донецької та Луганської областей набрав чинності в день місцевих виборів на цих теренах. Але з цього приводу чітко висловився віцепрем’єр і міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резников. Він назвав «формулу Штайнмаєра» фантастикою.
Високий гість зауважив 9 червня німцям: «Якщо в «нормандському форматі» діятимете так само чітко, принципово та дієво, як із авіакомпаніями Білорусі, то Росія швидко забереться з Донбасу, ми відновимо територіальну цілісність, почнемо відновлювати економіку на цих територіях, і війна в Україні припиниться. Після цього почнеться робота зі звільнення від російської окупації Криму».

Не зміцнили оборону
По-друге, принагідно п. Кулеба нагадав п. Маасу в Берліні про те, що наприкінці квітня ц. р. Україна надіслала Німеччині прохання про постачання озброєння для захисту чорноморського узбережжя від російського вторгнення. Зокрема, бронетехніки, корветів, системи протиповітряної оборони, частин протикорабельних ракет, штурмових гвинтівок, радіообладнання й устаткування для розмінування.
Міністр закордонних справ ФРН ще 1 червня заявляв: «Конфлікт може бути вирішений лише політичними засобами. Це залишиться орієнтиром нашої взаємодії з Україною, і жодних змін не буде — постачання зброї не допоможе».
А українському колезі пояснив, що якби він сказав Лаврову, що Німеччина буде постачати зброю стороні конфлікту, то, за його словами, «ця розмова була б дуже короткою». Не змінив своєї думки й після репліки українського міністра: «Немає і ніякої юридичної заборони в законодавстві Німеччини, яка не дозволяє продавати зброю Україні. Україна — це держава, на яку напали, яка захищається. Вона не використовує зброю для того, щоб захоплювати чужі території, вбивати громадян іншої держави у війні. Тому ми розуміємо, що рішення, яке ухвалив уряд ФРН, є політичним».
«Ми вдячні Німеччині, що вона зосереджує свою увагу на політичному врегулюванні, і щиро сподіваємося, що саме ці зусилля дозволять нам зупинити війну і деокупувати наші території. Але ми маємо бути відвертими, що якщо ці зусилля не завершаться успіхом і Путін проігнорує думку Берліна, Парижа, Вашинґтона, Києва і розпочне чергову гарячу фазу війни, то російська армія, озброєна більш сучасною зброєю, буде знову атакувати Україну, а ми будемо захищатися тим, що буде у нас на той момент», — наголосив він.
Дмитро Кулеба також висловив сподівання, що до цього сценарію справа не дійде. І що, за його словами, «ніхто ніколи не пошкодує про те, що Україні не допомогли зміцнити свою оборону для того, щоб відбити бажання у Путіна наступати».
Тож доведеться Україні чекати перемоги на вересневих парламентських виборах у Німеччині «Союзу 90/Зелені», одного з лідерів рейтингу місцевих партій, співголова якої Роберт Габек заявив: «Україні важко відмовити у праві на отримання оборонних озброєнь. Україна бореться не лише за себе. Україна також захищає безпеку Європи. Якщо Україна впаде, то це стане запрошенням для Росії з ескалації й інших конфліктів».
«Німецький уряд постачає танки, ракетні частини та підводні човни Єгипту, який розпалює громадянську війну у Ємені. Натомість Україна, яка зазнала нападу, не отримує ні транспорту для перевезення поранених, ні приладів для розмінування, ні списаних позашляховиків чи приборів нічного бачення», — обурювався він.
А Йоахім Краузе, директор Інституту політики безпеки при університеті в Кілі, зауважив: «В українських Збройних сил є вади, усунення яких стало б внеском у зміцнення миру в цьому реґіоні. До прикладу, недостатньо ефективна протиповітряна оборона. Зокрема, захист від дронів, проблеми Військово-морського флоту, а також необхідність модернізації сухопутних і Військово-повітряних сил. Німецький внесок в усунення таких дефіцитів справив би істотний вплив на оцінку Росією ступенів ризику при плануванні вторгнення і, тим самим, сприяв би досягненню миру».

Остаточно не погодили
По-третє, п. Кулеба нагадав п. Маасу про «серйозні сумніви в готовності РФ дотримуватися домовленостей щодо «Північному потоку-2» (ПП2) — газогону, прокладеного в обхід України. Адже якщо він запрацює, то для Кремля зникне потреба в газотранспортній системі України, яка наразі зупиняє Путіна від повномасштабного вторгнення в сусідню державу. «Всі гарантії в разі добудови ПП2 мають ділитися на дві групи — питання безпеки й економічні питання», —наголосив він.
Натомість п. Маас заспокоював свого колегу: «Німецька сторона попереджала Кремль, що завершення проєкту ПП2 прив’язане до продовження транзиту російського газу територією України. Берлін усвідомлює всі ризики, з якими може зіштовхнутися Україна після запуску газогону ПП2. Німеччина допоможе їх знизити».
«Перший день візиту в Берлін. Важкі перемовини щодо ПП2, Нормандії. Єдине правило в обох темах — ніщо остаточно не погоджене. Німеччина — друг, який дуже допоміг Україні, з яким можна вирішувати навіть найскладніші проблеми», — підсумував п. Кулеба свій візит 8 червня у Twitter.
А наступного дня ще й Андреасу Файхту, державному секретарю Міністерства економіки та енергетики ФРН, нагадав, що ПП2 підриває енергетичну безпеку України й Європи, тому Київ продовжує виступати проти його запуску. Але оглядач відділу міжнародної політики київського часопису «Дзеркало тижня. Україна» Володимир Кравченко нагадав: «Берлін продовжує дивитися на Київ переважно через призму Москви. Адже РФ — велика країна з ядерною зброєю, великим ринком споживання та перспективними інвестиційними проєктами».
Як повідомляв «Міст», Київ попросив зброю у ФРН.

Ігор Голод

До слова
В інтерв’ю німецькому виданню Die Welt Дмитро Кулеба заявив, що Київ готовий вести перемовини про компенсації через втрату надходжень від транзиту газу після запуску газогону ПП2. «Якщо нам запропонують перемовини про компенсації, ми це розглянемо, — запевнив він. — Але ми не обов’язково погодимося на те, що нам запропонують. Міністр заявив, що у нього складається враження, що останнім часом рішучість США домогтися компенсацій Україні у разі завершення будівництва газогону «суттєво зросла». За його словами, для України газогін становить передусім безпекову загрозу. «А тому ми кажемо, що ПП2 має бути використаний як важіль, аби спонукати Росію до конструктивної ролі у мирному процесі на Сході України», — зазначив керівник українського зовнішньополітичного відомства.

About Author

Meest-Online