Новини для українців всього свту

Sunday, Nov. 27, 2022

Пекін погрожує Вільнюсу розплатою

Автор:

|

Січень 16, 2022

|

Рубрика:

Пекін погрожує Вільнюсу розплатою
Ґабріелюс Ландсберґіс

Конфлікт між Литвою та КНР — однією з найменших країн Європейського Союзу (ЄС) із однією із провідних економік світу — триває. Відповідь на жорсткі економічні та дипломатичні санкції, запроваджені Пекіном, Євросоюз обговорив зі США. Сторони дійшли висновку, що китайські обмеження стосуються не лише Литви.

Далі від КНР — ближче до США
Жозеп Боррель, глава дипломатії ЄС, та Ентоні Блінкен, державний секретар США, нещодавно обговорили обмеження Китаю та дійшли висновку, що санкції Пекіна проти Вільнюса впливають на торгівлю як інших країн Євросоюзу, так і США. «Глава нашої дипломатії та держсекретар обговорили зростаючі наслідки односторонніх дій КНР, які, за наявними даними, серйозно перешкоджають торгівлі не тільки з Литвою, але й зачіпають компанії з інших держав-членів ЄС, а також США», — йдеться в заяві Європейської зовнішньополітичної служби. Її керівник пообіцяв, що Євросоюз спільно протистоятиме політичному тиску та заходам проти будь-кого із членів ЄС.
Водночас Ллойд Остін, глава Пентаґону, заявив, що Сполучені Штати допоможуть зміцнити Збройні сили Литви. Серед причин такого рішення він назвав посилення тиску з боку КНР. «Дякую вашому уряду за його тверду політику щодо Китаю, і ми знаємо, що проти вас вживали каральних заходів через ваші принципові рішення», — зазначив міністр Остін.
Серед принципових рішень, про які він згадав, було відкриття у Вільнюсі представництва Тайваню, одного з головних союзників Вашинґтону в Азії. Воно не має офіційного дипломатичного статусу, але надає консульські послуги.
Крім цього, Литва стала єдиною країною Євросоюзу, яка приєдналася до дипломатичного бойкоту Олімпійських ігор у Китаї-2022, який ініціювали Сполучені Штати. Ще раніше Вільнюс визнав геноцид уйгурів, про який оголосили у Вашинґтоні.
У материковому Китаї, який вважає Тайвань своєю провінцією, що відкололася, цей крок розкритикували та заявили, що він порушує договір про встановлення дипломатичних відносин між двома сторонами і «серйозно підриває суверенітет і територіальну цілісність» КНР. «У світі є лише один Китай, Тайвань — невід’ємна частина території Китаю. Ми вимагаємо, щоб литовська сторона негайно виправила своє помилкове рішення… Литва сама винна, їй доведеться заплатити за те, що вона зробила», — погрожувало Міністерство закордонних справ КНР.

Камінь спотикання
Історичне коріння політики «одного Китаю» сягає підсумків громадянської війни в країні, де після перемоги 1949 року до влади прийшли комуністи, а керівництво партії Гоміньдан, яка програла, втекло на Тайвань. Острів став провінцією, яка відділилася від китайської держави.
У серпні 2021-го Пекін відкликав свого посла у Вільнюсі та запропонував Литві вжити дзеркальних заходів. Литовського посла відкликали у вересні. Крім цього, Китай призупинив вантажні залізничні перевезення до Литви, а також видавання дозволів на експорт продуктів харчування. Після відкриття тайванського представництва КНР знизила дипломатичні відносини з Литвою до рівня повіреного у справах і змінила статус своєї дипломатичної місії у Вільнюсі з посольства на представництво.
Через загострення відносин китайські засоби масової інформації (ЗМІ), зокрема, газета Global Times, яка транслює позицію Пекіна англійською мовою, вибухнули гнівними статтями про Литву. В одному з матеріалів Литву назвали «знетямленою країнкою, що діє в полоні геополітичного страху».
Китайські ЗМІ наголошують, що це найбільш антиросійська країна в Європі. Отже, Москві та Пекіну варто об’єднатися та на позір її покарати. «Китаю та Росії потрібно спільно завдати сильного удару по прихвоснях США, щоб дати урок іншим державам. Це має стати новою сполучною ланкою російсько-китайської стратегічної співпраці», — йдеться в статті Global Times.
Ма Сяогуан, представник канцелярії Державної ради КНР у справах Тайваню, пов’язав політику Литви з наміром США посилити підтримку правлячої на острові Демократичної прогресивної партії й особисто президента Цай Інвеня.

Наслідки тиску на Литву
Із грудня 2021 року влада КНР видалила Литву зі своєї електронної системи митного декларування вантажів, що надходять до цієї країни. Насправді це означає, що литовські підприємці не можуть розмитнити свої товари в Китаї.
Ґабріелюс Ландсберґіс, міністр закордонних справ Литви, заявив, що очікує від Євросоюзу підтримки в блокуванні Китаєм литовських вантажів, адже сама Литва не має можливості вилучати китайські підприємства з європейських митних систем. «Це безпрецедентний випадок, коли частково накладають санкції на одну з держав ЄС. Ми не можемо запровадити санкції у відповідь, бо не маємо можливості викреслити з митної системи те чи те китайське підприємство. Митні системи регулює Європейська комісія», — пояснив він.
Свою чергою, Річардас Сартатавічюс, глава Литовської конфедерації промисловців, повідомив, що підприємства країни таки повернули в митну систему Китаю. Але експорт китайських товарів із портів КНР до Литви досі обмежений, тоді як китайці й надалі гальмують замовлення литовських імпортерів.
А інформаційна аґенція Reuters із посиланням на джерела повідомила, що Пекін вимагає від німецької компанії Continental, яка є одним з найбільших виробників автомобільних покришок і автокомплектуючих у світі, відмовитися від використання компонентів литовського виробництва. Continental має підприємства в Литві, на яких виробляють контролери для дверей і сидінь. У компанії коментувати цю інформацію відмовилися, ймовірно, бояться ще більшого загострення.
Очевидно, що випадок із Continental — це частина широкомасштабної кампанії влади КНР. У Федеральному об’єднанні німецької промисловості, головній організації ділових кіл Федеративної Республіки Німеччина (ФРН), повідомили Reuters, що під заборону потрапила продукція інших німецьких експортерів, яка містить компоненти, виготовлені в Литві.
Водночас Пекін прагне запобігти постачанню вироблених у КНР деталей та обладнання на литовські дочірні підприємства компаній із ФРН. Литві також важко тепер розраховувати на китайські інвестиції. Але втрачаючи ці гроші, Вільнюс здобуває підтримку США та союзників по НАТО. В умовах напруженості на білоруському кордоні і з огляду на близькість РФ балтійські політики зараз цінують такий союз більше.

Не все так погано
Втім, потенційні втрати Литви наразі є мінімальними. 2019-го, коли конфлікт тільки починався, Китай посідав 25-й рядок у литовському експорті та дев’ятий в імпорті. Цей обсяг, із слів литовських політиків, можна замінити на співпрацю з Тайванем.
У торговому конфлікті з КНР Литва може впевнено розраховувати на підтримку Тайваню. «Тайвань створює інвестиційний фонд у 200 млн USD, що має на меті вкладати кошти в литовську промисловість, а це стратегічно важливо для розвитку Литви та Тайваню», — оголосив 5 січня Ерік Хуанг, глава представництва Тайваню в Литві. Він зазначив, що найбільш перспективними для інвестицій є галузі високих технологій. «Інтерес становлять сфери напівпровідників, лазерів, біотехнологій», — перелічив посадовець. За його словами, перші інвестиції надійдуть уже наприкінці 2022 року.
А от влада США схвалила продаж литовським колегам протитанкових ракетних комплексів Javelin на суму 125 млн USD. Тож Вільнюс придбав 30 командно-пускових установок, а також 341 ракету. При цьому початковий запит Литви був приблизно втричі меншим. На думку Вашинґтона, продаж зброї литовцям не спричинить зміни балансу сил у реґіоні.
Як повідомляв «Міст», Литва відмовилася видавати Білорусі Світлану Тихановську.

До слова
Артіс Пабрікс, міністр оборони Латвії, що сусідить із Литвою, на зустрічі з українським послом Олександром Міщенком минулого тижня підтвердив, що Латвія надасть Україні допомогу у вигляді зброї. Сторони погодили вміст гуманітарного вантажу для України. «В тому числі зброя та техніка. Ми це зробимо. Ми закликаємо наших союзників у Європі зробити те саме. Бо Україна має право і повинна вміти захищатися. Україна значною мірою знімає напруженість із наших власних кордонів. З нашого реґіону. І хоча Україна не є членом НАТО, у цьому сенсі вона не є союзником, але вважається нашим союзником саме в тому, що робить. По суті, вони нас захищають», — заявив п. Пабрікс. Наприкінці 2021-го глави міністерств оборони всіх країн Балтії висловили одностайну думку про необхідність підтримувати Україну постачанням озброєння.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply