Новини для українців всього свту

Saturday, Nov. 27, 2021

Оточення президента ЧР обдурювало співгромадян

Автор:

|

Жовтень 31, 2021

|

Рубрика:

Оточення президента ЧР обдурювало співгромадян
Мілош Земан

У Чеській Республіці (ЧР) намагаються усунути від влади проросійського главу держави.

Нездатний
Мілош Вистрчил, спікер сенату (вищої палати парламенту) ЧР минулого тижня заявив, що, за висновком директора Центрального військового шпиталю, доправлений у реанімацію 10 жовтня 77-річний проросійський президент Мілош Земан не здатен виконувати свої обов’язки за станом здоров’я (журналісти з’ясували, що він страждає на печінкову енцефалопатію). І що, відтак, парламент повинен обговорити застосування ст. 66 Конституції Чехії, яка передбачає виконання обов’язків глави держави прем’єром і спікером нижньої палати депутатів.
Спікер нижньої палати парламенту при цьому виконуватиме внутрішньополітичні функції президента — урядові призначення, скликання та розпуск палати депутатів. А прем’єр — зовнішньополітичні та статус головнокомандувача.
І хоч у заяві спікера бракувало суттєвої інформації — офіційного діагнозу президента, бо той не дозволив оприлюднювати подробиці його недуги, лідери опозиційної коаліції Spolu («Разом»), яка перемогла на нещодавніх парламентських виборах, заявили, що в цій ситуації потрібно якомога швидше приступити до обговорення ст. 66 Конституції. Правомочність її застосування підтвердила конституційна комісія сенату. Відтак уже визначили дату першого засідання сенату з цього приводу — 5 листопада.
Спікер сенату запевнив, що перед цим засіданням попросить лікарів повідомити про стан здоров’я Земана. А рішення щодо передання його повноважень прем’єрові та голові палати депутатів сенат повинен прийняти 8 листопада — напередодні початку роботи нижньої палати новообраного парламенту.
Бо повноваження чинного уряду Чехії спливли ще 20 жовтня. Тож на першому засіданні парламенту нового скликання мають обрати новий уряд.

Політичний детектив
Але Вратіслав Мінарж, голова канцелярії президента, оприлюднив нібито підписаний Земаном президентський указ про те, що перше засідання парламенту має відбутися не 9 листопада, а восьмого — до вердикту щодо відсторонення Земана від виконання його обов’язків. Тож його опоненти засумнівалися в автентичності підпису під президентським указом, який оприлюднив Мінарж.
Бо той підпис суттєво відрізнявся від попередніх — хоча спікер нижньої палати парламенту Радек Вондрачек і запевнив, що «сам бачив», як Земан підписував той указ. Хоч той перебуває у відділенні інтенсивної терапії шпиталю й офіційно лікарі до нього не пускають нікого, крім родини, до нього все ж проникли Вондрачек і Мінарж.
Перший із них бадьоро відрапортував усій країні після десятихвилинної зустрічі зі Земаном, що той — у нормальній формі, навіть жартує. І що при ньому підписав указ про скликання першого засідання палати депутатів 8 листопада. Вондрачек навіть показав відеозапис, на якому Земан особисто підписує нібито документ про скликання засідання.
Тож керівництво сенату зажадало від шпиталю оцінки та прогнозу стану здоров’я президента. А отримавши висновок, що Земан не здатен виконувати свої обов’язки за станом здоров’я, поскаржилося поліції, що суспільство ввели в оману.
Поліція запевнила, що розслідує дії найближчого оточення Земана «з огляду на оприлюднену сенатом інформацію щодо можливих протиправних діянь, в яких можна побачити ознаки кримінальних злочинів проти республіки». До розслідування долучилася Служба державної безпеки й інформації Чехії (BIS).
Її увагу привернула не лише дезінформація Мінаржа щодо стану здоров’я президента, а й більш часті, ніж потрібно, візити помічника глави держави Мартіна Неєдли до Москви, про які не завжди знали навіть у Міністерстві закордонних справ ЧР. Тож BIS стежила за ним, аби з’ясувати його підозрілі контакти в Росії.
Натомість Мінаржа підозрюють у «створенні загроз роботі демократичних інституцій у зв’язку з імовірною фальсифікацією підпису президента» під його указом про скликання засідання палати депутатів 8 листопада. Контррозвідники повідомили також про намір допитати керівника канцелярії президента в справі про можливий витік секретної інформації з оточення Земана.

Намагався отримати
Бо Мінарж кілька разів намагався отримати доступ до секретних документів попри те, що не пройшов відповідної перевірки у службі безпеки. А відтак не отримав доступу до документів, які становлять державну таємницю, але витік яких усе ж стався.
За неофіційною інформацією, деякі співробітники адміністрації Земана, яких запідозрили в причетності до витоку секретної інформації, вже терміново вилетіли до Росії. Цікаво, що саме до цього закликали їх 16 жовтня учасники мітинґу в центрі Праги, який мав назву «Протест проти абсурдної поведінки посадових осіб офісу президента».
Абсурдним протестувальники назвали, за їхніми словами, «тримання у таємниці інформації державної ваги — яким насправді є стан здоров’я президента і чи здатний він надалі виконувати повноваження». Крім того, опонентів Земана занепокоїло те, що того ушпиталили після того, як він обговорив зі своїм політичним союзником — прем’єром Андреєм Бабішем — невтішні для них результати парламентських виборів.
Адже перемогли на цих перегонах опоненти Земана та Бабіша — три опозиційні правоцентристські партії. Попри це, президент обіцяв, що саме чинному прем’єру доручить спробувати сформувати уряд, попри програш на виборах його партії.
Тож міжнародний оглядач Юрій Панченко не виключав, що шпиталізація Земана «може бути грою президента — він не перший раз бере павзу, коли обставини складаються проти його планів». Наприклад, після оприлюднення інформації про причетність російських спецслужб до вибухів на чеських військових складах 2014 року, внаслідок яких загинули двоє людей, Земан тиждень не коментував той інцидент.
А згодом висловив сумнів у висновках розслідування про причетність спецслужб Росії до вибухів на складах озброєнь. І дезінформував, стверджуючи, що чеські правоохоронці нібито розслідують не лише причетність російських спецслужб до вибухів, а й версію про неналежне поводження з вибуховими матеріалами.
Голова сенату заявив тоді: «Президент надав дані з розслідування, яке триває і це ставить під загрозу безпеку Чеської Республіки. Тепер шанси на результативне розслідування значно менші». А Ян Фарський, лідер руху STAN, констатував: «Земан «відчинив двері» для російської дезінформації». Утім, президент нікого цим не здивував. Бо не раз засвідчував свою навряд чи безкорисливу проросійськість.

Слуга Кремля
Приміром, вимагав визнати в ЧР не схвалену в Європейським Союзом російську вакцину від Covid-19 та якнайшвидше вакцинувати нею. І домігся звільнення з посади міністра охорони здоров’я, який відкинув вимоги президента.
Земан абсурдно назвав російську аґресію проти України громадянською війною в цій країні. І закликав скасувати санкції, запроваджені проти Росії після окупації нею Криму.
«Україномовна та російськомовна частини населення України налаштовані один до одного дуже вороже, а теперішню ситуацію в країні можна охарактеризувати як крихке перемир’я. Розумне врегулювання, яке передбачено мінськими угодами, але їх, на жаль, ніхто не виконує, полягає в зміні української Конституції. Зокрема, потрібна децентралізація. Щоб не тільки російськомовні, а й інші реґіони мали велику автономію», — стверджував він.
Крім цього, приймав у президентській резиденції делегацію лояльної щодо російських окупантів кримськотатарської організації «Къырым бірліги». Її представники запевнили, що президент ЧР визнав таким чином Крим частиною Росії.
Приймав і представників «Світової ради підкарпатських русинів», які вимагають статусу автономії Закарпаття в складі України. І погодився бути посередником між ними та керівництвом України.
Глава держави порівняв заворушення в американському Капітолії з Революцією гідності в Україні. Що прокоментував Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України: «Це все одно, що хтось вирішив би порівняти Мілоша Земана з Вацлавом Гавелом (дисидентом часів комуністичного режиму в ЧР та її першим президентом. — Ред.). Формально обидва президенти Чехії, але, насправді, нічого спільного».
Земан закликав Міністерство закордонних справ країни ЧР висловити протест проти надання Верховною Радою статусу учасників бойових дій членам Організації українських націоналістів і воїнам Української повстанської армії. Він заявляв, що Велика Британія не надала досить доказів причетності російських спецслужб до отруєння їхнього ексрозвідника Сергія Скрипаля та його доньки Юлії. Але лише 10 % опитаних у квітні ц. р. працівниками празького статистичного аґенції «NMS Market Research запевнили, що довіряють Земану. Натомість не довіряють йому 63 %.
Як повідомляв «Міст», президент ЧР обіцяв «русинам» стати посередником із Києвом у їхній автономії.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online