Новини для українців всього свту

Saturday, May. 21, 2022

Наразі за членство України в ЄС виступає лише схід Європи

Автор:

|

Березень 11, 2022

|

Рубрика:

Наразі за членство України в ЄС виступає лише схід Європи
Виступ президента Зеленського в ЄП

27 держав Європейського Союзу (ЄС) не можуть досягти спільної думки.

«Не на порядку денному»
Янез Янша, прем’єр-міністр Словенії, 22 лютого заявив, що після визнання Росією фейкових «республік» на Донбасі ЄС повинен запропонувати Україні перспективу повного членства. А 23 лютого парламент Естонії вимагав надати Україні статус кандидата в члени Євросоюзу.
26 лютого Володимир Зеленський закликав «ухвалити рішення про членство України в ЄС». Анджей Дуда, президент Республіки Польща (РП), наполягав негайно надати Україні статус кандидата та невідкладно розпочати перемовини про її членство. А 27 лютого Егілс Левітс, президент Латвії, наполягав, щоб Євросоюз негайно надав Україні статус кандидата.
Того ж дня Саймон Ковні, міністр європейських справ Ірландії, запевнив, що вона — за членство України в ЄС. А Едуард Геґер, прем’єр Словаччини, запропонував створити нову спецпроцедуру приєднання України до ЄС, «абсолютно новий підхід інтеграції».
Того ж дня прем’єри РП і Словенії заявили: «Якщо ЄС не буде розширюватися, розширюватиметься хтось інший. Ми повинні підготувати амбітний і конкретний план швидкої євроінтеграції України». Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії (ЄК), запевнила, що «Брюссель хоче бачити Україну у складі ЄС». А Ерік Мамер, речник ЄК, пояснив, що ця заява «вкрай загальна».
Своєю чергою, Шарль Мішель, глава Європейської ради, визнав: «27 держав-членів ЄС не мають спільної думки щодо прийняття України до спільноти. За вступ України до 2030 року висловлюються хіба країни Східної Європи та Балтії».
Анналена Бербок, міністерка закордонних справ Німеччини, нагадала: «Вступ до ЄС — це не те, що можна завершити за кілька місяців. Такий проєкт тягне за собою інтенсивний і далекосяжний процес трансформації».
А Жозеп Боррель, віцепрезидент ЄК, виправдовувався: «Сьогодні це не на порядку денному. Членство є тим, на що, в будь-якому разі, знадобиться багато років. Україна чітко має європейську перспективу, але тепер ми повинні боротися проти аґресії».
Попри це, 28 лютого президент України підписав спільно з прем’єром і спікером парламенту заявку на членство в ЄС, яку відправили Франції, що головує зараз у Раді ЄС. Того ж дня євроурядовець пояснив журналістам на умовах анонімності: «Заявку переправлять Раді Європи, яка ухвалить рішення, чи надсилати запит щодо думки ЄК. Його розгляд зазвичай триває від 15 до 18 місяців. Це може бути довше, а може бути значно швидше, враховуючи політичну потребу».
Того ж дня Володимир Зеленський заявив Європейському парламенту (ЄП) під час його надзвичайної сесії: «Боремося, щоб бути рівноправними членами Європи. Показуємо, що ми такі й є. З нами ЄС точно буде міцнішим. Без вас Україна буде самотньою. Доведіть, що ви разом із нами. Доведіть, що нас не відпускаєте. Наші солдати борються за всю Європу. І це дає нам повне право звернутися до ЄС щодо невідкладного приєднання за новою спеціальною процедурою. Я впевнений, що це справедливо, що на це заслужили, що усе це можливо».
Того ж дня президенти Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, РП, Словаччини, Словенії та Чехії закликали в спільній заяві: «Україна заслуговує на негайну перспективу вступу до ЄС. Тож ми закликаємо консолідувати найвищу політичну підтримку України, дати можливість інституціям ЄС вжити заходів для негайного надання Україні статусу країни-кандидата в ЄС і відкрити процес перемовин».

«Процес буде довгим»
Того ж дня за резолюцію, яка закликала інституції ЄС «працювати над тим, щоб надати Україні статусу кандидата», проголосували 637 депутатів ЄП (проти виступили 13, утрималися 26). Ігор Жовкла, заступник керівника Офісу президента України, пояснив: «Це безумовно ніяке не надання статусу країни-кандидата Україні. Європарламент не має таких повноважень. А от що він міг і мав зробити, це ухвалити у теперішніх умовах війни сміливі політичні дороговкази, які повинні бути взяті до уваги усіма інституціями ЄС та державами-членами. На жаль, таким дороговказом відповідні положення резолюції не стали. Україна потребує прискореної процедури повноцінного вступу до ЄС. Звичайна і довга рутинна бюрократична процедура має бути пройдена Україною безпрецедентно швидко. Наша держава до цього готова. Хочемо бачити таку ж готовність від Брюсселю й усіх держав-членів. Відтак, у постійних консультаціях з інституціями ЄС опрацьовуємо максимально швидку процедуру вступу, яка має містити мінімальну кількість етапів і встановлення коротких і реалістичних дедлайнів. Жодне засідання Євроради, Ради міністрів ЄС не повинно проходити без розгляду окремих аспектів питання вступу України. Іншого алгоритму роботи Брюсселю українці не сприймуть і не зрозуміють».
1 березня Петер Сіярто, міністр закордонних справ Угорщини, яка завжди в усьому блокувала прагнення українців, закликав прискорено прийняти Україну до ЄС. Але голова ЄК відповіла 3 березня, що «процес буде довгим», «спершу треба закінчити війну, тож у ЄС не можуть назвати навіть приблизний термін прийняття».
А Марцін Пшидач, заступник міністра закордонних справ РП запевнив того ж дня: «Україна може стати кандидатом в ЄС вже завтра, післязавтра, наступного тижня. Це питання політичного рішення з боку ЄС. Цю ініціативу підтримують десять країн. Не маю інформації, що Берлін і Париж на цьому етапі погодяться на цей статус, але ми їх переконаємо».
Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України, пояснив 3 березня: «Не всі в ЄС у захваті від ідеї надання Україні статусу країни-кандидата. Але Україна тисне на всіх фронтах. Ми працюємо саме зараз над цим. Іще кілька днів тому було неможливо собі уявити в принципі, що питання членства України в ЄС буде вирішене. Тепер ми перебуваємо в новій реальності. Однозначно Україна буде членом ЄС. Європейці мають наразі правильно побудувати процес».
Того ж дня британська газета The Guardian повідомила з посиланням на джерела в Брюсселі (Бельгія): «Європейські лідери на неформальному саміті в Парижі наступного тижня, як очікується, спробують визначити спільну позицію щодо перспектив вступу України до ЄС. Зокрема, обговорять терміни й умови реалізації української заявки. Наразі їхні позиції з цього питання дуже розходяться».
Як повідомляв «Міст», Зеленський підписав заявку на вступ України в ЄС.

Ігор Голод

Пряма мова
Андрюс Кубілюс, експрем’єр Литви:
— Питання, яке стоїть перед нами: не чи зможе Україна стати членом ЄС, а як вирішити це в найкоротші строки. Членство можна отримати менше, ніж за рік. Приклад — Східна Німеччина. Тож коли на це є політична воля, ЄС знає, як розробляти та впроваджувати спецпрограми з прискореної інтеграції. Українці вибороли ціною власної крові право на спецпроцедуру й політичну волю Євросоюзу. І все це можливо вже цього року.

Ніклас Балбон, експерт берлінського Глобального інституту громадської політики:
— Остання країна, яку прийняли до ЄС, це Хорватія. Її вступ тривав вісім років. Немає механізмів, як прискорити цей процес, немає затвердженої процедури екстремально швидкого прийняття України до ЄС. З іншого боку, сумніваюся, що вистачить політичної волі, щоб робити це саме зараз. Ст. 42 договору про ЄС передбачає, що всі його країни-члени в разі аґресії щодо одного з них повинні використовувати всі свої інструменти для його захисту. У випадку з Україною це означає, що всі країни ЄС мають відправити туди свої війська.

Дмитро Шульга, директор європрограм міжнародного фонду «Відродження»:
— Спрощеної процедури прийняття в ЄС немає. Не можна одномоментно вступити до ЄС — тут багато питань зі зміною законодавства у різних сферах. Адже членство в ЄС передбачає відповідність певним критеріям. Радше, зараз мова йде про те, що Україна омине низку етапів на шляху до вступу до ЄС. Зокрема, в Євросоюзі оминуть етап визнання за Україною перспективи членства ЄС та одразу нададуть статус країни-кандидата. А вже після того, як стабілізується ситуація, Київ і Брюссель почнуть перемовини про те, що треба робити Україні, щоб відповідати критеріям ЄС.

Ігор Петренко, український політолог:
— Є чіткі критерії, котрим має відповідати країна, яка прагне стати членом ЄС. Вони включені до Копенґагенських критеріїв, узгоджених 1993 року, й Маастрихтського договору. Коли країна їм відповідає, всі країни-члени повинні підтримати рішення про вступ. Але наразі йдеться про прискорений вступ, фактично про політичне рішення, що має допомогти зупинити аґресію РФ. Тому на визначені критерії можуть не зважати й ухвалювати винятково політичне рішення.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply