Новини для українців всього свту

Saturday, Oct. 16, 2021

На диктатора тиснуть тим, чим він не переймається

Автор:

|

Листопад 15, 2020

|

Рубрика:

На диктатора тиснуть тим, чим він не переймається
Олександр Лукашенко

Шанси на те, що Олександр Лукашенко, котрий незаконно проголосив себе президентом Білорусі, залишиться при владі, повсякчас зменшуються.

За узгодженим алгоритмом
Європейський Союз (ЄС) не обмежився запровадженням 2 жовтня персональних санкцій проти 40 білоруських високопосадовців і силовиків, причетних до фальсифікації підсумків виборів президента та жорстокого придушення протестів їхніх співгромадян. Зокрема, тоді до санкційного списку потрапили міністр внутрішніх справ Білорусі та його заступники — командувач внутрішніх військ і начальник міліції громадської безпеки.
Президент Франції пояснив: «Включення Лукашенка до списку санкцій могло б підірвати зусилля зі залучення його в перемовний процес». Натомість Жозеп Боррель, високий представник Євросоюзу у закордонних справах, запевнив: «ЄС продовжить уважно стежити за розвитком подій у Білорусі. Список осіб, котрих піддали санкціям, постійно переглядатимуть, і ЄС готовий запровадити додаткові обмежувальні заходи, якщо ситуація не покращиться».
Але ситуація навпаки — погіршилася. Загони міліції особливого призначення калічать у Білорусі щоразу більше протестувальників. Тож Комітет постійних представників країн ЄС нарешті запровадив 4 листопада персональні санкції й проти Лукашенка. А водночас і проти 14 інших високопосадовців. Зокрема, проти сина Лукашенка та його помічника з національної безпеки Віктора й голів Комітету державної безпеки, Слідчого комітету та Конституційного суду.
Ці санкції набули чинності 6 листопада й передбачають замороження активів у країнах ЄС і заборону на в’їзд до них чи транзит ними. А також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати кошти підсанкційним.
6 листопада розширили санкційний список на 13 білоруських високопосадовців і в Канаді, де також застосують стосовно них замороження активів і заборону на в’їзд. Їхніх прізвищ наразі не оприлюднили, але Лукашенко та його син під розширення канадських санкцій не потрапили, адже перебувають під ними ще з 29 вересня.
Під санкціями США Лукашенко опинився з 2006 року. А в Україні її міністр закордонних справ Дмитро Кулеба запевнив 13 жовтня: «Рішення про приєднання України до нового пакету санкцій ЄС проти Білорусі ухвалюватимуть за узгодженим алгоритмом. Спершу ЄС ухвалює санкції, а потім ми розглядаємо питання приєднання до них».
«Приєднання до санкцій — певний юридичний процес. Зараз у нас на столі приєднання до списку санкцій ЄС, у якому Лукашенка немає. Це питання цілісності політики й синергії між ЄС та Україною», — уточнив він.
Але зараз уже міністр про санкції мовчить. Тож дав привід Петрові Порошенку нагадати: «ЄС запровадив санкції проти Лукашенка. Агов, українська владо! Чого чекаєте? Якщо претендуєте на європейський вектор, якщо координуєте свої дії з найкращим стратегічним партнером! На схвалення Росії чекаєте?».

«Живий-здоровий»
Тим часом Лукашенко 7 листопада запевнив: «Я все життя під санкціями. Чверть століття під санкціями — живий-здоровий. Не переймаюся з цього приводу». Тож Ігор Тишкевич, політичний аналітик Українського інституту майбутнього, зауважив: «Європейські санкції проти Білорусі такі ж формальні, як і санкції ЄС за події на Донбасі проти Росії. На відміну від американських, санкції Євросоюзу — завжди плід компромісів, консенсусне рішення всіх членів ЄС. Тому, якщо говорити про комплексне та швидке введення санкцій, цей механізм ЄС часто дає збій».
«Провідні національні групи, їх приблизно 15, намагаються зробити все, щоб їхні економічні інтереси не постраждали або постраждали мінімально, і має статися щось справді жахливе, щоб усі цими інтересами поступилися. З огляду на складні взаємини Мінська з ЄС, треба розуміти, що дуже мало хто з білоруських чиновників тримає там гроші, — пояснив аналітик.
— Намагаюся собі уявити розгубленість керівництва мінського загону міліції особливого призначення від того, що тепер немає можливості поїхати на свою іспанську віллу. До того ж, санкції не поширюються на членів сім’ї того, хто потрапив до «чорного списку», на пов’язаних із ними. А бізнес, здебільшого, ведуть саме через таких».
Свою чергою, американський економіст Андерс Аслунд зауважив: «Одна з ключових відмінностей останніх міжнародних санкцій від попередніх — вони не спрямовані проти білоруських компаній. Бо будь-які такі кроки зроблять Білорусь ще більш залежною від Росії».
Коли ж депутати Європейського парламенту радили 21 жовтня Раді ЄС «ухвалити додаткові заходи щодо режиму Лукашенка», то, зокрема, рекомендували: «Розглянути секторальні санкції щодо Білорусі, які могли б посилити тиск на режим, але не повинні призвести до довготермінового неґативного впливу на населення».
Усі білоруси, втім, звісно ж, постраждають від страйку на заводах, який розпочався 27 жовтня ц. р. Тож Ігор Чаленко, голова київського Центру аналізу та стратегій, упевнений: «З кожним тижнем шанси на те, що Лукашенко залишиться, зменшуються. Й, якщо ще тижні три тому ситуація була 50 х 50, то сьогодні міць протестів справді може повалити режим диктатора. Це все починає дуже серйозно впливати на білоруську економіку. І, власне, через економіку можуть виникнути великі для нього проблеми і йому доведеться самому піти у відставку».
Світлана Тихановська, котра насправді перемогла на цьогорічних виборах президента Білорусі, також дійшла висновку, що «останні події в Білорусі свідчать про паніку влади», й пояснила: «Вони бояться нашої наполегливості, вони розгублені».
Серж Харитонов, експерт міжнародної мережі стратегічних дій з безпеки iSANS, не сумнівається: «Міліційні сили з кількох десятків тисяч бойовиків-лукашистів не можуть довго воювати з кількома мільйонами громадян, котрі до грудня просто повністю зупинять країну — залізницю, автомагістралі, заводи, торгівлю».
А тим часом на відкритті третьої лінії метро в Мінську 7 листопада Олександр Лукашенко заявив, що проведення нових президентських виборів у Білорусі можливе в разі, якщо це підтримає більшість громадян. «Дехто від нас вимагають нових виборів. Гарантую вам нові вибори тоді, коли ви приймете рішення», — запевнив він. Невже одумався?
Як повідомляв «Міст», ЄС обурився насильницькою смертю білоруського активіста.

Ігор Голод

Коментар експерта
Франтішек Вячорка, експерт Атлантичної ради США:
— Санкцій проти чиновників недостатньо, щоб змусити Мінськ змінити ситуацію. Офіційні особи великих країн ЄС, у т. ч. Франція, Німеччина й Італія, виступали проти прямих санкцій щодо диктатора Білорусі, стверджуючи, що канали зв’язку з Лукашенком потрібно тримати відкритими. Подібне мислення передбачає нерозуміння природи диктатури в Білорусі. Єдина мова, яку розуміє Лукашенко, — мова влади. Зараз мало що вказує на те, що він всерйоз сприймає нищівний характер санкцій ЄС. Більш рішучий підхід ЄС до Білорусі може допомогти приборкати насильство проти мітинґарів. Це також могло б посприяти звільненню від теперішньої диктатури. Для того, щоб санкції ЄС були ефективними, вони повинні бути набагато ширшими, ніж заходи, передбачені дотепер. Замість того, щоб переслідувати кількадесят чиновників, Брюссель повинен спробувати додати у санкційні списки сотні імен. Сюди мають увійти і ті, хто брав участь як у фальсифікації президентських виборів, так і в подальшому придушенні протестів. Ширша політика санкцій змусила б працівників служб безпеки і широке коло інших державних чиновників задуматися над своєю роллю в злочинах режиму. У багатьох чиновників вищого ранґу є бізнес-інтереси або власність в ЄС. Вони регулярно проводять відпустку в Європі і зазвичай віддають перевагу Парижу й Амстердаму, ніж Москві та Омську. Перспектива заборони на поїздки та заморожування банківських рахунків матиме значний стримувальний ефект і зможе призвести до більшої кількості відступників режиму, позаяк офіційні особи визнають цілком реальну ціну збереження лояльності Лукашенку. Посилення санкцій ЄС може змусити багатьох інсайдерів режиму переглянути свої позиції. Стверджувати ж, що жорсткі санкції зводять нанівець будь-які шанси на продуктивну взаємодію, просто хибно. Навпаки, це може бути єдиним способом змусити Лукашенка сісти і послухати. Те, що зараз білоруського диктатора не хвилює позиція ЄС, цілком раціонально. Він бачив те, як було відносно легко обійти попередні санкції ЄС. Особливо запроваджені після президентських виборів у Білорусі 2010 року, проведених із порушеннями. Він упевнений, що теперішні європейські лідери не зацікавлені в тривалій геополітичній конфронтації. Лише різке посилення санкцій проти його режиму переконає його в зворотному. Лукашенко поважає таку силу, і вона з набагато більшою ймовірністю приведе його за стіл перемовин, ніж нинішня хибна політика помірного стримування.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply