Новини для українців всього свту

Friday, Sep. 24, 2021

«Газпром» створив штучний дефіцит газу в Європі, щоб прискорити запуск ПП2

Автор:

|

Серпень 15, 2021

|

Рубрика:

«Газпром» створив штучний дефіцит газу в Європі, щоб прискорити запуск ПП2

Ціни на природний газ на європейському ринку сягнули рекордних позначок — майже 543 USD за 1 тис. куб. м. Катастрофічна ситуація і зі запасами у підземних сховищах газу (ПСГ). Країнами Європейського Союзу (ЄС) поповзли похмурі чутки на тему «взимку всі позамерзаємо». Причина цього рейваху: політика російського газового монополіста «Газпром», який свідомо обмежує обсяги поставок свого газу до європейських країн, у т. числі й через газотранспортну систему (ГТС) України, стимулюючи дефіцит та зростання цін. Мета Російської Федерації (РФ) — максимальне прискорення офіційного введення в експлуатацію газогону «Північний потік-2» (ПП2), який мають добудувати вже найближчим часом.

Залишилися «лічені тижні»
Сергій Нечаєв, посол РФ у Федеративній Республіці Німеччина (ФРН), 9 серпня заявив про добудову ПП2 у «лічені тижні». За його словами, домовленість ФРН і США щодо газогону не впливає на темпи робіт. «Виходимо з того, що німецько-американська домовленість не впливає на темпи добудови та терміни завершення ПП2. Будівельні роботи перебувають на фінальному етапі», — запевнив він. При цьому дипломат наголосив, що домовленості Берліна та Вашинґтона не означають юридичних зобов’язань для Москви. «Для РФ, яка не брала участь в підготовці документу, жодних конкретних зобов’язань він не несе», — заявив він.
21 липня ц. р. США та ФРН повідомили про угоду, за якою американці не будуть заважати добудові ПП2, а німці натомість зобов’язуються «вибити» для України продовження газової угоди з РФ щодо транзиту ще на десять років. Дмитро Кулеба і Збіґнєв Рау, міністри закордонних справ України та Польщі відповідно, наголосили, що підписана угода значно поглибить політичну та безпекову кризу в Європі. «Впродовж 18 років усі польські уряди дотримувалися думки, що «Північний потік» — це інструмент російської аґресії, покликаний зламати єдність Заходу, ЄС та НАТО», — зазначив глава польської дипломатії.

Юридичні перепони
Однак фактична добудова газогону зовсім не означає, що рурами відразу почнуть помпувати російський газ. «Адже складно передбачити скільки, на яких умовах і головне — коли — потече газ», — пояснюють експерти берлінського фонду «Наука і політика» (SWP), провідного наукового інституту, що консультує з питань зовнішньої політики як уряд і парламент ФРН, так і ЄС, повідомляє Deutsche Welle. У статті, оприлюдненій німецькою й англійською мовами наприкінці липня після досягнутої Берліном і Вашинґтоном домовленості щодо ПП2, вони попереджали: теоретично дозвіл на експлуатацію газогону може надійти лише у лютому 2022-го.
І справа тут не у можливій політичній протидії проєкту з боку Конґресу США або низки країн ЄС, а суто в юридичних процедурах. Адже перед повноцінним введенням в експлуатацію Nord Stream AG — швейцарська компанія-оператор газогону — повинна довести, що вона незалежна від «Газпрому». Це потрібно для того, щоб вивести ПП2 із-під дії Третього енергетичного пакету ЄС, оскільки якщо цього зробити не вдасться, російський концерн зможе використовувати потужності газогону лише наполовину (тільки одну з двох ниток). На прийняття відповідного рішення та його узгодження з Європейською комісією закон відводить німецькому регулятору — Федеральній аґенції з мереж (Bundesnetzagentur) — багатомісячний термін.
До того ж, усе ще незрозуміло, хто проведе сертифікацію нового газогону. В січні ц. р. компанія DNV GL із Норвегії, яка мала сертифікувати ПП2, відмовилася надавати цю послугу через санкції США, що набули чинності з 1 січня після затвердження оборонного бюджету країни. «DNV GL припиняє всі заходи з перевірки трубогінної системи відповідно до санкцій і доти, доки ці санкції залишаються в силі. Ми реалізуємо план зі згортання нашої підтримки проєкту», — йшлося в заяві компанії.

Мета — «зелене світло» для ПП2
На тлі цього «Газпром» наприкінці липня скоротив, а в перших числах серпня частково припинив закачування газу в свої європейські ПСГ, хоча саме влітку відбувається інтенсивне заповнення сховищ для того, щоб забезпечити потреби в осінньо-зимовий опалювальний період. Нещодавно Австрійська енергетична аґенція оголосила, що сховища в країні заповнені всього на 30 % — рівно на половину менше, ніж зазвичай. У ФРН, де розташоване найбільше на території ЄС сховище Реден, ситуація не набагато краща: не більше половини від минулорічних показників.
«Наразі в Європі виникла унікальна ситуація — газосховища, які там контролює переважно «Газпром», заповнені лише на третину. Здебільшого, в цей час вони заповнені на 2/3. Такого низького закачування не було давно або й узагалі ніколи. Фахівці вважають, що «Газпром» спеціально створює такий газовий дефіцит для того, щоб прискорити запуск ПП2 в експлуатацію. Наприкінці серпня газогін буде точно готовий, залишилося отримати рішення на його експлуатацію. А ось тут виникає питання про те, яку політику проводитиме наступний німецький уряд», — розповів в етері телеканалу «Україна 24» Микита Жолквер, оглядач Deutsche Welle. Нагадаємо, що у вересні відбудуться вибори до Бундестагу та оберуть нового канцлера замість Анґели Меркель.
Британський аналітик Том Марзек-Мансера в своєму коментарі для Financial Times також звинуватив «Газпром» у створенні штучного дефіциту газу на європейському газовому ринку шляхом зниження ринкової пропозиції. «Російський монополіст керується девізом «Дайте нам «зелене світло» для ПП2, і ось тоді ми дамо весь необхідний обсяг газу», — вважає він.
Те саме кажуть і в Україні. Юрій Вітренко, голова Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», заявив, що «Газпром» фактично шантажує Європу газовим питанням. За його словами, цього року російський монополіст зарезервував 40 млрд куб. м газу для прокачування через українську ГТС, тоді як у минулому через українські потужності бронювали 60 млрд. «Фактично, РФ влаштувала шантаж Європи: якщо Брюссель схвалить добудову та введення в експлуатацію ПП2, європейці отримають більше газу і за меншою ціною. А якщо газогін не добудують, то росіяни відмовляться використовувати потужності української ГТС», — заявив п. Вітренко. За його словами, використання РФ природних ресурсів як геополітичної зброї стає очевидністю, і дивним є те, що Європа дозволяє таке ставлення до себе з боку Москви і називає ПП2 винятково економічним проєктом.
«Те, що відбувається в Європі з ринковою ціною на газ — це наслідок того, що робить наш північний сусіда, щоб примусити до реалізації ПП2. Ми розглядаємо цей газогін як зброю, це не питання економіки та комерції», — заявляв Герман Галущенко, міністр енергетики України.
У компанії «Оператор ГТС України» (ОГТСУ) також наголосили, що проблеми, які спровокували дефіцит газу в Європі, зумовлені політикою «Газпрому», який створює оптимальні умови для запуску ПП2. «Такими діями Кремль надсилає чіткий сигнал, що без запуску ПП2 не варто чекати на збільшення обсягів постачання газу. Сподіваємося, що ЄС вірно прочитає цей сигнал і антимонопольний орган Європи надасть відповідну оцінку», — заявив Сергій Макогон, генеральний директор ОГТСУ.
На його думку, якщо не трапиться нічого екстраординарного й «Газпром» не збільшить обсяги постачання газу до Європи, ціна, найімовірніше, продовжить зростати. Адже саме зараз необхідно забезпечити закачування достатнього обсягу газу до ПСГ на опалювальний сезон. Урятувати ситуацію міг би газ із країн Середньої Азії, який би йшов транзитом до Європи через ГТС України, та «Газпром» уперто блокує цей маршрут. «Після того, як російський монополіст не забронював додаткові транзитні потужності через Україну, ціни на газ в Європі продовжили зростати. Створена штучна монополія «Газпрому» на експорт газу з РФ не дозволяє іншим гравцям використовувати транзитні потужності української ГТС», — каже п. Макогон.

Об’єктивні «союзники» РФ
Потрібно визнати, що «Газпром» обрав дуже вдалий момент для свого газового шантажу, адже спостерігається рекордне падіння обсягів видобутку в Нідерландах — на найбільшому європейському родовищі газу в Ґронінґені. «За результатами 2020 року, із Ґронінґена було видобули лише 8,6 млрд, що співрозмірно з річним споживанням газу в Чехії, — пояснив київській газеті «День» Максим Білявський, директор із інтегрованих комунікацій «Групи Нафтогаз». — Нідерландська влада вирішила виводити з експлуатації це родовище у 2025-2028 рр., попри доведені запаси газу (2,7 трлн куб. м). Офіційна причина такого рішення — землетруси в районі родовища Ґронінґен».
Паралельно в ЄС зростає й попит на газ. Комунальні підприємства в Європі переходять на чистіший газ через захмарні ціни на вуглецеві квоти. На думку фахівців, глобальний кліматичний тренд у найближчі п’ять років остаточно витіснить вугільну теплову генерацію і, відповідно, спонукатиме виробників електроенергії та підприємства теплоенерго збільшувати частку споживання «блакитного палива». Тож рівень імпортозалежності європейського ринку від постачання газу з інших реґіонів зросте.

Підозрілий вибух на Ямалі
Минулого тижня стало відомо про потужний вибух на найбільшому в Ямало-Ненецькому автономному окрузі РФ, де видобувають 80 % російського газу, заводі з переробки газового конденсату. Як вважають аналітики російського аґенції «Ренесанс Капітал», аварія призведе до зниження видобутку газу на 8 млрд куб. м і на 5 млн т газового конденсату (30 % очікуваних обсягів 2021 року).
Деякі джерела стверджують, що вибух на Ямалі загрожує зупинкою всього газопереробного комплексу Західного Сибіру. Постраждалий завод — найбільше газопереробне підприємство, що обслуговує майже всі родовища Уренгойського нафтогазоконденсатного родовища. Тепер більшості з них доводиться просто спалювати газовий конденсат, який немає куди відправляти на переробку.
Як би там не було, обсяги постачання до Європи газогоном «Ямал-Європа» (проходить через території Білорусі та Польщі) вже впали вдвічі. Зазвучали навіть страхітливі прогнози про ймовірність зниження експорту газу з РФ аж на… 66 %.
Однак у цій історії є багато підозрілих нюансів. Одразу після аварії всі працівники заводу отримали офіційного листа з категоричною забороною на поширення будь-якої інформації про інцидент без узгодження з керівництвом. Тим не менш російський інформаційний простір одразу заряснів розповідями очевидців, які на правах анонімності описували страхітливі масштаби руйнувань. За їхніми словами, мало не половина підприємства знищена, а на відновлення обладнання знадобиться кілька місяців. Вибух нібито був настільки потужний, що його відчули навіть мешканці м. Новий Уренгой, що розташоване за 20 км від заводу. При цьому серед персоналу підприємства, де працювало кілька тисяч людей — жодного не те що загиблого, але навіть постраждалого. Пояснення розраховане хіба що на повних невігласів. Мовляв, черговий начальник зміни «відчув небезпеку» і вивів підлеглих якимось хитрим обхідним маршрутом.
Потім раптом з’явилося повідомлення, що пожежу вже ліквідували і на завод почали підвозити сировину. Цю новину швиденько спростувало керівництво «Газпрому», яке почало пояснювати, що вони нібито ще й самі не знають, чи будуть відновлювати підприємство, чи «будуть змінювати стратегію виробництва». З огляду на закритість для світу тоталітарного режиму Путіна та його годувальника «Газпрому», втямити до ладу, що саме трапилося на Ямалі, неможливо.
Але впадає в око дивний збіг. З початку 2021 року російський монополіст повідомляв про щонайменше сім великий аварій на своїх об’єктах, в основному, на різних газогонах. «Показовим є заголовок на одному з російських пропаґандистських ресурсів: «Газпром» зіткнувся зі загрозою зупинки видобутку і переробки в Західному Сибіру. Здається мені, що усе це справи рукотворні… Мовляв, стара інфраструктура Західного Сибіру вже вичерпала свій ресурс, як і маршрут через Україну. А в Європі мають припинити вставляти палиці в колеса новим путінським проєктам, бо буде холодно взимку. Якщо ці (не)люди 1999-го підривали будинки з мешканцями в Москві та Волгодонську, то підірвати залізо для них — просто забавка», — вважає Михайло Гончар, президент «Центр глобалістики «Стратегія ХХІ».
Як бачимо, в «газовій війні» Кремль не гребує ніякими засобами. Тож експерти SWP припускають, що «напружена ситуація на ринку сприятиме швидкій технічній сертифікації та якнайшвидшій здачі в експлуатацію ПП2». Іншими словами, вони не виключають, що ризикована гра «Газпрому» з напівпорожніми європейськими газосховищами матиме успіх, і ЄС під тиском обставин в екстреному порядку дасть ПП2 «зелене світло».
«Це був би найсприятливіший для РФ сценарій. Але можливі й інші. Найбільш несприятливий для «Газпрому» полягав би в тому, що сформований після виборів 26 вересня новий уряд ФРН ухвалить політичне рішення заблокувати проєкт або оголосить мораторій на його введення в дію, а в Азії впаде попит на скраплений природний газ (LNG), і високі ціни в Європі спричинять потужний приплив LNG, у результаті чого російський газ втратить значну частку ринку», — повідомляє Deutsche Welle.

Сланцеві перспективи США — ентузіазму небагато
До початку пандемії коронавірусу США успішно конкурували з Катаром за перше місце за обсягами постачання до Європи LNG. 2020-го через спричинену Covid-19 світову економічну кризу постачання різко впало. Зараз економіка ЄС почала відживати, натомість російського газу бракує. Здавалося б, за таких обставин американські постачальники LNG мають чудову нагоду відкраяти собі шмат європейського газового ринку.
Проте в реальності їм це навряд чи вдасться. Коронакриза вдарила по американських фірмах із видобутку сланцевого газу не менше, ніж по інших. Крім цього, через глобальну кліматичну політику влада обмежує видачу ліцензій на розробку нових родовищ. «Уже зараз у всьому світі з’явилися ознаки того, що постачання LNG не вистачить для задоволення попиту. Крім масштабного розширення в Катарі, нові експортні проєкти LNG із початку 2020 року практично не рухаються. Компанії з видобутку сланцевого газу не відгукуються негайним нарощуванням видобутку, позаяк на них тиснуть інвестори, щоб ті обмежили витрати та не створювали нового перенасичення ринку», — повідомляє аґенція Bloomberg.
Як повідомляв «Міст», «Газпром» припинив помпувати газ у ПСГ Європи.

Ігор Берчак

Гоп-ля
З 8 серпня Україна живе в екологічному боргу, тобто почала використовувати більше природних ресурсів (води, чистого повітря, ґрунтів тощо), ніж українське довкілля може відновити за рік. Про це повідомив Андрій Мальований, голова Державної екологічної інспекції України. Починаючи з 1987 року День екологічного боргу для кожної окремо взятої країни та для планети загалом розраховують експерти науково-дослідної організації «Глобальна мережа екологічного сліду» (Global Footprint Network). Для кожної країни цей день настає в різні дні. Для всієї Землі цього року він настав 29 липня. 2021-го найшвидше власні ресурси вичерпали Катар (9 лютого) та Люксембург (15 лютого). Натомість не бракує запасів Індонезії, Еквадору та Нікараґуа, котрі, за прогнозами, вичерпають їх лише на початку грудня. Канада та США почали жити в екологічному боргу в один день — 14 березня. «Ресурси нашої планети — не безмежні. Забруднюючи воду токсичними речовинами, засмічуючи землі пластиком і хаотично видобуваючи корисні копалини, людство наближує Землю до повного виснаження. А це — невтішне майбутнє для всієї цивілізації», — написав п. Мальований у Facebook. На його думку, єдиний вихід для людства — змінити підхід до споживання ресурсів. «Прості звички, як от раціональне споживання водних та енергетичних ресурсів, зменшення генерування сміття, застосування принципу мінімалізму під час покупок, зможуть врятувати наше майбутнє», — зазначив він. За словами експерта, якщо щороку День екологічного боргу буде посуватись на п’ять днів, то вже 2050 року обсяг споживання ресурсів буде дорівнювати обсягу їхнього відновлення. Наразі в Україні динаміка позитивна — торік ця дата припала на 24 липня, тобто, на два тижні раніше.

About Author

Meest-Online