Новини для українців всього свту

Sunday, Oct. 24, 2021

Форум політиків і бізнесменів перебрався ближче до Заходу

Автор:

|

Вересень 16, 2021

|

Рубрика:

Форум політиків і бізнесменів перебрався ближче до Заходу
Економічний форум у Карпачі

Чільні посадовці й економісти різних країн зібралися на курорті не для відпочинку.

Новітні золотошукачі
На польському гірськолижному курорті Карпач 7-9 вересня відбувся вже 30-й щорічний економічний форум. Його цьогорічне гасло — «Європа в пошуках лідерства». Цю міжнародну зустріч політиків, економістів і бізнесменів зі Центрально-Східної Європи організовує фонд польського Інституту східних досліджень. Раніше її проводили на іншому гірськолижному курорті — Криниці-Здруй у Бескидах.
Причин перенесення на захід Польщі не пояснили. Тож можна лише припускати, що або намагатиметься продовжувати традиції Карпача, який був у XVI ст. селищем золотошукачів, або, водночас, географічно та символічно перебралася ближче до Заходу.
Проте Наталія Галецька, голова постійної комісії з питань євроінтеграції Львівської обласної ради, запевнила: «Форум, який в попередні роки відбувався ближче до України — в польській Криниці, а зараз віддалився, залишається стратегічним для нашої держави». Адже, за словами організаторів форуму, його місія — створення сприятливого клімату для розвитку політичної й економічної співпраці в Європі. Для цього запросили близько 3 тис. гостей і підготували 23 одночасних панелей і багато додаткових.

Шмигаль наполягав
Зокрема, в дискусії «Європа: напрямок відновлення» взяли участь Денис Шмигаль, Матеуш Моравецький і Янез Янша, прем’єри України, Польщі й Словенії відповідно. Перший із них заявив, що Україна готова стати частиною міжнародної економічної й інфраструктурної «Ініціативи трьох морів» (об’єднує 12 країн Євросоюзу, розташованих поблизу Балтійського, Чорного й Адріатичного морів).
І запропонував провести найближчим часом зустріч представників країн Люблінського трикутника, щоб вивести польсько-литовсько-українську співпрацю на новий рівень. «Незважаючи на пандемію, рівень двосторонньої торгівлі товарами та послугами між країнами за результатами першого півріччя досяг майже п’яти мільярдів доларів. Така позитивна динаміка дає можливість нам обговорити механізми співпраці, які сприятимуть подальшому зростанню рівня двосторонньої торгівлі та збільшення рівня інвестицій», — наголосив п. Шмигаль.
Відтак, наполягав на збільшенні квоти автодозволів для українських перевізників: «Ми просимо польську сторону повернути кількість автодозволів до того рівня, який був до підписання Угоди про асоціацію між Україною й ЄС, — до 200 тис. дозволів на рік. Повернення кількості автодозволів до 200 тис. на рік дозволить нам виконати наші зобов’язання перед європейськими партнерами».
Марек Кухцінський, голова комісії Сейму Польщі в закордонних справах, вручив главі українського уряду спеціальну нагороду, присвячену українському суспільству. А Ян Маліцький, директор Центру східноєвропейських студій Варшавського університету, пояснив, що вона «присвячується українському народові за його витривалість, бо це суспільство, яке бореться».
Своєю чергою, Ігор Петрашко, міністр розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства України обговорив на полях форуму з польськими урядовцями — віцепрем’єркою ці міністреркою розвитку Ядвіґою Емілевич і міністром сільського господарства Яном Ардановським — тему перегляду Угоди про асоціацію України з ЄС 2021-го.

Моравецький обнадіяв
А Матеуш Моравецький, прем’єр Польщі, підтвердив, що його уряд зацікавлений у розширенні співпраці з видобутку газу на заході України, угоду про яку підписали наприкінці серпня польська нафтогазова компанія PGNiG та українська ERU Management Services. Вони запланували буріння свердловини з наступними випробуваннями пласту на другу половину 2022 року. Якщо результати випробувань будуть позитивними, свердловину під’єднають до української газотранспортної системи й введуть в експлуатацію 2023-го.
Глава польського уряду також обнадіяв українського колегу щодо прокладеного росіянами дном Балтійського моря газогону «Північний потік-2» (ПП2), запуск якого призведе до зменшення ролі транзиту блакитного палива теренами України та Польщі. Він нагадав, що в середині липня Суд Європейського Союзу (ЄС) оголосив вигідне для Польщі рішення щодо газогону OPAL, суходільного відгалуження ПП2. Відповідно до цього вироку, «Газпром» може використовувати щонайбільше половину пропускних потужностей OPAL.
«Наші виграні спори з Німеччиною в Суді Євросоюзу щодо газогону OPAL, де факто, зробили неможливою монополізацію транзиту газу Росією. Це добрі рішення. Це такі рішення нам дозволять спільно розробити механізми збереження стратегії Польщі як газового хабу, маю на увазі балтійський газогін, подальший розвиток Свіноуйсьця, а найближчими роками плавучий газогін у Пуцькій затоці, інтерконектори і наш місцевий видобуток», — запевнив п. Моравецький.

Актуальні тренди
Учасники форуму обмінялися думками про найбільш актуальні тренди в ЄС. За словами п. Галецької, найбільш обговорюваними на форумі були декарбонізація (пом’якшення наслідків зміни клімату), цифровізація й економічний націоналізм (внутрішній контроль над формуванням економіки, праці та капіталу). Тож на пленарному засіданні форуму й більшості панелей дискутували про європейський «зелений курс». «Інколи дискусії бували доволі гострими — аж до того, чи взагалі реалістичним є «зелений курс» і чи не нашкодить він розвитку економіки ще дужче, — розповіла вона. — Майже всі визнають необхідність трансформації вугільної промисловості, але кінцевого бачення того, як воно буде, є фрагментарним і змінюється — від атомних електростанцій до альтернативних джерел енергії. Наприклад, чітко було сказано про те, що «зелений курс» здорожчує будівництво доріг, отже, інфраструктура розвиватиметься повільніше».
Про цифровізацію також згадували практично на всіх панелях. Хоч і не було окремої про економічний націоналізм, але він проходив лейтмотивом усюди — від дискусії про те, як нарощувати експорт малих і середніх виробників у Польщі, до того, як розвивати інноваційність і залишати додану вартість у Польщі.

Вимога часу
«Для поляків економічний розвиток і доступ на ринки потроху стає безпековим питанням. Бізнес поділився своїми секретами успіху на зовнішніх ринках. Наприклад, ритейлер LPP використовує власні розроблені програмні рішення для визначення потрібного асортименту в певній країні і швидке технологічне оновлення дає змогу бути попереду. Для українців може бути цікаво теж, що наш ринок поляки розглядають нарівні з Молдовою як стартовий для експорту та заохочують своїх виробників експортувати хоча б до України, — зауважила п. Галецька. — Чітко звучав меседж до уряду, що необхідно вирішувати проблеми експортерів з сертифікацією товарів на зовнішніх ринках. Органи місцевого самоврядування повинні допомагати експортерам. У Польщі на рівні воєводств органи місцевого самоврядування приймають спеціальні програми підтримки експорту — це є і співфінансування участі у виставках, і іноземні торгові місії та навіть представництва за кордоном. Тож ухвалення реґіональної програми підтримки експортерів на Львівщині — вимога часу».
«Українцям варто розуміти, що конкуренція на світових ринках буде лише загострюватися. Тому нам усім, органам місцевого самоврядування й уряду, потрібно добре попрацювати, щоб залишатися конкурентними. Для бізнесу доброю новиною є те, що, власне, технологічний розвиток України може стати запорукою успіху експортерів нашої країни на зовнішніх ринках», — підсумувала вона.
Як повідомляв «Міст», відбувся всеукраїнський форум «Україна-30».

Ігор Голод

До слова
А в Києві провели щорічний форум «Ялтинська європейська стратегія». На ній виступив Володимир Зеленський. Він розповів, що Україна не отримала чіткого запрошення стати членом НАТО. І висунув умову Альянсу: хочете, щоби міцніла Росія, не приймайте Україну. Тож однією з головних тем, які обговорювали, було членство України в НАТО. Свою чергою, Джон Болтон, ексрадник президента Трампа, розповів, що Україну вже давно бачать майбутнім членом НАТО. «Гадаю, що президент Байден дав змішаний сигнал щодо НАТО. Але візит президента Зеленського, по суті, повернув відносини України і США до стану, у якому вони були до 2019-го», — зазначив він. Важливість цієї зустрічі відзначив і Карл Більдт, експрем’єр Швеції. «Не обов’язково, що вона мала б вести до НАТО. Вважаю, що зустріч важлива сама собою. Вона була потрібна і для Зеленського, і для Байдена, щоб сісти за один стіл, краще познайомитись, зрозуміти пріоритети одне одного. Тому зустріч точно можна вважати вдалою для України», — вважає він. А на думку Леоніда Кучми, експрезидента України, США єдині, хто може допомогти зрушити з мертвої точки питання на сході України. Він також упевнений, що альтернативи мінському процесу немає, а президент Порошенко прийняв правильне рішення, якому не було альтернативи.

About Author

Meest-Online