Новини для українців всього свту

Sunday, Oct. 2, 2022

ЄС організує військову тренувальну місію для України

Автор:

|

Вересень 17, 2022

|

Рубрика:

ЄС організує військову тренувальну місію для України
Жозеп Боррель, міністерка оборони ЧР Яна Чернохова та міністр оборони Швеції Петер Гультквіст

Країни-члени Європейського Союзу (ЄС) зараз опрацьовують деталі військової тренувальної місії для України, хоча одностайної згоди, необхідної для її запуску, вони ще не досягли. Створення такої місії підтримав Жозеп Боррель, верховний представник ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки. «Ми маємо створити основу армії, яка має воювати і муситиме воювати ще досить довго, — зазначив він. — Більшість держав-членів погодилися, що разом це можна зробити краще. Ми вивчимо питання, аби визначити параметри потенційної місії».

Не обов’язково, але бажано
Водночас долучатися до такої місії країнам-членам ЄС не обов’язково. «Навіть якщо існує ймовірність існування такої місії в майбутньому, потрібні будуть подальші дискусії щодо будь-якої конкретної участі Чеської Республіки (ЧР) у ній», — заявила пресслужба Міністерства оборони ЧР після зустрічі міністрів оборони 27 країн ЄС, яка відбулася у Празі.
Після більш ніж шести місяців війни Російської Федерації (РФ) проти України відновлення спроможності української армії стає пріоритетним завданням. Наразі ж 90-денну базову тренувальну місію для 10 тис. солдатів, які приєднуються до української армії, проводить Велика Британія, яка, як відомо, вийшла з Євросоюзу. А кілька країн-членів ЄС, у т. ч. Федеративна Республіка Німеччина (ФРН), спільно з Україною проводять навчання меншого масштабу на території ФРН. США також навчають військових використовувати зброю й обладнання, які вони надсилають Україні.

Оперативні рішення
Європейська служба зовнішніх справ (EEAS), зовнішньополітична структура ЄС, розпочне цю роботу з розробки концепції місії, що потенційно може бути прийнятною для держав-членів блоку. Київ має конкретні вимоги щодо того, на чому мають бути зосереджені навчання: медична підтримка, підготовка снайперів та експертиза з розмінування.
На думку військових експертів, посилення підготовки військових життєво важливе для того, щоб Україна продовжувала протистояти РФ. «Люди, які знаються на війнах, запевняють, що перемогу забезпечує не лише кількість солдатів і техніка. Потрібно багато тренувань і багато матеріально-технічного забезпечення, — розповів Джим Таунсенд, колишній заступник помічника міністра оборони в адміністрації президента Обами. — Ці речі також вирішальні для перемоги».
Ще одним фактором, який ускладнює справи для будь-якої потенційної навчальної місії, є визначення команди. Адже це буде перша операція ЄС такого штибу, яку проводитимуть на території блоку, а зазвичай такі навчальні місії проводять у цільовій країні. «Не зрозуміло, чи буде доручено теперішньому центру тренувальних місій ЄС координувати цю місію, — сказала Єлена Лазару, керівниця відділу зовнішньої політики Європейської парламентської дослідницької служби. — Відділ військового планування й управління закордонними небойовими операціями ЄС (MPCC) зараз відповідає за три місії в Африці — у Малі, Центральноафриканській Республіці та Сомалі — але тут усе може бути інакше, бо ми очікуємо, що місію в Україні проводитимуть на території ЄС».
Інституційні знання MPCC означають, що такі місії можуть бути швидко запущені після досягнення політичної згоди, але країни, в яких проводитимуть навчання, також можуть прагнути й контролю над ними. На думку спостерігачів, будь-яка місія також має бути організована у співпраці з НАТО. «Все, що робиться, має бути в координації зі союзниками-однодумцями. Ми бачили це з санкціями та постачанням військової техніки, — вважає п. Лазару. — Останнє, що нам зараз потрібно, це надлишкова допомога або дублювання зусиль».

Політичні сигнали
Потенційна навчальна місія також стане політичним сигналом РФ про те, що Євросоюз нарощує підтримку України. «В уяві Путіна ЄС дав йому вже мільйон ляпасів. Це буде для нього ще одна образа, яку він «продасть» як антиросійську, але Європі не варто про це хвилюватися», — зазначив п. Таунсенд, який зараз є співробітником Центру нової американської безпеки, аналітичного центру у Вашинґтоні.
«Якщо ви йдете довгим шляхом й у вас немає необмежених людських ресурсів, як немає їх в Україні, вам потрібно зосередитися на рівні підготовки, — додав він. — Збройні сили України (ЗСУ) не зможуть почати контрнаступ, якщо не будуть готові, адже не матимуть людей, готових замінити тих, кого втратили у боях».
У липні ц. р. на обліку в ЗСУ перебували 700 тис. людей. За даними українського міністерства оборони, це число складе мільйон, якщо полічити ще й Національну гвардію, поліцію та прикордонну службу. Чисельність службовців у ЗСУ зараз суттєво зросла — 2021-го їх було трохи менше за чверть мільйона людей.
«Хлопці, які потрапляють на передову без підготовки, можуть бути справді небезпечними, — пояснює п. Таунсенд. — Якщо у вас є хтось, хто не може тримати свою зброю чистою, то це більше заважатиме, ніж буде допомогою, і таке закінчується неґативними наслідками та пораненням такої людини».

Остаточно вирішать у жовтні
Зустріч міністрів оборони у Празі була неформальною, тобто вони не були зобов’язані оприлюднювати якісь конкретні висновки чи заяви. Це означає, що подробиці щодо масштабів потенційної місії залишаються невідомими. «Наразі дуже важко судити про розмір чи масштаб, — поділився Ніклас Новакі, старший науковий співробітник Центру європейських досліджень ім. Вілфріда Мартенса. — Все цілком залежатиме від мандата. І це ми дізнаємося лише тоді, коли домовленість буде досягнута».
Він очікує, що після коментарів п. Борреля в ході зустрічей у Празі офіс EEAS складе «Політичну основу для кризового підходу» — офіційний плановий документ для такої місії, який потім представлять міністрам оборони країн-членів ЄС. Наступного разу представники урядів країн ЄС, ймовірно, обговорять це питання на Раді міністрів закордонних справ у середині жовтня.

Потрібне й постачання військової допомоги
Після цього відбулася двостороння зустріч у Брюсселі Дениса Шмигаля, прем’єр-міністра України, та Жозепа Борреля. Сторони обговорили військову підтримку України, посилення санкцій і конфіскацію російських активів.
Глава українського уряду наголосив, що позаяк немає жодних ознак того, що РФ готова припинити війну, вкрай важливим є оперативне і безперебійне постачання військової допомоги. «Україна зацікавлена у вашій ініціативі щодо створення військової місії ЄС з підтримки для України в рамках Спільної політики безпеки й оборони. Головним її завданням має стати організація базової та спеціальної підготовки українських військовослужбовців. Структури України й Євросоюзу мають спільно опрацювати це питання для якнайшвидшого розгортання місії», — заявив він і подякував ЄС за послідовну політику посилення санкцій проти РФ. «Закликаємо наших партнерів активізувати роботу над впровадженням восьмого пакету, у який би увійшло повне енергетичне ембарго і відключення всіх російських і білоруських банків від SWIFT. Зараз Україна завершує формування переліку пропозицій. Під час їхнього опрацювання врахують найбільш резонансні злочини Росії», — зазначив п. Шмигаль.
«Європейці мають бути готовими разом дивитися в обличчя складним викликам і спільно робити розумний вибір. Якщо вони цього навчаться, то зможуть зміцнити колективну безпеку й обороноздатність, — заявив, своєю чергою, п. Боррель. — Це літо дало нам багато приводів для роздумів про європейську оборону й її майбутнє: від війни проти України, серйозного безпекового загострення в африканському реґіоні Сахель і до річниці від дня, коли «Талібан» перебрав на себе владу в Афганістані». За його словами, основною метою європейських армій упродовж останніх 20 років були так звані експедиційні операції — в Афганістані, Іраку та Сахелі. Усі вони були однаково складні, витратні, проте дуже часто їхні підсумки не викликали захоплення. За час проведення цих операцій багато європейських країн несподівано істотно скоротили свої оборонні бюджети.
А саме в цей період США, Китай, РФ та інші держави значно збільшили витрати на оборону. Для порівняння: Європа — +20 %, РФ — +300 %, Китай — +600 %. «Європейські армії було вихолощено, вони перетворилися на бонсай-армії — на вигляд ніби справжні, а насправді зменшилися до своїх мініатюрних версій», — констатував глава європейської дипломатії. Для підтвердження своїх слів він згадав виступ начальника генерального штабу Франції у парламенті країни, який поставив під сумнів здатність французької армії вести конфлікт високої інтенсивності у Європі. «До якого типу конфліктів ми готуємо наші армії й які рішення випливають з огляду на позиції, бюджет, підготовку тощо? Ми не можемо продовжувати протиставляти наші бонсай-армії більш загрозливому стратегічну ландшафту, до якого належать супротивники, що ведуть високо інтенсивні бойові дії. І ми не можемо вдавати, що задоволені нашим списком експедиційних операцій. Якщо поділимося засвоєними уроками, то уникнемо помилок, які мають високу ціну. Або можемо обманювати себе і далі рухатися на автопілоті, ігноруючи зміни, які відбулися у світі, що нас оточує», — йшлося в цьому виступі.
Раніше «Міст» розповідав, чого очікувати від місії, яку створюють в Україні.

About Author

Meest-Online