Новини для українців всього свту

Thursday, Sep. 16, 2021

Диктатор Лукашенко оголосив Заходу «холодну війну»

Автор:

|

Серпень 09, 2021

|

Рубрика:

Диктатор Лукашенко оголосив Заходу «холодну війну»
Олександр Лукашенко

Литва зіштовхнулася з безпрецедентною міґраційною кризою, яку спровокував Олександр Лукашенко, нелегітимний президент Білорусі, після того, як Європейський Союз (ЄС) запровадив санкції через примусову посадку літака Rayanair та арешт опозиційного журналіста Романа Протасевича.

Гібридна аґресія проти ЄС
За літні місяці литовські прикордонники затримали в 27 разів більше нелегалів із арабських країн, ніж за весь минулий рік. Біженці прибувають до Литви з Білорусі. Серед міґрантів дуже багато громадян Іраку, Ірану та Сирії.
Наприкінці червня ц. р. Білорусь заморозила угоду з ЄС про реадмісію нелегальних міґрантів і литовсько-білоруський кордон буквально в один день перетворився на лінію фронту нової «холодної війни». Щодня кілька десятків осіб незаконно переходять на територію Литви з Білорусі.
Через наплив нелегальних міґрантів Литва на початку липня оголосила режим загальнонаціональної надзвичайної ситуації. 12 липня Європейська прикордонна аґенція Frontex оголосила про початок термінової спецоперації на цьому кордоні, туди скерували фахівців і спеціальну техніку.
Литовська влада впевнена, що збільшений потік міґрації — організована акція режиму Лукашенка проти Литви. «Сам процес ми оцінюємо як гібридну аґресію, яку спрямували навіть не проти Литви, а проти ЄС», — заявила Інґрида Шимоніте, глава литовського уряду.
Арнольдас Абрамавічюс, віцеміністр внутрішніх справ Литви, вважає, що зупинити потік міґрантів із Білорусі вкрай непросто. «Після спілкування з нелегалами з’ясовується, що вони були в Білорусі, потім на годину Х їм звеліли покинути територію Білорусі та вказали шлях до Литви», — зазначив він.
Жозеп Боррель, глави дипломатії ЄС, закликав режим Лукашенка перестати використовувати нелегальних міґрантів як інструмент тиску на сусідні країни. «Використання людей, які потребують допомоги, для досягнення політичних цілей порушує фундаментальні європейські цінності та принципи. ЄС і його держави-члени засуджують інструменталізацію міґрантів і біженців білоруським режимом», — заявив він.
У відповідь диктатор заявив, що може надати Литві підтримку в боротьбі з нелегальною міґрацією, але це буде не безкоштовно. Він нагадав, що західні країни ввели санкції проти Білорусі, «пішли на удушення» країни, а тому дивно вимагати захисту від Мінська за таких умов. Та й контролювати кордон коштує дорого. «Якщо хочете, щоб ми вам у цьому допомагали, не накидайте нам зашморг на шию», — наголосив диктатор, чию перемогу на виборах президента не визнає ЄС.
Пізніше він заявив, що Європа своїми діями підштовхує країни до третьої світової війни. «Європейці, коли націлюють гібридну війну проти нас, Росії та навіть Китаю, створюють не лише осередок сильного напруження, а й підштовхують до третьої світової війни», — заявив він.
Водночас за півдня неділі, 1 серпня, кордон Литви перетнула рекордна кількість нелегальних міґрантів із території Білорусі. Прикордонники затримали 216 нелегалів. Попередній рекорд був 171 особа за добу. Гедрюс Мішутіс, представник Служби охорони державного кордону Литви, заявив, що ніякої системи не залишилося: якщо раніше нелегали зазвичай переходили кордон вночі і там, де немає відеокамер, то зараз вони йдуть через усі ділянки і в будь-який час доби.

Відповідь Білорусі на санкції ЄC
У червні ц. р. Євросоюз ввів санкції приблизно на 20 % білоруської калійної промисловості, а також проти нафтової промисловості Білорусі, які займають важливе місце в експорті країни. ЄС також запровадив обмеження на доступ до своїх ринків капіталу.
Лукашенко не раз погрожував відкрити пункти пропуску на кордоні для біженців зі зон бойових дій на планеті як відповідь на санкції. Особливе навантаження припадає на Литву, яка має майже 680 км спільного кордону з Білоруссю.
Для Вільнюса рішення Мінська практично відкрити кордон обернулося небаченою раніше надзвичайною ситуацією. «Лише 30 % кордону з Білоруссю в нас обладнано, найбільше — в районі населених пунктів. Решта 70 % фактично захищені по мінімуму», — визнав один із литовських державних чиновників.
Пояснення цьому дають таке: аж до президентських виборів, які відбулися в Білорусі в серпні 2020-го, і жорстокого придушення протестного демократичного руху, яке сталося за ними, багато хто в Литві (й узагалі в ЄС) вважали, що потрібно підтримувати діалог із Лукашенком з надією, що той рано чи пізно дистанціюється від Москви. Зміцнення кордону на цьому тлі виглядало б як жест недовіри. До того ж угоду з ЄС про реадмісію Мінськ тоді виконував доволі справно.
Ще одне невдоволення диктатора викликало те, що литовська влада надала офіційний дипломатичний статус офісу Світлани Тихановської, лідерки білоруської опозиції. Крім цього, Литва відмовила режиму Лукашенка видати п. Тихановську, котра переїхала туди в серпні 2020 року під тиском диктатора.

Друзі приходять на допомогу
Тож тепер першочергове завдання — терміново обладнати кордон. 24 липня стало відомо, що Литва призупинила зведення паркану на кордоні з Білоруссю через нестачу колючого дроту. Дріт необхідного діаметру в Литві не випускають, тому про його закупівлю ведуть перемовини з іншими країнами, зокрема, з Данією та Словенією. За словами п. Абрамавічюса, мова йде про товар специфічного призначення, яким так просто поділитися не можна.
Натомість Калле Лаанет, міністр оборони Естонії, пообіцяв безоплатно передати Литві 100 км колючого дроту для будівництва загородження. «Литва — наш близький союзник, і наше завдання — негайно підтримати їх у цій кризі», — наголосив він.
Кабінет Міністрів України також вирішив передати колючий дріт Литві. Про це повідомив Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ. «З 1 січня кількість нелегальних міґрантів із Білорусі до Литви на литовсько-білоруському державному кордоні критично зросла. У зв’язку з цим литовська сторона, відчуваючи нестачу технічних засобів для облаштування кордону, звернулася до України з проханням про надання гуманітарної допомоги у вигляді відповідного колючого дроту для зміцнення кордону», — заявив він. Рішення про надання гуманітарної допомоги Литві надіслали до Офісу президента Україна для підписання. Скільки саме колючого дроту Україна надасть для кордону Литви з Білоруссю, наразі не повідомляли.
Чехія також надсилає Литві допомогу. Вже прибули 20 наметів, 100 розкладних ліжок, 500 ковдр і 500 спальних мішків на суму близько 125 тис. EUR.
За запитом Литви, Європейська комісія (ЄК) допоможе мобілізувати гуманітарну допомогу через європейський механізм цивільного захисту. ЄК координуватиме перевезення й оплачуватиме до 75 % витрат на транспортування допомоги. «Кордон Литви — це зовнішній кордон ЄС, який на цей час переживає безпрецедентний приплив міґрантів і шукачів притулку. Ці особи, багато з яких зараз в уразливому становищі, потребують термінової підтримки, такої як їжа та притулок. Євросоюз і держави-члени не залишать Литву на самоті в цій складній ситуації», — запевнив Янез Ленарчич, єврокомісар із кризового управління.
Литва також може попросити ЄС розподілити частини нелегальних міґрантів по європейських країнах. «Якщо кількість міґрантів перевищить 10 тис., можна буде звернутися в ЄС за їхнім солідарним розподілом по країнах євроспільноти, як уже роблять Греція, Італія, Кіпр і Мальта, в які масово проникають міґранти», — пояснив п. Абрамавічюс.

Міґранти невдоволені
Тим часом міґранти в Литві бунтують через невдоволення умовами утримання. Їх обурюють мізерні порції їжі, вони вимагають жінок-мусульманок розміщувати окремо від чоловіків, хочуть мати можливість вільно виходити в місто.
Спершу біженців розміщували в спеціальному центрі для міґрантів у місті Пабраде, потім обладнали для них наметові містечка. Коли заповнили й їх, іноземців стали селити в гуртожитках і школах по всій країні.
Останній бунт стався 26 липня. У будівлі колишньої школи у Веребеяй конфлікт виник після того, як іракці заборонили іншим міґрантам брати їжу, яку їм привезли. «Їжу не дозволили брати навіть дітям і підліткам, а також жінкам. Обід привезли, але його не дозволили роздати», — повідомив Вірґіліюс Пранскявічюс, заступник директора адміністрації Алітуського муніципалітету.
За словами Альґірдаса Врубляускаса, мера Алітуського району, невдоволення серед міґрантів почало проявлятися після того, як до Веребеяя приїхали журналісти одного комерційного телеканалу. «Як побачили відеокамери, вони швидко згадали про свої права, почали кричати Freedom і висувати вимоги. Одна з них — прислати лікаря, який оглянув би всіх охочих. Ми виконали цю вимогу. Але інші вимоги, на кшталт повернення телефонів, не в нашій компетенції», — пояснив він.
За словами п. Пранскявічюса, зараз міґранти дещо заспокоїлися, бо їм пообіцяли, що їхні вимоги розглянуть відповідальні особи. Водночас вони не вступають у перемовини, викинули їжу. Самі іракці їсти відмовляються й іншим заборонили брати їжу. Єдина вимога — випустити їх із території. Крім цього, всі нелегальні міґранти відмовляються проходити вакцинацію проти коронавірусної інфекції.
Як повідомляв «Міст», на польсько-білоруському кордоні затримали найбільшу в історії групу міґрантів.

Євген Клен

About Author

Meest-Online