Новини для українців всього свту

Friday, May. 20, 2022

Данія стає активнішою на міжнародній арені

Автор:

|

Січень 25, 2022

|

Рубрика:

Данія стає активнішою на міжнародній арені
В’язниця у Косово, яку орендує Данія

Раніше, коли говорили про Данію, то згадували Гамлета, Андерсена та леґо. Але після того, яке НАТО 2009 року очолив Андерс Фоґ Расмуссен, колишній данський прем’єр-міністр, усе змінилося і вплив цієї скандинавської країни у світі значно посилився.

Боротьба за Арктику
Влада Данії попередила про зростання загрози шпигунства з боку Російської Федерації (РФ), Китайської Народної Республіки (КНР), Ірану й інших країн, у т. ч. в арктичному реґіоні, де світові держави борються за ресурси та морські шляхи. «Загроза діяльності іноземних розвідок проти Данії, Ґренландії та Фарерських островів (вони є суверенними територіями Королівства Данія. — Ред.) останніми роками посилилася», — повідомив Андерс Генріксен, глава данської контррозвідки.
Він згадав про інцидент 2019 року з підробленим листом, нібито надісланим міністром закордонних справ Ґренландії сенатору США, в якому йшлося про те, що референдум про незалежність — не за горами. «Вельми ймовірно, що лист був сфабрикований та поширений в Інтернеті російськими аґентами впливу, які хотіли створити плутанину та можливий конфлікт між Данією, США та Ґренландією, — зазначив він. — Також розвідувальні служби КНР, РФ та Ірану намагалися встановити контакт зі студентами, дослідниками та компаніями, щоб отримати інформацію про данські технології».
Та найбільшого геополітичного значення набуває Арктика. Приарктичними державами вважаються РФ, Канада, США, Норвегія та Данія. На цей статус претендують Ісландія, Швеція та Фінляндія, хоча вони й не мають із Арктикою океанічних кордонів. Діяльність в Арктиці регулюють національні законодавства цих держав, низкою двосторонніх угод і частково міжнародними угодами, які при цьому не торкаються правового статусу реґіону.
За даними Геологічної служби США, під льодами там залягає близько 22 % світових нерозвіданих ресурсів вуглеводнів. 84 % із них перебувають у шельфі Північного Льодовитого океану і лише 16 % — на сухопутній території арктичних країн у межах Північного полярного кола.
Деякі представники європейської розвідки кажуть, що російські шпигуни стали нахабнішими і менше дбають про своє викриття. Інші стверджують, що російські аґенти завжди були дуже активними, просто тепер вони стали помітнішими, частково завдяки цифровим слідам, які залишають після себе. «Маски скинуті, — зазначав раніше Арнольд Сінісалу, голова Служби внутрішньої безпеки Естонії. — Російські спецслужби у своїх діях у Європі знехтували удаваною повагою міжнародного права, етики або навіть людського життя.

Злочинці на експорт
Влада Данії також намагається зменшити злочинність усередині своєї країни. Вона домовилася з владою Косово про оренду у цій балканській країні 300 тюремних камер. Тули відправлятимуть засуджених вихідців з-за меж Європейського Союзу, яких після відбуття терміну чекає депортація.
З 2023 року Данія платитиме по 15 млн EUR на рік за камери у в’язниці у м. Гнілані, що за 50 км від Пріштіни, столиці Косово. Крім цього, данці зобов’язуються допомогти у розвитку екологічної енергетики в цій країні. Угода, яку ще має ратифікувати косовський парламент, розрахована на п’ять років із можливістю автоматичного продовження ще на стільки ж. Загалом Данія виплатить 210 млн EUR. «Угода дозволить уникнути тісноти в наших в’язницях і зменшить навантаження на їхніх працівників, а також надішле чіткий сигнал громадянам третіх країн, засуджених до депортації: ваше майбутнє — не в Данії, і тому ви не повинні відбувати покарання тут», — заявив Нік Хеккеруп, міністр юстиції Данії.
Останніми роками кількість в’язнів у Данії стрімко зростає, тоді як кількість тюремників знижується. З 2015 року кількість ув’язнених збільшилася з 3,4 тис. до 4,2 тис. осіб, а чисельність персоналу в’язниць впала з 2,5 тис. до 2 тис. осіб. Нік Хеккеруп вважає, що до 2025-го у в’язницях країни може утворитися дефіцит простору обсягом 1 тис. місць. У Косово ж, навпаки, у в’язницях порожні 700-800 місць.
Наміри Данії орендувати камери в Косові розкритикували деякі правозахисники обох країн. На їхню думку, Данія не повинна відправляти засуджених іноземців до інших країн і позбавляти їх можливості частих побачень із рідними. «Ми зробили все можливе, щоб усе було за правилами, — відповів на це міністр юстиції. — До цих ув’язнених будуть застосовуватися ті самі правила, що й у Данії. Родичі зможуть відвідувати цих депортованих засуджених, хоча, звісно, це буде складно».
За згодою, Данія не відправлятиме до Косово особливо небезпечних злочинців, засуджених за тероризм, а також невиліковно хворих. Однак ідея «експорту» ув’язнених у Європі не нова: Норвегія та Бельгія раніше вже орендували тюремні камери у Нідерландах.

Допомога Україні
На забувають у Данії і про Україну. Єппе Кофод, міністр закордонних справ Королівства Данія, 15-16 січня здійснив дводенний візит в Україну. Данський міністр прибув до Києва на запрошення Дмитра Кулеби, міністра закордонних справ України. «Візит Єппе Кофода підтвердив підтримку нашої держави з боку Данії на тлі аґресивних дій РФ», — заявив він. Сторони обговорили подальшу консолідацію міжнародної підтримки України у протидії російській аґресії, кроки щодо збільшення обсягів двосторонньої торгівлі й інвестицій, просування європейської інтеграції України. Високий гість також відвідав лінію розмежування у зоні проведення операції Об’єднаних сил, де особисто ознайомився з актуальною ситуацією на Донбасі. Президент Зеленський Єппе Кофода проігнорував.
За підсумками цього візиту данський уряд погодив виділення Києву 22 млн EUR. «Україні загрожує нарощування російської військової могутності біля українського кордону. Наш новий пакет підтримки достатньо всеосяжний, і кожен його елемент необхідний. Цією підтримкою ми надсилаємо чіткий сигнал про нашу солідарність із Україною. Український народ має знати, що він не самотній у своїй боротьбі за суверенітет і незалежність», — заявив п. Кофод.
Кошти виділяють у рамках данської Програми миру та стабілізації для України на період 2022-2025 рр., яка спрямована на зміцнення стійкості та здатності України справлятися з серйозними наслідками конфлікту, що триває на сході країни. 10,75 млн EUR зі зазначеної суми надасть Міністерства закордонних справ, ще 11,3 млн EUR — Міністерства оборони Данії.
У зв’язку з цим Тріне Брамсен, міністерка оборони Данії, заявила, що Копенгаґен має підтримувати Київ та право України бути самостійною демократичною країною. «Ось чому зараз ми посилюємо наш внесок у реформування українських сил безпеки. Ми також збільшуємо наш внесок у військову підготовку України та нашу допомогу у приведенні українських військовослужбовців у відповідність до стандартів НАТО», — додала вона.
Дмитро Кулеба висловив подяку колезі за своєчасний візит на Донбас та фінансову допомогу данського уряду. «Вдячний колезі та другу Єппе Кофоду за його своєчасний візит на Донбас, який свідчить про солідарність Данії з Україною на тлі неприйнятних загроз із боку Росії. Високо ціную рішення виділити додаткові кошти на посилення сектора безпеки України. Це прояв справжньої дружби», — зазначив він.
Як повідомляв «Міст», Данія таки дала згоду на запуск російського газогону «Північний потік-2».

Євген Клен

До слова
Данська королева Маргрете II відсвяткувала 50-річчя від дня вступу на трон. Урочисті заходи відбулися у вузькому форматі через пандемію. Спершу 81-річна королева з членами королівської сім’ї відвідала усипальницю данських королів у соборі Роскілле. Там вона поклала вінки на могилу свого батька Фредеріка IX та його матері королеви Інгріди. До собору прийшли громадяни, щоб привітати королеву з ювілеєм. Проте знайшлися й протестувальники, які висловлювали невдоволення діями уряду. Також офіційна вітальна церемонія відбулася в парламенті Данії. Натомість повномасштабне святкування 50-річчя Маргрете ІІ на троні відбудеться 10-11 серпня. Планують масові частування та вихід королеви до громадян.

Гоп-ля
Данія та Нідерланди приєдналися до дипломатичного бойкоту зимової Олімпіади у Пекіні. Нідерланди не відправлять урядову делегацію до Пекіна, позаяк у КНР вирішили не пускати на змагання іноземних глядачів. Данія ж вирішила бойкотувати Ігри, щоб висловити протест проти порушень прав людини у Китаї. Таке ж рішення раніше ухвалили США, Японія, Велика Британія та Канада. Зимові Олімпійські ігри 2022 року відбудуться у Пекіні з 4 по 20 лютого ц. р.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply