Новини для українців всього свту

Saturday, Nov. 27, 2021

Чи справді існує українсько-польська війна за пам’ятник у Берліні?

Автор:

|

Лютий 15, 2021

|

Рубрика:

Чи справді існує українсько-польська війна за пам’ятник у Берліні?
Андрій Мельник, посол України у ФРН

Восени минулого року бундестаг Федеративної Республіки Німеччина (ФРН) проголосував за створення в Берліні меморіалу пам’яті польських жертв нацизму. Своєю чергою, Андрій Мельник, посол України у ФРН, звинуватив німецьких депутатів у тому, що вони не дослухались до української сторони, яка не раз заявляла про необхідність спорудження подібного пам’ятника, який би вшановував загиблих українців. У відповідь Анджей Пшилебський, посол Республіки Польща (РП) у ФРН, звинуватив українців у колаборантстві під час Другої світової війни.

Історія питання
Тема вшанування пам’яті жертв німецького націонал-соціалізму в теперішній ФРН є складною і дуже чутливою. Питання історичної відповідальності саме перед Україною постало в травні 2017-го, коли депутатка Бундестагу Марі-Луїза Бек ініціювала парламентські дебати на цю тему. Вона залучила одного з найавторитетніших фахівців, американського історика Тімоті Снайдера, професора Єльського університету. Він переконаний, що саме Україна була в основі гітлерівського проєкту колонізації та поневолення Східної Європи, головною метою всієї Другої світової війни й її епіцентром. Учений оперує, зокрема, такими числами: у 1941-1945 рр. загинули 3,5 млн мирних жителів Радянської України, а також близько 3 млн українців, котрі воювали в лавах Червоної армії. З Україною пов’язана й така траґічна сторінка історії, як Голокост.
Проєкт вшанування саме українських жертв нацизму майже три роки обговорювали в Комітеті зі закордонних справах Бундестагу. Паралельно там відбувалася робота над аналогічною пропозицією Варшави. Врешті-решт, 30 жовтня 2020 року німецькі депутати проголосували за створення лише окремого польського меморіалу. Головна причина — активна позиція Варшави в цьому питанні, тоді як офіційний Київ (на відміну від посла Мельника) цією темою не надто переймався.

Український посол не здається
Власне Андрій Мельник виявися головним рушієм встановлення у Берліні меморіалу українцям. У численних інтерв’ю найвпливовішим німецьким засобам масової інформації та на зустрічах із німецькими політиками, кажучи про кількість загиблих у роки Другої світової війни українців, він оперує числом 8 млн, що загалом збігається з оцінками проф. Снайдера. «Українці знову закликають Бундестаг встановити меморіал вісьмом мільйонам українським жертвам нацистської окупації в Берліні, щоб вшанувати їх та сприяти взаємопорозумінню між Україною та Німеччиною», — написав у січні ц. р п. Мельник у Twitter.
«Вибірковий підхід Бундестагу до надзвичайно чутливих питань історичної пам’яті несе в собі великі небезпеки. Адже у багатьох складається враження, що до жертв Другої світової війни на практиці можна застосовувати подвійні стандарти, що одні нації, мовляв, заслуговують на окремий меморіал, а інші — ні. Цього за жодних обставин не можна допустити», — зазначив п. Мельник у розмові з кореспондентом інформаційної аґенції «Укрінформ».
За його словами, українська сторона офіційно ініціює проведення урочистого засідання Бундестагу з нагоди 80-річчя нападу Німеччини на СРСР, присвяченого вшануванню саме українських жертв розв’язаної Гітлером війни. «Адже 22 червня 1941-го не Москва, а саме українські міста зазнали масованих ударів люфтваффе: цілями бомбових ударів стали Київ, Житомир, Одеса, Севастополь, інші цивільні об’єкти», — інформував п. Мельник.

Варшава вимагає від Берліна репарацій
Також, за його словами, не останню роль в прийнятті Бундестагом рішення про польський меморіал стало питання репарацій. Як писав «Міст», ще в жовтні 2018 року Анджей Дуда, президент РП, заявив, що питання щодо виплати ФРН репарацій РП через завдані під час Другої світової війни збитки залишається нерозв’язаним. Губу поляки розкачали аж на 48,8 млрд USD! Таке число подає Бюро аналізу польського Сейму. У відомстві оцінили «цілеспрямоване й організоване винищення населення, а також примусові роботи та навмисне знищення майна» в 258 млрд довоєнних злотих, за курсом 1 USD за 5,3 злотого.
Відповідь німців була швидкою та категоричною. «Питання репарацій Польщі за шкоду, завдану нацистською Німеччиною під час Другої світової війни, раніше вже було врегульоване з польською стороною», — заявив Ульріке Деммер, офіційний представник уряду ФРН.
«Однак тема репарацій досі не є закритою. Ми ж, навпаки, ніколи не підіймали це питання, і сподіваюся, що воно ніколи не буде стояти на порядку денному», — зауважив п. Мельник.

Недипломатична риторика дипломата з РП
Активна позиція українського посла викликала неприховане роздратування його польського колеги Анджея Пшилебського. Ще після відзначення 75-річчя перемоги над нацизмом у Європі 8 травня 2020-го він написав листа своєму українському колезі, в якому вирішив повчити українців історії. «Згідно з оцінками, у Рейхскомісаріаті Україна загинуло близько 1 млн цивільних громадян, переважно йдеться про євреїв. Щодо жертв серед етнічного українського цивільного населення, то мова йде про не більше як кілька сотень тисяч… Більшість українських жертв Другої світової становлять солдати Червоної армії й українські добровольці, які воювали у формуваннях, котрі колаборували з німцями», — йшлося в листі.
Подібні, зовсім недипломатичні формулювання викликали обурення не лише офіційного Києва, але й німецьких політиків. Впадає в око те, що аргументація польського дипломата дивним чином збігається з тезами пропаґандистів із Російської Федерації (РФ) про ледь не масовий колабораціонізм українців.

Російський слід
Як не прикро, але схожу пісеньку днями заспівав і Франк-Вальтер Штайнмаєр, федеральний президент ФРН. В інтерв’ю часопису Rheinische Post у контексті підтримки добудови газогону «Північний потік-2» він, зокрема, заявив, що «для німців важливим є погляд на дуже мінливу історію з РФ». Політик нагадав, що 22 червня виповниться 80-та річниця німецького нападу на СРСР, жертвами якого стали понад 20 млн людей. «Це не виправдовує хибну російську політику сьогодні, але ми не маємо права випускати з поля зору цей ширший контекст», — завершує свою думку президент ФРН.
«Згадані висловлювання щодо історичної пам’яті викликали в Україні відверте здивування і справжній шок. Адже у такий спосіб, по суті, підхоплюють десятиліттями нав’язуваний російською пропаґандою наратив про те, що буцімто Німеччина повинна нести свою історичну відповідальність і спокутувати свою провину за варварські злочини нацистської окупації лише перед РФ», — відреагував Андрій Мельник.
Він заявив, що таке трактування, коли СРСР автоматично прирівнюється до РФ, є «абсолютно неприпустимим перекручуванням історії та прямим нехтуванням непомірними жертвами інших народів», насамперед українців, котрі входили до складу радянської держави, і під час брутального панування гітлерівської Німеччини зазнали неймовірних людських втрат і тотального винищення.
Тим не менш, п. Мельник переконаний, що насправді ніякої «українсько-польської війни за пам’ятник» немає. «Хочу наголосити — у Берліні немає жодної українсько-польської війни! Натомість бачимо, як темні сили — як зовнішні, причому не лише в РФ, так і внутрішні — за будь-яку ціну прагнуть розсварити наші народи, посіяти між нами розбрат і недовіру. Лише спільно ми, українці та поляки, можемо цьому успішно протистояти і відстояти наші інтереси. І це стосується не лише «Північного потоку-2», який несе загрозу безпеці обох держав… Наші народи мають виступати в унісон і в делікатних питаннях історичної пам’яті. Передусім у Німеччині. А головне — ми не повинні допустити, щоб треті сили вбили клин між українцями і поляками», — заявили в Посольстві України у ФРН.
Як повідомляв «Міст», у Берліні показали фільми «Української нової хвилі-2020».

Ігор Берчак

До слова
Компанія-оператор будівництва газогону «Північний потік-2» Nord Stream 2 AG повідомила про відновлення робіт із укладення труб у водах виняткової економічної зони Данії. Нагадаємо, після того, як США запровадили санкції проти швейцарської компанії Allseas Group SA, що спеціалізується на прокладанні підводних трубогонів, російський «Газпром» вирішив самотужки добудовувати газогін. Для цього в жовтні минулого року в Сянгані придбали баржу «Фортуна», власником якої де-юре стала щойно зареєстрована фірма в Москві, на яку вже наклали санкції. Щоправда, де-факто це не має жодного значення, адже стартовий капітал «фірми» становить аж 1 тис. RUR (13 USD). Як повідомляє сайт Nord Stream 2 AG, очікується, що «Фортуна» завершить роботи в данських водах до середини останнього тижня травня, а потім приступить до укладання труб у водах ФРН, де будівництво триватиме до червня. Зараз із приблизно 2460 км газогону уклали понад 2 300 км (94 %).

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply