Новини для українців всього свту

Saturday, Jan. 28, 2023

Чи конфіскує ЄС 300 мільярдів активів РФ для України?

Автор:

|

Грудень 20, 2022

|

Рубрика:

Чи конфіскує ЄС 300 мільярдів активів РФ для України?
Урсула фон дер Ляєн, голова ЄК

Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії (ЄК), заявила, що сповнена рішучості покарати Російську Федерацію (РФ) за її аґресію щодо України. «Росія повинна заплатити за свої жахливі злочини, у т. ч. злочини аґресії щодо суверенної держави, — зазначила вона. — Росія повинна заплатити і фінансово за руйнування, що викликані її діями. І ми маємо інструменти, щоб змусити Росію заплатити». Відтак ЄК представила пропозицію, що містить ці два аспекти: як домогтися юридичної відповідальності Росії за розпочату нею війну проти України та фінансової відповідальності за завдану цією війною шкоду.
Свою чергою, Матеуш Моравецький, прем’єр-міністр Польщі, під час свого першого візиту до Фінляндії вкотре запропонував конфіскувати активи РФ в ЄС на користь України. Фінська прем’єрка Санна Марін цю ідею підтримала. «Ми повинні вдарити по Росії дужче, ніж вона очікує», — наголосив глава польського уряду.

Карна відповідальність
Зараз Єврокомісія пропонує створити спеціальний суд для розслідування злочину російської аґресії проти України. Це може бути спеціальний незалежний міжнародний трибунал, що ґрунтується на багатосторонньому договорі, або «гібридний суд», який міг би поєднати національну юрисдикцію конкретної держави (приміром, України), і процес на основі міжнародного права зі суддями з різних країн.
В ЄК наголосили, що для реалізації обох варіантів потрібна потужна підтримка Організації Об’єднаних Націй (ООН). Це пов’язано з тим, що за злочини аґресії несе відповідальність найвище політичне та військове керівництво держави. Але воно має міжнародний імунітет від юрисдикції, отже, для такого трибуналу необхідно зняти імунітет, до прикладу, з глави держави-аґресорки, глави її уряду та міністра закордонних справ.
Очевидно, що в Раді Безпеки ООН, постійним членом якої є РФ, остання на таку резолюцію накладе вето. Але це лише перший крок. Бо тоді резолюцію має розглянути та схвалити Генеральна Асамблея ООН. І вже на підставі її рішення прокурор спеціального суду може ухвалити вердикт про позбавлення імунітету вищого керівництва суверенної держави.
Злочини проти людяності, військові злочини, геноцид і злочини аґресії підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС). Однак, на відміну від країн Європейського Союзу (ЄС), РФ не визнає юрисдикції цього органу. Це означає, що він не має мандату на те, щоб позбавити міжнародного імунітету вище керівництво РФ, і воно не може постати перед МКС, навіть заочно. Тому ЄС розпочинає активну роботу зі світовою спільнотою, щоб отримати всю можливу міжнародну підтримку для створення незалежного суду.

Громадські кошти
Глава ЄК назвала суму збитків, завданих внаслідок російської аґресії України, — 600 млрд EUR. «Росія й олігархи мають компенсувати Україні збитки та покрити витрати на відновлення», — впевнена вона. Проте про добровільну виплату репарацій зараз явно не йдеться, тому ЄС працюватиме зі замороженими російськими активами на 300 млрд EUR. Це резерви Центробанку (ЦБ) РФ, що заблоковані в країнах «Великої сімки», а також 19 млрд EUR активів російських олігархів, заблокованих в Євросоюзі.
З проханням знайти можливості використання заморожених російських активів для відновлення України Рада ЄС звернулася до ЄК. А остання розробила варіанти відповідно до законодавства Євросоюзу та міжнародного права.
Згідно з ними, до активів ЦБ та олігархів мають бути різні підходи, позаяк ідеться про громадські та приватні кошти. Громадські російські активи конфіскувати не можна, це незаконно. Тому Брюссель запропонує партнерам G7 створити фонд для управління цими активами. Наразі ще невідомо, який відсоток від активів ЦБ РФ вкладатимуть, але прибуток із цих вкладів витратять на відновлення України. В Єврокомісії наголосили, що відсотки прибутку, отриманого від інвестування активів ЦБ РФ, можуть стати стабільним і прогнозованим джерелом доходу для України.
Однак самі активи є недоторканними. Суму активів перерахують із урахуванням інфляції та повернуть РФ. Коли й як? Цей крок хочуть прив’язати до підписання Москвою мирного договору з Києвом, а також до надання Кремлем гарантій виплати Україні повної компенсації збитків. У документах ЄК зазначено, що після цього повернена сума також може бути використана Росією для виплати репарацій Україні.
Та замороження активів не дорівнює конфіскації. А сам інститут, інструменти конфіскації та повернення активів — доволі нові, вони почали з’являтися у сучасному праві всього 20-30 років тому. Їхній основний зміст — припинення права власності, а воно, як і будь-яке інше право людини, не може бути припинене без достатніх на те підстав.
Ситуація додатково ускладнюється тим, що є нагальна потреба конфісковувати кошти РФ для післявоєнної відбудови України. Утім, ця нагальність робить зусилля на цьому напрямку активнішими. І міжнародні партнери України вже мають напрацювання ефективних рішень.

Активи російських олігархів
Щодо заморожених в ЄС активів російських олігархів, то їх конфіскувати можна, але тільки за певних умов. Якщо ці активи виявляться пов’язаними з кримінальними злочинами, вони можуть підлягати конфіскації, яку проводитимуть не на рівні Євросоюзу, а влада окремих країн на підставі національних Кримінальних кодексів.
Полегшить конфіскацію заморожених активів рішення про визнання кримінальним злочином ухиляння від санкцій. Держави-члени ЄС про це вже домовилися, а ЄК має ухвалити відповідне рішення, яке від неї ж і виходило: 25 травня ц. р. Єврокомісія запропонувала визнати порушення санкцій злочином, а також переглянути та посилити правила ЄС щодо конфіскації активів.
Усі ці опції ЄК подала для обговорення країнам-членам ЄС і тепер саме вони вирішуватимуть, якими будуть подальші кроки. «Ми працюватимемо над міжнародною угодою з партнерами і разом знайдемо законні способи втілити в життя цей план. Жахливі злочини Росії не залишаться безкарними», — резюмувала п. фон дер Ляєн.
Проте ще жодна країна не конфіскувала російські активи в цивільних процесах. Про це повідомила Ірина Мудра, заступниця міністра юстиції України. «У прагненні притягнути РФ до відповідальності та зробити так, аби Росія заплатила за завдану шкоду Україну, підтримують усі країни, для яких мир, безпека, права людини, демократія є пріоритетом. Блокування, конфіскація та спрямування коштів для відшкодування збитків вимагає неабияких зусиль для наших партнерів. Частина держав, наприклад, Німеччина, мають норми на рівні Конституції, які забезпечують суверенний імунітет державного майна РФ, забезпечують обмеження права власності», — пояснила вона.
За словами урядовиці, такі країни потребують запровадження законодавчих змін на кількох рівнях. «Є держави, які можуть це зробити самостійно без якихось Європейських конвенцій, без втручання на рівні міжнародних організацій. Це США та Канада. А в Європі зараз лише йде мова про кримінальні провадження, що стосуються активів, набутих злочинним шляхом. Тому на рівні ЄС розробляють законопроєкти, які дадуть змогу конфісковувати активи приватних осіб, які намагаються уникнути санкцій. Це дасть можливість конфісковувати кошти таких осіб», — додала вона.

В Україні готуються
Наступного року Міністерство юстиції України має фіналізувати міжнародний договір про репарації та створити реєстр збитків, завданих російською військовою аґресією. Про це також оголосила п. Мудра. «Міжнародний договір — ключовий документ, який стандартизує процес передачі репарацій РФ», — зазначила вона.
За словами урядовиці, цей документ міститиме критерії заявників на компенсацію та визначить механізм виплат. Очікується, що до договору приєднаються всі країни G7, оскільки саме в них зосереджена найбільша кількість заморожених активів. «Після підписання угоди її мають ратифікувати всі країни учасники. Для цього доведеться вносити зміни до законодавства. Такий крок уже зробила Канада, законодавчі ініціативи є у Конґресі США. Свою окрему директиву готує й ЄС», — наголосила вона.
Реєстр збитків, який готує українське правове відомство разом із європейськими партнерами, міститиме дані про збитки, завдані РФ: збитки українським громадянам (зокрема, злочини сексуального характеру), бізнесу, інфраструктурі країни, екології, муніципалітетам і державі загалом.
Процес збирання інформації про збитки український уряд уже розпочав. Наразі Міністерство юстиції веде перемовини з Міністерством цифрової трансформації України, щоб цю інформацію оперативно передали до міжнародного реєстру після його створення.
У відомстві радять громадянам, бізнесу та муніципалітетам зібрати якнайбільше доказової бази, фіксувати та документувати руйнування. Саме на основі цих даних і виплачуватимуть компенсацію.
Що ж, міжнародні партнери України мають різні правові можливості для конфіскації російських активів і використовують їх для пошуку ефективних рішень. Та в усіх випадках існує ризик оскарження конфіскації активів їхніми власниками до національних і міжнародних судів через можливе порушення як національного законодавства країни, так і низки міжнародних стандартів, яких мають дотримуватися держави у разі припинення права власності особи.
Найпростішим шляхом є конфіскація золотовалютного резерву РФ, але й тут є контрарґументи: інші країни можуть остерігатися цього кроку, побоюючись відтоку іноземних коштів. Утім, очевидним є й те, що міжнародні партнери України, попри ризики, докладають чимало зусиль для того, щоб відновити справедливість для України після жахливих збитків, яких завдала російська аґресія. А це означає, що рано чи пізно оптимальні рішення обов’язково знайдуть.
Як повідомляв «Міст», Україна може отримати репарації вже за кілька років.

About Author

Meest-Online