Новини для українців всього свту

Monday, May. 23, 2022

Агресія РФ в Україні змусила Гельсінкі відмовитися від нейтрального статусу

Автор:

|

Квітень 26, 2022

|

Рубрика:

Агресія РФ в Україні змусила Гельсінкі відмовитися від нейтрального статусу
Тренування фінських резервістів

Де зупиниться Кремль? Навіть у такій країні, як Фінляндія, яка має чималий досвід «розкодування» сигналів Москви, цього ніхто прогнозувати не береться. Східний кордон країни довжиною у понад 1,3 тис. км є найдовшим кордоном Європейського Союзу з Російською Федерацію (РФ). Після закінчення Другої світової війни між країнами встановився мир. Але тепер, коли РФ атакувала Україну, фіни зосередилися на власній безпеці. Санна Марін, прем’єр-міністерка Фінляндії, виступила за вступ країни в НАТО, адже РФ виявилася не тим сусідою, якого вони собі уявляли. А Єнс Столтенберґ, генеральний секретар Альянсу, завив, що якщо Фінляндія та Швеція подадуть заявки на членство у НАТО, їх можуть дуже швидко туди прийняти.

Бути насторожі — норма
На прикордонному пункті пропуску Ваалімаа капітан Юссі Пеккала розповідає, що з моменту вторгнення РФ в Україну у лютому ц. р. ситуація була стабільною, якщо не брати до уваги відносно невелику кількість українців і росіян, які рятуються від конфлікту. «Звісно, ми готові і готуємось до різноманітних ситуацій. Я б не сказав, що це «тривожний стан», але якщо ситуація змінюється, то саме з прикордоння ці зміни помітно найперше», — зазначив він.
Будь-які зміни у ситуації у Фінляндії вважають вкрай небажаними для себе, адже Гельсінкі десятиліттями працювало над підтриманням тонкого геостратегічного балансу, утримуючись від приєднання до військових альянсів, одночасно розвиваючи гуманітарні взаємини з Москвою та розбудовуючи добре оснащену та висококваліфіковану армію. Досі фіни вважали, що не потребують взаємних гарантій безпеки від країн-членів НАТО, адже більшість населення послідовно відхиляла ідеї щодо членства в Альянсі. Так було до 24 лютого.

Раптово, але й очікувано
Після цього у країні сталася раптова зміна настроїв. 62 % фінів тепер уже хочуть вступу до НАТО. Антті Кайкконен, міністр оборони Фінляндії, заявив, що причини такої величезної підтримки Альянсу цілком зрозумілі. «Люди думали, що у 2020-х рр. ми житимемо у мирні часи, а зараз маємо війну посеред Європи, не так далеко від Фінляндії», — зазначив він після перемовин у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі (Бельгія). У цій зустрічі брав участь і його шведський колега.
Опитування, проведене Фінською асоціацією офіцерів, показало стрімке зростання популярності вступу країни до НАТО. Це профспілка, членами якої є майже всі офіцери армії Фінляндії. Асоціація робить регулярні опитування своїх членів, в т. ч. щодо членства у НАТО. Традиційно рівень підтримки ідеї вступу до Альянсу серед офіцерів був вищим, ніж загадом по країні. Однак за останні місяці стався справжнім перелом.
Попереднє опитування, проведене у листопаді 2021-го, демонструвало підтримку членства у НАТО 65 % фінських офіцерів. Однак останнє опитування засвідчило, що цю ідею підтримує вже 91 % офіцерів.
Ба більше, третина респондентів заявила, що за останній рік їхнє ставлення до НАТО змінилося. «Через війну в Україні було очікувано, що підтримка вступу до НАТО зросте. Однак і в попередніх опитуваннях російська загроза розглядалася як найбільша з усіх. Безперечно, офіцери більше думають про військові дії, а не про політику», — зазначає Вільле Віта, голова Асоціації офіцерів. Вона уточнює, що офіцери впевнені в обороноздатності країни, але вважають, що НАТО її ще посилить.
Кабінет міністрів Фінляндії вже надіслав на розгляд парламенту доповідь про виклики, з якими може зіштовхнутися країна в разі ймовірного приєднання в НАТО. Нарівні з перевагами, які зможе отримати Фінляндія від вступу в НАТО, у доповіді розглядають і можливі ризики, зокрема, й пов’язані з реакцією на це РФ.
Пекка Гаавісто, міністр закордонних справ Фінляндії, заявив, що ця доповідь не містить жодних висновків або оцінок. А Саулі Нійністе, президент Фінляндії, повідомив, що для серйозних рішень такого штибу потрібен доскональний аналіз. «Публікація доповіді означає початок парламентської фази, тобто доповідь обговорюватимуть у парламенті. Наразі ми повинні визначити чіткий курс, яким піде Фінляндія», — заявив він і додав, що це питання власної безпеки Фінляндії, яке не буде на шкоду нікому. Тепер очікуються серйозні дебати щодо можливого членства в НАТО. Експерти прогнозують, що наслідком парламентських і громадянських дебатів із цієї теми стане прагнення Фінляндії отримати членство в Альянсі.
З огляду на невизначеність, Анрі Ванханен, парламентський радник із питань зовнішньої політики, каже, що у питанні членства в НАТО для фінів настав момент істини: зараз або ніколи. «Якщо ми не приєднаємося, то доведеться знайти цьому пояснення. Що буде опорою нашої безпеки в майбутньому? Чи буде достатньо нашої тісної міжнародної оборонної співпраці з Європейським Союзом? Ми не знаємо», — каже він.
Фахівець вважає, що членство Фінляндії вигідне і НАТО. «Ми не споживачі безпеки», — запевняє він і пояснює, що завдяки тому, що армія Фінляндії добре підготовлена у повній відповідності до стандартів НАТО, а також завдяки ключовій географічній позиції, вона фактично є гарантом безпеки.

Спогади про Зимову війну
Для фінів переосмислення ризиків для незалежності — це не лише про майбутнє, а й про минуле. 1939 року СРСР вторгся у Фінляндію. Під час Зимової війни, як і зараз в Україні, Москва виправдовувала свій напад тим, що Фінляндія її спровокувала. Фіни зберегли свою незалежність величезною ціною життя, території та добробуту, воюючи фактично самостійно.
Відтоді вони готові у разі потреби це повторити. Головна концепція — загальнонаціональна територіальна самооборона. Держава готує доросле населення до стійкості у разі виникнення будь-якої надзвичайної ситуації, спричиненої природними катаклізмами, аваріями або ж сусідою, готовим порушити державний кордон.
У Вантаа, передмісті Гельсінкі, військові резервісти тренуються, щоби підтримувати свої стрілецькі навички у найкращій формі. Тепер тут стало особливо людно, також різко зросли як відвідини курсів самооборони, так і навчання для військових резервістів.
Антті Кеттунен, голова клубу резервістів Вантаа, розповів, що за перші два тижні після повномасштабного російського вторгнення в Україну кількість членів зросла на 20 %, до 250 осіб. «Нічого подібного раніше ми не бачили», — поділився він. «Ситуація в Україні показує, що можливо все. Треба бути напоготові», — погоджується Мінна Ненонен, голова Асоціації фінських резервістів, але додає, що панічних настроїв немає. — Люди націлені на те, щоб вижити. А тепер саме настав час цьому вчитися».

Погрози з Москви
Але посилення обороноздатності, передбачене ст. 5 договору НАТО про взаємну оборону, таїть у собі й ризики, які досі утримували Фінляндію від прагнень членства. Та й Москва вже не раз прямо погрожувала серйозними політичними та військовими наслідками, якщо Фінляндія таки вирішить подати заявку на членство в Альянсі. Міністр Кайкконен каже, що у Гельсінкі ставляться до цього серйозно. «Росія так чи інакше відреагувала б, але як це виглядало б на практиці, сказати неможливо», — зазначає він.
«Оскільки національні дебати щодо безпеки розгортаються у країні динамічно, РФ може спробувати опинитися на крок попереду», — оцінює ситуацію Ханна Сміт, директорка з досліджень та аналізу Європейського центру з протидії гібридним загрозам. Вона вказує на повідомлення російського посольства в Гельсінкі від 16 березня:
«Шановні співвітчизники! Про випадки порушення прав, дискримінації та розпалювання ненависті щодо громадян РФ і носіїв російської мови просимо повідомляти у консульський відділ посольства».
Експертка нагадує, що приводом до російського вторгнення в Україну стали твердження Путіна, що там буцімто утискають російськомовних, тому потрібно втрутитися, щоб їх «захистити». «Навіть якщо ви знаєте, що це не так, це робиться для перевірки реакції й усе одно пробуджує фактор страху. Нам дуже важливо пам’ятати, що це свідомий хід», — вважає вона.
Хоча фіни також добре підготовлені для боротьби з дезінформацією, п. Сміт вказує на виклики, які ще попереду. За її словами, доля України показала фінам, що все це серйозно, це реально, і це може статися також із Фінляндією. Дослідниця прогнозує, що у підсумку Фінляндія все ж приєднається до НАТО. «Якщо над Європою нависне нова «залізна завіса», то фіни сподіваються опинитися по її західному боці», — підсумовує вона.
Натомість Володимир Джабаров, перший заступник глави міжнародного комітету Ради Федерації РФ, заявив, що можливий вступ Фінляндії в НАТО зробить її мішенню для заходів у відповідь. А щоб підтвердити реальність таких заходів, російський військовий літак уранці 8 квітня порушив повітряний простір Фінляндії.
Водночас після заяв про вступ до НАТО РФ узялася стягувати війська до кордону з Фінляндією. З’явилося кілька відео, на яких видно, що це важке озброєння, в т. ч. ракетні системи. Все це почалося вже через кілька годин після того, як Кремль істерично попередив Гельсінкі про наслідки від вступу в НАТО.
Наразі цю інформацію в Пентаґоні не підтвердили. Джон Кірбі, речник Міністерства оборони США, заявив, що Сполучені Штати не бачили нічого, що б підтверджувало інформацію про те, що російська військова техніка прямує до фінського кордону. Це справді так, чи ця заява суто політична, дізнаємося вже незабаром.
Як повідомляв «Міст», Фінляндія та Швеція тепер хочуть до НАТО.

Євген Клен

About Author

Meest-Online