Новини для українців всього свту

Wednesday, Mar. 3, 2021

Екологічні проблеми женуть людей на нові землі

Автор:

|

Листопад 16, 2020

|

Рубрика:

Екологічні проблеми женуть людей на нові землі
Ґрета Тунберґ

Ще до пандемії коронавірусу, 24 вересня 2019 року, юна шведська активістка Ґрета Тунберґ виступила на кліматичному на саміті Організації Об’єднаних Націй (ООН). Зокрема, вона вимагала відмовитися від атомної енергетики, замінивши атомні електростанції газовими. А, приміром, Франції порадила знизити споживання електроенергії в чотири рази, що за цим показником поставило б її в один ряд із Ніґерією й Єгиптом.

Велике переселення
2020-го економічна ситуація в світі кращою не стала. А широкого резонансу в Європі набула нещодавно опублікована доповідь «Список екологічних загроз-2020», автори якої прогнозують катастрофічний сценарій «переселення народів» у результаті кліматичної кризи, а також нестачі води та продовольства в країнах Азії й Африки.
Доповідь підготували міжнародні дослідницькі центри — Інститут економіки та миру й Інститут клімату та миру. Вона пронизана відчуттям загрози, що нависла над світом і західною цивілізацією передусім, проблему біженців автори тісно пов’язали з надзвичайно актуальною зараз екологічною темою.
Головні висновки доповіді: в результаті екологічної кризи число «кліматичних» біженців у світі може сягнути до середини ХХІ ст. 1,2 млрд осіб; 19 країн уже стали осередками підвищеної міґраційної небезпеки на тлі екологічної кризи, що поглиблюється, — Афганістан, Сирія, Ірак, Індія, Пакистан і Чад; найбільша екологічна загроза нависла над країнами Африки південніше від Сахари, Близьким Сходом і Північною Африкою, там же відзначають найвищу в світі народжуваність; до 2040-го 5,4 млрд осіб будуть проживати в 59 країнах із гострою нестачею води, серед яких опиняться такі «демографічні гіганти», як Індія та Китай; до 2050 року 3,5 млрд людей страждатимуть від нестачі продовольства, що на 1,5 млрд більше, ніж тепер; боротьба за ресурси, нестачу води та продовольства неминуче створять вибухонебезпечну соціальну ситуацію в країнах Азії й Африки, що призведе до масових міґрацій населення в напрямку розвинених країн.
Автори доповіді доходять висновку, що понад мільярд людей уже живуть у країнах, які нездатні протистояти новим екологічним загрозам, саме вони в найближчі 30 літ і стануть джерелом масових міґрацій. Найбільший міґраційний потенціал мають країни Африки, Близького та Середнього Сходу, а також Центральної Америки. Саме в цих країнах екологічні зміни та природні катастрофи з великою ймовірністю призведуть до масового виходу населення, що поставить під загрозу реґіональну та глобальну стабільність. Потоки міґрантів поллються насамперед у Європу та Північну Америку, де екологічна ситуація набагато краща.
Європа вже стикалася з великою міґраційною кризою 2015-го, коли 2 млн людей, переважно з охоплених війною Сирії й Іраку, полинули на старий континент. Хвилі нових переселень неминуче загострять політичну та соціальну ситуацію в розвинених країнах. Стів Кіллелі, засновник і директор Інституту економіки та миру, заявив: «Екологічні загрози та зміна клімату кидають серйозний виклик глобальному світу. Якщо не вжити термінових заходів, в найближчі 30 літ нестача води та продовольства значно загостриться, і це призведе до соціальних протестів, бунтів і збройних конфліктів. Теперішня епідемія Covid-19 уже продемонструвала, наскільки легко порушити зв’язки в світових продовольчих ланцюжках». Екологічні загрози суттєво проявлять себе в країнах із високою народжуваністю, таких як Ніґерія, Ангола, Буркіна-Фасо й Уганда. Вони вже страждають від нестачі ресурсів і зростаючої бідності.
А Нік Картер, начальник штабу оборони Великої Британії, взагалі вважає, що пандемія коронавірусу може навіть призвести до нової світової війни. Це станеться, якщо дрібні військові конфлікти вийдуть з-під контролю. За словами генерала, економічна криза через пандемію вже спровокувала реґіональні конфлікти. Вони дуже схожі на ті, що спричинили дві попередні світові війни. «Ескалація посилиться. І це те, чого ми повинні остерігатися», — наголосив він 9 листопада. — Якщо реґіональні конфлікти не зупинити, вони можуть легко вийти за свої межі». Однак про які саме конфлікти йдеться, не уточнив.

Уроки історії
У світовій історії велике переселення народів уже відбувалося й раніше. 375 року розпочалося вторгнення племен гунів у північну частину Римської імперії, яке поширилося в різних напрямках у IV-VII ст. Починаючи з нижнього Дунаю та території теперішньої Західної України, цей процес привласнення землі захопив і інші, переважно германські племена та просунувся у напрямку Західної та Південної Європи. Територія теперішньої України, в т. ч. західні терени склавінів, на якій мешкали анти, увійшла до гунського союзу. Безпосереднім наслідком цього процесу вважають загибель Західної Римської імперії.
Та в широкому сенсі Велике переселення народів розпочалося ще з кінця ІІІ тисячоліття до Р. Х., про що свідчать стародавні китайські й єгипетські джерела. Причини — зростання населення, нестача вільної землі, зміни клімату тощо. Наслідком Великого переселення племен стало виникнення на теренах Європи нових народів і нових держав.
Серед основних причин переселення племен IV-VI ст. дослідники називають зміну клімату, збільшення населення та нестачу земель. Переміщення одних племен витісняло інші, які, своєю чергою, були змушені здобувати й освоювати нові території для життя. Таким чином відбувався процес ланцюгової реакції.

Чи прислухаються до рекомендацій?
В Інституті економіки та миру виділили теперішні нагальні проблеми.
Брак продовольства. Глобальна потреба в продовольстві збільшиться на 50 % до 2050 року, в той час, як населення Землі зросте ще на 3,5 млрд осіб. Без вирішення продовольчої проблеми в глобальному масштабі в багатьох реґіонах, перш за все в Африці, почнеться голод.
Брак води. За останнє десятиліття кількість конфліктів у світі, пов’язаних із боротьбою за водні ресурси, зросла на 270 %. Йдеться передусім про Ємен та Ірак, але в боротьбу за водні ресурси вже залучені десятки країн, в числі яких — Єгипет, Ефіопія, Індія, Пакистан і Китай. Проблема водозабезпечення гостро стоїть практично в усіх країнах Близького Сходу, Північної Африки, Південної Азії і навіть у ряді країн Європи, таких як Іспанія та Греція.
Природні катаклізми. Глобальне потепління, посуха, землетруси, урагани та повені справляють усе потужніший вплив на життя людей у країнах, що розвиваються, ведуть до міґрацій і втечі в перенаселені міста, які стають осередком соціальних конфліктів.
Доповідь із екологічних і міґраційних загроз представниками ліберальних і правозахисних організацій Європи зустріли вороже, розцінивши її як «алармістську» спробу завадити прийманню біженців у розвинених країнах. Ліберали звинуватили авторів документа в «антинаукових методах». Однак факти свідчать самі за себе: доповідь спирається на достовірну статистику Центру з моніторингу міґрацій, у т. ч. викликаних екологічними та політичними факторами.
Новий імпульс дискусії надала пожежа в таборі біженців Морія на грецькому острові Лесбос, про яку нещодавно писав тижневик «Міст» й у результаті якої без даху над головою опинилися понад 12 тис. осіб. Країни Східної Європи й Австрія відмовилися приймати у себе «погорільців» за квотами Європейського Союзу (ЄС), що призвело до розколу в унії та привернуло підвищену увагу до проблеми біженців. Країни «Вишеградської групи» (Чехія, Польща, Словаччина й Угорщина) різко розкритикували пропозиції Європейської комісії щодо вирішення міґраційної кризи.
Віктор Орбан, прем’єр Угорщини, назвав ці плани марними, позаяк вони передбачають лише квотування потоків біженців. Андрій Бабіш, чеський прем’єр, охарактеризував дії ЄС як «нісенітницю». «Молоді європейці» вимагають радикального вирішення цієї проблеми — перекрити зовнішні кордони ЄС і створити Центрів з приймання біженців в країнах Африки та Близького Сходу, а також «жорсткі» депортації з Європи осіб, котрі не відповідають статусу біженця. А на думку Матеуша Моравецького, прем’єра Польщі, проблем необхідно вирішувати «докорінно» — на шляху нелегальних міґрантів до Європи треба встановити заслін.

Євген Клен

Гоп-ля
Ґрета Тунберґ покепкувала над Дональдом Трампом, відповівши главі держави його ж словами. Вона процитувала в Twitter пост 45-го президента США, в якому той закликав зупинити підрахунок голосів, відданих на президентських виборах. «Так безглуздо. Дональд повинен попрацювати над своєю проблемою управління гнівом, а потім сходити в кіно з другом. Охолонь, Дональде, охолонь!» — написала екоактивістка. Таким чином 17-річна школярка переадресувала господареві Овального кабінету висловлювання, яке той зробив у грудні 2019-го після визнання Ґрети людиною року за версією журналу Time. Тоді п. Трамп радив юнці в Twitter попрацювати над своїм гнівом.
Як повідомляв «Міст», Ґрета Тунберґ повернулася до школи.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply