Новини для українців всього свту

Thursday, Jan. 27, 2022

Чи захищатиме НАТО Україну в разі вторгнення Росії?

Автор:

|

Грудень 15, 2021

|

Рубрика:

Чи захищатиме НАТО Україну в разі вторгнення Росії?
Штаб-квартира НАТО у Бельгії

Минулого тижня у Ризі (Латвія) відбулася зустрічі міністрів оборони та закордонних справ країн НАТО. «За будь-яку майбутню аґресію проти України Російська Федерація (РФ) заплатить високу ціну, що призведе до серйозних політичних та економічних наслідків», — застеріг на заході Єнс Столтенберґ, генеральний секретар НАТО. Він заявив, що хоча в Альянсу й немає власних санкційних механізмів, однак НАТО є найважливішим трансатлантичним майданчиком для координації політичних рішень і нагадав про економічну міць країн Альянсу, які репрезентують 50 % внутрішнього валового продукту всієї планети.
Єнс Столтенберґ упевнений, що РФ недооцінила здатність Заходу відповісти жорсткими санкціями на окупацію Криму 2014 року та на аґресію на Сході України. Утім, наскільки дієвими є ці заходи, ще питання. Інакше країнам НАТО не довелося би знову говорити про нові санкції в час, коли РФ вкотре загрожує Україні, зібравши біля її кордонів чималий військовий контингент. Однак генеральний секретар кілька разів повторив, що Україна не може сподіватися на такий самий рівень підтримки НАТО, як члени Альянсу. Саме тому знову йдеться лише про санкції.

Погроза санкціями
Свою чергою, Ентоні Блінкен, державний секретар США, заявив, що РФ підготувала плани аґресивних дій проти України та погрожував Москві жорсткими санкціями. «Ми глибоко стурбовані свідченнями того, що Росія має плани значних аґресивних кроків проти України, які передбачають спроби дестабілізувати Україну зсередини, а також великомасштабні військові операції», — повідомив він.
За словами дипломата, подібний сценарій дій РФ спостерігали 2014 року. «Вони активізували поширення дезінформації, зображуючи Україну аґресором, аби виправдати заплановані військові акції», — нагадав він і додав, що останнім часом різко збільшилася кількість пропаґанди проти України в соціальних мережах.
Керівник американського зовнішньополітичного відомства визнав, що не знає, чи ухвалили у Москві рішення про вторгнення в Україну, але, за його словами, вже задіяні кошти, які дозволять таке рішення швидко реалізувати.
Він запевнив, що Вашинґтон попередив російську сторону про готовність вживати заходів у разі загострення кризи з Україною. «Ми чітко дали зрозуміти, що якщо Росія у випадку з Україною продовжить іти шляхом конфронтації, наша реакція буде рішучою. Зокрема, йтиметься про сильні економічні заходи, від яких ми в минулому відмовлялися, — уточнив п. Блінкен. — А Москва та Київ мають врегулювати розбіжності, використовуючи мінські домовленості».
При цьому він заявив, що країни НАТО мають бути готовими до будь-якого розвитку ситуації. «Попри невизначеність щодо намірів і тимчасових рамок, ми маємо бути готові до будь-яких заходів стримування, спрямованих на те, щоб РФ змінила свій курс. «США активно обговорюють цю проблему зі союзниками та партнерами, і безпосередньо з президентом Путіним», — додав держсекретар.

За сценарієм Кремля
На думку Артіса Пабрікса, латвійського міністра оборони, дії країн НАТО у минулому були недостатньо рішучими. «Мені соромно, що так мало країн за останні п’ять років були в змозі і мали готовність підтримати Україну й у військовому плані», — зазначив він і розкритикував тих, хто не продає Україні зброю, і вірить при цьому, що таким чином зберігає мир. «Ми граємо за сценарієм Кремля. У цьому немає нічого хорошого і це аж ніяк не наближає нас до миру і безпеки», — не сумнівається п. Пабрікс.
«Путіна цілком можна стримати від нападу на Україну, але не «декоративними» санкціями, — вважає Ґустав Ґрессель із Європейської ради міжнародних відносин. — Однак 30 країн НАТО не змогли навіть формально дійти спільної думки про те, як розцінювати військові кроки РФ, не кажучи вже про те, як на них реагувати. Натомість російська армія серйозно готується до вторгнення в Україну». Він закликав країни НАТО дійти згоди про спільну лінію для відповіді на можливі аґресивні кроки Москви.
Чи справді Кремль наважиться на вторгнення — це вже інше питання. Експерт вважає, що Путін усвідомлює ризики, тому є шанс його стримати. На думку п. Ґресселя, таким досі невикористаним навіть після окупації Криму кроком стримування стало би постачання Києву летальної зброї. «Ми сім років безкінечно дискутували про те, чи варто нам це робити, — нарікав він. — Змушений констатувати, що у цій дискусії європейці були вкрай боязливими. Але зараз ситуація є такою, якою є». На переконання політолога, «декоративні» санкції не є дієвими, а Путін уже врахував у можливих сценаріях своїх дій подальші санкції і не боїться їх. А дієвим важелем стали б відмова від введення в експлуатацію російського газогону «Північний потік-2» (ПП2), а також розміщення додаткових військових засобів у східних країнах НАТО, таких як Польща, Словаччина чи Румунія.

«Ведмедя» не можна недооцінювати
Схоже бачення має й американський аналітик Ян Бжезінський. «Ті, хто бачить у збільшенні наступальних можливостей РФ лише бряцання зброєю, імовірно, припускаються тієї є помилки, що й у випадку з російським вторгненням до Грузії, Криму і на схід України. Тоді так само всіх заскочили зненацька», — нагадав він і застеріг від недооцінювання дій Москви. «Путін каже, що українська незалежність — це виклик російській історії. Виключати за цих обставин ще один напад на Україну було б безвідповідальним мрійництвом», — зазначив експерт. — Питання, яке постало перед Альянсом, — не питання трансатлантичних економічних і військових можливостей. Це питання політичної волі та рішучості трансатлантичної спільноти».
Натомість Елізабет Броу з консервативного American Enterprise Institute вважає, що подальша демонстративно жорстка реакція країн НАТО могла би перевернути в очах міжнародної спільноти картинку з ніг на голову та дозволила б Москві виставити Північноатлантичний альянс винуватцем подальшої ескалації. Вона порадила розглянути нестандартні інструменти реагування — анулювання всіх віз і прав на постійне проживання для росіян, якщо Путін продовжить аґресивні кроки. «Звісно, це було би адміністративним викликом, — визнала експертка. — Але результат міг би бути вражаючим. На її думку, багатії з оточення Путіна, які дуже люблять подорожувати світом, стали б вмовляти володаря Кремля переглянути його розрахунки користі й ризиків від дій щодо України.

Потрібні дії
Відтак Ллойд Остін, міністр оборони США, на конференції 5 грудня у фонді Рональда Рейґана заявив, що США готові забезпечити Україну всім необхідним для того, щоб вона мала змогу захищати свою територію. Він висловив стурбованість діями РФ, яка стягує свої війська до кордону з Україною та заявив, що США готові «надати допомогу Україні у захисті її суверенної території». Міністр наголосив, що Сполучені Штати готові забезпечити Київ тим, що необхідно для захисту. Для цього США будуть шукати різні форми підтримки. За словами генерала, в теперішній ситуації «існує простір для дипломатії та роботи лідерів», однак деталі повідомляти не став.
Більшість поляків також вважають, що НАТО має надати Україні військову підтримку в разі потенційного вторгнення РФ. Про це свідчать результати опитування польської аґенції дослідження ринку та громадської думки SW Research для газети Rzeczpospolita, які були опубліковані 5 грудня. Так, 61,9 % опитаних схвально відповіли на питання чи має НАТО надати військову допомогу Україні, якщо вона зіштовхнеться із аґресією з боку Росії. Водночас 13 % висловилися проти, ще 23 % не визначилися.
Надання військової підтримки підтримали семеро з десяти респондентів віком від 35 до 49 років та майже дві третини опитаних (65 %) з прибутками 1001-2000 PLN на місяць. Військову допомогу підтримують двоє з трьох людей у містах із населенням від 100 тис. до 199 тис. мешканців. Дослідження проводили у період із 30 листопада по 1 грудня. Загалом опитали 800 респондентів віком від 18 років.
А Олексій Резников, міністр оборони України, запропонував власний рецепт стримування аґресора. 6 грудня він закликав Канаду, Сполучені Штати та Велику Британію надіслати до України військових інструкторів і розмістити їх на позиціях біля лінії фронту. Він зауважив, що така військова підтримка могла б стати вагомим фактором стримування російської аґресії поруч із економічними санкціями проти особистих активів Путіна та його найближчого оточення. За словами міністра, ці військові мають бути розміщені у тих місцях, де РФ може їх бачити. «Було б добре, якби канадські інструктори були розміщені у Харкові, Маріуполі, Краматорську, Одесі та на острові Зміїному», — наголосив п. Резников.
Як повідомляв «Міст», Україна вперше взяла участь у засіданні комітету НАТО.

Євген Клен

До слова
Манфред Вебер, глава Європейської народної партії, яка є найбільшою у Європейському парламенті, закликав Німеччину негайно згорнути проєкт ПП2, якщо РФ зважиться на вторгнення в Україну. «Якщо Путін пустить у хід зброю, то газогону настане край. Введення в експлуатацію було б тоді виключене і цю ціну майбутній уряд Німеччини має чітко позначити», — заявив він 5 грудня в інтерв’ю німецькому виданню Bild. На думку політика, ситуація з маневрами російських військ на кордоні України є перевіркою як для НАТО, так і для всієї західної спільноти. Він наголосив, що «НАТО має дати зрозуміти, що Росія заплатить високу ціну, якщо зробить щось проти України».

About Author

Meest-Online