Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 27, 2021

Українські літаки планують виробляти в Канаді

Автор:

|

Серпень 01, 2021

|

Рубрика:

Українські літаки планують виробляти в Канаді
Ан-74ТК-200

Україна та Канада готують масштабний проєкт, який передбачає виробництво модифікованих літаків Ан-74ТК-200 для міжнародних ринків. «Державне підприємство (ДП) «Антонов» та уряд Квебеку готові сприяти підписанню угоди між Міністерством стратегічних галузей промисловості України, Державним концерном (ДК) «Укроборонпром» і його підприємствами про виробництво літаків Ан-74ТК-200 для міжнародних ринків, у т. ч. північноамериканських», — ідеться в спільному пресрелізі українського ДК (до складу якої входить «Антонов») та компанії Capital Hill Group, яка вже понад 25 років є лідером у сфері взаємодії з органами державної влади в Канаді.

«Скляна кабіна»
«У майбутній моделі літака максимально використовуватимуть новітні перспективні авіаційні технології, такі як «скляна кабіна» (англ. Glass cockpit, панель кабіни пілотів, оснащена електронними дисплеями замість традиційних механічних покажчиків для відображення інформації. — Ред.) та інші. Планують розробити низку модифікацій базової моделі літаків цивільного та спеціального призначення, що можливо завдяки багаторічному досвіду фахівців ДП «Антонов», які продукують сміливі й ефективні інженерні рішення. Українські авіабудівники вже довели свою здатність серійно виготовляти цю модель літака на Харківському авіазаводі», — йдеться в повідомленні.
Остаточне складання моделі організують на виробничих потужностях в Україні та Канаді. «На етапі проєктування модифікацій, який уже триває, акцент зробили на відповідності проєкту критеріям сертифікації Канадського авіаційного управління, що може значно пришвидшити майбутній процес сертифікації. Успішна сертифікація моделі літака й її виробництво дадуть змогу українській авіаційній галузі вийти з тривалої кризи», — повідомили в «Укроборонпромі».
Також у ДК наголосили, що для просування на міжнародний ринок літаків, розроблених і виготовлених на ДП «Антонов», створили компанію «Антонов-Канада». Її першочерговим завданням є організація співпраці та налагодження роботи конструкторського бюро з досліджень і розробок, попередніх опрацювань та випробувань, на основі яких виготовляють модель літака для льотних випробувань.

Перша ложка дьогтю
Водночас, літаки Ан-74ТК-200 мають величезний недолік — вони критично залежні від використання значної кількості компонентів виробництва Російської Федерації (РФ). Ця обставина страшенно ускладнює отримання сертифікації на європейських та американських ринках. Яким чином «Антонов» наміряється вирішувати цю проблему, так і не зрозуміло.
Хоча рік тому Олександр Лось, президент ДП, публічно похвалився, що його підприємство вперше з початку війни на Донбасі змогло розпочати серійне виробництво літаків, знайшовши замінники для усіх деталей, які випускає держава-аґресор. «Нас звинувачували в тому, що кілька років ми не випускали серійні літаки. Але з початком воєнної російської аґресії 2014 року ми втратили не лише ринок збуту, а й ринок постачання важливих компонентів. Якийсь час зайняло імпортозаміщення та пошук нових постачальників», — заявляв п. Лось. Коментуючи створення планера першого серійного транспортного літака Ан-178 без російських деталей, він розповів, що в цьому літаку близько 2/3 обладнання — виробництва США, ще третина — українські розробки.
До слова, Ан-178 переміг у тендері Міністерства внутрішніх справ Перу, випередивши за підсумковою оцінкою головних конкурентів, серед яких були літаки C27J від компанії Leonardo (США-Італія) і CASA C-295 від Airbus (Іспанія). Але чому власне Ан-74ТК-200 досі має критичну залежність від російських деталей, залишається незрозумілим. Принаймні, в офіційному повідомленні «Укроборонпрому» це ніяк не пояснюють.

Друга ложка дьогтю
Насправді інформація про плани складання літаків Ан-74ТК-200 у Канаді вперше з’явилася 10 липня ц. р., коли канадський часопис Le Devoir повідомив, що «Антонов» планує модернізувати та збирати транспортні літаки зі залученням канадської промисловості, зокрема, квебекського підрозділу Pratt & Whitney та монреальської компанії CMC Electronics.
У статті йшлося, що у березні «Антонов» створив дочірню компанію — Antonov Aircraft Canada, головний офіс якої розташований у Монреалі. А Девуар Десмонд Берк, директор Gold Leaf Aviation, компанії-представника «Антонова» в Канаді, підтвердив, що обидва уряди розглядають проєкт документа, який «стане основою для обговорення» того, як «Антонов» зможе організувати виробництво літаків у Квебеку.
Українська реакція виявилася абсолютно несподіваною — категоричне спростування. «Інформація, опублікована в газеті Le Devoir у статті «Український гігант «Антонов» хоче «здійснити посадку» в Квебеку», не відповідає дійсності. Просимо засоби масової інформації припинити поширення зазначеної інформації», — йшлося у заяві пресслужби ДП.
Виникає логічне запитання: що могло змінитися за неповний місяць? І чи варто вірити теперішньому повідомленню про готовність до виробництва українських літаків у Канаді? Нескладно відстежити, що спростування оприлюднив «Антонов», натомість бадьоре повідомлення про готовність до підписання угоди надійшло від «Укроборонпрому». Якось дуже все це нагадує підкилимні ігри українських чиновників.
У листопаді 2020-го в публічну площину потрапив конфлікт між ДК і підприємствами авіаційної галузі, що були включені до його складу 2015 року. Так, професійні об’єднання авіагалузі — асоціація «Укравіапром», Об’єднання організацій роботодавців авіаційної промисловості України та Профспілка авіабудівників України висловили стурбованість із приводу чергової зміни керівника ДП «Антонов», а також форми управління підприємством. Вони навіть написали спільного листа на адресу президента Зеленського, прем’єр-міністра Шмигаля, секретаря Ради національної безпеки й оборони Данилова.
Пізніше Андрій Чабанов, генеральний директор корпорації «Українська авіабудівна компанія», заявив, що останні кілька років керувати державними літакобудівними підприємствами часто призначали непрофесіоналів, що призвело до повної зупинки виробництва повітряних лайнерів і спотворення моделі управління промисловим комплексом.
Олександр Галуненко, Герой України, перший командир Ан-225 «Мрія» (найбільший та найпотужніший у світі транспортний літак, створений конструкторським бюро ім. Антонова. — Ред.), заявив, що ідея перепідпорядкування ДП «Антонов» «Укроборонпрому» продемонструвала свою хибність, оскільки саме це рішення стало початком глибокої кризи літакобудування в Україні. «За п’ять років за вказівкою ДК на підприємстві поміняли сім керівників. У концерну немає прямих фінансів, тобто бюджету. Власне, «Антонов» та інші підприємства, які увійшли до «Укроборонпрому», його й утримували… Але повинні бути і з їхнього боку якісь дії. За п’ять років від ДК нічого позитивного «Антонов» не отримав», — поскаржився він.
Як повідомляв «Міст», компанія «Антонов» йде назустріч лоукостерам.

Ігор Берчак

P. S. 20 травня (в день другої річниці інавгурації на посаді шостого президента України) Володимир Зеленський провів велику пресконференцію в одному з цехів ДП «Антонов». «Це не випадково, це відповідь на запитання, що було зроблено за ці два роки, як я бачу майбутнє моєї улюбленої країни», — заявив він. Президент звернув увагу на те, що позаду нього стоїть літак Ан-124 «Руслан». Востаннє такий літак був збудований у незалежній Україні 1994 року. Праворуч — недобудований літак «Мрія», а ліворуч — новий фюзеляж літака Ан-178Т для потреб Збройних сил України. «В цьому, мені здається, увесь зміст мого бачення України й того, що у нас відбувається. Ми повинні пам’ятати про минуле, розуміти те, в якому стані сьогодні знаходимося, і що ми будемо робити: думати і будувати майбутнє», — сказав глава держави. Вийшло красиво як на телевізійну картинку, однак, як воно вийде не на словах, а на ділі — побачимо.

Довідка
Літак Ан-74ТК-200 призначений для перевезення 52 пасажирів, вантажів до 10 т, а також змішаних пасажирських і вантажних перевезень на міжнародних повітряних маршрутах короткої та середньої дальності. Максимальна злітна маса літака — 36,5 т, максимальна висота польоту — 10 100 м, крейсерська швидкість — 600-700 км/год., дальність польоту з вантажем 10 т — 950 км, при навантаженні 1,8 т вона становить 4 250 км. Екіпаж складається з двох осіб. Літак можна використовувати в особливо суворих умовах експлуатації, таких як арктичні або високогірні, тимчасові, природні, обмежені злітно-посадкові смуги з мінімальною або відсутньою інфраструктурою технічної підтримки.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply