Новини для українців всього свту

Sunday, May. 16, 2021

У Лівані зараз — жорстока криза

Автор:

|

Квітень 13, 2021

|

Рубрика:

У Лівані зараз — жорстока криза
Протести у Лівані

Через півтора року після масових антиурядових акцій у Лівані знову спалахнули протести на тлі обвалу національної валюти та гіперінфляції, яка досягає сотень відсотків річних. Життя в Лівані, який колись називали Швейцарією Близького Сходу, стало катастрофічним: на початку березня сталося різке знецінення національної валюти. З кінця 2019-го ліванський фунт знецінився на 85 %, з початку 2021-го — на 20 %. Це призвело до різкого зниження мінімальної місячної заробітної плати. Якщо в жовтні 2019 року, коли почалися перші протести, вона становила в еквіваленті 450 USD, то зараз — 67 USD.
Ціни на харчі в країні підстрибнули на 400 %, 45 % населення країни опинилося за межею бідності. Рекордне знецінення національної валюти спровокувало чергові масові виступи по всій країні. Невдоволені громадяни Лівану вийшли на вулиці, адже у більшості немає грошей навіть на хліб.
Криза призвела і до зростання злочинності. Кількість убивств у країні за минулий рік зросла на 91 %, а грабунків — на 57 %. При цьому загострилися стосунки між Мішелем Ауном, президентом Лівану, і Джозефом Ауном, командувачем армії. «Солдати голодують, як і народ. Їм потрібна армія чи ні? Ви хочете, щоб армія міцно стояла на ногах, чи ні? Їм байдуже. Офіцери також страждають і голодують. Я звертаюся до чиновників: куди ви йдете? Чого чекаєте? Що плануєте зробити?» — запитав генерал на нещодавній пресконференції, хоча й не уточнив, кому саме адресований його випад.
Ще торік Армія Лівану була змушена прибрати з раціону військовослужбовців м’ясо. Але до значних розбіжностей між генералом і президентом призвела вимога останнього розігнати мітинґарів, котрі будують барикади на дорогах.
Демонстранти перекривають центр Бейрута й основні столичні траси, а також автомагістралі на півдні, півночі та сході країни. Учасники протестних акцій виступають із вимогою до влади почати реальні дії для виходу з економічної кризи та поліпшення життя населення.
Водночас президент публічно заявляє, що ці протести — законні та справедливі. Він заявив, що дав вказівку поліційним силам організувати безпеку демонстрантів, а також захист від погромів урядових установ і приватних компаній. Глава держави також зажадав від Центробанку пояснити громадськості, чим викликаний обвал національної валюти.
Із осені 2019 року Ліван переживає глибоку економічну та політичну кризу. Причиною став вибух у порту столиці Бейрут, який знищив пів міста та ліванську економіку. За цей час подали у відставку два уряди: Саада Харірі — на тлі протестів, і Хассана Діяба — після вибуху в порту Бейрута.
До кінця вересня 2020-го місцева влада планувала оголосити про склад нового кабінету міністрів на чолі з Мустафою Адібом. Замість цього останній 26 вересня заявив про свою відставку і відмову від формування уряду, мотивуючи своє рішення тим, що політичні блоки не відмовилися від політизації процесу формування.
Наприкінці жовтня посаду прем’єра отримав Саад Харірі, котрий заявив про готовність оперативно зібрати кабінет міністрів. Але йому так і не вдалося знайти компромісний склад, який задовольнив би всі сторони.
Крім голоду, у Бейруті стало нормою відімкнення електрики на три і більше годин на добу. У деяких дільницях ліванської столиці світла не буває до 12 годин. Влада не може дати чітких пояснень, чому це відбувається.
Як заявив Нібіх Беррі, спікер ліванського парламенту, на зустрічі з Руїмуном Гаджаром, тимчасовим міністром енергетики, якщо уряд не сформують до квітня, то не буде не тільки електрики, а й самої країни. Квітень уже настав.
Як повідомляв «Міст», у Лівані вибухнули антиурядові протести.

About Author

Meest-Online