Новини для українців всього свту

Saturday, Jan. 22, 2022

Тепер Україну хочуть завоювати ще й китайці

Автор:

|

Грудень 06, 2021

|

Рубрика:

Тепер Україну хочуть завоювати ще й китайці
Сі Цзіньпін

Москва завжди діяла прямолінійно щодо України — захопити території та знищити. Натомість Пекін — набагато хитріший. Там на словах виявляють неабияку прихильність, а потай нарощують свою присутність в економіці.

В інтересах РФ
Мало хто зі спостерігачів здійняв галас із приводу того, що наприкінці червня ц. р. Володимир Зеленський підписав угоду про партнерство з Китайською Народною Республікою (КНР) і Україна стала частиною китайського проєкту «Один пояс — один шлях». Ця угода відкрила перед Пекіном великі інвестиційні можливості в кількох інфраструктурних проєктах. Торгові зв’язки між Україною та КНР не є новими, але їхнє посилення, нехай навіть нездатне змінити диспропорцію цих торговельних відносин, починає лякати.
Зміцнення економічних зв’язків із КНР матиме геостратегічні наслідки для України. У перспективі ці зв’язки можуть обмежити незалежність зовнішньої політики Києва, отже, довіру до нього Заходу. Нещодавно Київ відмовився звинувачувати Пекін у злочинах проти уйгурів і визнає Тайвань невід’ємною частиною Китаю. Звісно, Пекін не визнав незаконної анексії Криму, хоча відомо, що відповідний альянс між двома ревізіоністськими режимами — російським і китайським — може, зрештою, створити серйозну небезпеку для України. Києву нерозсудливо було б думати, що він зможе розраховувати на підтримку Пекіна проти Москви.
До того ж Пекін, на відміну від Турецької Республіки (ТР), яка також має намір посилити свою присутність в Україні, намагається не перетинатися з цілями Москви. Без сумніву, його наміри передусім економічні, але тільки-но це завдання буде досягнуте, з точки зору залежності Києва від Пекіна останній не матиме жодних проблем із тим, щоб підтримати Російську Федерацію (РФ), якщо вважатиме це своїм політичним інтересом. Свою чергою, Москва більш ніж зацікавлена в посиленні китайської присутності в Україні, бо це узгоджується з її метою віддалити Україну від Заходу, зокрема, від Європейського Союзу (ЄС), який у світовому масштабі досі є першим економічним партнером Києва.

Мотиви України
Мотиви українського уряду зрозуміти можна. З геостратегічної точки зору, він має намір диверсифікувати своїх партнерів у той момент, коли, на думку Зе-влади, Сполучені Штати й ЄС не надали їй тієї підтримки, на яку очікували та заслуговували українці. Загалом Україна заплатила тяжку ціну за те, щоб відстоювати європейські цінності і, зокрема, опинилася на передовій. Тоді як через недалекоглядну політику, яка також є оберненою проти Європи, Брюссель і Вашинґтон погодилися, щоб Федеративна Республіка Німеччина (ФРН) завершила будівництво газогону «Північний потік-2». Водночас Україна також із обґрунтованою стурбованістю спостерігає, що в деяких частинах Західної Європи, особливо у Франції та ФРН, нарощуються стійкі тенденції, пов’язані з бажанням проводити політику взаємодії з Москвою.
З економічної точки зору, Києву потрібні додаткова підтримка, щоб модернізувати інфраструктуру, і прямі іноземні інвестиції. Цим пояснюється те, чому він звертається до КНР і ТР. Але ця політика є недалекоглядною. Вона також може підірвати довіру до України міжнародних донорів, зокрема, Міжнародного валютного фонду. Це пояснюється тим, що кредити КНР не зумовлені боротьбою з корупцією та деолігархізацією, на яких наполягають у фонді.

Питання землі
Перед Пекіном постав виклик прогодувати 1,4 млрд осіб. Водночас, він — найбільший імпортер продуктів харчування і така тенденція, схоже, збережеться впродовж кількох десятиліть. КНР прагне розширити свій доступ до українських пшениці й ячменю, попри ризик збільшення ціни через підвищений попит, або дефіцит таких продуктів для європейських споживачів, не кажучи вже про менш розвинені країни. Укладена угода передбачає дворазове-триразове збільшення українського постачання до КНР. Подібно до того, як раніше в Африці, Пекін починає самостійно контролювати українські землі. Хижа політика, яку Китай проводить на сільськогосподарських землях України, відповідає його стратегічному імперативу: забезпечити свій продовольчий суверенітет у контексті кліматичних загроз для сільськогосподарських урожаїв і бажання китайського населення отримувати якісні продукти харчування, які не можуть забезпечити переважно забруднені китайські ґрунти.
Зрештою, реалізація зближення китайсько-українського сільського господарства може призвести до зростання цін на деякі споживчі товари, такі як хліб — у разі зниження обсягу врожаю в іншій європейській житниці — Франції. Це може навіть поставити під загрозу продовольчий суверенітет Європи, чий імпорт сільськогосподарської продукції вже зростає швидше за експорт.

Виклик для ЄС
Для Євросоюзу посилення китайського впливу в Україні є потрійним викликом, на який йому доведеться відповідати одночасно і в своїх інтересах, і в інтересах Києва. Попри те, що ЄС дедалі частіше має намір обмежувати розширення інтересів КНР у безпосередній близькості до своєї ближньої периферії, зокрема, в Африці, він не може ігнорувати його в безпосередньому сусідстві — чи то на Балканах, чи то в Україні. Таке розширення, крім посилення аґресивного потенціалу Китаю, часто йде пліч-о-пліч із практикою розвитку, яка суперечить правилам «належного управління» та боротьби з корупцією. Надалі, з геостратегічної точки зору, загроза з боку російського режиму є безпосередньою та найінтенсивнішою як для ЄС, так і для України, адже посилення китайських інтересів в Україні певною мірою сприяє реалізації інтересів РФ. Обидві держави є частиною нової осі диктатур, що протистоять цінностям свободи та верховенства закону.

США намагаються завадити
Каменем спотикання в українсько-китайських стосунках наразі стала купівля китайцями українського стратегічного авіабудівного акціонерного товариства (АТ) «Мотор Січ». Китайські акціонери, які інвестували в цей актив майже 1 млрд USD, так і не змогли отримати доступ до управління підприємством, не мають можливості його розвивати й отримувати дивіденди. Дії української влади вони розцінили як державне рейдерство та спробу експропріації інвестицій всупереч чинному між нашими країнами угоди про захист інвесторів.
Як не дивно, найбільше турбуються про безпеку України Сполучені Штати. Там стурбувалися можливістю придбання АТ «Мотор Січ» компаніями з КНР. У Білому домі також вважають, що купівля українського підприємства суттєво підвищує бойовий потенціал Народно-визвольної армії КНР, чому Вашинґтон усіляко намагається завадити, зокрема, шляхом запровадження ембарго на продаж товарів військового призначення та подвійного використання.
До Києва навіть прибув Джон Болтон, тодішній помічник президента США з національної безпеки, аби зустрітися з керівництвом «Мотор Січі» та спробувати переконати його відмовитися від укладення угоди з КНР.
А тим часом Служба безпеки України (СБУ) за фактом цієї угоди відкрили кримінальне провадження. Тож китайські інвестори «Мотор Січі» звернулися до депутатів Верховної Ради України з офіційним листом, в якому просили створити тимчасову слідчу комісію та припинити державне рейдерство, яке виражається в протизаконному блокуванні їм доступу до підприємства.
Натомість Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення про накладання арешту на цілісний майновий комплекс і 100 % акцій АТ «Мотор Січ». «За результатами судового розгляду майно передали в управління Національній аґенції України з питань виявлення, розшуку й управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів із обов’язковим визначенням управлінської компанії, що має державну форму власності», — йдеться у повідомленні пресслужби СБУ.
А 20 листопада китайська компанія Beijing Skyrizon подала заяву про арбітраж до Постійного арбітражного суду в Гаазі (Нідерланди) з вимогою винести ухвалу про те, що Україна порушила двосторонню угоду про заохочення та взаємний захист інвестицій, і зажадала 4,5 млрд USD як компенсацію за ймовірне несправедливе ставлення України до китайських інвесторів.

Євген Клен

До слова
Сі Цзіньпін, голова КНР, значно розширює геополітичні інтереси своєї країни. Так, уперше в історії він провів телефонну розмову з Іцхаком Герцогом, президентом Ізраїлю. «Розмова відбулася в дружній і позитивній атмосфері. Іцхак Герцог і Сі Цзіньпін особливо відзначили історичну подію — першу в історії телефонну розмову глав держав КНР та Ізраїлю», — йдеться в повідомленні пресслужби ізраїльського президента. Співрозмовники обговорили можливості розширення ізраїльсько-китайських двосторонніх відносин у зв’язку з 30-ю річницею встановлення дипломатичних відносин, яку відзначатимуть наступного року. Також сторони обмінялися запрошеннями відвідати свої країни. «Обидва лідери висловили сподівання на розширення ізраїльсько-китайської співпраці в майбутньому та зазначили, що вони можуть сприяти конструктивній співпраці у галузі культури, економіки, туризму й інших сферах», — додала ізраїльська сторона. Також у бесіді обговорювали «глобальні та реґіональні стратегічні питання». Зокрема, п. Герцог наголосив на необхідності завадити Ірану досягти ядерного потенціалу.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply