Новини для українців всього свту

Monday, Oct. 25, 2021

Світ перебував за крок до ймовірної ядерної війни

Автор:

|

Лютий 19, 2021

|

Рубрика:

Світ перебував за крок до ймовірної ядерної війни
На китайсько-індійському кордоні

Минулого тижня заледве вдалося вирішити конфлікт між двома ядерними державами — Індією та Китайською Народної Республікою (КНР). 10 лютого вони домовилися синхронно відвести свої війська від кордону біля озера Панґонґ-Цо в Гімалаях. Про це першим повідомило Міністерство оборони КНР. «Згідно з домовленостями, досягнутими на дев’ятому раунді перемовин воєначальників Китаю й Індії, почалося синхронне, заплановане розведення військ китайської й індійської армій на південному та північному березі озера Панґонґ-Цо», — повідомила прес-служба відомства.

Ніхто не хоче поступатися
Індійська влада «через загрозу національному суверенітету» назавжди заблокувала популярну 59 китайських мобільних застосунків. Міністерство інформаційних технологій Індії повідомило китайським розробникам, що відомство не задоволене їхніми відповідями та поясненнями щодо безпеки їхніх сервісів. Тому запроваджене індійською владою в середині минулого року блокування низки додатків стало постійним.
Уряд Індії прийняв рішення про тимчасове заблокування застосунків у червні 2020-го. У список заборонених увійшли соціальні мережі TikTok і WeChat, сервіс мікроблогів Weibo, гра Clash of Kings і низка інших. Блокування сталося незабаром після того, як у 20 січня ц. р. стало відомо про чергову збройну сутичку між бійцями Народно-визвольної армії Китаю й індійської армії на кордоні в районі перевалу Наку-Ла в північноіндійському штаті Сіккім.
Англомовне видання India Today з посиланням на свої джерела написало, що китайські солдати намагалися прорватися через кордон вглиб Індії, але натрапили на збройний опір індійських військовослужбовців. Часопис повідомив, що близько 20 бійців китайського війська поранили, але Пекін цю інформацію спростував.
Наприкінці травня 2020-го Індія і КНР перекинули низку підрозділів у прикордонний район Ладакх до лінії контролю, що замінює кордон між двома країнами. Це сталося після того, як військові двох країн вступили в рукопашний бій у районі гірської прикордонної застави на кордоні Сіккіму і КНР.
Сторони домовилися розвести сили, але 15 червня стався кровопролитний конфлікт — перший із 1970-х, у якому були людські жертви. Пізніше Індія заявила, що наприкінці серпня китайські війська здійснили «провокаційні переміщення з метою зміни статус-кво» в Ладакху. За твердженням Нью-Делі, індійські війська запобігли діям китайських військових на південному березі озера Панґонґ-Цо. У районі спірної території опинилися майже 100 тис. солдатів обох армій.
Упродовж останніх років обидві сторони будують дороги та військову інфраструктуру. Зокрема, з індійського боку встановили прикордонний пост Дхан Сінґх Тхапа, відбувається будівництво злітно-посадкової смуги в районі головної автомагістралі підконтрольної Індії території Кашміру.
Китайці, своєю чергою, будують дороги вздовж берегів озера, які сполучені з мережею автошляхів у цьому районі й автомагістраллю G219. У травні 2020 року обидві сторони збільшили бойовий і чисельний склад військових підрозділів, які дислокуються поблизу спірних реґіонів, перекидаючи туди артилерію, танки й іншу важку техніку. Крім цього, час від часу виникають баталії на самому озері Панґонґ-Цо. Патрульні човни періодично проникають на спірну частину озера, що призводить до посилення напруги.

Історія конфлікту
Китайсько-індійська війна вибухнула між КНР та Індією 1962 року через дві ділянки території вздовж індійсько-китайського кордону. В ході війни китайські війська повністю зайняли спірні території, після чого оголосили про припинення вогню.
Загальновизнаного кордону між Індією і КНР у цьому районі немає й досі. Лінія фактичного контролю протяжністю понад 4 тис. км була затверджена після прикордонної війни між двома країнами, але Пекін і Нью-Делі продовжують оскаржувати ці території.
Відтак ці дві держави десятиліттями сперечаються за територію у високогірному, переважно незаселеному реґіоні. Їхні армії стикаються віч-на-віч у багатьох точках уздовж кордону, який простягається на 3 440 км.
Протистояння посилилося в останні кілька місяців після того, як Індія збудувала нову дорогу в Ладакху, уздовж лінії фактичного контролю, що розділяє сторони. Це розлютило Пекін, який розмістив війська та збудував власну інфраструктуру на спірній території. Військові обох сторін опинилися поряд, що посилило ризик сутичок. Обидві сторони розглядають реґіон як стратегічно важливий і в економічному, і у військовому плані. Загибель людей підвищує ставки у протистоянні.
Спірні ділянки Лак розташовані неподалік від «Восьми пальців» (Eight Fingers) — порівняно коротких і вузьких хребтів, що відходять від великого гірського ланцюга та впираються в озеро Панґонґ-Цо. Індійська сторона наполягає на тому, що Лак має проходити в районі Finger 8, проте фактично контролює ділянку в районі Finger 4. Китайські прикордонні пости розташовані в районі Finger 8, проте КНР наполягає на тому, що Лак має проходити через Finger 2. Близько шести років тому китайці збудували постійний блокпост на Finger 4, проте його ліквідували після рішучої протидії Індії.
На спірних ділянках обидві сторони проводять патрулювання пішки та на легких транспортних засобах, що також призводить до сутичок. Додатковою проблемою є те, що дорога має розворот тільки біля Finger 2, тому коли китайські транспортні засоби блокують індійські патрулі, це призводить до додаткових проблем, оскільки автомобілі не мають змоги розвернутися.

Новий виток
25 січня ц. р. стало відомо, що командувачі прикордонних військ КНР і Індії домовилися форсувати відведення передових підрозділів військ на кордоні між двома країнами. «Сторони погодилися, що цей раунд перемовин був позитивним, конструктивним і мав практичний характер, що сприятиме зміцненню взаємодовіри та взаєморозуміння. Сторони домовилися сприяти якнайшвидшому відведенню передових підрозділів військ на кордоні двох країн», — повідомило Міністерство оборони КНР.
Але вже за кілька годин військовослужбовці двох країн пішли одне на одного врукопашну (діє домовленість про заборону застосування стрілецької зброї). «Сам по собі діалог військових навряд чи дасть результати. Одночасно з ним повинні додаватися дипломатичні зусилля», — написала газета Hindustan Times із посиланням на представника індійського уряду. «Жодна зі сторін не бажає залишати займані позиції. Малоймовірно, що протистояння буде врегульовано в короткотерміновій перспективі. Однак перемовини триватимуть, позаяк сторонам важливо не втрачати зв’язок», — уточнило джерело видання.
Інцидент у Сіккімі стався відразу після того, як представники військового командування Індії та Китаю зустрілися для обговорення ситуації в прикордонних районах і питань розведення військ у черговому раунді 15-годинних перемовин, який проходив на прикордонному посту Молдо. «Сторони провели щирий і глибокий обмін думками щодо розведення військ уздовж лінії фактичного контролю. Сторони згодні, що ця зустріч мала позитивний, практичний і конструктивний характер, що сприяє подальшому зміцненню взаємної довіри і розумінню», — йшлося в спільній заяві сторін, яка виявилася не більше, ніж словами.
Саме по собі озеро Панґонґ-Цо не має важливого тактичного значення, але воно розташоване на шляху так званого Чушульського підходу — одного з основних районів, який КНР може використали для наступальної операції на територію Індії. На щастя, минулого тижня катастрофи таки вдалося уникнути.
Як повідомляв «Міст», Індія і КНР вивели свої війська з долини річки Галван.

Євген Клен

Довідка
Китай уперше підірвав свою ядерну бомбу потужністю 20 кілотонн 16 жовтня 1964 року в районі озера Лобнор. Там же ж 17 червня 1967-го випробували й термоядерну бомбу. За даними Міністерства оборони США ядерний арсенал КНР може містити до 350 бойових зарядів. 272 заряди з цього числа перебувають у бойовій готовності: 204 — на ракетах наземного базування, 48 — на балістичних ракетах підводних човнів і 20 вільнопадаючих авіаційних бомб. У підрахунку не враховані заряди, які можуть розгорнути на перспективних аеробалістичних ракетах, а також не враховане можливе оснащення застарілих ракет DF-5C головними частинами індивідуального наведення, що може додатково підвищити оцінку чисельності китайського ядерного арсеналу.
Індія провела перше випробування ядерного заряду потужністю 20 кілотонн 18 травня 1974 року на полігоні Покхаран у штаті Раджастхан, але офіційно власником ядерної зброї тоді себе не визнала. Це було зроблено лише після підземних випробувань п’яти ядерних вибухових пристроїв, у т. ч. 32-кілотонної термоядерної бомби, які провели на полігоні Покхаран 11-13 травня 1998-го. За оцінками експертів, зараз Індія має 90-110 ядерних зарядів у стані боєготовності, а також певну кількість готових комплектуючих компонентів, достатніх для виробництва 50-90 ядерних боєзарядів. Спеціалізоване видання National Interest оцінює ядерний арсенал Індії в 150-200 одиниць. Основний ядерний потенціал країни розміщений на літаках Mirage 2000H і Jaguar IS/IB, але вони морально застаріли. Військово-повітряні сили Індії шукають їм заміну. Імовірно нею стануть 36 винищувачів Rafale, які Індія купує у Франції.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply