Новини для українців всього свту

Monday, Jun. 21, 2021

Створили найбільшу зону вільної торгівлі в світі

Автор:

|

Листопад 27, 2020

|

Рубрика:

Створили найбільшу зону вільної торгівлі в світі

У розпал торгової війни зі США Китайська Народна Республіка (КНР) в листопадів ц. р. уклала угоду про Всебічне реґіональне економічне партнерство (RCEP). Її ратифікація призведе до створення найбільшої у світі зони вільної торгівлі (ЗВТ). Та цей документ як розширює вплив Пекіна, так і є для нього стримувальним фактором.

2,2 млрд людей
КНР уклала найбільшу в світі угоду про ЗВТ із 14 азійсько-тихоокеанськими країнами — В’єтнамом, Сінґапуром, Індонезією, Малайзією, Таїландом, Філіппінами, М’янмою, Брунеєм, Лаосом, Камбоджою, Японією, Австралією, Південною Кореєю та Новою Зеландією. На цьому просторі зараз проживає 2,2 млрд людей. Документ підписали під час віртуального саміту країн Південно-Східної Азії у Ханої, столиці В’єтнаму.
Відтак країни домовилися про зниження тарифів та встановлення загальних для усіх учасників угоди правил торгівлі. Домовленості стосуються торгівлі, послуг, інвестицій, електронної комерції, телекомунікації й авторських прав.
До кризи, спричиненої пандемією коронавірусу, країни RCEP становили 29 % від світового обсягу торгівлі, трохи менше від Європейського Союзу, обсяг якого становив 33 %. Тепер експерти очікують, що частка спільноти RCEP збільшиться. «RCEP перекроює економічну та стратегічну карту Індо-Тихоокеанського реґіону», — вважає Джеффрі Вілсон із Австралійського інституту стратегічної політики. Він припускає, що угода дасть поштовх зусиллям із відновлення економіки після пандемії Covid-19.

На шляху до економічного процвітання
Перемовини про RCEP вели з 2013 року. Індія вийшла з них рік тому через вимоги знизити мита для ввезення сільськогосподарської (с/г) продукції та побоювання припливу дешевих китайських товарів. Однак учасники угоди все ще очікують на приєднання Індії до них у майбутньому.
Спершу це економічне об’єднання розглядали як китайську «противагу» транстихоокеанському партнерству, яке до приходу Дональда Трампа в Білий дім було однією з двох основних зовнішньоторговельних ініціатив США. Цей пакт передбачає повне скасування митних зборів на товари та послуги в Азійсько-Тихоокеанському реґіоні.
Обсяг внутрішньої валової продукції в реґіоні оцінюють у 28 трлн USD, що становить 32 % від загального світового обсягу. Угода передбачає лібералізацію торгівлі в реґіоні, яка сприятиме його економічному процвітанні.
Лі Кецян, прем’єр Державної ради КНР, запевняє, що різноманітний склад учасників, які вкупі володіють максимальним потенціалом для розвитку, надасть нового імпульсу розвитку реґіону, а також зробить внесок у відновлення та зростання світової економіки. Він сподівається, що сторони-учасниці в найкоротші терміни завершать свої внутрішні процедури затвердження документа, щоб торгова угода вступила в силу та «почала приносити користь».
В угоді йдеться про зниження мита за більшістю категорій товарів (загалом щодо 92 % позицій), але з різними застереженнями. Так, Японія зберігає мита на ввезення окремих с/г продуктів. У документі також вироблені правила, які діятимуть у сфері інтелектуальної власності й електронної комерції. Передбачається підвищення частки можливого іноземного капіталу. При цьому угода не містить вимог до екологічності товарів і захисту прав працівників.

Крок у майбутнє
Експерти повідомляють, що поява RCEP на тлі торгової війни зі Сполученими Штатами — великий успіх комуністичного керівництва в Пекіні. Вони прогнозують, що ця угода посилить економічну інтеграцію Азійсько-тихоокеанського реґіону та протидію протекціоністським тенденціям.
Ґарет Лезер, економіст із аналітичного центру Capital Economics, котрий спеціалізується на Азії, вважає, що ця угода дає шанс КНР ще більше розширити свій економічний вплив у реґіоні. RCEP дозволить Китаю стати флагманом глобалізації та багатосторонньої співпраці. «Пекін опиняється в вигіднішій позиції, що дозволяє значною мірою визначати реґіональні правила торгівлі», — зазначає він.
Водночас аналітики застерігають і від занадто високих очікувань від угоди. Для повного вступу угоди в силу будуть потрібні роки, каже п. Лезер. Крім цього, у внутрішньоазійській торгівлі митні збори вже й зараз дуже низькі.
Однак економічне зростання КНР не зупинити, це не вдалося навіть пандемії коронавірусу. До 2035 року Китай змістить США з позиції найбільшої економічної держави світу. «На відміну від США, сусіди КНР змирилися з цією майбутньою зміною світового економічного лідера. Вони мислять у довготерміновій перспективі і розуміють, що «холодна війна» для них — не варіант. Вони вважають за краще скувати Китай за допомогою співпраці», — пояснює Мартін Фріц, кореспондент Deutsche Welle у Токіо.
Виходячи з цієї точки зору, навіть союзники США — Японія, Південна Корея, Австралія та Нова Зеландія — підписали найбільшу у світі торгову угоду. Беручи участь у RCEP, вони отримуватимуть вигоду зі зростаючої економічної потужності КНР, не мирячись при цьому з перспективою стати за кілька десятиліть васалами Пекіна. Зокрема, Південна Корея й Японія мають чималий досвід у тому, щоб із одного боку підтримувати інтенсивні економічні взаємини з КНР, а з іншого — зберігати політичну дистанцію.
Замість того, щоб ізолювати Пекін, вони вважають за краще підтримувати діалог, аби мати можливість впливати на розвиток подій на власну користь. «Підписавши угоду RCEP, сусіди Китаю сигналізують і про своє бажання змінити стратегію США. Це можна розцінити як перемогу КНР, але можна назвати і політичним реалізмом», — пише журналіст.

NAFTA нікуди не поділася
До цього однією з найбільших угод про ЗВТ була Північноамериканська угода про вільну торгівлю (NAFTA) між Канадою, Мексикою та США. Згідно з цією угодою, із січня 1994-го розпочали формування найбільшого у світі ринку, створення якого передбачали завершити 2009 року.
Специфічність NAFTA полягала в низці характеристик, які певною мірою відрізняли її як від західноєвропейської, так і від інших моделей міжнародної економічної інтеграції. NAFTA стала найбільшою в світі реґіональною ЗВТ, із населенням у 478 млн осіб і сукупним валовим внутрішнім продуктом (ВВП) в обсязі 20,7 трлн USD (близько 30 % світового ВВП).
А 30 листопада 2018-го в м. Буенос-Айрес (Арґентина) США, Мексика та Канада підписали нову торгову угоду — Agreement between the United States of America, the United Mexican States and Canada (USMCA), якою вирішили замінити NAFTA. Документ підписали президент США Дональд Трамп, президент Мексики Енріке Пенья Ньєто і прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо перед початком саміту країн «Великої двадцятки».

А що Україна?
24 червня 2010 року в м. Рейк’явік (Ісландія) Україна уклала угоду про ЗВТ із державами Європейської асоціації вільної торгівлі — Швейцарією, Ліхтенштейном, Норвегією й Ісландією. Вона ратифікована Законом України від 7 грудня 2011-го та набрала чинності 1 червня 2012 року. Угода охоплює питання торгівлі промисловими та с/г товарами, рибою та морською продукцією, послугами та врегулювання суперечок.
Важливим елементом Угоди про асоціацію між Україною й Європейським Союзом (ЄС) 2014 року стало положення про створення поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ. Вона передбачає суттєву лібералізацію торгівлі (усунення тарифів чи квот) між сторонами, гармонізацію законодавства та нормативно-регуляторної бази. Та ще до набрання чинності Угодою про асоціацію ЄС запровадив для України режим автономних торгових преференцій — одностороннє (з боку ЄС) скасування ввізних мит, яке стосується 94,7 % від усього обсягу промислових товарів та 83,4 % с/г товарів і харчової продукції, яку Євросоюз імпортує з України.
Угода про ЗВТ між Україною та Канадою підписали 11 липня 2016-го Степан Кубів, тодішній перший віцепрем’єр України, та Христя Фріланд, тодішня міністерка з міжнародної торгівлі Канади. З моменту набуття чинності угода відкрила для українських експортерів товарів 98 % канадського ринку. Ввізні мита на с/г товари скасували негайно (за винятком 108 тарифних ліній, доступ по яких відкрили у рамках квот), а також на всі промислові товари (крім легкових автомобілів із семирічним перехідним періодом скасування ввізних мит). Для вказаних 108 тарифних ліній с/г товарів українські експортери отримали можливість постачати товари за нульовою ставкою ввізного мита в рамках глобальних квот Канади. Україні вдалося відстояти асиметричну порівняно з Канадою лібералізацію доступу до свого ринку у чутливих галузях. Україна скасувала тарифи для близько 80 % товарів імпорту зі Канади, в той же час для деяких сільськогосподарських і промислових товарів вирішили застосовувати перехідні періоди.
Зараз планують провести дев’яте засідання Стратегічної ради високого рівня під головуванням президентів України Володимира Зеленського і Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана. Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України, припускає можливість підписання угоди про ЗВТ між Україною та Туреччиною вже цього року.

Євген Клен

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply